Ухвала суду № 8291094, 28.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2010 р.                               м. Київ                                        К-38915/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                              Конюшка К.В.

суддів:                                        Ланченко Л.В.

                                                  Нечитайла О.М.

                                                  Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року

у справі № АС-10/313-06

за позовом          Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»

до          Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

про                               скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

          У травні 2006 року Казенне підприємство Шосткинський казенний завод «Зірка»звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 000057233/0 та № 000058233/0 від 19.05.2006 року.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність прийняття спірних податкових повідомлень рішень, оскільки підприємством було правомірно включено до складу валових витрат, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2. Що стосується заниження дивідендів (частини прибутку), що сплачується казенними підприємствами до Державного бюджету України, то позивач вказав на частину 2 статті 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» відповідно до якої частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році. Тобто, частина прибутку сплачується до Державного бюджету України наростаючим підсумком щоквартальної діяльності без розмежування періоду січень - лютий 2005 року та березень-грудень 2005 року.

          Постановою Господарського суду Сумської області від 25.09.2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

          Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року, постанову Господарського суду Сумської області від 25.09.2006 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000058233/0 від 19.05.2006 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 66524,00 грн. основного платежу та 13304,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасовано та в цій частині позовних вимог прийнято нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін

          Не погоджуючись зі вказаними рішенням суду апеляційної інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 000058233/0 від 19.05.2006 року, Шосткінська міжрайонна державна податкова інспекція у Сумській області оскаржила його в касаційному порядку.

          У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказаний судовий акт в оскаржуваній частині з мотивів порушення названим судом норм матеріального права та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

          Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України та в межах касаційної скарги відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено Акт № 575/23-3/14315351 від 12.05.2006 року (далі – Акт перевірки).

За даними Акта перевірки податковим органом встановлено порушення підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР), а саме: завищено валові витрати за 2005 рік на загальну суму 266056,00 грн.; статтю 65 Закону України від 23.12.2004 року № 2285-ІV «Про Державний бюджет України на 2005 рік»(далі - Закон України від 23.12.2004 року № 2285-ІV); пункти 2, 3 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результати фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 15.01.2005 року, що призвело до заниження підприємством частини прибутку (доходу), що сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у січні-лютому 2005 року в сумі 264000,00 грн.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 000058233/0 від 19.05.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 116758,60 грн., у тому числі 93200,00 грн. основного платежу та 23558,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій та № 000057233/0 від 19.05.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та об’єднань), що вилучаються до бюджету в сумі 396000,00 грн., у тому числі 264000,00 грн. основного платежу та 132000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №000058233/0 від 19.05.2006 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 66524,00 грн. основного платежу та 13304,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій та приймаючи в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що сума коштів, яка сплачується підприємством до Пенсійного фонду України на покриття фактичних витрат органів Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах працівникам підприємства, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (список № 2), прирівнюється до збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з правомірністю висновку суду апеляційної інстанції про задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині, але з наступних мотивів.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7 цієї статті.

Як встановлено судами, позивачем було сплачено до Пенсійного фонду України кошти на покриття фактичних витрат органів Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах працівникам підприємства, які були зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці (список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає про те, що обов’язковий характер понесених витрат на виплату та доставку пенсій особам, яким призначена пенсія на пільгових умовах, передбачений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР встановлено перелік витрат, які не підлягають включенню до складу валових витрат підприємства.

Проте, здійснювана на вимогу чинного законодавства України компенсація Пенсійному фонду України витрат з виплати і доставки пільгових пенсій не підпадає під перелік витрат, визначених пунктом 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР.

Обов’язок з покриття вказаних витрат покладено на підприємство законодавством України, відшкодування таких витрат пов’язане з господарською діяльністю позивача, а тому віднесення їх до складу валових витрат є правомірним.

Що стосується посилань скаржника на відсутність правових підстав щодо віднесення до складу валових витрат витрат на виплату та доставку пільгових пенсій відповідно до підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР, то колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Особливістю віднесення витрат зі збору на обов’язкове державне пенсійне страхування на підставі вищезазначеної норми Закону, є нарахування такого збору на витрати пов’язані з оплатою праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, а не на фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що помилковість мотивів задоволення позову в оскаржуваній частині не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення в цій частині.

          З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків апеляційного господарського суду щодо задоволення позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000058233/0 від 19.05.2006 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 66524,00 грн. основного платежу та 13304,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

          Касаційну скаргу Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області залишити без задоволення.

          Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року в оскаржуваній частині у даній справі залишити без змін.

          Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

Нечитайло О.М.

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Степашко О.І.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                               А.В. Савченко