Ухвала суду № 8291075, 28.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2010 р.                               м. Київ                                        К-38732/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого                              Конюшка К.В.

суддів:                                        Ланченко Л.В.

                                                  Нечитайла О.М.

                                                  Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року

у справі № АС-10/313-06

за позовом          Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»

до          Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області

про                               скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

          У травні 2006 року Казенне підприємство Шосткинський казенний завод «Зірка»звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про скасування податкових повідомлень-рішень № 000057233/0 та № 000058233/0 від 19.05.2006 року.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність прийняття спірних податкових повідомлень рішень, оскільки підприємством було правомірно включено до складу валових витрат, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку № 2. Що стосується заниження дивідендів (частини прибутку), що сплачується казенними підприємствами до Державного бюджету України, то позивач вказав на частину 2 статті 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» відповідно до якої частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році. Тобто, частина прибутку сплачується до Державного бюджету України наростаючим підсумком щоквартальної діяльності без розмежування періоду січень - лютий 2005 року та березень-грудень 2005 року.

          Постановою Господарського суду Сумської області від 25.09.2006 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

          Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року, постанову Господарського суду Сумської області від 25.09.2006 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000058233/0 від 19.05.2006 року про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 66524,00 грн. основного платежу та 13304,80 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасовано та в цій частині позовних вимог прийнято нове рішення про задоволення позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін

          Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000057233/0 від 19.05.2006 року, Казенне підприємство Шосткинський казенний завод «Зірка»оскаржило їх в касаційному порядку.

          У касаційній скарзі скаржник просить змінити ухвалу суду апеляційної інстанції в оскаржуваній частині та скасувати рішення суду першої інтонації з мотивів порушення названими судами норм матеріального права.

          Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України та в межах касаційної скарги відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено Акт № 575/23-3/14315351 від 12.05.2006 року (далі – Акт перевірки).

За даними Акта перевірки податковим органом встановлено порушення підпункту 5.6.1 пункту 5.6, підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі - Закону України від 28.12.1994 року № 334/94 –ВР), а саме: завищено валові витрати за 2005 рік на загальну суму 266056,00 грн.; статтю 65 Закону України від 23.12.2004 року № 2285-ІV «Про Державний бюджет України на 2005 рік»(далі - Закон України від 23.12.2004 року №2285-ІV); пункти 2, 3 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результати фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 50 від 15.01.2005 року, що призвело до заниження підприємством частини прибутку (доходу), що сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності у січні-лютому 2005 року в сумі 264000,00 грн.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 000058233/0 від 19.05.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 116758,60 грн., у тому числі 93200,00 грн. основного платежу та 23558,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій та №000057233/0 від 19.05.2006 року про визначення суми податкового зобов’язання за платежем: частина прибутку (доходу) господарських організацій (державних, казенних підприємств та об’єднань), що вилучаються до бюджету в сумі 396000,00 грн., у тому числі 264000,00 грн. основного платежу та 132000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000057233/0 від 19.05.2006 року, суд першої інстанції дійшов висновку, із яким погодився суд апеляційної інстанції, що відповідно до Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році відрахування вказаної частини прибутку здійснюється з розмежуванням періодів, а саме: окремо за січень –лютий 2005 року та березень 2005 року в зв’язку з різними нормативами відрахувань.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись з правомірністю вищезазначених висновків судів попередніх інстанцій.

Статтею 65 Закону України від 23.12.2004 року № 2285-ІV «Про Державний бюджет України на 2005 рік»(далі –Законом України від 23.12.2004 року № 2285-ІV) установлено, що господарські організації: державні, казенні підприємства та їх об'єднання і дочірні підприємства, а також акціонерні, холдингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірні підприємства сплачують до загального фонду Державного бюджету України частину прибутку (доходу).

Частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України за результатами фінансово-господарської діяльності 2004 року (крім результатів фінансово-господарської діяльності у 2004 році, з яких сплачено частину прибутку (доходу) відповідно до статті 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»та наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Для акціонерних, холдингових компаній та інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніх підприємств зазначені відрахування провадяться з частини прибутку (доходу) відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах.

Норматив і порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначеної цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України з інформуванням Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Отже, Законом України від 23.12.2004 року № 2285-ІV визначено, що частина прибутку (доходу) сплачується до Державного бюджету України наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Згідно з пунктами 2 та 3 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результати фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році (крім частини прибутку (доходу), сплаченої відповідно до статті 72 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік») та за результатами фінансово-господарської діяльності у січні - лютому 2005 р. здійснюється державними, в тому числі казенними, підприємствами (крім державного підприємства «Енергоринок») та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами, акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами у розмірі 15 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році, починаючи з березня, здійснюється державними, у тому числі казенними, підприємствами (крім державного підприємства «Енергоринок») та їх об'єднаннями і дочірніми підприємствами у розмірі 50 відсотків, а акціонерними, холдинговими компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), та їх дочірніми підприємствами - у розмірі 30 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

У роз’ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01.11.1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Судами першої та апеляційної інстанції при вирішення даного спору не було надано належної правової оцінки доводам Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»щодо необхідності в даному випадку застосування норм Закону України від 23.12.2004 року № 2285-ІV відносно відрахування прибутку (доходу) до Державного бюджету України наростаючим підсумком щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році.

Але це має безпосереднє відношення для правильного вирішення даного спору по суті.

Відповідно до Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результати фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році у січні –лютому 2005 року здійснюється в розмірі 15 відсотків чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Починаючи з березня дане відрахування здійснюється у розмірі 30 або 50 відсотків у залежності від типу підприємства.

Тобто, за перший квартал 2005 року відрахування частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році здійснювалось за різними ставками (січень - лютий 2005 року в розмірі 15 % та березень-грудень 2005 року в розмірі 30 або 50 % в залежності від типу підприємства).

При новому розгляді справи судам необхідно врахувати вищевикладене та визначити частину прибутку (доходу), яка підлягає відрахуванню до Державного бюджету України за 1 квартал 2005 року, виходячи із середньоарифметичного показника між різними ставками нормативу за вказаний період.

Враховуючи, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов‘язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають частковому скасуванню в оскаржуваній частині з направленням справи у цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

          Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

          Касаційну скаргу Казенного підприємства Шосткинський казенний завод «Зірка»задовольнити частково.

          Постанову Господарського суду Сумської області від 25.09.2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 21.11.2006 року в оскаржуваній частині у даній справі скасувати та направити у цій частині на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

          Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Ланченко Л.В.

(підпис)

Нечитайло О.М.

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Степашко О.І.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар                               А.В. Савченко