Ухвала суду № 8290760, 04.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-13305/07

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Шипуліної Т.М.

при секретарі                     Патюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 у справі № 28/410-А Господарського суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про визнання нечинним рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду м. Києва від 05.02.2007, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2007, позов задоволено: визнано нечинним рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 09.06.2006 № 0001302304 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 7502,80 грн. з посиланням на встановлений в судовому процесі факт використання ТОВ «Дніпро-Вікторія»восьми гральних автоматів без придбання торгових патентів протягом двох днів -1 та 2 червня 2006 року, а також на недоведеність факту належності позивачу грального автомату «Щасливе число»на чотири гральні місця, розташованого поза межами зали гральних автоматів.

В касаційній скарзі ДПІ у Деснянському районі м. Києва просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій частини 1 ст. 5, ст. 7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ «Дніпро-Вікторія»просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правильності юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою та другою ст. 5 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами.

Під гральним бізнесом у цьому Законі слід розуміти діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведенням лотерей (крім державних) та розиграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.

Абзацом четвертим частини 1 ст. 8 цього Закону встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності за здійснення операцій, передбачених цим Законом, без одержання відповідних торгових патентів або з порушенням порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною другою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Судом встановлено, що фактичною підставою для застосування до ТОВ «Дніпро-Вікторія»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 7876,13 грн. згідно з рішенням ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 09.06.2006 № 0001302304/0 слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 02.06.2006 № 2989/23-3/30407788, про використання позивачем дев’яти гральних автоматів, в тому числі одного з чотирма гральними місцями, без придбання дванадцяти торгових патентів на право надання послуг у сфері грального бізнесу в період з 05.05. 2006 по 02.06.2006.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі оцінки досліджених в судовому процесі доказів (акту перевірки від02.06.2006 № 2989/23-3/30407788, який не містить конкретизуючи даних щодо гральних автоматів, використовуваних, за висновком службових осіб, які проводили перевірку, без придбання торгового патенту; договору оренди грального обладнання від 01.06.2006, укладеного між ТОВ «Фаворит-Джекпот»(орендодавець) та позивачем (орендар); акту приймання-передачі в оренду восьми гральних автоматів від 01.06.2006 між вказаними суб’єктами господарювання; платіжного доручення від 20.07.2006 № 7183 про сплату позивачем орендодавцю орендної плати за вказаним договором) суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність факту використання позивачем без придбання торгових патентів восьми гральних автоматів з 05.05.2006 по 01.06.2006. Це, однак, не стосується висновку суду щодо недоведеності факту використання позивачем без придбання торгового патенту грального автомату «Щасливе число»на чотири гральні місця. При наявності доводів ДПІ, що вказаних гральний автомат розміщений безпосередньо біля будівлі кафе, використовуваної позивачем для здійснення господарської діяльності, спільного енергопостачання між кафе та цим гральним автоматом, висновок суду, що гральний автомат не належить позивачеві та не використовується ним в господарській діяльності лише з тих підстав, що він розміщений поза межами зали гральних автоматів, є не переконливим та таким, що не ґрунтується на повному встановленні обставин справи.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З огляду на те, що правильне вирішення спору вимагає встановлення фактичних обставин щодо використання позивачем грального автомату «Щасливе число»на чотири гральні місця та розміру штрафних санкцій, застосованих до позивача згідно оспорюваного рішення в розрізі порушень, зафіксованих в акті перевірки, ухвалені у справі судові рішення в частині визнання нечинним рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід, зокрема, звернути увагу на те, що вимога про визнання акта нечинним, як спосіб захисту порушеного права відповідно до статей 105, 162, 171 КАС України може стосуватися лише випадків оскарження нормативно-правових актів, тоді як рішення ДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій до конкретної особи є індивідуальним актом. Відмінність між встановленою судом незаконністю (протиправністю) актів індивідуальних та нормативно-правових є істотною і полягає, зокрема в моменті втрати чинності такими актами. У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, а нормативно-правовий, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, втрачає чинність після набрання законної сили судовим рішенням.

Повно і всебічно встановивши обставини справи, суду слід вирішити спір відповідно до норм матеріального права, якими урегульовано правовідношення, з приводу реалізації прав і обов’язків в якому виник спір.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, частинами 2, 4 ст. 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва задовольнити частково; скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2007 та постанову Господарського суду м. Києва від 05.02.2007 в частині визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2006 № 0001302304; справу в цій частині позовних вимог направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписЄ.А.Усенко

Судді підписЛ.І.Бившева

підписМ.І.Костенко

підписН.Є.Маринчак

підписТ.М.Шипуліна