Ухвала суду № 82904114, 09.07.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.07.2019 Справа № 554/2754/19

Провадження № 2/554/1502/2019

УХВАЛА

09 липня 2019 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Материнко М.О.,

за участю секретаря судового засідання - Плаксюк І.Ю.,

за участю позивача – ОСОБА_1 ,

адвоката позивача – Устименка М.Д.,

адвокат відповідача – Іваненко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві заяву адвоката відповідача Іваненко О.О. про відвід головуючого судді Материнко М.О. по цивільній справі за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» (38443, Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Лиман Перший), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Октябрського районного суду м. Полтави перебуває вищевказана цивільна справа.

У судовому засіданні 09.07.2019 р. адвокат відповідача ОСОБА_3 заявила відвід головуючому судді при розгляді вказаної справи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, мотивуючи наступними обставинами: головуючим суддею проігноровано порушення позивачем правил підсудності; проігноровано факти зловживання стороною позивача процесуальними правами на звернення до суду із позовом; відкриття головуючим суддею провадження по вказаній справі при наявності на розгляді іншого суду (Ленінського районного суду м. Полтави) аналогічної справи; задоволення головуючим суддею заяви про забезпечення позову; порушено вимоги Закону щодо своєчасного оприлюднення ухвали про відкриття провадження у справі.

Позивач та адвокат позивача заперечували проти заявленого відводу.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 36 ЦПК України суддя не може брати участь у справі і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в об`єктивності або неупередженості судді.

Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

Згідно з ч. 2, ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 цього Кодексу.

Дослідивши заявлений відвід, обставини та докази, на які посилається заявник, суд вважає його необґрунтованим, з огляду на наступне.

Щодо обставини, на думку сторони відповідача, процесуальних порушень з боку позивача що виразилось у зловживанні ним правом звернення до суду, не є доказом упередженості та необ`єктивності головуючого судді при розгляді даної справи. Відповідно до положень ч. 2 ст. 44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, однак у жодній справі, на яку посилався заявник у заяві про відвід, жодним рішенням суду таке зловживання зі сторони позивача не встановлено.

Щодо посилання у заяві про відвід на обставину ігнорування, на думку заявника, головуючим суддею правил підсудності при відкритті провадження, слід вказати на наступне.

Незгода сторони з процесуальним рішенням судді (в тому числі з ухвалою про відкриття провадження в частині дотримання правил підсудності), в силу вимог ч. 4 ст. 36 УПК України, не може бути підставою для відводу судді, а може бути підставою оскарження ухвали про відкриття провадження в частині підсудності до суду апеляційної інстанції.

Разом із тим, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 28 ЦПК України, вказаний позов, що виник із трудових правовідносин, поданий за адресою зареєстрованого місця проживання позивача у справі, що відноситься до територіальної підсудності Октябрського районного суду м. Полтави, що підтверджується довідкою Управління реєстрації про зареєстроване місце проживання позивача.

Аналогічно, не може бути підставою недовіри до головуючого судді у зв`язку із задоволенням заяви позивача у справі про забезпечення позову, оскільки фактично є незгодою з процесуальним рішенням, яке може бути оскаржено. Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про забезпечення позову була оскаржена, та за результатом апеляційного оскарження частково скасовано, а в частині залишена без змін.

Незгода заявника з процесуальними строками оприлюднення рішення головуючим суддею не є встановленою та доведеною обставиною, оскільки стороною заявника не доведено порушення його права на доступ до судових рішень відповідно до ст. 10 Закону України «Про доступ до судових рішень».

При розгляді заявленого відводу, суддя керується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практикою з Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до положення ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» визначено дві вимоги щодо безсторонності суду: по-перше, бути об`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім, тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву в його безсторонності.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект. Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому, суддя вважається безстороннім, якщо не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п. 4 вказаної статті суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Вищевказана практика Європейського суду з прав людини (справи «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України») підлягає застосуванню як аналогія процесуального права, що відповідає п. 9 ст. 10 ЦПК України.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід (п. 11 ч. 1 ст. 253 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, провадження у справі слід зупинити до вирішення питання про відвід, а справу передати до канцелярії Октябрського районного суду м. Полтави для визначення судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України, для вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 252, 253 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката відповідача Іваненко О.О. про відвід головуючого судді Материнко М.О. по цивільній справі за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» (38443, Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Лиман Перший), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - визнати необґрунтованою.

Провадження у цивільній справі за позовом адвоката відповідача Іваненко О.О. про відвід головуючого судді Материнко М.О. по цивільній справі за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лиманське» (38443, Полтавська обл., Решетилівський р-н, с. Лиман Перший), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку - зупинити до вирішення питання про відвід судді.

Заяву про відвід судді передати до канцелярії Октябрського районного суду м. Полтави для визначення судді, у порядку, встановленому частиною першою ст. 33 ЦПК України, який буде вирішувати питання про відвід судді.

Ухвала у частині зупинення провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення, а особами, які не були присутні в судовому засіданні – з моменту отримання копії.

Суддя М.О. Материнко