Ухвала суду № 82901480, 04.07.2019, Вишгородський районний суд Київської області

"04" липня 2019 р. Справа № 363/4963/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Баличевої М.Б..

секретаря Кашоїди М.Ю.,

за участю прокурора – Шнуренко І.Г.

потерпілого ОСОБА_1

представника потерпілого Голуб С.О.

захисників . Бойко Ю.Ю., Заріцького С.М.,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вишгород обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 42018110350000079 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.2 ст.190 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.2 ст.190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт з додатками по кримінальному провадженню № № 42018110350000079 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.2 ст.190 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.2 ст.190 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні висловив думку про можливість призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні, зазначив, що справа підсудна Вишгородському районному суду Київської області, підстав для її зупинення чи закриття немає, обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту не вбачається. Крім того, прокурор усно заявив клопотання про відібрання зразків голосу обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для проведення судової експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису на виконанні ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 30.08.2018 року, так як дана експертиза не була проведена в ході досудового розслідування кримінального провадження.

Потерпілий ОСОБА_1 та представник потерпілого Голуб С.О. не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 – адвокат Бойко Ю.Ю. заявила клопотання, яке підтримав обвинувачений ОСОБА_2 , про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, а саме в ньому відсутнє формулювання обвинувачення та не встановленні фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими.

Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник Заріцький С.М. підтримали клопотання захисника Бойко Ю.Ю. про повернення обвинувального акту, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Заслухавши думку учасників процесу, вивчивши обвинувальний акт з додатками, суд приходить до висновку, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору з наступних підстав.

Частиною 3 статті 314 КПК України передбачені рішення, які суд вправі прийняти у підготовчому судовому засіданні. Одним з таких рішень є повернення обвинувального акта прокурору, у разі його невідповідності вимогам КПК України.

Згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом. Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Формулювання обвинувачення має містити дані щодо події кримінального правопорушення із зазначенням часу, місця, форми вини і мотивів, способу вчинення, наслідків та інших даних, на підставі яких відповідно до диспозиції певної статті Кримінального кодексу України можна встановити в діянні обвинуваченого склад кримінального правопорушення.

Відповідно до п.п. 2 п. 3 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Тобто обвинувачений має бути поінформованим не тільки про «підстави» обвинувачення, а й про «характер» обвинувачення, тобто про правову характеристику таких дій. І хоча ступінь деталізації обвинувачення може відрізнятися в залежності від обставин справи, обвинуваченому має бути принаймні надана інформація, достатня для повного розуміння пред`явлених звинувачень, для підготовки відповідного захисту (рішення Європейського суду з прав людини у справах Матточіа проти Італії, пункт 59; Пенєв проти Болгарії, пункти 33 та 42).

Обвинувальний акт має містити відомості і щодо фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

За правилами ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Разом з тим, згідно вимог ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні обов`язковому доказуванню підлягають: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження.

Статтею 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, з чого випливає, що формулювання обвинувачення повинно бути конкретним.

При дослідженні обвинувального акту судом встановлено, що згідно змісту обвинувального акту, фактичні обставини кримінального провадження, які прокурор вважає встановленими відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.2 ст.190 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.2 ст.190 КК України, викладені поверхово, не конкретно, формулювання обвинувачення в цілому є неконкретним і не містить обставин, що підлягають доказуванню відповідно до статті 91 КПК України, взагалі не визначено даних про подію правопорушення, зокрема час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, в обвинувальному акті нечітко викладені фактичні обставини кримінального правопорушення та взагалі не зазначено мотивів вчинення кримінального правопорушення, що є обов`язковою обставиною, яка підлягає доказуванню у кримінальному провадженні.

Формулювання обвинувачення повинно ґрунтуватися на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо.

Правова кваліфікація дій особи повинна містити не тільки посилання на окрему статтю та її частину, а й точне формулювання, зокрема об`єктивної сторони та кваліфікуючих ознак.

Відсутність в обвинувальному акті виклад фактичний обставин кримінального правопорушення щодо кожного обвинуваченого та формулювання обвинувачення унеможливлює якісний і повний її захист.

Відповідно до п.13 ч.1 ст.3 КПК обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність, яке висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.

Разом з цим ч.1 ст.337 КПК передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в його межах, крім випадків, передбачених цією статтею.

Отже, розгляд справи без викладенння фактичних обставин кримінального правопорушення відносно кожного обвинуваченого та формулювання обвинувачення є неможливим, а винесене рішення буде вважатися незаконним.

Адже відповідно до ч.3 ст.374 КПК у разі визнання особи виправданою або винуватою в мотивувальній частині вироку зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів, статті відповідного закону, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений, адже правова норма кваліфікації має відповідати формулюванню обвинувачення.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка, в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

При цьому, за змістом п.5 ч.2 ст.291 КПК України, формулювання обвинувачення в обвинувальному акті викладається після викладу фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та правової кваліфікації кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті Закону України про кримінальну відповідальність.

З аналізу цих вимог кримінального процесуального закону, формулювання обвинувачення, яке зазначається в обвинувальному акті повинно містити місце, час, спосіб вчинення та наслідки кримінального правопорушення, форму вини і мотиви кримінального правопорушення, а також вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Зокрема, при дослідженні обвинувального акту судом встановлено, що обвинувачення стосовно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.2 ст.190 КК України не викладено за кожним кримінальним правопорушенням окремо, з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, а зазначений одним текстом, без їх кваліфікації за КК України окремо.

З обвинувального акту також вбачається, що формулювання обвинувачення фактично зведено до посилання на правову кваліфікацію кримінального правопорушення без зазначення доведених даних про подію (час, місце, спосіб) злочину, форму вини, мотив і мету його вчинення, фактів, які впливають на ступінь його тяжкості, тощо.

Зазначене не дає змоги суду зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичним формулюванням.

Такі суперечності, на думку суду, позбавляють суд можливості роз`яснити обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суть обвинувачення у відповідності до вимог ст.348 КПК України.

Таким чином, відсутність належного викладення формулювання конкретного обвинувачення в обвинувальному акті, може істотно вплинути на права учасників кримінального провадження щодо забезпечення права на справедливий суд та порушення права на захист обвинуваченого.

Недотримання вказаних вимог закону при складанні обвинувального акту порушує засади кримінального провадження, зокрема принципу верховенства права та законності, які застосовуються з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; а також виключає можливість визначення судом меж пред`явленого обвинувачення та роз`яснення обвинуваченим суті обвинувачення до початку дослідження доказів у судовому засіданні.

Такий виклад фактичних обставин справи унеможливить зміну обвинувачення у суді, оскільки зміна обвинувачення в суді допускається як винятковий випадок за наявності підстав, передбачених у ст. 338 КПК України, яка передбачає виключно зміну правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, але не стосується викладу фактичних обставин кримінального правопорушення.

Крім того, зміна обвинувачення в суді - це право прокурора, яким він в процесі розгляду справи може і не скористатись, оскільки вважає\ обвинувальний акт таким, що відповідає нормам КПК України. Тому суд приходить до висновку, що дані недоліки повинні бути усунуті до призначення справи до судового розгляду, щоб суд мав можливість постановити законний та обґрунтований вирок у справі, який би у разі апеляційного оскарження не був би скасований у зв`язку з недоліками, допущеними на досудовому слідстві.

Також, відповідно до ст.337 КПК України, суд не вправі, за результатами судового розгляду, змінити обвинувачення на таке, що істотно відрізняється від пред`явленого, а також, не вправі за власною ініціативою в будь-який спосіб поставити питання про таку зміну обвинувачення. Недодержання судом зазначених вимог кримінально-процесуального закону, є порушенням права на захист.

Крім того, як вбачається з усного клопотання прокурора та долучених копії ухвали Шевченківського районного суду м.Києва від 30.08.2018 року та клопотання експерта про надання необхідних додаткових матеріалів для проведення експертизи, досудове розслідування вказаного кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено не в повному обсязі.

З огляду на викладене, з метою недопущення порушення загальних засад кримінального провадження, стандартів практики Європейського суду з прав людини суд вважає, що наведені істотні порушення вимог КПК України свідчать про невідповідність направленого обвинувального акту вимогам кримінально-процесуального закону та унеможливлюють призначення судового розгляду, у зв`язку з чим вказаний обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.291, 314-317, 372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 42018110350000079 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.2 ст.190 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.368, ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.2 ст.190 КК України – повернути прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 09 липня 2019 року о 17 годині 20 хвилин.

Головуючий М.Б.Баличева