Ухвала суду № 8288529, 21.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" січня 2010 р. м. КиївК-49204/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Шкляр А.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.12.2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року по справі № 2а-5-468/2008 за позовом ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва до ОСОБА_1, ТОВ «Циклон-Б»та Державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування державної реєстрації.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.12.2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року, позовна заява ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва до ОСОБА_1, ТОВ «Циклон-Б»та Державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської міської ради про скасування державної реєстрації повернута позивачу.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 29.10.2009 року звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.11.2009 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва просить скасувати судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті посилаючись на порушення судами норм процесуального права. На думку позивача, судами попередніх інстанцій не було враховано, що згідно положень Закону України «Про податкову службу в Україні»та враховуючи те, що ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва здійснює владні управлінські функції щодо ТОВ «Циклон-Б», податкова інспекція має право звертатися до адміністративного суду з позовом не тільки про скасування державної реєстрації, а і про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість.

Касаційну скаргу необхідно задовольнити частково, а судові рішення скасувати в частині щодо відмови в прийнятті позовної заяви про скасування державної реєстрації ТОВ «Циклон-Б»та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, в решті залишити без змін з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2008 року податковий орган звернувся до суду із позовом про визнання недійсними:

- Статуту ТОВ «Циклон-Б», зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за № 15221020000016635 від 04.03.2008р.;

- Свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ «Циклон-Б»за № 15221020000016635 від 04.03.2008р., видане Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради;

- реєстрацію ТОВ «Циклон-Б»в якості платника податку та Свідоцтва № 100109557 від 07.04.2008р. про реєстрацію платника податку на додану вартість з дати 07.04.2008р.;

- скасувати державну реєстрацію ТОВ «Циклон-Б», код ЄДРПОУ 35786828, зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради за № 15221020000016635 від 04.03.2008р.;

- визнати недійсними всі первинні бухгалтерські документи, податкові накладні з відбитком печатки ТОВ «Циклон-Б», з реквізитами ТОВ «Циклон-Б», з прізвищем гр. ОСОБА_1, з моменту їх видачі.

Своєю ухвалою від 05.08.2008 року Центральний районний суд м. Миколаєва залишив позовну заяву без руху та запропонував податковій інспекції уточнити вимоги позовної заяви посилаючись на те, що відповідно до ст. 17 КАС України та Закону України «Про державну податкову службу в України», податковий орган має право звернутись до суду лише з вимогою про припинення юридичної особи, проте такі вимоги у поданій заяві не сформульовані.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.12.2008 року позовна заява повернута у звязку з не усуненням позивачем недоліків, зазначених в ухвалі від 05.08.2008 року.

Суд апеляційної інстанції посилаючись на положення Закону України «Про державну податкову службу в Україні», який не передбачає право податкових інспекцій на звернення до суду з такими позовними вимогами визнав правомірним висновок суду першої інстанції.

З такими висновками судів в повній мірі погодитись не можна, оскільки вони зроблені без врахування наступного.

Компетенція адміністративних судів відповідно до п.4 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»закріплено право органів державної податкової служби звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності.

За змістом статей 22, 38 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»з підстав, передбачених цим Законом, зокрема з підстави визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути, суд може постановити рішення щодо припинення юридичної особи, що не повязане з банкрутством юридичної особи.

При цьому з прикінцевих положень розділу VІІ цього ж Закону випливає, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, тобто до 1 липня 2004 року, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, положення пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»щодо права податкового органу на звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації субєкта підприємницької діяльності, пункту 2 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України щодо можливості ліквідації юридичної особи за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, частини 6 статті 59 Господарського кодексу України щодо скасування державної реєстрації субєкта господарювання слід розуміти як положення щодо припинення юридичної особи.

Виходячи з наведеного, заявлену позивачем вимогу про скасування державної реєстрації ТОВ «Циклон-Б», яка фактично є вимогою про скасування державної реєстрації зазначеного підприємства, суду слід було розцінити як вимогу про припинення юридичної особи, яка в свою чергу відповідає повноваженням органу державної податкової служби, і внаслідок цього компетенції адміністративних судів.

При цьому зазначену позовну вимогу суду слід було розглядати з урахуванням того, що відповідачем у справі про припинення юридичної особи є юридична особа, а не її учасники (засновники), оскільки учасники в порядку, встановленому законом та установчими документами, входять до складу вищого органу юридичної особи. Водночас слід мати на увазі, що згідно частини 1 статті 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулися не до тієї особи, яка повинна відповідати за таким позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного відповідача належним відповідачем, якщо це не потягне зміни підсудності адміністративної справи. У разі ж неможливості здійснення процесуальної заміни відповідача суд повинен був вирішувати спір за наявного у справі відповідача.

Порушення судом статей 17, 155 КАС України в частині позовної вимоги про скасування державної реєстрації ТОВ «Циклон-Б»призвело до постановлення незаконної ухвали, а відтак відповідно до частини 1 статті 227 КАС України є підставою для скасування цих ухвал у відповідній частині з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду в цій частині позовних вимог.

Щодо вимог ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, реєстрацію ТОВ «Циклон-Б»в якості платника податку та свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість з дати внесення в реєстр ПДВ, а також всіх первинних і бухгалтерських документів видані ТОВ «Циклон-Б»суду слід було виходити з того, що такі вимоги не могли бути самостійними позовними вимогами, оскільки в силу зокрема статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»статут, свідоцтво платника ПДВ, первинні документи субєкта господарювання підлягають правовій оцінці в справі з іншими позовними, зокрема у справі про припинення юридичної особи. Визнання зазначених документів нечинними законом не вимагається.

Таким чином позови податкових органів про визнання нечинними статуту, свідоцтва платника ПДВ, первинних бухгалтерських документів підприємства розгляду не підлягають. Висновок суду про невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства має міститись у мотивувальній, а не у резолютивній частині судового рішення.

За таких обставин судові рішення в частині повернення позовної заяви щодо вимог про визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, реєстрацію ТОВ «Циклон-Б»в якості платника податку та свідоцтво про реєстрацію платника податків на додану вартість з дати внесення в реєстр ПДВ, а також всіх первинних і бухгалтерських документів видані ТОВ «Циклон-Б»підлягають залишенню без змін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 223, 224, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 01.12.2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.09.2009 року скасувати в частині відмови в прийнятті позовної заяви ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про скасування державної реєстрації ТОВ «Циклон-Б»та направити справу для продовження розгляду до Миколаївського окружного адміністративного суду, а врешті залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________ Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І. Костенко

________Н.Є. Маринчак

________Є.А. Усенко