Ухвала суду № 82839568, 27.06.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5784/19

Провадження № 1кс/359/2030/2019

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М.

при секретарі Пугач Д.О.,

за участю прокурора Наконечного В.В. та підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з технічною фіксацією клопотання прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України Наконечного Василя Володимировича в кримінальному провадженні №42019110360000060, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2019 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Константинівка Липовецького району Вінницької області, громадянина України, з середньо-технічною освітою, неодруженого, раніше не судимого, військовослужбовця строкової служби військової частини А0543, стрільця відділення охорони та оборони роти охорони та оборони батальйону охорони забезпечення, солдата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючий за адресою; АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ,

підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.4 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в:

Прокурор військової прокуратури Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України звернувся із зазначеним клопотанням, в якому просив застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 05.01.2018 року солдат ОСОБА_1 прийнятий військовою частиною А0543 на військову строкову службу та відповідно до наказу командира вказаної військової частини №4 призначений на посаду стрільця 2-го відділення охорони та оборони 2-го взводу охорони та оборони 2-ї роти охорони та оборони.

В подальшому солдат ОСОБА_1 уклав контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України на три роки та 17.04.2018 року відповідно наказу №2-РС командира військової частини А0543 та призначений на посаду старшого вожатого службових собак кінологічного відділення взводу охорони та оборони роти охорони та оборони батальйону охорони та забезпечення.

21.01.2019 року відповідно наказу №109 командира військової частини А0543 солдата ОСОБА_1 призначено на посаду електрика - моториста електротехнічного відділення ремонтного взводу ремонтної роти ремонтного батальйону.

23.05.2019 року із солдатом ОСОБА_1 припинено (розірвано) дію контракту із Збройних Силах України та звільнено з військової служби за контрактом відповідно до п.2 ч. 2 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» через службову невідповідність та цього ж дня відповідно до наказу №1З-PC командира військової частини А0543 солдата ОСОБА_1 залишено для проходження строкової військової служби як такого, що не вислужив встановлений строки строкової служби відповідно до 4.2 ст. 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та призначено на посаду стрільця виділення охорони та оборони взводу охорони та оборони роти охорони та оборони військової частини А0543.

Відповідно до положень ст. ст. 9, 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, солдат ОСОБА_1 , як військовослужбовець, зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг завдань доручених йому за посадою, показувати приклад дисциплінованості, скромності і витримки, неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень командирів (начальників), поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших військовослужбовців від негідних вчинків та протиправних дій, дорожити честю і гідністю кожної особи, зміцнювати військове товариство.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, та відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

З метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, Указом Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 року №303/2014, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», в Україні з 18.03.2014 року розпочато особливий період.

У відповідності до нової редакції статті 407 КК України, внесеної Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі військові злочини», який опубліковано у журналі Голос України № 39 від 04 березня 2015 року, зазначено, що до ст. 407 КК України внесені зміни та її доповнено ч.4, яка передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини без поважних причин, вчинене в умовах особливого періоду.

Зазначені зміни набирають законної сили на наступний день після опублікування, тобто з 05 березня 2015 року. Таким чином солдат ОСОБА_1 вчинив злочин в умовах особливого періоду.

Так, 18 червня 2019 року солдат ОСОБА_1 діючи всупереч вимог Статуту та Законів України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, самовільно залишив військову частину А0543, яка дислокується за адресою: Київська область, Рокитнянський район, с. Ольшаниця, без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, свої службові обов`язки не виконував, час проводив на власний розсуд, не приймаючи мір для повернення до військової частини А0543, про своє місцезнаходження до органів військового чи цивільного управління не заявляв.

25 червня 2019 року солдата ОСОБА_1 було доставлено до військової прокуратури Білоцерківського гарнізону та затримано у порядку статті 208 КПК України, внаслідок чого вчинюване військовослужбовцем кримінальне правопорушення було припинено.

Таким чином, 18 червня 2019 року солдат ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину А0543, що розташовується в с. Ольшаниця Рокитнянському районі, Київської області, без поважних причин, в умовах особливого періоду, крім воєнного стану та незаконно перебував за межами військової частини до 25 червня 2019 року.

Враховуючи викладене, дії солдата ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.4 ст.407 КК України - самовільному залишенні військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, та відповідно до ч.4 ст.12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії тяжких.

25 червня 2019 року солдата ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України - самовільному залишенні військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, а саме наказом на проведення службового розслідування посадовими особами військової частини А0543 за фактом самовільно залишення військової частини солдата ОСОБА_1 , матеріалами службового розслідування, протоколами допитів свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , показами підозрюваного ОСОБА_1 , іншими матеріалами кримінального провадження, які самі по собі так і в сукупності із іншими доказами містять відомості, як доказ факту та обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Тому в органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може не виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, а також можуть виникнути ризики передбачені ст. 177 КПК України.

З огляду на кримінальне правопорушення - злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та його особу існують ризики, що він буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду так як він не проживає за місцем реєстрації та не бажає проходити військову строкову службу саме у військовій частині А0543, може вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.

Висновок про наявність вказаних ризиків зроблено виходячи з наступних обставин:

-не має стійких соціальних зв`язків та відсутній дохід;

- на утриманні малолітні діти та непрацездатні особи не перебувають;

-не проживає за місцем реєстрації та не мав реального наміру повернутися до військової частини, оскільки останній за адресою реєстрації фактично не проживає та встановити місцезнаходження ОСОБА_1 виявилося можливим лише під час проведення розшукових заходів працівниками Білоцерківського зонального відділення військової служби правопорядку у ЗС України.

-матиме можливість незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, а саме на ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та інших свідків, які на даний час не допитані за провадженням, оскільки за місцем служби ОСОБА_1 характеризується негативно. При цьому, враховуючи, що на разі під час здійснення досудового розслідування не допитані та не встановлені інші особи, тобто свідки, яким можуть бути відомі обставини та відомості вчинення ОСОБА_1 зазначеного кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_1 може впливати на даних осіб для зміни їх показів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою неможливо у зв`язку з тим, що органом досудового розслідування встановлені докази скоєння підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України. Санкція вказаної статті передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, тобто відповідно до ст. 12 КК України злочин є тяжким Крім того, існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України, застосування більш м`якого запобіжного заходу не дозволить запобігти вказаним ризикам.

Разом з тим, в клопотанні прокурором зазначено, що вчинений ОСОБА_1 тяжкий злочин не пов`язаний із застосуванням насильства та не спричинив загибелі людей, тому необхідно визначити заставу у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на даний час складає 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень із покладенням обов`язків, передбачених ст.194 КПК України.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити, оскільки ОСОБА_1 не бажає проходити строкову службу у військовій частині А 0543 і наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечував та зазначив, що обставини викладені в клопотанні відповідають дійсності, тиск відносно нього не здійснювався і в правах його ніхто не обмежував, але він не бажає продовжувати строкову військову службу у військовій частині А 0543. Рідним невідомо про вчинення ним кримінального правопорушення.

Заслухавши пояснення підозрюваного, думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, вважаю за необхідне клопотання задовольнити.

З наданих до суду матеріалів вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.407 КК України.

Можливість вчинення кримінального правопорушення та причетності підозрюваного до його вчинення підтверджується доказами, які досліджені судом.

Так, підозра ОСОБА_1 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовується доказами: витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні № 42019110360000060 від 25 червня 2019 року, заявами ОСОБА_1 , постановою про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні від 25.06.2019 року, рапортом Цицюрського А.М., рапортом Юдіна О.А., повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, витягом із наказу №415 від 18.06.2019 року, рапортом від 18.06.2019 року, витягом із наказу №127 від 18.06.2019 року, витягом із наказу №4 від 05.01.2018 року, протоколом №14 від 23.05.2019 року, витягом із наказу №2-РС від 21.01.2019 року, витягом із наказу №109 від 23.05.2019 року, послужним списком ОСОБА_1 , протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 25.06.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 25.06.2019 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 25.06.2019 року, повідомленням про підозру від 26.06.2019 року, протокол допиту ОСОБА_1 , службовою характеристикою, постановою про визначення підслідності кримінального правопорушення та направлення кримінального провадження за підслідністю.

Таким чином, на думку слідчого судді досудовим слідством зібрано достатньо доказів для оголошення підозри ОСОБА_1 та звернення до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

На думку слідчого судді наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства та суду з метою уникнення відповідальності, зважаючи на тяжкість вчиненого ним, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки не має постійного місця проживання на території України, не має постійного доходу, та в нього відсутні міцні соціальні зв`язки.

Зважаючи на особу підозрюваного, тяжкість злочину, в скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , слідчим суддею не вбачається підстав для застосування інших запобіжних заходів. Указане свідчить про наявність підстав для застосування положень ч.2 ст. 183 КПК України.

При вирішенні клопотання слідчого, суддею також враховані інші обставини, визначені ст. 178 КПК України. Так, докази надані слідчим на обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення є вагомими; доказів неможливості перебування підозрюваного за станом здоров`я під вартою не має; інших запобіжних заходів відносно нього не обиралось.

Крім того, на думку слідчого судді, прокурором, в порядку п.3 ч.1 ст. 183 КПК України, крім наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, доведено, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності.

З урахуванням викладеного слідчим доведено наявність підстав, визначених ч.1 ст. 194 КПК України для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Строк тримання під вартою щодо підозрюваного слід визначити в 60 днів, починаючи з моменту затримання з 25.06.2019 року.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

Згідно з п.2 ч.5 ст.182 цього Кодексу застава щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлено, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину. Тому йому належить визначити заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів. У разі внесення застави на підозрюваного слід накласти обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця постійної дислокації військової частини А1302, яка дислокується за адресою: с. Ольшаниця, Рокитнянський район, Київська область в якій проходить військову службу ОСОБА_1 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 186, 192-193, 197, 376 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання прокурора військової прокуратури Білоцерківського гарнізону Центрального регіону України Наконечного Василя Володимировича, - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб.

Утримувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гауптвахті Центрального управління Військової Служби Правопорядку (по м. Києву та Київській області).

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання ОСОБА_1 о 14.00 год. 25.06.2019 року. Термін дії ухвали слідчого судді становить до 14.00 год. 25.08.2019 року.

Встановити ОСОБА_1 заставу в 30 (тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 57 360 (п`ятдесят сім тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп.

Сума застави протягом дії ухвали може бути внесена у національній грошовій одиниці як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: (Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області; код отримувача (ЄДРПОУ) 26268119; р/р №37312095018661; МФО 820172; Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; призначення платежу: застава за …(ПІБ, дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) … від … (дата ухвали).. по справі № …, кримінальне провадження № ….., внесені (ПІБ особи, що вносить заставу) згідно квитанції від (дата та № квитанції).

В разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду; не відлучатися з місця постійної дислокації військової частини А0543, яка дислокується за адресою: с. Ольшаниця, Рокитнянський район, Київська область в якій проходить військову службу ОСОБА_1 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в України.

У разі внесення застави підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Бориспільський міськрайонний суд Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії обов`язків, в разі внесення застави, встановити для ОСОБА_1 , протягом 60 діб, з моменту звільнення його з під варти.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду, а для підозрюваного з моменту отримання її копії.

Оголошення повного тексту ухвали слідчого судді здійснено 02.07.2019 року.

Слідчий суддя: С.М. Вознюк