
Провадження № 1-кп/359/412/2019
Справа № 359/4891/19
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Бондаренка І.А.,
прокурора Каспрука Д.І.,
обвинуваченого Мазура О ОСОБА_1 В.,
при секретарі Моргушко Л.В.,
розглянувши з технічною відеофіксацією у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Борисполі кримінальне провадження №12019110100000834 від 21.05.2019р. за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , гр. України, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 18.06..2014 року вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.186, ч.3 ст. 185 КК України, із застосуванням ст.ст.70, 71 КК, до 4,6 років позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
В С Т А Н О В И В :
21 травня 2019 року у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на придбання, носіння та зберігання бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
У другій половині цього ж дня, ОСОБА_2 , перебуваючи неподалік від озера, яке знаходиться за адресою: м. Бориспіль, вулиця Панаса Мирного, поряд із тротуаром, помітив полімерний пакет, у якому знаходився корпус оборонної ручної гранати РГО та ударно-дистанційний запал УДЗ.
У порушення п.п. 1, 2, 3, 6, 9, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576 зі змінами, останній раз внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 938, обвинувачений поклав знайдені бойові припаси у праву кишеню штанів та направився далі у власних справах, таким чином, незаконно переніс корпус оборонної ручної гранати РГО та ударно-дистанційний запал УДЗ, без передбаченого законом дозволу.
21.05.2019р. приблизно о 16 годині 40 хвилин, працівниками Бориспільського ВП ГУНП в Київській області, під час відпрацювання оперативної території, було зупинено для перевірки ОСОБА_2 . У ході проведення огляду особистих речей, у останнього було виявлено та в подальшому вилучено зазначені предмети.
Згідно висновку експерта №14-193 від 29.05.2019р. надані на дослідження предмети являються корпусом оборонної ручної гранати РГО та ударно-дистанційним запалом УДЗ і відносяться до бойових припасів.
Незаконним придбанням, носінням та зберіганням без передбаченого законом дозволу бойового припасу, ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
У судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та надав згоду на проведення судового розгляду в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки він не оспорює фактичні обставини справи, викладені в обвинувальному акті. При цьому судом встановлено, що підсудний правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позицій. Тому, заслухавши думку підсудного та прокурора, роз`яснивши їм положення ст. 349 КПК України, про те що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються за виключенням документів, що характеризують особу підсудного.
Під час судового розгляду обвинувачений підтвердив, що дійсно, при зазначених у обвинувальному акті обставинах, він знайшов, носив та зберігав полімерний пакет, у якому знаходився корпус оборонної ручної гранати РГО та ударно-дистанційний запал УДЗ, а в подальшому був затриманий працівниками поліції.
Враховуючи покази обвинуваченого, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_2 у інкримінованому органами досудового слідства злочині доведена повністю, а його дії за ч.1 ст.263 КК України кваліфіковані вірно, оскільки останній вчинив умисні дії, які виразились у придбанні, носінні та зберіганні бойового припасу без передбаченого законом дозволу.
Згідно медичних довідок, обвинувачений на обліку у психіатра та лікаря нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, по місцю колишнього відбуття покарання характеризується позитивно, за належну поведінку був умовно-достроково звільнений із місць позбавлення волі.
Відповідно до санкції ч.1 ст. 263 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Призначаючи покарання за санкцією ч.1 ст. 263 КК України, судом враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, а також те, що раніше він був засуджений та відбував покарання.
Таким чином суд вважає, що покарання ОСОБА_2 необхідно обрати у виді позбавлення волі.
Визнання вини обвинуваченим, його щире каяття у скоєному, суд визнає обставинами, які пом`якшують його відповідальність.
Обставину, що обтяжує відповідальність ОСОБА_3 , суд вважає рецидив злочину.
Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства, на підставі ст. 75 КК України, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 28, 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
Визнати винним та призначити покарання
ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України – 3,6 (три роки 6 місяців) позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк терміном 2 (два) роки. Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на нього наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 не обирати.
Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.
Іспитовий строк засудженому рахувати з моменту проголошення вироку.
Речовий доказ - корпус оборонної ручної гранати РГО та ударно-дистанційний запал УДЗ, - знищити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи на суму 1256,08 грн. (код отримувача ЄДРПОУ: 38007070, одержувач Держбюджет м.Бориспіль, р/р 31114106010004, Банк Одержувача УДК у Київській області, КБК 21081100, МФО 899998, назва: інші санкції).
На вирок може бути подано апеляцію до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту проголошення.
Після закінчення строку на апеляційне оскарження вирок набирає законної сили.
Копія вироку вручається прокурору і засудженому негайно, після оголошення.
Суддя «І.А.Бондаренко»
Судове рішення № 82839567, Бориспільський міськрайонний суд Київської області було прийнято 02.07.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/4891/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: