Рішення № 82814576, 04.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2141/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП №59003612 від 02.05.2019.

В обґрунтування заявленої вимоги позивач зазначив, що приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Юхименко О.Л. перевищила свої повноваження при прийнятті постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №59003612 від 02.05.2019, оскільки прийняла до виконання виконавчі документи з порушенням територіального принципу визначення місця проведення виконавчих дій, тобто не врахувала тієї обставини, що він зареєстрований та проживає в с.Погреби Глобинського району Полтавської області та будь-яких доходів, рухомого та нерухомого майна у місті Києві не має.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідач позов не визнала та у відзиві на позовну заяву зазначила, що стягувачем, Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" подано заяву про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса за місцем знаходження майна (грошових коштів) боржника. Довідкою від 22.04.2019 вих.№1_01 підтверджено, що ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ "Перший Український Міжнародний Банк", який розташований за адресою: місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4. Враховуючи положення статті 190 Цивільного кодексу України, грошові кошти є майном, а відтак виконавче провадження відкрито нею за місцем знаходження такого майна (а.с.21-23).

В судове засідання 02.07.2019 сторони не прибули, хочу були належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання. Позивач у позовній заяві просив розгляд справи без його участі.

Згідно із частиною дев`ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття осіб, які беруть участь у справі, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі виконавчого напису №7802 виданого 10.04.2019 приватним нотаріусом КМНО Хара Н.С. (а.с.38-39), оригінал якого було додано до заяви АТ "Перший український міжнародний банк", відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59003612 від 02.05.2019 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь АТ "Перший український міжнародний банк" заборгованості в розмірі 32294,43 грн (а.с.43-44).

Вказану постанову позивач отримав 08.05.2019 (а.с.45-46)

Крім того, відповідачем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ВП №59003612 від 23.05.2018 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 на користь АТ "Перший український міжнародний банк" заборгованість в розмірі 32294,43 грн (а.с.57-58).

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що приватним виконавцем було порушено статтю 24 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

З цього приводу суд зазначає наступне.

З копії паспорта позивача вбачається, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13) Вказане також підтверджується довідкою Погребівської сільської ради від 12.06.2019 №342 (а.с.15).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно частини третьої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Відповідно ст.ст. 19, 24 Закону України "Про виконавче провадження", право вибору пред`явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Згідно з частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Відповідно до статті 190 Цивільного Кодексу України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки; статтею 179 цього ж Кодексу зазначено, що річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 "Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах", банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов`язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів і які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

АТ "Перший Український Міжнародний Банк" було надано заяву до відповідача про примусове виконання рішення із зазначенням місця знаходження майна боржника (грошових коштів) - карткового рахунку № НОМЕР_1 відкритого в АТ "Перший Український Міжнародний Банк", який розташований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4. (а.с.24).

До системи банківських рахунків для грошового обороту належать такі рахунки: кореспондентські; поточні (поточний з овердрафтом, поточні рахунки типу «Н», «П», карткові рахунки, поточні рахунки виборчих фондів); вкладні (депозитні), кредитні (позичкові), розподільчі тощо.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Згідно з довідкою, наданою АТ "Перший Український Міжнародний Банк", за позивачем обліковуються рахунок № НОМЕР_1 .UАН від 12.04.2017 у валюті гривня (а.с.25).

Тобто, ОСОБА_1 є власником карткового рахунку № НОМЕР_1 та наявних на ньому рахунку грошових коштів.

Відповідно, в даному випадку порушення Закону України "Про виконавче провадження" відсутнє, оскільки майно боржника (грошові кошти) перебуває у м. Києві, а відповідно до статті 24 цього Закону приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено проведення виконавчих дій спрямованих на перевірку наявності грошових коштів або майна до відкриття виконавчого провадження. Виконавець відкриває виконавче провадження на підставі заяви стягувача, в якій стягувач має право зазначити будь-які відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місце знаходження тощо). Надання стягувачем доказів на підтвердження зазначеної в заяві інформації не вимагається.

Дана позиція також підтверджується Листом - роз`ясненням Міністерства юстиції України №23123/16620-33-18/20.5.1 від 11.06.2018.

У п. 19 Постанови Верховного Суду №905/3542/15 від 10.09.2018 зазначено, що частиною 3.1 статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках). Згідно з частинами 6.1, 6.2 статті 6 вказаного закону банки мають право відкривати рахунки резидентам України, (юридичним особам, їх відокремленим підрозділам, фізичним особам), нерезидентам України (юридичним особам-інвесторам, представництвам юридичних осіб в Україні та фізичним особам). Особи, визначені в пункті 6.1 цієї статті, мають право відкривати рахунки в будь-яких банках України відповідно до власного вибору для забезпечення своєї господарської діяльності і власних потреб.

Безготівкові кошти розглядаються у доктрині банківського права як такі, що можуть бути об`єктом права власності внаслідок юридичної фікції, яка передбачає також визнання того, що безготівкові кошти знаходяться на відповідному рахунку у банку. Відкинути цю юридичну фікцію означало б, що безготівкові кошти є недосяжним для звернення на них стягнення, оскільки слід було б визнати, що вони одночасно всюди і ніде не знаходяться, тобто не мають місцезнаходження, інформація про яке є необхідною при вчиненні виконавчих дій і зазначається під час арешту цього майна. Можливість ініціювати операції стосовно безготівкових коштів в іншому місці, окрім як у банку, у якому відкрито відповідний рахунок, не суперечить цій юридичній фікції, яка закріплена також у Законі України "Про виконавче провадження", у якому йдеться про "кошти, які перебувають на рахунках боржника у банках".

В частині четвертій статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У зв`язку із викладеним та враховуючи, що в заяві АТ "Перший Український Міжнародний Банк" був зазначений лише рахунок позивача, що відкритий у АТ "ПУМБ" з місцем реєстрації банку у місті Києві, а подальші дії приватного виконавця у межах вже відкритого виконавчого провадження не обмежуються виконавчим округом цього виконавця, дії приватного виконавця, який здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва, з відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови від 02.05.2019 про відкриття виконавчого провадження ВП №59003612 та подальші виконавчі дії не суперечать наведеним нормам законодавства.

Тобто, дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження за заявою АТ "Перший Український Міжнародний Банк", в якій зазначений рахунок позивача у АТ "Перший Український Міжнародний Банк" з місцем реєстрації банку у місті Києві є правомірними, а вимога позивача щодо визнання постанови про відкриття виконавчого провадження №59003612 від 02.05.2019 є безпідставною.

Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №59003612 від 02.05.2019 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволені позову ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Юхименко Ольги Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк", про визнання протиправною та скасування постанови повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Головуючий суддя Г.В. Костенко