Ухвала суду № 82796979, 02.04.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/4929/19-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Карабань В.М., при секретарі Косовській М.Д., прокурора Ганжа О.М., заявника - адвоката Ніколаєнка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Ніколаєнка М.В. про скасування арешту майна накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року в рамках кримінального провадження № 42018000000001685, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката Ніколаєнка М.В., в порядку ст. 174 КПК України, про скасування арешту майна а саме на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках в наступних банківських установах:

-на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (російський рубль), що відкритий у ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" (код ЄДРПОУ 20057663), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, будинок 52/58;

-на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 (російський рубль), що відкритий в АТ "УКРСИББАНК" (код ЄДРПОУ 09807750), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, будинок 2/12;

-на розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 (українська гривня), що відкритий в АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12-Г;

-на розрахункових рахунках за №№ НОМЕР_4 (долар США), НОМЕР_5 (українська гривня), НОМЕР_6 (російський рубль), НОМЕР_7 (українська гривня), НОМЕР_8 (євро), що відкриті в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (код ЄДРПОУ 14305909), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, будинок 9, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року в рамках кримінального провадження № 42018000000001685.

Клопотання обгрунтоване тим, що арешт накладено необгрунтовано. Даний захід забезпечення кримінального провадження істотно перешкоджає господарській діяльності, порушує права низки осіб, зокрема контрагентів підприємства, найманих працівників на одержання заробітної плати, тому просить клопотання задовольнити та скасувати накладений арешт.

В судовому засіданні адвокат Ніколаєнко М.В. вказане клопотання підтримав та просив задовольнити з викладених у ньому підстав.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, вказуючи на те, що арешт майна є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані до клопотання письмові докази, заслухавши позицію сторін, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, судовим розглядом встановлено, що Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 42018000000001685, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2018 у рамках кримінального провадження №42018000000001685, задоволено клопотання рокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Ганжи О.М. та накладено арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках в наступних банківських установах:

-на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (російський рубль), що відкритий у ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" (код ЄДРПОУ 20057663), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, будинок 52/58;

-на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 (російський рубль), що відкритий в АТ "УКРСИББАНК" (код ЄДРПОУ 09807750), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, будинок 2/12;

-на розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 (українська гривня), що відкритий в АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12-Г;

-на розрахункових рахунках за №№ НОМЕР_4 (долар США), НОМЕР_5 (українська гривня), НОМЕР_6 (російський рубль), НОМЕР_7 (українська гривня), НОМЕР_8 (євро), що відкриті в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (код ЄДРПОУ 14305909), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, будинок 9.

Як вбачається з даної ухвали, у своєму клопотанні про арешт майна прокурор посилався на те, що ПАТ «Жежелівський кар`єр» отримувало прибуток за реалізацію, незаконно видобуті корисні копалини загальнодержавного значення - граніт, а тому орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які відкриті у банківських установах.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність у заявника права на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 12.12.2018 року при накладенні арешту слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).

Незважаючи на те, що досудове розслідування здійснюється на протязі тривалого проміжку часу, стороною обвинувачення не надано доказів, які б свідчили про будь-які логічні та об`єктивні підстави для накладення арешту на майно, яке перебуває у власності заявника.

Підозра посадовим особам заявника не пред`явлена, цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Стороною обвинувачення не надано суду допустимих, в розумінні ст. 86 КПК України, доказів що вказують про прямий, або опосередкований зв`язок посадових та інших осіб, які вчинили кримінальне правопорушення з обставинами, які є предметом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, а також відсутні підстави відповідальності товариства за незаконні дії третіх осіб.

Оцінюючи вказані вище обставини в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність у кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння майном у контексті забезпечення «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту конкретної особи, у зв`язку з чим вважає необхідним скасувати арешт накладений на рахунки.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 167, 170-175, 309 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року по справі № 757/59195/18-к в рамках кримінального провадження №42018000000001685, на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках в наступних банківських установах:

-на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 (російський рубль), що відкритий у ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" (код ЄДРПОУ 20057663), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, будинок 52/58;

-на розрахунковому рахунку № НОМЕР_2 (російський рубль), що відкритий в АТ "УКРСИББАНК" (код ЄДРПОУ 09807750), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, будинок 2/12;

-на розрахунковому рахунку № НОМЕР_3 (українська гривня), що відкритий в АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12-Г;

-на розрахункових рахунках за №№ НОМЕР_4 (долар США), НОМЕР_5 (українська гривня), НОМЕР_6 (російський рубль), НОМЕР_7 (українська гривня), НОМЕР_8 (євро), що відкриті в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (код ЄДРПОУ 14305909), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, будинок 9.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.М. Карабань