Рішення № 82789848, 03.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1512/19

РІШЕННЯ

іменем України

03 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах свого сина ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, викладену в листі від 12.03.2019 вих. № П-2364/0-1469/0/95-19, щодо надання ОСОБА_2 дозволу на виготовлення проекту землеустрою для передачі земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2.0 га за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради. Віньковецького району, Хмельницької області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області надати ОСОБА_2 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею площею 2,0 га з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області.

В обґрунтування позовних вимог вказує про те, що фактичною підставою для відмови позивачу щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою слугувало те, що розташування запитуваної земельної ділянки порушуватиме вимоги раціональної організації території та компактності землекористування. При цьому, у листі-відмові відсутнє посилання на те, що подані позивачем документи не відповідають вимогам Земельного кодексу України та не вказано законодавчі вимоги та критерії щодо раціональної організації території та компактності землекористування.

Ухвалою від 17.05.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

30.05.2019 до суду надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідач просить відмовити в задоволенні позову. Вказує, що позивача повідомлено, що місце розташування запитуваної земельної ділянки порушуватиме вимоги раціональної організації території та компактності землекористування. Також зазначає, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку особи, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку.

18.06.2019 до суд від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказує, зокрема, що неприйняття відповідачем правомірного рішення за клопотаннями позивача у строк, закріплений частиною сьомою статті 118 ЗК України, ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує його конституційні права щодо розгляду його звернення компетентним органом. Крім цього, повноваження відповідача із вчинення відповідних дій не є дискреційними, оскільки не здійснюється суб`єктом владних повноважень на власний розсуд, при їх реалізації відповідач позбавлений можливості обирати із свободою розсуду варіант власної поведінки, оскільки зазначені повноваження реалізуються у чіткій відповідності із вимогами ЗК України, які не наділяють його повноваженнями самостійно обирати один із кількох варіантів прийняття рішення.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд дійшов наступних висновків.

Позивач звернувся до Головного управління із заявою від 28.02.2019, в якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області.

Листом від 12.03.2019 за № П-2364/0-1469/0/95-19 Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області було повідомлено, що місце розташування запитуваної земельної ділянки порушуватиме вимоги раціональної організації території та компактності землекористування. З огляду на зазначений факт, запропоновано повторно звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області із заявою, до якої слід додати документи, визначені статтею 118 Кодексу. На викопіюванні з кадастрової карти (плану) чи інших графічних матеріалах слід зазначити бажане місце розташування земельної ділянки з урахуванням вимог раціональної організації території та компактності землекористування.

Згідно листа відділу у Віньковецькому районі Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 24.05.2019 №1036/404-19-0.20, земельна ділянка НОМЕР_1 :06:001 відноситься до земель сільськогосподарського призначення державної власності (резервний фонд), у власності або користуванні третіх осіб не перебуває.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно з ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема, особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до абз.1 ч.7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, чинним законодавством визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного суду від 20.09.2018 по справі №804/5597/15 та від 23.11.2018 по справі №П/811/601/18.

Проаналізувавши викладене та положення ЗК України, суд приходить до висновку, що відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою з підстав, які не передбачені ЗК України. Будь-якого посилання на відповідні вимоги нормативних актів у листі-відмові не наведено. Отже, відмова відповідача у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є протиправною та підлягає скасуванню.

Стосовно доводів відповідача про те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність, суд зазначає наступне.

Згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 ЗК України у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17 травня 2019 року по справі №814/735/16.

Щодо вимог позивача в частині зобов`язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Водночас, судом не встановлено, що для прийняття рішення виконано всі умови, визначені законом, а саме, що уповноваженим органом здійснено перевірку відповідності місця розташування бажаних замовниками об`єктів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є саме зобов`язання відповідача повторно розглянути питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із прийняттям відповідного рішення. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2018 року по справі №804/1469/17 та від 29.01.2019 по справі №824/332/17-а.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1,3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

ОСОБА_1 сплачено 768,40 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати слід присудити на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах свого сина ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, викладену в листі від 12.03.2019 за П-2364/0-1469/0/95-19, у наданні ОСОБА_2 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 (підписану ОСОБА_1 ) від 28.02.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 2,00 га з метою подальшої передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Нетечинецької сільської ради, Віньковецького району, Хмельницької області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768,40 (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 , яка діє як законний представник від імені та в інтересах свого сина ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області (вул. Інститутська, 4/1, м.Хмельницький, Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39767479)

Головуючий суддя О.О. Михайлов