Ухвала суду № 8276238, 23.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-2734/09 Головуючий у 1-й інстанції: Маляренко А.В.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" лютого 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Кузьменко В.В., Попович О.В.,

при секретарі: Плаксі В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Агрофірми «Фортуна» на постанову Господарського суду Київської області від 04 листопада 2008 року у справі за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства Агрофірми «Фортуна» до Сквирської міжрайонної Державної податкової інспекції (Володарського відділення) Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2008 року Селянське (фермерське) господарство Агрофірма «Фортуна» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Сквирської міжрайонної Державної податкової інспекції (Володарського відділення) Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги мотивує тим, що висновки акту перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам та суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки позивач вважає, що у нього відсутні порушення законодавства по оподаткуванню і нарахуванню обовязкових зборів і платежів, а спірні податкові повідомлення-рішення є безпідставними та неправомірними.

Постановою Господарського суду Київської області від 04 листопада 2008 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Селянське (фермерське) господарство Агрофірма «Фортуна» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки вважає її незаконною, а висновки суду першої інстанції такими, що не відповідають обставинам справи, та просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Сквирською міжрайонною державною податковою інспекцією (Володарського відділення) Київської області було проведено перевірку Селянського (фермерського) господарства Агрофірми «Фортуна» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 року по 31.03.2006 року. За результатами перевірки складено Акт № 64-2301-25564637 від 20.07.2006 року, згідно якого перевіркою було встановлено порушення абз. 3 п.п. 4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004 рік на суму 4086,25 грн.; п.п. 7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2004 року на суму 9484,00 грн.; абз. 2 п.п. 3.1 п. 3 "Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища» в результаті чого підприємством до розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища не включено ПММ, в результаті чого занижено суму збору в розмірі 4,11 грн., в т.ч.: за 1 кв. 2005 рік - 1,40 грн., за П кв. 2005 рік - 2,71 грн.; п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в СФГ "Фортуна" надано податкову соціальну пільгу фізичній особі ОСОБА_1, який є приватним підприємцем, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб в 2005 році в сумі 200,01 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення від 01.08.2006 року № 0000592301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4903,50 грн., в тому числі 4086,25 грн. основний платіж, 817,25 грн. штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення від 01.08.2006 року № 0000602301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 14226,00 грн., в тому числі 9484,00 грн. основний платіж, 4742,00 грн. штрафні (фінансові) санкції; податкове повідомлення-рішення від 01.08.2006 року № 0000612301/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 174,11 грн., в тому числі 4,11 грн. основний платіж, 170,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з актом перевірки Селянське (фермерське) господарство Агрофірма «Фортуна» 25.07.2006 року подала заперечення до акту перевірки, яке ДПІ у Володарському районі було залишено без задоволення.

Не погоджуючись з спірними податковими повідомленнями-рішеннями (фермерське) господарство Агрофірма «Фортуна» подало 07.08.2006 року до ДПА в Київській області заперечення до вищевказаного акту перевірки, на яке відповіді не отримало.

Колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Згідно з вимогами пп. 5.2.2. п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі-коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Як встановлено судом першої інстанції, СФГ "Фортуна" в 10-ти денний термін з дня отримання податкових повідомлень-рішень не зверталось до ДПІ у Володарському районі зі скаргою, отже підстав для скасування прийнятих податкових повідомлень-рішень не було.

Крім цього, судом першої інстанції було встановлено, що за перевіряємий період СФГ АФ «Фортуна» згідно договору позики грошових коштів від 04.01.2004 року отримано поворотну фінансову допомогу від фізичної особи ОСОБА_1 (директор СФГ АФ «Фортуна»), що не є платником податку на прибуток, в сумі 73635,00 грн., яка згідно п.3.3 вказаного договору повинна бути повернута господарством в термін до 31.12.2004 року.

Згідно поданих документів на перевірку було встановлено, що СФГ АФ «Фортуна» протягом 2004 року позикові кошти повернуто ОСОБА_1 в сумі 57290,00 грн., залишок неповернутої фінансової допомоги на кінець звітного періоду склав 16345,00 грн.

Відповідно до абз. 3 п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 вищевказаного Закону України сума неповернутої фінансової допомоги в розмірі 16345,00 грн. є валовим доходом підприємства та оподатковується відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду на суму податкового кредиту, визначеного згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 вищевказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника. Однією з основних умов права платника (покупця) на податковий кредит є наявність податкових накладних. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Оформлення такого документа повинно здійснюватися відповідно до вимог, встановлених пп. 7.2.1п. 7.2 ст. 7 даного Закону та згідно з порядком, визначеним наказом ДПА України від 30.05.97 року. Податкова накладна виписуєтеся у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, її оригінал надається покупцю на його вимогу. У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 вищевказаного Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченої у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до податкової накладної № 89 від 30.12.2003 року, отриманої від TOB НВК "Козацький шлях" по факсу, СФГ АФ "Фортуна" мала право до 20 січня 2004 року (граничний термін здачі декларації з ПДВ за грудень місяць 2003 року) отримати оригінал податкової накладної, а в разі відмови продавця про надання оригіналу такої накладної скористатися правом звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (п.п.7.2.6. п.7.2. ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР).

Оскільки позивач-покупець не вимагав у продавця податкової накладної й надалі не скористався своїм правом звернутись у встановлені законодавством строки з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням, то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що він втратив право на включення до податкового кредиту суми ПДВ за податковою накладною, отриманою ним після закінчення звітного періоду.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що при проведенні позапланової документальної перевірки у травні 2004 року (акт від 19.05.2004 р. № 11-230-25564637 ) у звязку з порушенням податкового законодавства до позивача були застосовані фінансові санкції, оскільки СФГ АФ "Фортуна" при здачі уточнюючої декларації з ПДВ за квітень 2004 року неправомірно включено податок на додану вартість в сумі 5484,00 грн. згідно податкової накладної від 30.12.2003 р., оскільки господарством було втрачено право на таке включення.

Крім цього, відповідно до розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за звітний (податковий) період - квітень 2004 року був скоригований в сторону збільшення податковий кредит податкової згідно накладної № ЦЗ 01/10-01 від 01.10.2003 року, отриманої від ВАТ "Кашперівський цукровий завод" на суму ПДВ 4000,00 грн. що є суперечливим, оскільки при цьому фактично податковим періодом є жовтень 2003 року, відповідно і коригування податкового кредиту з ПДВ повинно було проводитися за звітний період - жовтень 2003 року.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, платниками збору є суб'єкти господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації. Критерієм для визначення платника збору за забруднення автомобільним транспортом є те, ким здійснено фактичне використання пального.

Згідно даних бухгалтерського обліку використання паливно-мастильних матеріалів здійснювалося СФГ "Фортуна". Фізична особа ОСОБА_1 не здавав розрахунків збору за забруднення навколишнього природного середовища, а отже не був платником даного збору.

Отже, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо встановленого порушення вимог абз. 2 п.п. 3.1 п. 3 "Збір за забруднення и навколишнього природного середовища".

Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючі органи мають право здійснювати перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати лише стосовно тих податків і зборів (обов'язкових платежів), які віднесені до їх компетенції.

Приписами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. Відповідно до пункту 1.6 статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" примусове стягнення - звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків.

Також Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначений і порядок погашення податкового боргу платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням та порядок звернення стягнення на активи платника податків за узгодженим податковим зобов'язанням. Зокрема, приписами підпункту 10.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення узгодженої суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів здійснюється шляхом надіслання банку, обслуговуючому платника податків, платіжної вимоги на суму податкового боргу або його частини. Продаж інших активів здійснюється на підставі рішення податкового органу, підписаного його керівником та скріпленого гербовою печаткою податкового органу.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 вказаного Закону у разі, коли орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 п. 4.2 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10 відсотків від суми недоплати (заниження податкового зобовязання) за кожний з таких періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше 50 відсотків такої суми та не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що оскаржувані повідомлення-рішення відповідача є правомірними та такими, що відповідають нормам законодавства, зокрема Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», а тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного зясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Агрофірми «Фортуна» залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Київської області від 04 листопада 2008 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.В. Кузьменко

О.В. Попович