Постанова № 8274930, 12.02.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2010 р. Справа № 43/10-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Андросов А.О.

відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3983Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 24.11.09 р. по справі № 43/10-09

за позовом Державного підприємства "Завод ім. В.О.Малишева", м. Харків

до ФОП - ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 30213,16 грн.

встановила:

У жовтні 2009 р. позивач, Державне підприємство "Завод ім. В.О.Малишева", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою (з урахуванням уточнення) про стягнення з відповідача ФОП - ОСОБА_2, сплачених за товар грошових коштів на загальну суму 23097,24 грн. та штрафу за поставку неякісної продукції на суму 4715,23 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24.11.2009 р. по справі № 43/10-09 (ОСОБА_5) в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що рекламаційній акт № 5 від 26.02.2009 р. не містить доказів вини відповідача в постачанні неякісного товару, акт відповідно до Інструкції П-7 не укладався, позивачем не надано доказів в обґрунтування позовних вимог.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає рішення суду прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що характеристики проволоки, які вказані у сертифікаті якості, не відповідають характеристикам, що передбачені ГОСТ 2246- 70, опір розриву складає 660 -720 (кгс/мм), суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги висновки атестованої центральної лабораторії ДП «Завод імені В.О. Малишева», яка відповідає критеріям атестації та атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду, про визнання поставленої продукції неякісною.

26.03.2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 364/16, в якій повідомлялось про поставку неякісного товару та повернення коштів, які були сплачені за поставлений товар, але судом першої інстанції ця обставина не була прийнята до уваги, жодного посилання на надані докази суд у рішенні по справі не зробив, не оцінив і взагалі не відмітив що такі докази були надані.

Відповідач з обставинами, викладеними у апеляційній скарзі не погоджується, вважає рішення законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм матеріального та процесуального права, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що ГОСТ 2246-70 неодноразово змінювався, зварювальна проволока з опором розриву нижчим від 882 -1323 ( кгс/мм) може бути використана у виробництві, підтвердженням належної якості проволоки поставленої позивачеві за накладною № КИ-00048 є те, що частина партії вказаної вище проволоки була поставлена також іншим покупцям та претензій, не надходило. Отже ст. 673 ЦК України не порушено, так як відповідач передав позивачеві товар, придатний до мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, а саме придатний для виробництва.

При отриманні позивачем партії товару згідно накладної № КИ-10О48 ніяких претензій до якості, кількості та асортименту при прийманні товару не виникло. Також не виникло ніяких претензій чи заперечень, що до не відповідності характеристик проволоки, вказаних у сертифікаті якості № 166 характеристикам, що передбачені ГОСТом 2246-70. В подальшому позивач також не повідомляв про виявлення недоліків товару, про перевірку якості товару центральною заводською лабораторією, про складання рекламаційного акту № 5 від 26.02.09 р.

Посилання позивача на те, що поставлений товар не придатний для виробництва з посиланням на рекламаційний акт № 5 від 26.02.09 р. та на висновки центральної заводської лабораторії ДП «Завод ім. В.О. Малишева»є необґрунтованим, оскільки, відповідно до норм діючого законодавства України, якщо договором не визначено порядок, що до прийняття продукції, товар повинен прийматися згідно до Інструкції П-7 „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю", затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66 р.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач також зазначив, що розрахунок штрафних санкцій не відповідає сумам поставленого товару, а сам штраф не може бути стягнено з відповідача згідно ч. 7 ст. 269, ст. 231 ГК України, так як позивач не навів належних доказів, що до поставки товару неналежної якості.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що у лютому 2009 р. відбулася поставка товару згідно накладної № КИ-00048 на суму 23577,00 грн., товар прийнятий представником позивача за дорученням № 1680 від 11.02.09 р. Партія товару оплачено платіжним дорученням № 743 від 11.02.09 р. згідно рахунку фактури № КИ-0000065 від 10.02.09 р. Платіжним дорученням № 734 від 11.02.09 р. на суму 24900,00 грн. позивачем проведена оплата за товар по накладній № КИ-00048 на суму 23577,00 грн., а сума у розмірі 1323,00 грн. - оплата за раніше поставлений товар.

Позивачу разом з товаром надано сертифікат якості № 166 на товар, у якому зазначено: найменування продукції проволока стальна зварювальна Св08Г2С ГОСТ 2246- 70, партія, діаметр, маса, тимчасовий опір розриву і хімічний склад проволоки.

Суд першої інстанції не звернув уваги та не надав оцінки тому факту, що характеристики проволоки, які вказані у сертифікаті якості № 166 не відповідають характеристикам, що передбачені діючим ГОСТ 2246 70, так як у сертифікаті опір розриву складає 660 720 /кгс/ мм/, а за ГОСТ 2246 70 повинен складати 882- 1323 /кгс/мм/.

При перевірці якості товару, центральною заводською лабораторією позивача також встановлено, що продукція, яка поставлена відповідачем не відповідає ГОСТу 2246-70, для виробництва не придатна, що підтверджується рекламаційним актом за № 5 від 26.02.2009 року, та випискою з журналу механічних випробувань серії «В»№11 від 23.02.2009 року та від 24.02.2009 року.

Суд першої інстанції безпідставно вважав, що позивач порушив вимоги Інструкції П-7 „Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю”, затвердженої постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.66 р. та, що рекламаційний акт № 5 від 26.02.09 р., наданий позивачем, не містить доказів вини відповідача в постачанні неякісного товару, що є умовою ст. 679 ЦК України, згідно якої продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві, або з причин, які існували до цього моменту.

При цьому, суд першої інстанції не врахував, що наданий відповідачем сертифікат якості підтверджує не відповідність проволоки ГОСТ 2247- 70 та вимоги п. 20 Інструкції П-7, за яким перевірка якості продукції може проводитися представником відповідної галузевої інспекції по якості продукції.

Суд першої інстанції не досліджував того, що висновки про визнання поставленої продукції неякісною здійснені атестованою центральною лабораторією ДП "Завод імені В.О. Малишева", яка відповідає критеріям атестації й атестована на проведення вимірювань у сфері поширення державного метрологічного нагляду.

Як свідчать матеріали справи, позивач надіслав відповідачу претензію № 364/16 від 26.03.2009 року, в якій повідомляв про поставку неякісного товару, вимагав відповідача повернути кошти, що сплачені за товар, що підтверджується поштовим повідомленням, яке підтверджує вручення листа відповідачу 04.04.2009 р. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Судова колегія вважає, що твердження відповідача про відсутність претензій чи заперечень про неякісність продукції безпідставні та спростовуються матеріалами справи.

Посилання відповідача на те, що ГОСТ 2246-70 неодноразово змінювався не підтверджується матеріалами справи, на вимогу апеляційного суду відповідач не надав доказів змін ГОСТ 2246 70, а також докази відповідності спірної продукції вимогам ГОСТ 2246 70.

Посилання відповідача на те, що підтвердженням належної якості проволоки поставленої позивачеві за накладною № КИ-00048 є її відповідність ДСТУ 14341: 2004, яким передбачений мінімальний тимчасовий опір розриванню до 570 /н/мм і на те, що частина партії вказаної проволоки поставлена іншим покупцям та претензій не надходило не відноситься до предмету спору, так як позивач вважає, що проволока не відповідає діючому ГОСТ 2246- 70.

Отже, зазначений ГОСТ 2246 70 є діючим і зварювальна проволока з опором розриву нижчим від 882 -1323 (кгс/мм) не може бути використана у виробництві позивача.

Судова колегія вважає, що матеріалами справи підтверджується передання проволоки стальної зварювальної Св08Г2С, яка не відповідає ГОСТ 2246-70.

В звязку з чим, суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову в частині стягнення сплачених за товар грошових коштів у сумі 23097,24 грн., рішення суду в цієї частині підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення штрафу за неякісну продукцію не підлягають задоволенню, так як поставка продукції здійснена з порушенням асортименту продукції, зокрема замість проволоки за ГОСТ 2246 70 надана проволока за ДСТУ 14341: 2004.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви позивача можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.. ст. 101 105 ГПК України

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 24.11.2009 р. пос праві № 43/10-09 скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ФОП - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ХФ ВАТ "Кредитпромбанк" м. Харків, МФО 350727, ЄДРПОУ 2439913876) на користь Державного підприємства "Завод імені В.О. Малишева" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, п/р 260093013373 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931, код ЄДРПОУ 14315629) - 23097,24 грн. коштів сплачених за товар, 230,97 грн. держмита, 315 грн. судових витрат, 115,48 грн. держмита по скарзі.

В іншій частині позову відмовити.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст постанови підписаний 12.02.2010 р.