Постанова № 8274660, 21.05.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

21 травня 2009 року Справа № 2-18/8753.1-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача, Коновалов Борис Петрович, довіреність № б/н від 06.08.08, Кримське аграрно-виробниче підприємство "Кримшовк";

представник відповідача, не з'явився, Сімферопольська міська рада;

представник третьої особи, не з'явився, Сімферопольське міське управління земельних ресурсів;

представник третьої особи, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Спейстрейдинг";

розглянувши апеляційну скаргу Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 03 лютого 2009 року у справі №2-18/8753.1-2008

за позовом           Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк" (вул. Севастопольська, 33,Сімферополь,95015)

до Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)

3-ті особи: Сімферопольське міське управління земельних ресурсів (вул. Кірова 52,Сімферополь,95000)

товариство з обмеженою відповідальністю "Спейстрейдинг" (вул. Севастопольська, 31,Сімферополь,95015)

про визнання протиправною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням місцевого господарського суду у позові відмовлено.

                    Рішення суду мотивовано тим, що спірна земельна ділянка позивачу надавалась не в постійне, а у тимчасове користування, фактичне землекористування протягом тривалого часу не є підставою набуття юридичною особою права на земельну ділянку. Позивачем не дотримана процедура оформлення документів, пов’язаних з отриманням державного акту на право постійного користування землею.

                    Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати і позов задовольнити через те, що воно прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права.

                    З відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Спейстрейдинг", не згодна з апеляційною скаргою тому, що позивач не обґрунтував правовими нормами придбання у користування земельної ділянки, а фактичне користування земельною ділянкою не є підставою набуття права на земельну ділянку, позивач не погоджував з товариством суміжні межі земельних ділянок, а також не дотримав процедуру отримання державного акту (а.с. 12-13 т. 3).

                    Від інших осіб відзивів не надійшло.

                    У судовому засіданні 21 травня 2009 року позивач підтримав доводи апеляційної скарги. Відповідач та треті особи не скористувалися правом на участь в судовому засіданні їх представників, про час та місце засідання сповіщені ухвалою суду. Заяв про відкладення розгляду справи до суду не надійшло. У справі достатньо доказів для розгляду спору. Тому судова колегія розглядає справу за їх відсутністю.

                    На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 4-11, 27-34, 43-46, 63, 66-69, 74-173, 178 т. 3), встановив наступне.

                    Позивач є юридичною особою (ідентифікаційний код 00700619), що створено виконкомом Сімферопольської міської ради та належить до комунальної власності, підпорядковано Міністерству аграрної політики Автономної Республіки Крим, зареєстровано 23 грудня 1994 року. Основною метою діяльності позивача є організація виробництва коконів тутового шовкопряда і інше. Це підтверджується Статутом, свідоцтвом про державну реєстрацію, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим (а.с. 35-41 т. 1, а.с. 167 т. 3).

                    З 14 червня 2006 року господарським судом Автономної Республіки Крим відкрито провадження по справі про банкрутство позивача (а.с. 42 т. 1), провадження у цій справі до даного моменту не закінчено, продовжується санація підприємства (а.с. 173 т. 3).

                    Як вбачається зі статутних та реєстраційних документів позивач є правонаступником Кримського обласного об’єднання по шовководству "Кримшовк", до якого входили юридичні особи: Кримська міжрайонна коконосушарка та Сімферопольський гренажний завод, що розташовані по вул. Севастопольській, 33, в м. Сімферополі (а.с. 120-127 т. 3).

При створенні Кримського обласного об’єднання по шовководству "Кримшовк" 01 жовтня 1992 року між цим об’єднанням та виконкомом Сімферопольської міської ради укладено договір про взаємовідношення, згідно з яким виконком дозволив об’єднанню організувати виробничу діяльність на території Ради, виконком зобов’язався розглядати питання виділу землі та інше (а.с. 172 т. 3).

                    У свою чергу, Кримське обласне об’єднання по шовководству "Кримшовк" було 26 лютого 1990 року реорганізовано з Кримського обласного об’єднання по шовководству "Облшовк" (до якого також входили Кримська міжрайонна коконосушарка та Сімферопольський гренажний завод) (а.с. 113-117 т. 3).

                    Кримське обласне об’єднання по шовководству "Облшовк" 14 січня 1988 року було реорганізовано з Кримського аграрно-промислового об’єднання по шовководству "Кримшовк", до цих об’єднань входить гренажний радгосп - фабрика (яка утворена на базі Сімферопольського гренажного заводу (а.с. 104-105 т. 3), яка перейменована в гренажний завод (а.с. 111-112 т. 3) із збереженням прав юридичної особи (а.с. 108-110 т. 3).

                    Кримське аграрно-промислове об’єднання по шовководству "Кримшовк" створено на базі Кримської міжрайонної радгоспу-фабрики, Сімферопольського гренажного радгоспу-фабрики та інших підприємств, місце знаходження новоствореної особи –м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 33, 23 червня 1986 року затверджено Статут цього об’єднання (а.с. 101-103, 106-107 т. 3).

                    До цього:

                    13 березня 1936 року була зареєстрована юридична особа - Кримська державна контора по шовководству "Кримшовк" (а.с. 78, 81, 79-80 т. 3);

                    18 квітня 1944 року після звільнення німецько-фашистських окупантів вказана контора відновила свою діяльність (а.с. 74 т. 3);

                    23 травня 1946 року затверджено статут контори (а.с. 77 т. 3);

                    28 травня 1947 року здійснена державна реєстрація Кримської контори по шовководству "Кримшовк" (а.с. 89 т. 3);

                    24 квітня 1951 року постановою Президії Сімферопольської міської ради Кримська обласна контора шовководства організована в державний тутовий розплідник на базі колишнього розплідника "Кримшовк" (а.с. 18 т. 1);

                    06 червня 1951 року затверджено Положення Кримського державного тутового розплідника Кримської обласної контори по шовководству Міністерства сільського господарства РРФСР, який є юридичної особою та пройшов державну реєстрацію (а.с. 84-87 т. 3);

                    20 лютого 1954 року затверджено статут Сімферопольського державного гренажного заводу –юридичної особи (а.с. 90-92 т. 3);

                    26 квітня 1954 року здійснена державна реєстрація Кримської обласної контори по шовководству "Облшовк" Управління по шовководству Міністерства сільського господарства УРСР та виключено з реєстру Сімферопольську міжрайонну контору та Кримський державний тутовий розсадник Кримської обласної контори по шовководству (а.с. 94 т. 3);

26 квітня 1954 року здійснена державна реєстрація Кримської обласної контори по шовководству "Облшовк" Управління по шовководству (а.с. 93 т. 3);

                    26 квітня 1954 року здійснена реєстрація Кримської обласної контори по шовководству Управління по шовководству "Укршовк", в яку вийшли госпрозрахункові підприємства –Сімферопольська міжрайонна контора по шовководству та Кримський державний тутовий розсадник (а.с. 96-97 т. 3);

                    27 серпня 1962 року та 17 листопада 1970 року затверджувалися статути Сімферопольського гренажного заводу –юридичної особи (а.с. 98-100 т. 3).

                    З пояснень позивача, протягом 1936-1962 років органами влади підприємствам, правонаступником яких є позивач, надано земельну ділянку, спочатку площею 11,86 га, потім площа цієї земельної ділянки зменшувалася, на даний час позивач користується земельною ділянкою площею 1,58 га. Правовстановлюючі документи на земельну ділянку (державний акт) не оформлювалися.

                    Зокрема, з наданих письмових документів вбачається наступне:

                    26 березня 1946 року рішенням виконкому Кримської обласної ради депутатів трудящих № 436 у розплідника "Кримшовк" вилучено земельну ділянку площею 3 га, залишено розпліднику 8,85 га (а.с. 17 т. 1);

                    24 квітня 1951 року розпорядженням виконкому Кримської обласної ради депутатів трудящих № 285-р зобов’язано виконком Сімферопольської міської ради           поновити в користуванні "Кримшовк" земельною ділянкою площею 11,86 га, що була виділена постановою Президії Сімферопольської міської ради від 03 червня 1936 року (план земельної ділянки на а.с. 47 т. 2), Кримська обласна контора шовководства організована в державний тутовий розплідник на базі колишнього розплідника "Кримшовк" на площі 11,86 га (а.с. 18 т. 1);

                    22 січня 1952 року виконавчим комітетом Кримської обласної ради депутатів трудящих прийнято рішення № 2 про відвід "Кримшовк" для тимчасового користування земельної ділянки, зайнятої ним під тутовий розплідник, без права забудови з урахуванням в подальшому, відповідно Генерального плану міста, забудови та створення міського парку (а.с. 19 т. 1);

                    22 серпня 1962 року рішенням виконкому Сімферопольської міської ради депутатів трудящих прийнято рішення № 749 про дозвіл Сімферопольському гренажному заводу будівництво папільонажного цеху на існуючій території заводу по вул. Севастопольській, 33 (а.с. 20 т. 1).

                    Позивач пояснив апеляційному суду та надав письмові докази про те, що він приймав засоби щодо оформлення правоустановчого документу на земельну ділянку площею 1,58 га за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 33:

                    25 грудня 1997 року інженером-геодезистом на підставі договору з позивачем складено акт про встановлення зовнішніх меж фактично зайнятої земельної ділянки, загальна площа земельної ділянки, яку займає позивач становила –1,5787 га, в ній є земельні ділянки: житлова забудова –0,3902 га; зелені насадження –0,2158 га; пожежний водойм – 0,0080 га; виробнича база –0,9637 га (а.с. 21 т. 1);

                    складено акт обстеження зовнішніх меж фактично займаної земельної ділянки - 1,5779 га, акт не має дати, оригінал акту досліджений апеляційним судом в судовому засіданні (копія на а.с. 26 т. 1 відповідає оригіналу);

                    складено план меж землекористування, схеми геодезичної прив'язки кутів (а.с. 58-60 т. 1);

                    03 березня 1998 року Управлінням архітектури та містобудування міста Сімферополя на звертання позивача надано висновок про можливість закріплення за позивачем земельної ділянки площею 1,58 га по вул. Севастопольській, на умовах оренди строком на 13 років відповідно до генерального плану міста (а.с. 62-65 чи 67 т. 3) та планування виносу підприємства і розширення м'ясокомбінату (а.с. 70, 22-23 т. 1);

                    22 грудня 1998 року Сімферопольське міське управління земельних ресурсів надало висновок про підтвердження права користування за позивачем земельною ділянкою площею 1,5779 га по вул. Севастопольській, на умовах тимчасового довгострокового (10 років) користування (а.с. 24 т. 1).

                    Як слідує з письмових доказів, позивач є власником нерухомого майна, що розташовано за адресою: вул. Севастопольська, 33, міста Сімферополя, а саме:

                    - будівля літера «З»загальною площею 184,6 кв.м., житлова площа 81,6 кв.м., свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 502 зареєстровано 25 березня 2005 року (а.с. 33-34 т. 1);

                    - нежитлові будівлі літери Г, Д, Ж, И, К, Л, М, Н, О, П, Р загальною площею 2.923,8 кв.м., свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 1131 зареєстровано 27 липня 2006 року (а.с. 31-32 т. 1).

                    Також житлові будівлі літери А, Б, В, Е загальною площею 549,2 кв.м., відповідно до свідоцтва про право власності від 06 квітня 2000 року належать державі в особі Верховної Ради Криму та знаходяться в повному господарському веденні позивача, свідоцтво зареєстровано в БТІ 06 квітня 2000 року (а.с. 43 т. 1).

                    Бухгалтерські документи підтверджують, що на бухгалтерському обліку позивача знаходяться основні фонди: тутові деревця (а.с. 28-29 т. 1).

                    Позивач неодноразово звертався з проханнями дати дозвіл на оформлення державного акту на право постійного користування та про дачу дозволу на складання проекту відводу земельної ділянки площею 1,58 га по вул. Севастопольській, 33, міста Сімферополя:

                    27 липня 2005 року до Сімферопольського міського управління земельних ресурсів про не дачу відповіді на звертання від 17 червня 2005 року (а.с. 68 т. 1);

                    12 вересня 2005 року до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про дачу дозволу на оформлення державного акту (а.с. 10 т. 1);

                    28 березня 2006 року до Сімферопольської міської ради про дозвіл складати проект відводу (а.с. 11 чи 69 т. 1);

                    25 липня 2006 року до Сімферопольської міської ради про закріплення земельної ділянки за позивачем та про скасування рішення ради № 535 від 23 лютого 2006 року про виділ земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Спейстрейдинг" з додатком архівних документів про виділ позивачу землі, ця заява отримана відповідачем 27 липня 2006 року (а.с. 14-15 т. 1 чи 85 т. 2, 10 т. 3), 04 вересня 2006 року надана відповідь про находження на розгляді у суді спору про визнання недійсним рішення ради та про відвід земельної ділянки після набрання законної чинності судового рішення і про відвід землі на підставі клопотання зацікавленої особи з наданням відповідних документів (а.с. 87-88 т. 2 чи 11, 28 т. 3);

                    01 серпня 2006 року до Сімферопольської міської ради про прийняття рішення про дозвіл складати проект відводу, з додатком документів, а саме, статутних та реєстраційних документів позивача, архівних довідок про виділ земельної ділянки, схеми та акту встановлення зовнішніх меж земельної ділянки, документів на нерухоме майно та інших, ця заява отримана відповідачем 04 серпня 2006 року (а.с. 12-13 т. 1 чи 81 т. 2, ), на яку 24 серпня 2006 року дана відповідь про необхідність надання додаткових документів (висновку архітектури та довідки податкової інспекції (а.с. 83-84 т. 2 чи 9 т. 3, 27 т. 3);

                    10 січня 2007 року скарга до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про дозвіл складати проект відводу з додатком документів на 10 аркушах (а.с. 16 т. 1 чи 4 т. 3), на яку надано відповідь 02 лютого 2007 року про необхідність надання документів (а.с. 71 т. 1 чи 5 т. 3, 29).

                    Та після звертання 28 листопада 2007 року з позовом до суду (а.с. 2 т. 1) позивач звертався до відповідача з заявою:

                    12 березня 2008 року про дозвіл складати проект відводу з додатком документів (а.с. 48 чи 90 т. 2, 6 т. 3), на яку 27 березня 2008 року надано лист про необхідність переадресування до управління містопобудови (а.с. 89 т. 2 чи 7 т. 3).

                    З пояснень позивача та письмових доказів слідує, що за період 2004-2008 роки на підставі довідок та довідкового матеріалу Сімферопольського міського управління земельних ресурсів позивач декларував та сплачував земельний податок, у тому числі за земельні ділянки по вул. Севастопольській, 33, площами 3902 кв.м. (житлове господарство), 2168 кв.м. і 9717 кв.м. (шовководство), за 2007 року по земельним ділянкам площами 3902 кв.м. (житлове господарство), 2803 кв.м. і 9717 кв.м. (шовководство) (а.с. 131-168 т. 3, 25, 27 т. 1, 46 т. 2).

                    Між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Спейстрейдинг" (а.с. 154-155 т. 1, 7-22, 64-80 т. 2) виникли стосунки по сервітутному користуванню часткою земельної ділянки.

                    А саме, 16 грудня 2004 року між позивачем та товариством укладена угода, по якій позивач погодився з оформленням за вказаним товариством земельної ділянки площею 1490,2 кв.м. по вул. Севастопольській, 33, міста Сімферополя для проїзду до площі по вул. Севастопольська, 31, міста Сімферополя, угодою передбачено здійснення сторонами певних дій (а.с. 91, 92 т. 2 чи 43 т. 3).

                    Однак, 19 травня 2005 року листом № 148 позивач відмовився від наданого 16 грудня 2004 року погодження (а.с. 168-171, 178 т. 3).

                    Незважаючи на це, 17 жовтня 2006 року між орендодавцем, Сімферопольською міською радою, та орендарем, товариством з обмеженою відповідальністю "Спейстрейдинг", після складення землеустановчої документації (а.с. 93-96 т. 2 чи 45 т. 3) підписано договір оренди земельної ділянки площею 0,9842 га, по вул. Севастопольська, 31, міста Сімферополь, кадастровий номер 01101000 00: 03: 004: 0086, строком на п’ять років –до 23 лютого 2011 року, із зазначенням в пункті 8.1 договору про наявність обмеження по пункту «б»статті 99 Земельного кодексу України (право проїзду на транспортному засобі по наявному шляху) (а.с. 136-148 т. 1).

                    Однак судовими рішеннями скасовано рішення Ради № 535 від 23 лютого 2006 року про надання товариству земельної ділянки, затвердження проекту відводу землі, та вказаний вище договір оренди визнаний недійсним в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,1365 га, що підтверджується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 листопада 2007 року по справі № 2-8/9407-2006А (а.с. 54-57 т. 1) та рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 вересня 2008 року і постановою Севастопольського апеляційного господарського суду 04 листопада 2008 року по справі № 2-7/3812-2007 (а.с. 49-57 т. 2). В касаційному порядку ці судові рішення не скасовані (а.с. 54, 200 т. 3).

                    Відповідно до пункту 8 постанови Верховної Ради України № 2200-XII від 13 березня 1992 року "Про прискоренні земельної реформи і приватизації землі" встановлено, що підприємства, установи, організації, яким було надано в установленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України.

                    Також згідно до пункту 1 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України (Закон України № 2768-III від 25 жовтня 2001 року) рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

                    Пункт 1.4 Інструкції, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 травня 1999 року N 43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 1999 року за N 354/3647 (зі змінами та доповненнями, далі Інструкція) встановлює, що державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення міської ради. Право постійного користування земельною ділянкою (права володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку) набувають підприємства, що належать до державної та комунальної власності, що встановлено статтею 92 вказаного Кодексу.

                    Статтею 126 Земельного кодексу України (зі змінами на час останнього звернення позивача з заявою про оформлення права користування земельною ділянкою –на 10 січня 2007 року) передбачено, що документом, який посвідчує право постійного користування земельною ділянкою, є державний акт за встановленою формою.

                    Відповідно до пунктів 1.12 та 1.13 Інструкції складання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки (при наданні земельних ділянок підприємствам) чи за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією (при передачі земельної ділянки, що була раніше надана підприємствам).

                    Для складення державного акту при передачі земельної ділянки, що раніше була надана підприємству, необхідна технічна документація, яка включає заяву землекористувача про складання державного акта, виписку з рішення відповідної ради про надання у постійне користування, технічне завдання на розробку технічної документації зі складання державного акта, висновок державного органу земельних ресурсів Держкомзему України про наявні обмеження на використання земельної ділянки, висновок органу у справах будівництва і архітектури про наявні обмеження на використання земельної ділянки, журнал польових вимірювань, кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки, збірний кадастровий план суміжних землевласників і землекористувачів, відомість обчислення площі земельної ділянки, відомість обробки теодолітного ходу та вирахування координат поворотних точок меж земельної ділянки, експлікація земельних угідь згідно з формою 6-зем. А також обов'язково додається копія справи щодо підготовки рішення про надання у постійне користування, копія матеріалів щодо перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки з проекту відведення цієї земельної ділянки, затвердженого в установленому порядку. Що встановлено пунктами 1.16-1.18 вказаної Інструкції.

                    Але таких документів (крім письмових звертань) позивач відповідачеві чи уповноваженому на складення державного акту органу не надавав.

                    Як вбачається зі справи, позивачеві (чи юридичним особам, правонаступником яких є позивач) земельна ділянка площею 1,5787 га, по вул. Севастопольській, 33, міста Сімферополя, уповноваженим органом не надавалася, проект відведення такої земельної ділянки (чи технічна документація) не затверджувалися, перенесення меж такої земельної ділянки в натуру (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка не здійснювалося.

                    Вказані вище постанова Президії Сімферопольської міської ради від 03 червня 1936 року, рішення виконкому Кримської обласної ради № 436 від 26 березня 1946 року, № 2 від 22 січня 1952 року і № 749 від 22 серпня 1962 року, розпорядження цього виконкому від 24 квітня 1951 року стосуються виділення (вилучення), відводу, будівництва цеху на земельних ділянках іншої площі (а.с. 17-20 т. 1).

                    Проекту відводу земельної ділянки площею 1,5787 га, по вул. Севастопольській, 33, міста Сімферополя, взагалі не існує, чого сторони та треті особи не оспорюють.

                    На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що у позивача не виникло право вимагати оформлення права постійного користування вказаною земельною ділянкою шляхом видачі державного акту без проекту відводу. А тому його позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача оформити право постійного користування земельною ділянкою певної площі та видачі державного акту на право постійного користування цією земельною ділянкою не обґрунтоване та задоволенню не підлягає.

                    При цьому, приймаючи до уваги, що позивач є власником нерухомого майна, що розташовано на земельній ділянці за адресою: вул. Севастопольська, 33, міста Сімферополя, він на підставі статті 120 Земельного кодексу України (зі змінами та доповненнями станом на 05 березня 2009 року) не позбавлений права отримати земельну ділянку в постійне користування за встановленою законом процедурою, в тому числі зі складанням проекту відводу, при цьому площа земельної ділянки буде визначатися проектом відводу.

                    Також не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання зобов’язань по оформленню права постійного користування позивачем земельною ділянкою площею 1,587 га за вказаною вище адресою без складення проекту відводу земельної ділянки.

                    Такою бездіяльністю позивач вважає залишення відповідачем без розгляду звертань позивача від 12 квітня 2005 року, 28 березня, 25 липня, 01 серпня 2006 року і 10 січня 2007 року.

                    Однак, як вказано вище, заяви від 12 квітня 2005 року та 10 січня 2007 року адресовані не відповідачу, а виконкому Сімферопольської міської ради, який не є відповідачем у справі та до якого позивач позовних вимог не заявляв.

                    Заяви від 28 березня, 25 липня та 01 серпня 2006 року про надання дозволу на складення проекту відводу земельної ділянки надані без матеріалів погодження місця розташування об'єкта, документів, що обґрунтовують розмір земельної ділянки, призначення та місце розташування.

                    А відповідно до частин 3 та 4 статті 123 Земельного кодексу України (зі змінами та доповненнями на час звертань) юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до міської ради; до клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

                    Частина п'ятнадцята статті 151 цього Кодексу передбачала, що матеріали погодження місця розташування об'єкта повинні включати: викопіювання з генерального плану або іншої містобудівної документації населеного пункту, копію плану земельної ділянки з нанесенням на ній варіантів розміщення об'єкта із зазначенням загальної площі, яку необхідно вилучити. Зазначаються також склад угідь земельної ділянки, що вилучається, та умови її відведення.

                    А тому такі звернення були неналежними.

                    З письмових доказів вбачається, що відповідач надавав позивачеві відповіді щодо неможливості розгляду його клопотання про відвід земельної ділянки без документів, що обґрунтовують призначення та місце розташування земельної ділянки, її розміру (а.с. 9, 11 т. 3).

                    У міської ради було зобов’язання розглянути клопотання у місячний строк та надати згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки, що було передбачено частиною 5 статті 123 Земельного кодексу України (станом на час звернення). Але таке зобов’язання виникає при умові подання належного клопотання зацікавленої особи, у тому числі з наданням усіх встановлених законом документів.

                    Позивач не надав усіх встановлених законом документів до клопотання про надання дозволу на проект відводу земельної ділянки. Крім того, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо оформлення прав постійного користування земельною ділянкою, а не стосовно розгляду клопотання про надання дозволу на відвід земельної ділянки.

                    На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що рішення місцевого господарського суду прийнято без порушень норм процесуального та матеріального права, викладені у ньому висновки відповідають обставинам справи, інших підстав для його скасування (зміни) не має, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:

                    Апеляційну скаргу Кримського аграрно-виробничого підприємства "Кримшовк" залишити без задоволення.

          Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 лютого 2009 року у справі №2-18/8753.1-2008 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  

Судді