Постанова № 8274540, 11.03.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2010 р.Справа № 22/136-09-4174

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.,

за участю представників сторін в судовому засіданні від 11.03.2010 р.

від позивача: Монастирський В.І., довіреність №26 від 10.02.2010р.;

                    Зухін О.О., довіреність №24 від 18.01.2010р.

від відповідача: Рябченкова С.С., голова правління, протокол загальних зборів від 04.08.2008р. №54;

                              Безкровний О.Г., довіреність №07/кан від 08.02.2010р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу „Канвіт”

на рішення господарського суду Одеської області

від 09 грудня 2009 року

по справі № 22/136-09-4174

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „будівельна компанія „Промбудсервіс”

до відповідача: Акціонерного товариства закритого типу „Канвіт”

про стягнення 644280,44 грн.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, яке відбулося 09.02.2010р., оголошено перерву до 23.02.2010р., розгляд апеляційної скарги відкладався на 11.03.2010р..

В судовому засіданні 11.03.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2009р. по справі №22/136-09-4174 (суддя Торчинська Л.О.) задоволено позов ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” до АТЗТ „Канвіт” про стягнення 644280,44 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача борг за виконані роботи у розмірі 440000 грн., пеню у розмірі 80960 грн., інфляційні втрати в сумі 101640 грн., 3% річних в сумі 21680,44 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 6442,80 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 грн., з посиланням на те, що відповідно до умов договору підряду №10/07 від 10.07.2007р. позивачем було виконано у повному обсязі зобов’язання –виконання робіт по влаштуванню монолітного розвіртку основи резервуару РВСП-20000 м. куб №9 НПС „Августовка”, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт від 31.08.2007р., на загальну суму 600000 грн., відповідачу рахунок за виконанні роботи позивачем було надано 31.08.2007р., але оплата виконаних робіт після цього не проводилася, 04.10.2007р. позивач направив відповідачу претензію, в результаті чого відповідачем було частково сплачено борг у розмірі 160000 грн., у зв’язку з чим на момент звернення до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 440000 грн., вказана заборгованість підлягає стягненню на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, до того ж з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 80960 грн., індекс інфляції у розмірі 101640 грн. та 3% річних у розмірі 21680,44 грн..

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося АТЗТ „Канвіт” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області 09.12.2009р. по справі №22/136-09-4174 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції всебічно не перевірено обставин справи, оскільки АТЗТ „Канвіт” не було повідомлено про реорганізацію ПП „Промбудсервіс” у ТОВ „БК „Промбудсервіс”, а отже відповідач не повинен нести ніякої відповідальності за несвоєчасну оплату вартості виконаних позивачем робіт, господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що договір №10/07 від 10.07.2007р., укладений між сторонами, був договором субпідряду, який стосувався лише частини робіт по резервуару РВСП-20000 м куб. №9 НПС „Августовка”, генеральним підрядником було підприємство „Сі Ен Жі Ес Інжінірінг”, при цьому судом було проігноровано, що приймання робіт на об’єкті проводилося не відповідачем, а генеральним підрядником, який в свою чергу здавав роботи генеральному замовнику –ДАТ „Укртранснафта”, при цьому генеральним замовником та генеральним підрядником не було оплачено відповідачу грошові кошти за виконання робіт –позиція „6202-1105 крани на автомобільному ходу при роботі на монтажі технологічного обладнання г/п 25т” на суму 150115 грн.”, вказані роботи виконувалися позивачем. Судом також не прийнято до уваги, що акт виконаних робіт підписаний лише 31.08.2007р., тобто із затримкою терміну виконання робіт, вказаного у п. 2.2.1 договору, таким чином ПП „Промбудсервіс” в свою чергу не виконало свої зобов’язання перед відповідачем, що тягне за собою відповідальність та пеню у розмірі 0,1% від суми договору за кожний день прострочення.

09.02.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від АТЗТ „Канвіт” надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких скаржник додатково вказує на порушення господарського суду під час прийняття рішення по справі, оскільки до участі у справі не було залучено генпідрядника, який приймав усі роботи та здійснював їх оплату, крім того, екземпляри договору підряду №10/07 від 10.07.2007р. не ідентичні, та містять ознаки підробки, оскільки підписи керівників позивача та відповідача підроблені.

09.02.2010р. до Одеського апеляційного господарського суду від ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” надійшов відзив на апеляційну скаргу АТЗТ „Канвіт”, в якому позивач просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу відповідача –без задоволення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.02.2010р. по справі №22/136-09-4174 зобов’язано позивача - ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” надати до суду обґрунтований розрахунок пені, інфляційних та 3% річних з посиланням на період нарахування позовних вимог та вимоги чинного законодавства.

На виконання вказаної ухвали апеляційного господарського суду ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” надало до суду розрахунки пені, інфляційних та 3% річних.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги АТЗТ „Канвіт”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду –скасувати частково, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 10.07.2007р. між ПП „Промбудсервіс” (підрядник) та АТЗТ „Канвіт” (замовник) укладено договір підряду № 10/07, відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник зобов’язався власними силами та на власний ризик виконати роботи по влаштуванню монолітного розтвіртку основи резервуару РВС11 -20000 м3 №9 НПС „Августовка”. Перелік, склад робіт по кількості та якості, які складають предмет договору, визначено сторонами у додатках до даного договору „Договірна ціна”, „Локальний кошторис”.

Пунктом 3.2.3. договору сторони встановили, що на протязі 5-ти робочих днів після отримання від підрядника акту приймання виконаних підрядних робіт” здійснити розгляд, підписання та передачу підряднику, в разі відмови від підписання даної документації –направити на адресу підрядника на протязі п’яти робочих днів письмову відмову із зазначенням мотивування відмови від підписання.

Згідно з п. 4.1 договору вартість робіт визначається в додатку до договору „Договірна ціна” та становить 600000 грн., договірна вартість може змінюватися при визначенні обсягів робіт.

Оплата проводиться щомісячно, проміжними оплатами за фактично виконані обсяги робіт, підставою для оплати являються оформлені підписами та печатками відповідальних представників замовника та підрядника „Довідки про вартість виконаних робіт” (по формі Ф-КБ-3) та „Акти виконаних підрядних робіт” (по формі Ф-КБ-2в), оплата проводиться на протязі п’яти банківських днів після отримання замовника рахунку підрядника, рахунок виставляється після прийняття виконаних робіт, в разі відмови від підписання, замовник направляє на адресу виконавця на протязі трьох днів з моменту отримання рахунка письмову відмову із зазначенням мотивування відмови від підпису (п. 4.2. договору).

Пунктом 5.2 договору сторони встановили, що в разі порушення строків проведення платежів замовник сплачує пеню у розмірі 0,1% від розміру платежа, за кожний день прострочення.

ПП „Промбудсервіс” виконало свої зобов’язання за договором у повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за серпень 2007 року від 31.08.2007р. на загальну суму 600000 грн., вказаний акт підписаний сторонами –ПП „Промбудсервіс” та АТЗТ „Канвіт” без зауважень.

31.08.2007р. ПП „Промбудсервіс” виставило АТЗТ „Канвіт” рахунок №46 (за виконані підрядні роботи ) у розмірі 600000 грн..

09.10.2007р. ПП „Промбудсервіс” надіслало на адресу АТЗТ „Канвіт” претензійний лист №263 від 04.10.2007р., в якому просило АТЗТ „Канвіт” оплатити за виконанні будівельні роботи 60000 грн., вказаний лист АТЗТ „Канвіт” отримало 11.10.2007р., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

АТЗТ „Канвіт” оплатило на виконання умов договору підряду ПП „Промбудсервіс”: 1) 24.10.2007р. - 20000 грн.; 2) 12.11.2007р. –10000 грн.; 3)10.12.2007р. –10000 грн.; 4) 29.02.2008р. –120000 грн., всього 160000 грн..

Відповідно до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Промбудсервіс”, зареєстрованого виконавчим комітетом Одеської міської ради від 14.11.2008р., ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” є повним правонаступником ПП „Промбудсервіс”, стосовно усього майна, усіх прав та обов’язків ПП „Промбудсервіс”.

06.07.2009р. ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” надіслало на адресу АТЗТ „Канвіт” претензію №2, в якому просило АТЗТ „Канвіт” оплатити заборгованість у розмірі 440000 грн., пеню у розмірі 80960 грн., інфляційні втрати у розмірі 96800 грн. та 3% річних у сумі 20118,96 грн..

Отримання 08.07.2009р. АТЗТ „Канвіт” вказаної претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Між тим, як свідчать матеріали справи, АТЗТ „Канвіт” відповіді на претензію ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” не надало, заборгованість, пеню, інфляційні втрати та 3% річних не сплатило, що стало підставою для звернення ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з АТЗТ „Канвіт” 644280,44 грн., при цьому позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору підряду №10/07 від 10.07.2007р. та ст. ст. 509, 526, 610, 625 та 629 Цивільного кодексу України та ст. ст. 175 та 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Частиною 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 та ст. 629 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як свідчать матеріали справи, АТЗТ „Канвіт” підписало 31.08.2007р. акт приймання виконаних підрядних робіт ПП „Промбудсервіс” на суму 600000 грн. без зауважень, що свідчить про прийняття відповідачем виконаних підрядних робіт у повному обсязі, між тим, вартість робіт у розмірі 600000 грн. не оплатило у повному обсязі, у зв’язку з чим у АТЗТ „Канвіт” утворилася заборгованість перед ПП „Промбудсервіс” у розмірі 440000 грн..

Про реорганізацію ПП „Промбудсервіс” у ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” позивач повідомив відповідача листом №250-а від 12.05.2009р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.06.2009р., а отже посилання АТЗТ „Канвіт” про неповідомлення відповідача про реорганізацію позивача та відсутність у відповідача обов’язку оплатити борг саме ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин, господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено позовну вимогу ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” щодо стягнення з АТЗТ „Канвіт” заборгованості у розмірі 440000 грн..

Крім того, у позовній заяві ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” просило господарський суд першої інстанції стягнути з АТЗТ „Канвіт” пеню у розмірі 80960 грн..

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочини щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.2 договору підряду №10/07 від 10.07.2007р. сторони встановили, що в разі порушення строків проведення платежів замовник сплачує пеню у розмірі 0,1% від розміру платежу, за кожний день прострочення.

Колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду досліджено наданий позивачем розрахунок пені, який відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” про стягнення з АТЗТ „Канвіт” пені у розмірі 80960 грн..

Також, ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” просило господарський суд Одеської області стягнути з АТЗТ „Канвіт” інфляційні втрати у розмірі 101640 грн. та 3% річних у сумі 21680,44 грн., посилаючись при цьому на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційним господарським судом досліджено розрахунок інфляційних втрат, складений позивачем, та встановлено, що вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом першої інстанції правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення з АТЗТ „Канвіт” інфляційних втрат у розмірі 101640 грн. за період з березня 2008 року по червень 2009 року.

Між тим, розрахунок 3% річних, який доданий позивачем до позовної заяви, на суму 21680,44 грн., не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки позивачем при розрахунку збільшено розмір боргу на суму інфляційних втрат.

На вимогу апеляційного господарського суду ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” надало розрахунок 3% річних, здійснений на підставі вимог чинного законодавства, за яким розмір 3% річних становив 17612,05 грн., що відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2009р. по справі №22/136-09-4174 скасувати частково.

За ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи, перекладаються при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. ст. 44 та 49 Господарського процесуального кодексу України, з АТЗТ „Канвіт” на користь ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” слід стягнути витрати на оплату державного мита за подання позовної заяви у розмірі 64021,12 грн., на оплату ІТЗ судового процесу –в сумі 117,26 грн..

Крім того, з АТЗТ „Канвіт” до Державного бюджету України слід стягнути державне мито за подання апеляційної скарги у розмірі 3201,06 грн., а з ТОВ „Будівельна компанія „Промбудсервіс” державне мито за розгляд апеляційної скарги у розмірі 20,34 грн..

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу АТЗТ „Канвіт” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2009р. по справі №22/136-09-4174 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Канвіт” (65017, м. Одеса, вул. Кристаловського, 40, р/р № 2600601776 у ВАТ „Райфайзенбанк „Аваль”, МФО 328353, код ЄДРПОУ 23987983) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Промбудсервіс” (65029, м. Одеса, вул. Мечнікова, 7, р/р № 26000964868479 у філії „ПУМБ” м. Одеса, МФО 328191, код ЄДРПОУ 25433556) заборгованість у розмірі 440000 (чотириста сорок тисяч) грн., пеню у розмірі 80960 (вісімдесят тисяч дев’ятсот шістдесят) грн., інфляційні втрати в сумі 101640 (сто одна тисяча шістсот сорок) грн., 3% річних в сумі 17612 (сімнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 6402 (шість тисяч чотириста дві) грн. 12 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 117 (сто сімнадцять) грн. 26 коп..

          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу „Канвіт” (65017, м. Одеса, вул. Кристаловського, 40, р/р № 2600601776 у ВАТ „Райфайзенбанк „Аваль”, МФО 328353, код ЄДРПОУ 23987983) до Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р № 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200) державне мито за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3201 (три тисячі двісті одна) грн. 06 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Промбудсервіс” (65029, м. Одеса, вул. Мечнікова, 7, р/р № 26000964868479 у філії „ПУМБ” м. Одеса, МФО 328191, код ЄДРПОУ 25433556) до Державного бюджету України (Головне управління Державного казначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р № 31114095700008 МФО 828011 КБК 22090200) державне мито за розгляд апеляційної скарги у розмірі 20 (двадцять) грн. 34 коп..

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.