Постанова № 8274539, 11.03.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2010 р.Справа № 29/128-09-2835

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.

Суддів: Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Кубік О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 22.12.2009 р.

від позивача: не з’явилися;

від відповідача: Панченко К.М., довіреність №824 від 21.12.2009р.;

від третьої особи: не з’явився;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 21.01.2010 р.

від позивача: Білошкура Г.В., довіреність №134 від 30.12.2009р.;

від відповідача: Панченко К.М., довіреність №824 від 21.12.2009р.;

від третьої особи: не з’явився;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 16.02.2010 р.

від позивача: Білошкура Г.В., довіреність №134 від 30.12.2009р.;

від відповідачів: ВЧ А 2800 - Панченко К.М., довіреність №824 від 21.12.2009р.;

КЕВ м. Одеси - Добров Ю.І., довіреність від 12.01.2010р. №21;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 02.03.2010 р.

від позивача: Білошкура Г.В., довіреність №134 від 30.12.2009р.;

від відповідачів: ВЧ А 2800 - Панченко К.М., довіреність №824 від 21.12.2009р.;

КЕВ м. Одеси - не з’явилися;

за участю представників сторін в судовому засіданні від 11.03.2010 р.

від позивача: Білошкура Г.В., довіреність №134 від 30.12.2009р.;

від відповідачів: ВЧ А 2800 - Панченко К.М., довіреність №824 від 21.12.2009р.;

КЕВ м. Одеси –не з’явилися;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини А 2800

на рішення господарського суду Одеської області

від 28 вересня 2009 року

по справі № 29/128-09-2835

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” в особі Комінтернівського району електричних мереж

до відповідачів: Військової частини А 2800

                     Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси

про стягнення 9165,61 грн.

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.01.2010р., 16.02.2010р. та на 11.03.2010р..

В судовому засіданні 11.03.2010р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

                                                  В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.09.2009р. по справі №29/128-09-2835 (суддя Аленін О.Ю.) позов ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” до Військової частини А 2800 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про стягнення 9165,61 грн. задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційні збитки у розмірі 6267,91 грн., пеню у розмірі 1404,13 грн. та 3% річних у розмірі 788,70 грн., з посиланням на те, що 14.08.03р. між ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Комінтернівського району електричних мереж та Військовою частиною А 2800 укладено договір №К-115 про постачання електричної енергії зі строком дії до 31.12.2003р., згідно з п. 9.4 договору його дія була пролонгована на 2004-2008 роки, 31.03.08р. між сторонами укладений договір №К-115 про постачання електричної енергії строком до 31.12.08р., згідно з п. 9.4 договору його дія була пролонгована на 2009 рік, на виконання умов даного договору позивач постачав електричну енергію на об’єкти відповідача в межах, визначених договором, умовами та обсягами постачання електричної енергії та потужності, а відповідач зобов’язався щомісячно у встановлений строк здійснювати оплату відпущеної йому електроенергії, а також виконувати інші умови даного договору, однак, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував рахунки за спожиту електричну енергію у період з квітня 2004 року по листопад 2007 року, п. 4.2.1 договору № К-115 від 31.03.2008р. встановлено, що за внесення платежів з порушенням термінів, визначених „Порядком розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, що згідно з розрахунком позивача складає 1404, 13 грн., на підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулася Військова частина А 2800 з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області по справі №29/128-09-2835 від 28.09.2009р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції всебічно не перевірено обставин справи, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, оскільки заборгованість виникла у відповідача за період з 2004 року по 2007 рік, до того ж відповідач не повинен нести відповідальність за порушення строків оплати спожитої електроенергії, оскільки відповідач не є платником, платником у даному випадку є Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, який перераховує грошові кошти відповідача.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2010р. по справі №29/128-09-2835 залучено до участі у справі в якості іншого відповідача –Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Військової частини А 2800, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду - скасувати, з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 14.08.2003р. між ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Комінтернівського району електричних мереж (постачальник) та Військовою частиною А 2800 (споживач) укладено договір № К-115 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії зобов’язався постачати електричну енергію споживачу, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, що є його невід’ємними частинами.

Пунктом 9.4 договору сторони встановили строк його дії до 31.12.2003р., при цьому зазначено, що договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами на підставі п. 9.4 договору строк дії договору було пролонговано на 2004-2008 роки.

31.03.2008р. між ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Комінтернівського району електричних мереж (постачальник), Військовою частиною А 2800 (споживач) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеси (платник) укладено договір про постачання електричної енергії № К-115, відповідно до умов якого постачальник електричної енергії зобов’язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії”, а споживач зобов’язався оплачувати постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п. п. 2.3.3.-2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

При цьому п. 4.4 договору встановлено, що платник несе солідарну відповідальність за зобов’язаннями споживача перед постачальником за цим договором, в частині проведення розрахунків за спожиту електричну енергію (активну, реактивну), а також сплати усіх санкцій, передбачених умовами цього договору.

Додатком 5 до договору №К-115 про постачання електричної енергії від 31.03.2008р. „Порядок розрахунків” сторони встановили, що рахунки за спожиту споживачем електроенергію отримує сам споживач, оплата рахунків споживача здійснюється самим споживачем або платником, який надає копії платіжних доручень споживачу. Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії за розрахунковий період один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії згідно з виписаним рахунком, оплата рахунків за активну електроенергію, за перевищення договірних величин споживачем електричної енергії та потужності, нарахувань по протоколах порушень при користуванні електричною енергією, рахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії, пеня, індекс інфляції, 3% річних та інші платежі згідно з умовами цього договору, здійснюються споживачем самостійно на протязі 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Строк дії договору сторонами встановлено до 31.12.2008р., при цьому сторони передбачили, що договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

На підставі п. 9.4 договору дія договору пролонгована сторонами на 2009 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, Військовою частиною А2800 та Квартирно експлуатаційним відділом м. Одеси несвоєчасно оплачувалися виставлені постачальником електричної енергії рахунки, у зв’язку з чим ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Комінтернівського району електричних мереж звернулося до господарського суду з позовною заявою до Військової частини А 2800 про стягнення 9165,61 грн., з яких: 4343,08 грн. –заборгованість з перевищення договірних величин, 386,05 грн. –3% річних, 1502,50 грн. –пеня, 2933,98 грн. –інфляційні втрати.

14.09.2009р. до господарського суду Одеської області від ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Комінтернівського району електричних мереж надійшла заява про уточнення позовних вимог, якій просило стягнути з відповідача 3% річних в сумі 788,70 грн., пеню у розмірі 1404,13 грн., інфляційні втрати у розмірі 6267,91 грн..

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.01.2010р. по справі №29/128-09-2835 залучено до участі у справі в якості відповідача –Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, оскільки за умовами п. 4.4 договору від 31.03.2008р. Квартирно експлуатаційний відділ м. Одеси несе солідарну відповідальність перед постачальником за цим договором, в частині проведення розрахунків за спожиту електричну енергію (активну, реактивну), а також сплати усіх санкцій, передбачених умовами цього договору.

За ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

За ст.204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов’язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Оскільки відповідач несвоєчасно виконав свої зобов’язання, позивач просив стягнути відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми, розмір яких за розрахунком позивача становить відповідно 6267,91 грн. та 788,70 грн.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, та з відповідачів слід стягнути інфляційні втрати у розмірі 6267,91 грн. (з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси - 1654,01 грн. за період дії договору від 31.03.2008р. з 01.04.2008р. по 30.04.2009р., з Військової частини А 2800 - 2959,88 грн. - за період дії договору від 11.08.2003р. та 1654,02 грн. за період дії договору від 31.03.2008р. всього за період 06.04.2007р. по 30.04.2009р.).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок 3% річних апеляційний господарський суд дійшов до висновку про його обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства та те, що відповідачів слід стягнути 3% річних у розмірі 788,70 грн. (з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси - 218,40 грн. за період дії договору від 31.03.2008р. з 01.04.2008р. по 30.04.2009р., з Військової частини А 2800 - 351,89 грн. - за період дії договору від 11.08.2003р. та 218,41 грн. за період дії договору від 31.03.2008р. всього за період 06.04.2007р. по 30.04.2009р. - 570,30 грн.).

У заяві про уточненнях позовних вимог позивач просив господарський суд першої інстанції стягнути з відповідача пеню у розмірі 1404,13 грн. за період з 07.04.2008р. по 08.09.2009р. з врахуванням здійснених відповідачем оплат виставлених позивачем рахунків.

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов’язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочини щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з п. 4.2.1 договору за внесення платежів, передбачених п. п. 2.3.3.-2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком „Порядок розрахунків”, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,5%, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на той період, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Сума пені за порушення відповідачем термінів оплати розрахована позивачем у розмірі 1404,13 грн..

Оскільки пеня стягується позивачем за період з 07.04.2008р. по 08.04.2009р., під час дії договору від 03.03.2008р., п. 4.4 якого передбачена солідарна відповідальність платника та споживача за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, пеню слід солідарно стягнути і з Квартирно експлуатаційного відділу м. Одеси у розмірі 702,07 грн., і з Військової частини А 2800 у розмірі 702,06 грн..

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2009р. по справі №29/128-09-2835 скасувати, прийняти нове рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 28.09.2009р. по справі №29/128-09-2835 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Військової частини А 2800 (65120 м. Одеса, Тираспольське шосе, 3, код ЄДРПОУ 07867727) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Комінтернівського району електричних мереж (67562, Комінтернівський район, с. Ліски, вул. Касьяненко, 14, код ЄДРПОУ 26302336) 570 (п’ятсот сімдесят) грн. 30 коп. - 3% річних, 4613 (чотири тисячі шістсот тринадцять) грн. 90 коп. - інфляційних втрат, 702 (сімсот дві) грн. 06 коп. - пені, витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 70 (сімдесят) грн. 96 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 150 (сто п’ятдесят) грн. 27 коп..

Стягнути з Квартирно експлуатаційного відділу м. Одеси (65029 м. Одеса, вул. Єврейська, 13, код ЄДРПОУ 0038284) на користь відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Комінтернівського району електричних мереж (67562, Комінтернівський район, с. Ліски, вул. Касьяненко, 14, код ЄДРПОУ 26302336) 218 (двісті вісімнадцять) грн. 40 коп. - 3% річних, 1654 (одна тисяча шістсот п’ятдесят чотири) грн. 01 коп. - інфляційних втрат, 702 (сімсот дві) грн. 06 коп. - пені, витрати по сплаті державного мита за подання позовної заяви у розмірі 31 (тридцять одну) грн. 04 коп., витрати на ІТЗ судового процесу у розмірі 65 (шістдесят п’ять) грн. 73 коп..

Зобов’язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                   Савицький Я.Ф.

Суддя                                         Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                 Лавренюк О.Т.