Постанова № 8274352, 02.03.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" березня 2010 р.Справа № 12/289-09-6207

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіРазюк Г.П.

суддів:Колоколова С.І

Петрова М.С.

при секретарі судового засідання Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2

від відповідача Іванівського В.В. за довреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Форшип”, м.Ізмаїл Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області від 22 січня 2010 року

по справі № 12/289-09-6207

за позовом ОСОБА_4

до скаржника

про стягнення 154 664,61 грн.

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2009 р. колишній учасник товариства з обмеженою відповідальністю /далі ТОВ/ “Форшип” ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ “Форшип” про стягнення з останнього 154664,61 грн. інфляційних збитків та 3% річних, нарахованих за період з 1.09.07р. по 1.12.09р. на несплачену своєчасно вартість частки у майні відповідача, що стягнута на користь позивача рішенням господарського суду Одеської області від 22.12.2008р. в справі № 5/330-07-8306.

Рішенням господарського суду Одеської області від 22.01.2010р. (суддя Цісельський О.В.) позов задоволено частково та стягнуто на користь позивача 124257,23 грн. інфляційних та 18157,46 грн. річних відсотків, а також 1424,15 грн. держмита та 217,31 витрат на ІТЗ судового процесу. Нараховані суми зменшено через те, що позивач помилково нарахував інфляційні окрім основного боргу і на суми стягнутих судових витрат.

Не погоджуючись з зазначеним вище рішенням господарського суду, ТОВ “Форшип” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції повинен був стягнути належну ОСОБА_4 суму заборгованості з інфляційних та 3% річних від простроченої суми боргу за інший період, ніж той, що був вказаний в позовних вимогах, а саме з 01.09.2007 р. по 01.11.2007 р. /дата порушення провадження в справі № 5/330-07-8306/, за який сума заборгованості складає 13 894,83 грн. інфляційних та 1 326,98 грн. 3% річних. Скаржник вважає, що позивач мав право вимагати суму заборгованості за період з 01.09.2007 р. лише до дати відкриття провадження у справі №5/330-07-8306 01.11.2007 р., так як весь наступний час між сторонами точився спір про розмір належних виплат.

Крім того, скаржник додатково надав ряд документів на спростування встановленого судом в справі № 5/330-07-8306 розміру належних позивачу виплат, які залучені до матеріалів справи, але на думку колегії не впливають на суть даного спору, до того ж, вони без поважних причин не були надані суду першої інстанції. Клопотання скаржника про відкладання через означену обставину розгляду справи колегія відхилила, як не обґрунтоване.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, але ОСОБА_4 в судовому засіданні просив залишити рішення господарського суду без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для часткового задоволення скарги виходячи з такого.

Як вбачається з преюдиціального рішення господарського суду Одеської області № 5/330-07-8306 від 22.12.2008 р. за позовом колишнього учасника ТОВ Форшип” ОСОБА_4 до ТОВ “Форшип” сума заборгованості, яка стягнута з ТОВ “Форшип” на користь ОСОБА_4 становить 269 081,40 грн. Рішенням суду на підставі рішення загальних зборів відповідача від 13.09.06р. встановлена гранична дата виплати вартості частки у майні відповідача 01.09.2007 р.. З цього моменту у ТОВ “Форшип”, як вірно визначив суд першої інстанції і не заперечує відповідач у нього і виникло зобовязання перед ОСОБА_2, щодо сплати вартості частки у майні, яке може припинитися лише з підстав, встановлених главою 50 ЦК України, на сам перед, виконанням. Тому твердження скаржника, що порушення провадження в справі по спору сторін щодо визначення вартості частки у майні відповідача, припинило його зобовязання оплатити її не відповідає чинному законодавству.

Позивач зазначає, що 08.10.2009 р. на його розрахунковий рахунок була перерахована вся грошова сума, стягнута відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2008 р., що також підтверджується Постановою про закінчення виконавчого провадження відділу ДВС Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції від 19.10.2009 р., але нарахування здійснив до 01.12.2009р.

Таким чином, відповідно до чинного законодавства позивач має право на стягнення з відповідача інфляційних та 3% річних з суми, що належала йому до виплати у зв'язку з виходом зі складу учасників ТОВ “Форшип”, за період з 1.09.2007 р. по 07.10.2009 р., а не по 01.12.2009р., на що господарський суд при вирішені спору уваги не звернув і припустився помилки у визначенні розміру підлягаючих стягненню сум. За розрахунками колегії, інфляційні нарахування за вищезазначений період становлять 124 990,24 грн., а 3% річних - 16 941,07 грн. /розрахунок приєднано до матеріалів справи/.

Таким чином, посилаючись на викладені вище доводи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення частковій зміні.

Керуючись ст. ст. 99,101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Форшип” задовольнити частково, рішення господарського суду Одеської області від 22.01.2010 р. змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

“1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Форшип” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, б. 12, код ЄДРПОУ 24764883) на користь колишнього учасника товариства з обмеженою відповідальністю “Форшип” ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) 124 990,24 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 16 941,07 грн.; 1 422,32 грн. - витрат на оплату державного мита; 217,12 грн витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Видати наказ.”

2.Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Ізмаїльським МВ УМВС України в Одеській області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Форшип” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Болградське шосе, б. 12, код ЄДРПОУ 24764883) 51 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

3.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя С.І.Колоколов

Суддя М.С. Петров