Постанова № 8273727, 09.02.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2010 р.Справа № 17-33/49-09-1731

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Мацюри П.Ф.,

суддів Андрєєвої Е.І., Ліпчанської Н.В.,

при секретарі судового засідання Бузіян А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: директора Гулей С.М., заступника директора Гаєвського В.К.

від відповідача: Таргонського С.В. за довіреністю №25/05-1Д від 25.05.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного підприємства “УКРЄКСІМТРАНС”

на рішення господарського суду Одеської області від 14 жовтня 2009 року

у справі № 17-33/49-09-1731

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Охоронне підприємство “Щит і Меч”

до Приватного підприємства “УКРЄКСІМТРАНС”

про стягнення 1 171 565,86 грн.

В С Т А Н О В И В:

ТОВ „Охоронне Підприємство „Щит і Меч” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом в якому просить стягнути з ПП „УКРЕКСІМТРАНС” 1171565,86 грн., з яких: вартість зіпсованого вантажу 45850 доларів США, що еквівалентно 35 3045 грн.; суму сплачених грошових коштів за доставку вантажу до порту Одеса та оформлення документів для митної очистки 5000 дол. США, що еквівалентно 38500 грн.; суму сплачених грошових коштів за послуги митного терміналу 709 грн.; суму сплачених грошових коштів за переклад документів для митної очистки 576.00 грн.; суму сплачених грошових коштів за проведення експертизи у Київській ТПП України 1224 грн.; суму сплачених податків та обов'язкових платежів для митної очистки вантажу 61508.54 грн.; суму сплачених грошових коштів за вантажно-розвантажувальні роботи та послуги зберігання продукції на орендованому складі 868,31грн.; суму упущеної вигоди в отриманні прибутку при реалізації товару підприємством - 81875 дол. США, що еквівалентно 630 437,50 грн.; суму недоотриманої мінімальної прибутковості від розміщення фінансових коштів, які не приймали участі в обігу підприємства впродовж 197 днів дорівнює у розмірі 84697,51 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14 жовтня 2009 року у справі №17-33/49-09-1731 (суддя Зуєва Л.Є.) позов товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне підприємство „Щит і Меч” задоволено. Стягнуто з приватного підприємства „УКРЕКСІМТРАНС” на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне підприємство „Щит і Меч” вартість зіпсованого вантажу - 353 045 грн. 00 коп.; суму сплачених грошових коштів за доставку вантажу до порту Одеса та оформлення документів для митної очистки –38500 грн. 00 коп.; суму сплачених грошових коштів за послуги митного терміналу - 709 грн.00 коп. ; суму сплачених грошових коштів за переклад документів для митної очистки - 576грн. 00 коп.; суму сплачених грошових коштів за проведення експертизи у Київській ТПП України - 1224 грн.00 коп.; суму сплачених податків та обов'язкових платежів для митної очистки вантажу - 61508 грн. 54 коп.; суму сплачених грошових коштів за вантажно-розвантажувальні роботи та послуги зберігання продукції на орендованому складі –868грн. 31коп.; суму упущеної вигоди в отриманні прибутку при реалізації товару підприємством - 630437грн. 50 коп.; суму недоотриманої мінімальної прибутковості від розміщення фінансових коштів, які не приймали участі в обігу підприємства впродовж 197 днів –84697 грн.51 коп.; 11 715 грн. 66 коп.- державного мита; 118 грн. - послуги ІТЗ судового процесу.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача боргу суд першої інстанції виходив з того, що при розвантажуванні вантажу на складі у присутності експерта Київської ТПП України, завідуючого складом №13 ТОВ „Глобал Лоджистік”, директора ТОВ „ОП „Щит і Меч”, начальника відділу товарних експертиз Київської ТПП України, було встановлено пошкодження та втрату вантажу, загалом пошкоджено 655 відер із підтвердженням факту фотографіями, відео-зйомкою, актом експертизи Київської ТПП України № 1-2779 від 04.07.2008р. Також суд посилається на порушення з боку ПП “УКРЕСІМТРАНС” умов Контракту на транспортно-експедиційне обслуговування внутрішньоторгових і транзитних вантажів від 18.06.2008 р., та вимог діючого законодавства. Також відповідачем в порушення вимог ухвал суду першої інстанції витребуванні у нього документи суду не надав.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Одеської області від 14.10.2009 р. у справі № 17-33/49-09-1731 звернувся відповідач –ПП „УКРЕКСІМТРАНС”.

В апеляційній скарзі від 05.11.2009 року (вх. №2501) скаржник посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи. Відповідач просить рішення від 14.10.2009 р. у справі № 17-33/49-09-1731 скасувати і постановити нове рішення про залишення позову без розгляду.

В доповненнях до апеляційної скарги від 12.11.2009 року (вх. №№2550, 2551) відповідач –ПП „УКРЕКСІМТРАНС” посилається на порушення судом його права при відмові відповідачу в клопотанні про проведення експертизи. На думку скаржника обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими не доведені, а висновки, викладені у рішенні місцевого суду не відповідають обставинам справи. За твердженням скаржника в порушення норм матеріального права судом не застосовані нормативно правові акти, які стосуються порядку завантаження, розміщення вантажу в середині контейнера та його кріплення з метою запобігання можливих пошкоджень при перевезенні вантажу в пломбованих контейнерах і підлягають застосуванню. За доводами скаржника судом першої інстанції не враховано, що вантаж знаходився у морі близько місяця, про що свідчить дата відправлення контейнера і яка вказана на Контейнерному коносаменті №А1467759 від 18.05.2008 р. Відповідач просить рішення від 14.10.2009 р. у справі № 17-33/49-09-1731 скасувати

За правилами встановленими ст. 101 Господарсько процесуального кодексу України перегляд справи апеляційний господарський суд здійснює за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. При цьому суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ПП „УКРЕКСІМТРАНС”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, апеляційний господарський суд дійшов висновків, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, в задоволені позову ТОВ „ОП „Щит і Меч” - відмовити, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом першої інстанції, 18 червня 2008 р. між ТОВ „ОП „Щит і Меч”, (надалі позивач), який є замовником та ПП „УКРЕКСІМТРАНС” (надалі відповідач), який одночасно також є експедитором, укладено контракт №LА-002 на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторговельних та транзитних вантажів.

Датою відправлення вантажу з порту Одеса в м. Київ є 28.06.08 р., а датою проходження митного контролю на Київській регіональній митниці, коли було зафіксовано пошкодження вантажу, є 01.07.2008 р.

Доставка пошкодженого вантажу зафіксована у присутності водія ПП „УКРЕКСІМТРАНС” гр. Настощука І.В., паспорт КЕ №570710.

В акті проведення митного огляду товару №100000008/8/367731 від 01.07.08 р., п.7.3, п/п 2 зафіксовано митним інспектором, що вантаж нахилено, завалені палети, присутній хімічний запах та плями штукатурки.

З акту експертизи Київської ТПП України № 1-2779 від 04.07.08 р. при розвантажуванні вантажу на складі було встановлено, що 410 відер знаходились з пошкодженнями та порушенням герметичності;

236 відер з механічними пошкодженнями та порушенням герметичності;

9 відер деформовані, розбиті та повністю пусті.

Загалом пошкоджено 655 відер із підтвердженням факту фотографіями, відео зйомкою, актом експертизи Київської ТПП України № 1-2779 від 04.07.08 р.

11.07.2008р. позивачем на адресу відповідача направлена письмова претензія №1, в якій позивач просить ПП „УКРЕКСІМТРАНС” перерахувати на його користь 311109,49 грн. вартості товару та витрат пов'язаних з його доставкою.

Однак, вимоги викладені у надісланій позивачем претензії відповідачем виконанні не були, будь-яких письмових пояснень з приводу не виконання вимог претензії, позивач не отримав.

У відповідності до п. 1.1 укладеного контракту №LA-002 сторони встановили, що позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов’язання по організації від свого імені перевезень узгодженим видом транспорту, перевалки, зберігання, транспортно-експедиційного обслуговування зовнішньоторгових та транзитних вантажів через північні порти України (Одеса, Іллічівськ, Южний), а також надання інших послуг за домовленістю.

Пунктом 1.2 цього ж контракту встановлено, що умови перевезення вантажів та об’єм транспортно-експедиційних послуг оговорюється сторонами в заявці на транспортно-експедиційне обслуговування зовнішньоторгових і транзитних вантажів, яка являється невід’ємною частиною даного контракту.

Відповідно до пункту 2.2.5 та пункту 4.1.2 Замовник повинен надавати всю необхідну інформацію про характер та властивості вантажу, а експедитор не несе відповідальності за порушення транзитного часу і термінів доставки вантажу морською лінією, а також за кількість, якість та упаковку експедируємого вантажу.

Вказаний договір містить права та обов’язки експедитора та клієнта, визначає порядок розрахунків, встановлює відповідальність сторін у випадку порушення умов договору, містить застереження про реквізити сторін, тобто містить всі істотні умови, передбачені ст. 9 Закону України „Про транспортно-експедиційну діяльність”.

Відповідно до ст. 316 Господарського кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов’язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов’язань, пов’язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу (перевезення).

В рахунку - фактури №СФ-00002354 від 27.06.2008 р. предметом експедирування є контейнер. Це теж вбачається з міжнародної товарно-транспортної накладної №5054 від 26.06.08 (т.2, а.с. 34-35)

Відповідно до договору поставки від 04.04.2008р. та договору дистрибюції від 15.04.2008р. укладених між ТОВ „ОП „Щит і Меч” (Дистрибьютор) та „Stucco and Construction Materials, Inc” (Постачальник), ТОВ „ОП „Щит і Меч” придбала у Stucco and Construction Materials, Inc відповідний товар, а саме, - акрилову штукатурку STUC - О , вартістю 45 850 доларів США, що складає: 353045,00 грн. по курсу НБУ на день пред'явлення позову. Виходячи з цьго ТОВ „ОП „Щит і Меч” є власником цього товару.

Згідно п. 10 цього договору Дистрибьютор повинен оглянути всю продукцію по прибутті. Весь брак в продукції повинен бути детально описані постачальнику негайно після виявлення.

В матеріалах справи не міститься документів, які б підтверджували огляд продукції ТОВ „ОП „Щит і Меч” 28.06.08 при прибутті продукції в контейнері до порту.

Пунктом 13.3 “Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні” затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, встановлено, що вантажі, які прибули у непошкоджених кузовах автомобілів (причепах, окремих секціях автомобіля, контейнерах і цистернах) та з непошкодженими пломбами вантажовідправника, видаються вантажоодержувачу без перевірки маси, стану вантажів і кількості вантажних місць. Експертиза проводиться у присутності представників Перевізника і Замовника. Результати експертизи оформляються актом. Акт експертизи підписується експертами й особами, які були присутні при проведенні експертизи.

Пунктом 15 вище згаданих правил встановлено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом. Перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини: а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними. Жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом. При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони. Для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної записується дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

Пункт 17.12 встановлює, що відповідальність за розміщення вантажу всередині контейнера несе вантажовідправник. Вантажовідправник зобов'язаний розміщати вантаж в контейнері так, щоб виключити можливість його переміщення всередині контейнера при перевезенні і щоб навантаження на підлогу і тиск на стінки контейнера були рівномірними. При розміщенні вантажу вантажовідправник повинен залишати вільним простір між вантажем і дверима контейнера від 30 до 50 мм.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проте, ТОВ „ОП „Щит і Меч” не надало до суду доказів того, що саме з вини ПП „УКРЕКСІМТРАНС” виникла затримка автомобіля.

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов’язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода); збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За ст. 623 названого Кодексу боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором, збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов’язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення, аналогічні положення містяться й у ст. ст. 218, 224, 225 Господарського кодексу України.

За ст. ст. 224 та 225 вказаного Кодексу учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання, або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Чинним законодавством передбачено, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) факт порушення зобов’язання (протиправна дія або бездіяльність); 2) наявність і розмір завданих збитків; 3) причинний зв’язок між порушенням зобов’язання і збитками; 4) вина особи, яка порушила зобов’язання.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Водій Настощук І.В. заслуханий апеляційним господарським судом пояснив, що після завантаження автомобіля контейнером в Одеському морському порту 28.06.08 р., вантаж було доставлено в м. Київ в запломбованому контейнері 01.07.08 р., де при проведені митного огляду встановлено пошкодження відер в яких знаходилась штукатурка. Під час транспортування пригод та інших нестандартних ситуацій не було. Контейнер було передано ТОВ „ОП „Щит і Меч”.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ „ОП „Щит і Меч” не надано до суду доказів, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, які б підтверджували факт порушення ПП „УКРЕКСІМТРАНС” умов контракту №LA-002 на надання транспортно-експедиційних послуг на обслуговування зовнішньоторгих та транзитних вантажів від 18.06.2008р., у зв’язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви ТОВ „ОП „Щит і Меч”.

Суд першої інстанції не надав належну оцінку обставинам справи та не правильно примінив норми матеріального права.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу Приватного підприємства “УкрЄксімТранс” слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду підлягає скасовуванню, оскільки воно не відповідає чинному законодавству та обставинам справи, а у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне Підприємство „Щит і Меч” слід відмовити.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати відповідача по сплаті державного мита за розгляд апеляційної скарги в сумі 5857,83 грн. покладаються на позивача (Товариство з обмеженою відповідальністю „Охоронне Підприємство „Щит і Меч””).

Враховуючи вищенаведене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення господарського суду скасувати.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства “УкрЄксімТранс” задовольнити.

2. Постанову господарського суду Одеської області від 14 жовтня 2009 року у справі №17-33/49-09-1731 скасувати.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне Підприємство „Щит і Меч”відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Охоронне Підприємство „Щит і Меч” (м.Київ, вул. Мелникова, 12, код ЄДРПОУ 3072684) на користь Приватного підприємства “УкрЄксімТранс” (Одеська область, Комінтернівський район, с.м.т. Комінтернівське, вул. Центральна, 48, код ЄДРПОУ 31969671) 5857,83 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

5. Зобов’язати господарський суд Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді П.Ф. Мацюра

Е.І. Андрєєва           

Н.В. Ліпчанська