Постанова № 8273544, 01.03.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

01.03.10                                                                                           Справа № 1/160-42

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Юрченка Я.О.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

за участю представників:

від позивача –Герасімюк О.М.

від відповідача (скаржника) - Мних В.М.

Розглядається апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірмекс», вих.№01/01 від 04.01.2010 року

на рішення господарського суду Волинської області від 24.12.2009 року, суддя Гончар М.М.

по справі № 1/160-42,

за позовом Житлово-комунального підприємства №2 Нововолинської міської ради, м.Нововолинськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірмекс», м.Нововолинськ

про стягнення 19444 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Волинської області від 24.12.2009 року по справі №1/160-42 позов Житлово-комунального підприємства №2 Нововолинської міської ради задоволено та стягнено з ТзОВ «Мірмекс»на користь Житлово-комунального підприємства №2 Нововолинської міської ради 11372,93 грн. –заборгованості по орендній платі.

Рішення суду мотивоване тим, що заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі в сумі 11372,93 грн. підтверджена матеріалами справи. Судом при прийнятті рішення взято до уваги умови договору від 01.10.2004 року, доповнення до договору, додаткову угоду від 01.01.2007 року підписану з протоколом розбіжностей та враховано положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст.ст.181, 193 ГК України, ст.ст.11,762 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ «Мірмекс»подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Волинської області від 24.12.2009 року по справі №1/160-42 скасувати та припинити провадження у справі, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Поряд з цим, апелянт вказує на те, що судом при прийнятті рішення не взято до уваги проплат проведених платіжними дорученнями №78 від 31.03.2008 року на суму 358,80 грн. та №412947 від 25.04.2008 року на суму 155,47 грн. на погашення суми боргу по орендній платі перед позивачем.

01.03.2010 року скаржником подано доповнення до апеляційної скарги, в якому останній зазначає про арифметичну помилку, допущену господарським судом при розрахунку оплат проведених відповідачем за період з травня по грудень 2007 року, а саме, що суд вказує суму 2613,80 грн., виходячи із розрахунку - по 373,40 грн. за кожен місяць та помилково при зазначенні кількості місяців вказує сім замість восьми, чим недораховує відповідачу сплату за один місяць в сумі 373,40 грн.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги та доповнення до апеляційної скарги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні апеляційної скарги, з підстав, наведених у запереченні на апеляційну скаргу, вказуючи на безпідставність доводів апелянта. Зокрема, зазначаючи, що суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача заборгованість з орендної плати виходячи із вартості оренди 1 м кв. вказаної відповідачем у протоколі розбіжностей.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав:

01.10.2004 року між ЖКП №2 (в тексті договору –орендодавець) та ТзОВ «Мірмекс»(в тексті договору –орендар), укладено договір оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Нововолинська №52-46, відповідно до умов якого, позивач передав відповідачу у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 59,84 кв.м., за адресою: вул. Св.Володимира, 3 (на третьому поверсі). Згідно п.4.1 вказаного договору місячна орендна плата, визначена станом на 01.10.2004 року становить - 166,37 грн. і підлягає в подальшому щомісячній індексації в залежності від рівня індексу інфляції у відповідності з чинним законодавством України. Строк дії договору оренди - 8 місяців: з 01.10.2004 року до 31.05.2005 року (п.6.1 договору).

В пункті 6.3 договору сторонами передбачено, що після закінчення строку дії цього договору він може бути продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

В подальшому, доповненнями від 01.06.2005 року, 01.01.2006 року, 01.01.2007 року до договору оренди №52 від 01.10.2004 року строк дії договору оренди продовжувався відповідно до 31.12.2005р., 30.11.2006 р., 31.12.2007 року.

Поряд з цим, доповненням від 01.01.2006 року до договору оренди №52 від 01.10.2004 року сторони внесли зміни до договору в частині орендної плати.

Додатковою угодою від 01.01.2007 року до договору оренди №52 від 01.10.2004 року сторони внесли зміни до договору, визначивши, що термін дії договору складає з 01.01.2007 року до 30.11.2007 року, а місячна оплата становитиме згідно рішення міської ради №8/7 від 15.11.2006 року із розрахунку 30,00грн.х1,2х1=36грн. за 1 кв.м., всього за 59,8 кв.м. орендованої площі і 20% ПДВ - 2583,36 грн.

Відповідачем підписано вказану додаткову угоду із протоколом розбіжностей, зокрема, змінивши термін дії договору з 03.05.2007 року до 01.05.2010 року (пп.1 п.4) з місячною орендною платою (п.п.2 п. 4) згідно рішення Нововолинської міської ради №10/51 від 19.04.2007 року по 20,00 грн. за 1 кв. м., а з врахуванням індексації 1,2 та 20% ПДВ за 59,8 кв.м. - 1722,24 грн.

Відповідно до статуту Житлово-комунального підприємства №2 Нововолинської міської ради, останнє засновано на міській комунальній власності, власником якого виступає Нововолинська міська рада.

Згідно з п. 7 ст. 181 Господарського кодексу України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Неврегульовані сторонами розбіжності не передані на розгляд в суд, а відтак пропозиція відповідача вважається прийнятою. Таким чином, договір набув чинності в редакції протоколу розбіжностей відповідача –із встановленим терміном дії договору з 03.05.2007 року та щомісячною орендною платою –1722,24 грн., що судом першої інстанції приймаючи рішення по даній справі взято до уваги.

Щодо тверджень апелянта (відповідача) про часткове погашення суми боргу платіжними дорученнями №78 від 31.03.2008 року на суму 358,80 грн. та №412947 від 25.04.2008 року на суму 155,47 грн. і не взяття до уваги вказаного судом першої інстанції, то таке не заслуговує на увагу, так як представник відповідача був присутнім у судовому засіданні господарського суду, однак, не подавав доказів погашення суми боргу, платіжних доручень, які б свідчили про сплату боргу суду не надавав. Слід також зазначити, що згідно із ч.1 ст.101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Таким чином, зазначеною нормою передбачено, що особа, яка надала додаткові докази, повинна довести обставину, що такі докази не могли бути надані нею господарському суду першої інстанції з причин, які від неї не залежали.

Відповідачем, належних обґрунтувань неможливості подання платіжних доручень, які підтверджують часткову сплату суми боргу, не наведено.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Колегією суддів відзначено, що суд першої інстанції розраховуючи суму боргу відповідача за період з травня по грудень 2007 року зазначає, що відповідач мав сплатити за оренду приміщення 13986,73 грн. (1722,24 грн. + 1732,57 грн. + 1760,27 грн. + 1746,35 грн. + 1732,57 грн. + 1760,13 грн. + 1772,47 грн. + 1760,13 грн.) та що ним фактично сплачено з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року - 4480 грн. 80 коп. (за 12 місяців) орендної плати, тобто по 373,40 грн. в місяць.

Проте, визначаючи суму недоплати, суд помилково зазначає 11372,93 грн., а саме від суми 13986,73 грн. мінусує 2613,80 грн. (373,40 грн. х 7 місяців) та не враховує, що період з травня по січень включає 8 місяців.

Таким чином, орендна плата за період з травня по грудень 2007 року становила 13986,73 грн., а за мінусом сплачених відповідачем 2987,20 грн. (виходячи із розрахунку з травня по грудень 2007 року по 373,40 грн. х 8 місяців) заборгованість останнього перед позивачем становить - 10999,53 грн.

Отже, рішення господарського суду Волинської області від 24.12.2009 року по справі №1/160-42 слід скасувати в частині зайво стягнених з відповідача 373,40 грн. заборгованості по орендній платі.

З огляду на наведене,

Керуючись ст.ст.103,104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірмекс»задоволити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 24.12.2009 року по справі №1/160-42 скасувати в частині стягнення з відповідача 373,40 грн. заборгованості по орендній платі, прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у стягненні 373,40 грн. основної заборгованості.

В решті рішення залишити без змін.

Судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Стягнути з Житлово-комунального підприємства №2 Нововолинської міської ради (м.Нововолинськ, Пр.Перемоги,34, код ЄДРПОУ 32456748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мірмекс»(м.Нововолинськ, вул.Св.Володимира,3, код ЄДРПОУ 20145947) –3,73 грн. витрат по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Зварич О.В.

Юрченко Я.О.