Постанова № 8273522, 02.03.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

02.03.10                                                                                           Справа № 7-2-14/74

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів          - Кравчук Н.М.

          - Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна фірма «Яворник», смт.В.Березний б/н і б/д

на рішення господарського суду Закарпатської області від 14.10.2009р.

у справі № 7-2-14/74

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна фірма «Яворник», смт.В.Березний

до відповідача-1: Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області, м.Ужгород

до відповідача-2: Підприємство «Професіонал»Брокерської контори №34 ТБ «Універсальна товарно-сировинна біржа», м.Ужгород

до відповідача -3: фізичної особи –підприємця Семйон Наталії Василівни, с.Забрідь, Великоберезнянського району

про визнання недійсним повторного аукціону з реалізації готельного комплексу «Черемха».

за участю представників сторін:

від позивача: Кішко П.Ю. - представник

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: не з’явився

від відповідача 3: Резуненко О.А. - представник

Позивачу та відповідачу-3 роз‘яснено їх права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.

За усним клопотанням ВАТ «Акціонерна фірма «Яворник»здійснювалася технічна фіксація судового процесу за допомогою програмно-апаратного комплексу “Оберіг”.

Заяв про відвід суддів не надходило.

Представник відповідача 1 в судові засідання жодного разу не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.

Щодо відповідача-2 - підприємства „Професіонал" (м.Ужгород, вул.Гойди,10/64, і.к. 30376252), то на підставі п.6 ч.І ст.80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині вимог до відповідача 2 припинено, так як останній припинив свою діяльність.

Встановив :

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 14.10.2009р. у справі №7-2-14/74 (суддя Івашкович І.В.) у позові Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна фірма «Яворник»до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції в Закарпатській області та фізичної особи –підприємця Семйон Наталії Василівни про визнання недійсним повторного аукціону з реалізації готельного комплексу «Черемха»відмовлено повністю, та припинено провадження у справі в частині позову до Підприємство «Професіонал» Брокерської контори №34 ТБ «Універсальна товарно-сировинна біржа».

Рішення суду мотивоване тим, що проведення аукціону з продажу активу платника податків СД ВАТ "АФ "Яворник" - готельного комплексу „Черемха" здійснювалось за наявності передбачених законом підстав для такого продажу, а також з дотриманням вимог Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (затв. наказом ДПА України N 294 від 26.06.2002,зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2002 р. за №545/6833), а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна фірма «Яворник»оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, так як висновки місцевого господарського суду не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим просить рішення скасувати та задоволити позовні вимоги повністю. В підтвердження поданої апеляційної скарги представником в судових засіданнях було подано додаткові письмові пояснення та долучено додаткові документи.

У відзиві на апеляційну скаргу від 21.12.2009р. №16202/9/10 (вх. №10335 від 22.12.2009р.) Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція у Закарпатській області спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв’язку з чим просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін. Просить розгляд справи проводити за відсутності представника.

Представник СПД Семйон Н.В. у відзиві (вх.№775 від 02.02.2010р.) та в судових засіданнях усно заперечив доводи скаржника та зазначив про їх безпідставність та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ фірми «Яворник»без задоволення. Подав додаткові докази, які просить долучити до матеріалів справи.

Для з’ясування всіх обставин справи колегія вважає за доцільне подані позивачем та третьою особою додаткові докази долучити до матеріалів справи.

Враховуючи, що відповідача-1 було повідомлено належним чином про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе, у відповідності до ст.75 ГПК України, розглянути справу за його відсутності за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-3, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Закарпатської області від 14.10.2009р. у справі №7-2-14/74 слід залишити без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку із наявністю у позивача податкового боргу перед бюджетами різних рівнів, рішенням ДПІ у Великоберезнянському районі (внаслідок реорганізації державних податкових інспекцій Закарпатської області згідно з наказом ДПА у Закарпатській області від 15.04.03 №125 правонаступником ДПІ у В.Березнянському районі є Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція в Закарпатській області) прийнято рішення №54 від 17.07.2002р. „Про застосування заходів погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення його активів" вжито заходів для стягнення узгодженої суми податкового боргу СД "Акціонерна фірма "Яворник" - компанія КАІ" за рахунок активів, що перебувають у власності Товариства.

10.02.03р. до Державного реєстру застав рухомого майна було внесено запис про перебування в податковій заставі активів платника податків СД ВАТ АФ „Яворник"-компанія КАІ"(т. 1 ,а.с.68).

08 липня 2004 року податковим керуючим складено акт опису активів Товариства за місцезнаходженням готелю "Черемха" вартість яких склала суму 300133 грн. (в т.ч. залишкова балансова вартість готелю "Черемха" склала суму 102975грн.)

Заявою від 12.11.2004 р. № 10517/9/240 Ужгородська МДПІ доручила підприємству "Професіонал" провести продаж описаного майна готельного комплек-«Черемха»в рахунок погашення податкового боргу позивача шляхом проведення аукціону.

За результатами повторного аукціону з реалізації готелю "Черемха", смт. В. Березний, вул. Шевченка, 34, належного ВАТ "Акціонерна фірма "Яворник", смт. В.Березний, вул. Гагаріна, 1, код 244995926, який відбувся 26 січня 2005 року в м. Ужгороді, а саме згідно протоколу проведення аукціону від 26.01.2005 р., лот № 1 (готель «Черемха»), переможцем була визнана СПД-Семйон Н.В.

За змістом вказаного протоколу проведення аукціону продаж активу ВАТ „АФ "Яворник"-готелю"Черемха",лот№1 здійснювався за початковою (стартовою)ціною 121000 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана оцінка об'єкту продажу була визначена обраним Ужгородською МДПІ суб'єктом оціночної діяльності ПП "Експерт-С", з яким укладено договір №99 від 05.11.2004р. на проведення оцінки майна. На виконання умов вказаного договору №99 від 05.11.04 за актом 1/11 від 09.11.04 приймання-передачі робіт по оцінці суб'єктом господарювання ПП"Експерт-С" було передано замовнику Ужгородській МДПІ Звіт про оцінку майна-готельного комплексу „Черемха" (смт.В.Березний,вул.Шевченка,34),відповідно до якого з урахуванням мети та функції оцінки визначено ліквідаційну вартість 121 000 грн. (т.1,а.с.82-84,т.2,а.с. 119-158). Підпунктом 10.1.1 п. 10.1. ст. 10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 -III (далі - Закон №2181 -III) передбачено, що у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, врегульовує Порядок стягнення коштів та продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, який затверджено прийнятою відповідно до ст.10 Закону №2181 постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002р.№538 (далі-Порядок №538). Нормами Закону №2181(п.10.1.3) та вищевказаного Порядку №538(п.11) передбачено право платника податків самостійно визначати склад та черговість продажу своїх активів, виходячи із принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності та повного погашення суми податкового боргу. Разом з тим, встановлено, якщо платник податків в установлені терміни самостійно не визначив активи для продажу або податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, звичайна ціна яких є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити у присутності платника податків (його посадових осіб) склад активів, що підлягають продажу, виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу. Таке рішення податкового керуючого може бути оскаржене у порядку, визначеному Законом № 2181 для оскарження рішень податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань або податкового боргу. Рішення податкового керуючого оформляється у вигляді акту опису, як це передбачено Законом №2181 та розділом II Порядку №538. Як вбачається з матеріалів справи, позивач після отримання другої податкової вимоги не скористався своїм правом щодо самостійного визначення у встановлені строки складу і черговості продажу своїх активів, а складений податковим керуючим у встановленому порядку(в т.ч. за участю представника платника податків) акт від 08.07.04 опису активів, які перебувають в податковій заставі та підлягають продажу, не оскаржував взагалі. Отже, доводи позивача про порушення його права самостійно визначати склад і черговість продажу його активів безпідставні.

Безпідставними також є наведене позивачем з посиланням на рішення Конституційного Суду України від 24.03.05 №2-рп/2005 твердження про порушення розмірності як елементу принципу справедливості. Такі доводи позивач навів, зокрема, з огляду на те, що станом на 25.01.05 відповідно до облікової картки за ним рахувався борг 46674,94 грн., однак проведено реалізацію майна із залишковою балансовою вартістю 102975грн., експертною оцінкою - 121000грн., і при цьому не враховано включення до акту опису іншого, рухомого майна, залишковою балансовою вартістю 197158 грн.

Однак, як вбачається з п.4.3 рішення Конституційного Суду України від 24.03.05 №2-рп/2005, податкова застава має запроваджуватись у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі, а також виходячи із змісту норм пп.8.9.1 п.8.9 ст.8 Закону №2181, право податкової застави може поширюватися на активи платника податків, розмір яких не є меншим двократного розміру суми податкового боргу платника податків на день виникнення права податкової застави.

В даному випадку вищевказаний принцип розмірності було дотримано як при оформленні акту опису від 08.07.04,так і при здійсненні реалізації на аукціоні спірного готельного комплексу, оскільки відповідно до надісланої позивачу другої податкової вимоги податковий борг складав 113 678,33 грн., а за актом опису від 08.07.04 визначено активи, що підлягають продажу, залишковою балансовою вартістю 300 133 грн.; на час реалізації готельного комплексу за початковою, визначеною експертом, вартістю 121 000грн. податковий борг позивача відповідно до облікової картки платника податків становив 46 674,94 грн. Окрім того, нормами п. 18 Порядку передбачено, що для погашення податкового богу повинні виділятися активи, реалізація яких є реальною. Отже, дії Ужгородської МДПІ щодо обрання для продажу на аукціоні готельного комплексу „Черемха" не суперечать закону.

Що стосується правомірності дій відповідача 1 Ужгородської МДПІ щодо проведення оцінки виставленого на продаж активу - готельного комплексу „Черемха", то відповідно до п.20 Порядку №538 передбачено можливість проведення незалежної оцінки описаних активів за ініціативою та за рахунок платника податків. Встановлено, що у разі коли платник податків самостійно протягом 3 днів не визначив оцінювача та у разі коли активи описуються згідно з пунктом 12 цього Порядку, податковий керуючий на конкурсних засадах залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який має відповідний сертифікат, та укладає з ним договір на проведення оцінки. Незалежна оцінка вартості активів проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", відповідно до якого положення(національні стандарти) оцінки майна повинні містити визначення понять, в т.ч. особливостей проведення оцінки залежно від мети оцінки(ст.9),а відповідно до ст. 11 вказаного Закону мета, з якою проводиться оцінка майна, є однією з істотних умов договору на проведення оцінки майна. В даному випадку позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження ініціювання ним проведення незалежної оцінки описаних для продажу активів. Отже, Ужгородською МДПІ за наявності законних підстав самостійно визначено у встановленому законом порядку суб'єкта оціночної діяльності ПП "Експерт-СС", що діяв на підставі Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності від 19.08.02 №1168/02, з яким відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" укладено договір №99 від 05.11.04 на проведення оцінки майна. Переданий на виконання умов вказаного договору Звіт про оцінку містить визначення ліквідаційної вартості спірного готелю „Черемха" в розмірі 121 000 грн. з урахуванням мети оцінки для реалізації з аукціону .

Отже доводи позивача з посиланням на існування Звіту про оцінку майна ВАТ „АФ"Яворник", складеного Закарпатською торгово-промисловою палатою 14.06.04р.,згідно з яким ринкову вартість готелю „Черемха" визначено в розмірі 380 000 грн. є неправомірні, оскільки така оцінка проводилась з метою визначення ринкової вартості майна під заставу для отримання банківського кредиту, а отже відповідно до вимог Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" не могла були використана для мети проведення продажу з аукціону активів платника податків, що перебувають у податковій заставі.

Оспорюючи правомірність проведення спірного аукціону, позивач наголошує на відсутності взагалі підстав для реалізації майна у зв'язку із відсутністю боргу, посилаючись при цьому на наявність затвердженого начальником Ужгородської МДПІ графіка погашення заборгованості, відповідно до якого було повністю погашено заборгованість в розмірі 121 275 грн. Окрім того, у письмових запереченнях на відзив Ужгородської МДПІ представник позивача зазначає про необхідність дотримання відповідної процедури узгодження та порядку надіслання першої та другої податкових вимог стосовно нового боргу в розмірі 46 674,94 грн., зафіксованого в особовій картці платника податків станом на 25.01.05р.

Такі доводи позивача не заслуговують на увагу, оскільки процедуру погашення податкового богу позивача за рахунок його активів, які перебувають у податковій заставі, було розпочато у зв'язку з наявністю несплаченого податкового боргу за надісланими першою від 02.05.02 №2/73 та другою від 28.12.02 №1/112 податковими вимогами.

Нормами ст.14 Закону №2181 регламентовано порядок та підстави розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків. З метою забезпечення практичного впровадження статті 14 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та згідно з пунктом 9 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" наказом ДПА України №378 від 18.09.2001р.(зареєстр.в Міністерстві юстиції України 29.10.2001р. за №912/6103) затверджено Порядок розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань платників податків(далі-Порядок №378), яким, зокрема, у п.1.3 передбачено, що податковий борг може бути розстрочено або відстрочено на умовах, визначених цим Порядком. Врегульована Порядком №378 процедура відстрочення(розстрочення) податкового боргу передбачає подання платником податків заяви про розстрочення(відстрочення)податкового боргу, прийняття податковим органом відповідного рішення про розстрочення(відстрочення) податкового боргу, яке. в тому числі, може передбачати зупинення права податкової застави (п.1.10 Порядку №378).Після прийняття рішення орган державної податкової служби укладає з платником податків відповідний договір про розстрочення (відстрочення)(п.3.5 Порядку №378).

В даному випадку законодавчо врегульовану процедуру розстрочення податкового боргу не було дотримано, а отже відсутні підстави стверджувати про наявність обставин розстрочення податкового боргу позивача на час проведення реалізації його майна.

Матеріалами справи підтверджено та не спростовано позивачем ,що відповідно до облікової картки платника податків СД ВАТ"АФ"Яворник" станом на 25.01.2005р. за ним рахувався податковий борг в розмірі 46 674,94 грн. з урахуванням штрафних санкцій та нарахованої пені. Натомість, у відповідності до пп.10.5.1 п.10.5 ст.5 Закону №2181,п.41 Порядку №538 підставою для прийняття податковим органом рішення щодо звільнення активів з-під податкової застави та скасування рішення про проведення їх продажу є повне погашення платником податків суми податкової заборгованості у будь-який момент до укладення договору купівлі-продажу його активів. Із фактичних обставин справи слідує, що повне погашення податкового боргу, наявного за позивачем станом на день проведення спірного аукціону, відбулося за рахунок коштів, отриманих від продажу на аукціоні готельного комплексу „Черемха", що підтверджується доданою копію довідки №1 за 03.02.05 про розподіл коштів, оформленою відповідно до п.п.36,37 Порядку №538 (т.2,а.с.161).

Зважаючи на викладене, проведення аукціону з продажу активу платника податків СД ВАТ"АФ"Яворник"-готельного комплексу „Черемха" здійснювалось за наявності передбачених законом підстав для такого продажу, а також з дотриманням вимог Порядку проведення цільових аукціонів з продажу активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (затв. наказом ДПА України N294 від 26.06.2002р. зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 червня 2002 р. за №545/6833).

Інші доводи скаржника наведені в апеляційній скарзі документально не підтверджені, а тому колегією суддів відхиляються.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.          Рішення господарського суду Закарпатської області від 14.10.2009 року у справі №7-2-14/74 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна фірма «Яворник»без задоволення.

2.          Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

3.          Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.