Постанова № 8273109, 24.02.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.10                                                                                           Справа № 10/122

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                                                                                 Кордюк Г.Т.

суддів:                                                                                                    Давид Л.Л.

                                                                                                              Мурська Х.В.

розглянувши апеляційну скаргу Тереблянського споживчого товариства, Тячівський район, с. Теребля від 4.01.2010р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.12.2009р.

у справі № 10/122 (суддя Івашкович І.В.)

за позовом Тячівського районного заготівельно-виробничого об'єднання, м.Тячів.

до відповідача 1 Тереблянського споживчого товариства, Тячівський район, с. Теребля

до відповідача 2 підприємство споживчої кооперації "Дизайнер", Тячівський район, с. Теребля

до відповідача 3 Тереблянської сільської ради, Тячівський район, с.Теребля.

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Тячівська районна спілка споживчих товариств, м.Тячів.

про - скасування рішення виконкому Тереблянської сільської ради від 30.09.08 "Про розгляд заяви ПСК "Дизайнер";

- визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно №25, видане виконкомом Тереблянської сільської ради від 11.12.08 підприємству споживчої кооперації "Дизайнер" на будівлю заготпункту по вул. Центральній, 134 в с. Теребля Тячівського району;

- зобов'язання відповідачів ПСК "Дизайнер" та Тереблянське споживче товариство повернути будівлю заготпункту по вул. Центральній, 134 в с. Теребля Тячівського району Тячівському заготівельно-виробничому об'єднанню.

за участю представників

від позивача: Богдан О.В.- директор;

від відповідача- 1: Роман В.І. - представник;

від відповідача- 2: не з'явились;

від відповідача- 3: не з'явились;

третя особа: Богдан О.В.- представник.

Роз”яснено права й обов”язки, передбачені ст.ст.22,27 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало. Клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлено.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.12.2009р. у справі №10/122 (суддя Івашкович І.В.) позовні вимоги Тячівського районного заготівельно-виробничого об'єднання, м. Тячів задоволено частково, визнано незаконним та скасовано рішення № 62 від 30.09.08 виконавчого комітету Тереблянської сільської ради Тячівського району "Про розгляд заяви ПСК "Дизайнер", визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно №25 від 11.12.08 (серія САС №131178), видане виконавчим комітетом Тереблянської сільської ради Тячівського району підприємству споживчої кооперації "Дизайнер" на об"єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю заготпункту: вул. Центральна (Леніна), буд. 134, с. Теребля Тячівський район, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнено з Тереблянського споживчого товариства (Тячівський район, с.Теребля, вул.Центральна, 95, і.к.31265139) на користь Тячівського районного заготівельно-виробничого об’єднання (м. Тячів, вул.Лазівська, 2, і. к. 01783412) 159,04 грн. відшкодування витрат по оплаті держмита та 236 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг.

Прийняте рішення, суд мотивував тим, що спірний об’єкт нерухомого майна-будівля заготівельного пункту з надвірними спорудами, що розташована в с.Теребля вул.Центральна,134, належить на праві власності позивачу Тячівському районному заготівельно-виробничому об’єднанню. Оформлення передачі спірної будівлі з балансу Тячівського райкоопзаготпрому на баланс Тереблянського СТ актом передачі основних засобів від 22.03.05р. є господарською операцією, що не спричинило настання правових наслідків у вигляді зміни правового режиму вказаного об’єкту, а саме зміни власника, тим самим спростовується неправомірність вибуття майна із його володіння.Тому, передача спірної будівлі Тереблянським СТ, яке не являлось її власником, до статутного фонду ДСК ”Дизайнер” є неправомірною, суперечить положенням ст.111 Господарського кодексу України, ст.11 Закону України „Про споживчу кооперацію”.

Відмовляючи в задоволенні вимог позивача про зобов»язання відповідачів-ПСК «Дизайнер»та Теребовлянське СТ повернути позивачу спірну будівлю, місцевий господарський суд виходив з того, що неправомірність вибуття майна з володіння позивача спростовується актом приймання-передачі основних засобів від 22.03.2005р., яким підтверджено передачу майна самим позивачем, позивач не довів те, що він позбавлений можливості володіти і користуватися належним йому майном, що виключає наявність правових підстав для застосування передбаченого ст.387 ЦК України способу захисту права власності.

Не погоджуючись з рішенням суду, вважаючи його таким, що прийнято з порушенням норм матеріального права, Тереблянським споживчим товариством оскаржено його в апеляційному порядку.

Вимоги апеляційної скарги скасувати рішення господарського суду в частині задоволення позовних вимог і прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, обґрунтовані тим, що:

- висновок суду щодо порушення Тячівською РайССТ та іншими засновниками СП Тячівський РКЗП його майнових прав, при передачі майна в 2002-2005р.р., не відповідає обставинам справи, так як на момент вчинення вказаних дій позивач не набув, в установленому законом порядку, такого права;

- позивач не довів, що згідно свідоцтва про право власності №23 від 16.01.06р. йому належало право власності на будівлю заготпункту загальною площею 315,7 м.кв., дана обставина не досліджена судом, а тому, висновок суду, що рішенням виконкому Тереблянської сільради №62 від 30.09.08р. та свідоцтвом про право власності №25 від 11.12.08р. порушено право власності позивача на спірну будівлю заготпункту площею 315,7 м.кв., не підтверджене жодними матеріалами справи.

Позивачем повторно подано клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги в зв»язку із неотриманням апеляційної скарги.Судова колегія, порадившись на місці, дійшла висновку про безпідставність задоволення цього клопотання враховуючи ту обставину, що вказане клопотання не обгрунтоване, так як спростовується поштовою квитанцією про направлення апеляційної скарги стороні у справі (Т.ІІ, а.с.6).

В судовому засіданні представник Тереблянського споживчого товариства вимоги апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача та третьої особи вимоги апеляційної скарги заперечили, вказавши на обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення.

Представники відповідача-2 та -3 у судове засідання не з»явились, причини неявки суду не повідомлено.

Львівським апеляційним господарським судом встановлено:

Рішенням виконкому Тереблянської сільської ради №38 від 30.10.02р. оформлено за Тячівським райокоопзаготпромом (позивачем) право власності на нерухоме майно - будівлю заготпункту та прилеглі до нього споруди в цілому, що знаходиться в с.Теребля по вул.Центральна,123а. На підставі вказаного рішення виконкомом Тереблянської сільської ради видано свідоцтво про право приватної власності на нерухоме майно №23 від 16.01.06, яким посвідчено, що нерухоме майно в складі будівлі заготівельного пункту з надвірними спорудами, розташоване в с.Теребля вул.Центральна,123а, належать на праві власності Тячівському районному заготівельно-виробничому об’єднанню в цілому. Наданою до матеріалів справи довідкою № 324 від 09.10.09 за підписом сільського голови с.Теребля та секретаря виконкому Тереблянської сільської ради (а.с.62) підтверджено, що по господарській книзі №2 за 2009 рік будівля під №123 по вул. Центральній в с.Теребля не значиться. Одночасно, із змісту довідки №365 від 24.11.09, за підписом сільського голови с.Теребля (у матеріалах справи наявна копія,а.с.151) слідує, що у зв’язку із зміною нумерації дворогосподарств, будинків станом на 2009рік будівля заготпункту значиться під №134 (бувший номер 123а).Таким чином, на даний час адресою, за якою розташована будівля заготпункту є: с.Теребля, вул..Центральна,134.

На момент прийняття вищевказаного рішення виконкому Тереблянської сільської ради №38 від 30.10.02р. правовий статус позивача визначався Статутом СП Тячівського райкоопзаготпрому (затвердженим рішенням зборів ради засновників Тячівської райспоживспілки від 23.02.1993р. №2, зареєстрованим розпорядженням голови Тячівської райдержадміністрації №888 від 04.12.1995р.), відповідно до положень якого Тячівський райкоопзаготпром створено, як спільне підприємство Тячівської райспоживспілки та зазначених у Статуті споживчих товариств. Передбачалось, що відповідно до визначених завдань спільне підприємство здійснює діяльність із заготівлі та переробки сільськогосподарських продуктів, їх реалізації через торгову мережу системи райспоживспілки. Майно спільного підприємства складається із основних фондів, оборотних коштів та інших матеріальних цінностей, а джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників, доходи, одержані від реалізації продукції, інших видів діяльності.

В подальшому до Статуту Тячівського райкоопзаготпрому внесено зміни шляхом затвердження нової його редакції розпорядженням Тячівської райспоживспілки №17 від 30.12.02р. (зареєстровано Тячівською райдержадміністрацією 09.10.03р. за №250), відповідно до положень якого Тячівське районне заготівельно-виробниче об’єднання є підприємством, створеним райспоживспілкою. Положеннями названого Статуту (в новій редакції) про правовий статус передбачено, зокрема, що підприємство є юридичною особою, його майно складається з основних засобів, переданих засновником райспоживспілкою в оперативне управління, іншого майна, джерела формування якого не заборонені законом.

Відповідно до п.3 постанови №76 від 30.12.04р. правління Тячівської райспоживспілки зобов’язано райкоопзаготпром передати з свого балансу на баланс Тереблянського споживчого товариства основні засоби згідно з додатком №6 (заготпункт з прилеглими територіями). Комісійним актом від 22.03.05 передачі основних засобів оформлено передачу від Тячівського райкоопзаготпрому до Тереблянського СТ будівлі заготпункту площею 155,6 кв. м., розташованої в с.Теребля. Правлінням Тереблянського споживчого товариства прийнято постанову №3 від 21.03.07 про передачу до статутного фонду ПСК ”Дизайнер” основних засобів, а саме будівлі заготпункту в с.Теребля, вул.Центральна,134. Рішенням загальних зборів членів Тереблянського СТ від 21.03.07 було надано згоду на передачу спірної будівлі до статутного фонду ПСК ”Дизайнер”. Виконавчим комітетом Тереблянської сільської ради прийнято рішення №62 від 30.09.08 „Про розгляд заяви ПСК ”Дизайнер”, яким вирішено оформити право власності на нерухоме майно заготконтори, яка розташована в селі Теребля по вул.Центральна,134 за підприємством споживчої кооперації ”Дизайнер” в цілому. На підставі вказаного рішення виконкомом Тереблянської сільської ради видано ПСК ”Дизайнер” свідоцтво №25 (серія САС №131178) від 11.12.08р. про право приватної власності на нежитлову будівлю заготпункту, що розташована в с. Теребля по вул. Центральній (вул.Леніна), буд.134. Тячівським районним підприємством технічної інвентаризації проведено державну реєстрацію права власності ПСК ”Дизайнер” на спірний об’єкт заготпункту, що підтверджується Витягом №21412968 від 25.12.08р. про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши думку присутніх представників сторін, дослідивши правильність застосування господарським судом при винесенні рішення норм процесуального та матеріального права, Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно зі ст.ст. 316-319, 328 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном .

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.З ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 1 Господарського процесуального кодексу України передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частина перша, п.п.2 та 10 частини другої ст.16 Цивільного кодексу України встановлюють, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання правочину недійсним та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

З наведеного вбачається, що лише власник майна може ним розпоряджатися, зокрема, вносити до Статутного фонду товариства, що створюється за участю такого власника.

Відповідно до ст.1 Закону України „Про споживчу кооперацію” від 10.04.1992р. №2265-XII (далі - Закон № 2265) споживча кооперація в Україні - це добровільне об'єднання громадян для спільного ведення господарської діяльності з метою поліпшення свого економічного та соціального стану. Вона здійснює торгівельну заготівельну, виробничу та іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України, сприяє соціальному і культурному розвитку села, народних промислів і ремесел, бере участь у міжнародному кооперативному русі.

Згідно з ч.1 ст. 111 Господарського кодексу України споживча кооперація є системою самоврядних організацій громадян (споживчих товариств, їх спілок, об'єднань), а також підприємств та установ цих організацій, які є самостійною організаційною формою кооперативного руху.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 2265 власність споживчої кооперації є однією з форм колективної власності. Вона складається з власності споживчих товариств, спілок, підпорядкованих їм підприємств і організацій та їх спільної власності.

Здійснення права власності, тобто володіння, користування та розпорядження власністю споживчої кооперації здійснюють її органи відповідно до компетенції визначеної статутами споживчих товариств та їх спілок ( ч.1 ст.9 Закону № 2265, ч.5 ст.111 ГК України).

Порядок передачі основних засобів як внесок до статутного капіталу регулюється розділом 9 Положення про громадське майно (основні засоби) споживчої кооперації України (далі - Положення).

Згідно п. 9.1 Положення передача основних засобів як внесок до статутного капіталу організацій і підприємств системи Укоопспілки проводиться за рішенням вищого органу управління споживчого товариства, споживспілки або уповноваженого ним органу за актом приймання-передачі (додаток 8).

Будівлі і споруди, які зараховані до неподільного громадського майна, можуть бути передані, як внесок до статутного капіталу тільки організаціям і підприємствам системи Укоопспілки (п. 9.3 Положення).

Відповідно до ст.ст. 113 –115 ЦК України, господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Учасником господарського товариства може бути фізична або юридична особа. Господарське товариство зокрема є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічні правила встановлені також ст.ст. 12, 13 Закону України "Про господарські товариства".

За регламентацією вищенаведених правових норм, відповідно до яких власність споживчої кооперації є однією із форм колективної власності, а тому не може належати останній на праві оперативного управління, та, окрім того, власністю споживчої кооперації є засоби виробництва та інше майно, набуте відповідно до законодавства та необхідне для здійснення статутних завдань, тому оскільки у відповідності до ст.ст.135,137 Господарського кодексу України право оперативного управління визначається, як речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується та розпоряджається закріпленим власником майном для здійснення некомерційної діяльності, спростовуються наведені у Статуті Тячівського районного заготівельно-виробничого об’єднання положення про передачу йому райспоживспілкою основних засобів на праві оперативного управління, оскільки відповідно до Статуту об’єднання здійснює діяльність на засадах повного господарського розрахунку та з отриманням доходів.

Виданим на підставі рішення виконкому Тереблянської сільської ради №38 від 30.10.02р. свідоцтвом №23 від 16.01.06р. посвідчено право власності Тячівського районного виробничо-заготівельного об’єднання на спірну будівлю, яка безпосередньо використовується для здійснення статутної діяльності.

Рішення виконкому Тереблянської сільської ради №38 від 30.10.02р. та свідоцтво про право власності на нерухоме майно №23 від 16.01.06р. в установленому порядку не скасовано, не визнано недійсним.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження виникнення в установленому законом порядку за Тячівською райспоживспілкою права власності на спірну будівлю та, відповідно, закріплення цієї будівлі за Тячівським райкоопзаготпромом на праві оперативного управління.

Спірний об’єкт нерухомого майна-будівля заготівельного пункту з надвірними спорудами, що розташована в с.Теребля вул.Центральна,134, належить на праві власності позивачу Тячівському районному заготівельно-виробничому об’єднанню.

Тому, господарський суд дійшов вірного висновку про те, що в даному випадку відбулася господарська операція з передачі за актом від 22.03.05р. з балансу Тячівського райкоопзаготпрому на баланс Тереблянського споживчого товариства спірної будівлі заготпункту, що не спричинило настання правових наслідків у вигляді зміни правового режиму вказаного об’єкту, а саме зміни власника. Знаходження майна на балансі підприємства не є ознакою його права власності на це майно, оскільки баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку активів і пасивів на конкретну дату та свідчить про перебування на цю дату на бухобліку підприємства певного майна. Отже, передача спірної будівлі Тереблянським СТ, яке не являлось її власником, до статутного фонду ДСК ”Дизайнер” є неправомірною, суперечить положенням ст.111 Господарського кодексу України, ст.11 Закону України „Про споживчу кооперацію”, згідно з якими споживчі товариства можуть створювати для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, вступати як засновники або учасники до господарських товариств, спільних підприємств, асоціацій та інших об'єднань для розв'язання господарських і соціальних завдань, однак з використанням належних їм відповідно до закону речових прав на майно, що, зокрема, вноситься до статутного фонду відповідного підприємства.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем оспорюється ненормативні (індивідуальні) акти.

Підставами для скасування акта є прийняття його з порушенням вимог чинного законодавства та/або визначеної законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою скасування такого акту є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. № 6/5), оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, зокрема - юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками.

Згідно із ч.1 ст.21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий, зокрема, органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси, а згідно ч.1 ст.393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Оскільки спірні рішення № 62 від 30.09.08р. виконавчого комітету Тереблянської сільської ради Тячівського району "Про розгляд заяви ПСК "Дизайнер" та свідоцтво про право власності на нерухоме майно №25 від 11.12.08р. (серія САС №131178), видане виконавчим комітетом Тереблянської сільської ради Тячівського району підприємству споживчої кооперації "Дизайнер" на об"єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю заготпункту: вул. Центральна (Леніна), буд.134, с.Теребля Тячівський район порушують право позивача на належне йому майно та суперечать ст.321 Цивільного кодексу України, місцевий суд прийшов до правильного висновку про визнання їх недійсними.

Обґрунтованою є відмова господарського суду у задоволенні інших позовних вимог, а саме зобов'язання відповідачів ПСК "Дизайнер" та Тереблянське споживче товариство повернути будівлю заготпункту по вул. Центральній, 134 в с. Теребля Тячівського району Тячівському заготівельно-виробничому об'єднанню, оскільки матеріалами справи підтверджується оформлення передачі спірної будівлі з балансу Тячівського райкоопзаготпрому на баланс Тереблянського СТ актом передачі основних засобів від 22.03.05р., отже така передача здійснена самим позивачем, чим спростовується неправомірність вибуття майна із його володіння. Позивач жодним чином не довів те, що він фактично позбавлений можливості володіти і користуватися належним йому майном, що виключає наявність правових підстав для застосування передбаченого ст.387 Цивільного кодексу України способу захисту права власності.

Вищенаведеним спростовуються доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків оскаржуваного рішення обставинам справи.

Львівський апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв відповідне рішення, яке є законним та обгрунтованим, таким, що відповідає чинному законодавству, обставинам та матеріалам справи, підстави для його скасування апеляційним господарським судом відсутні.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення господарського суду Закарпатської області від 16.12.2009р.

у справі №10/122 залишити без змін, апеляційну скаргу Тереблянського споживчого товариства без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку

3.Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий-суддя                                                                      Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                           Давид Л.Л.

Суддя                                                                                           Мурська Х.В.