Постанова № 8272735, 11.02.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.10                                                                                           Справа № 12/148

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого – судді                                                  Давид Л.Л.

Суддів                                                                      Кордюк Г.Т.

          Мурської Х.В.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», за вих. №11/12-1 від 11.12.2009 р.

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2009 р.

у справі № 12/148 (суддя –Бутирський А.А.)

за позовом Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», м. Чернівці

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача –Квартирно-експлуатаційний відділ, м. Чернівці

про визнання недійсним п.1.4. та п.4.2. Договору про спільну діяльність

за участю представників сторін:

від позивача: Безушко О. І. –начальник з правової роботи Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (довіреність від 11.01.2010 р. №220/5/д);

від відповідача: не з»явились;

третя особа: не з»явились;

прокуратура: не з»явились;

ВСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2009 р. у справі №12/148 задоволено позовні вимоги Військового прокурора Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України, м. Київ (надалі – Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», м. Чернівці (надалі –Відповідач) за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача –Квартирно-експлуатаційного відділу, м. Чернівці (надалі –третя особа) про визнання недійсними пунктів 1.4. та 4.2. Договору про спільну діяльність від 26.01.2006 р. укладеного між ТзОВ «Фінтраст»та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці. Стягнуто з ТзОВ «Фінтраст», ідентифікаційний код 32027369, м. Чернівці, вул. Руська, 248-Б –85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач –ТзОВ «Фінтраст», не погодившись з винесеним рішенням, подав апеляційну скаргу, за вих. №11/12-1 від 11.12.2009 р., в якій посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним дослідженням матеріалів та обставин справи, а саме:

-          судом, на думку Скаржника, помилково зроблено висновок, про те, що на момент укладення спірних пунктів Договору його сторони не були власниками будівлі, що знаходиться по вул. Театральна, 6, оскільки згідно положення про квартирно експлуатаційний відділ у м. Чернівці останній є державною установою, яка заснована на базі Чернівецької квартирно-експлуатаційної частини району, створена Міністерством Оборони України (засновник) підпорядковується Західному територіальному квартирно-експлуатаційному управлінню та є правонаступником Чернівецького КЕЧ району. Згідно з п. п. 3.1., 4.2., 5.1.3. КЕВ м. Чернівці є юридичною особою, яка має право укладати договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов»язки, бути Позивачем та Відповідачем у судових органах, а також користуватися та розпоряджатися закріпленим за нею майном на свій власний розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому Положенню;

-          скаржник також вказує, що посилання суду на п. 1.4., п. 4.2. Договору про спільну діяльність від 26.01.2006 р. суперечить нормам Цивільного кодексу України вважає безпідставними, оскільки згідно п. 1.4. Договору визначено, що при прийнятті в експлуатацію котельні між сторонами виникає право спільної часткової власності на будівлю ГБО та котельню, як невід»ємну частину цієї будівлі, у відсотковому співвідношенні ідеальних часток згідно з умовами даного договору;

-          судом в порушення вимог ст. ст. 38, 43 Господарського процесуального кодексу України належним чином не досліджено, не встановлено та не надано належну оцінку всім обставинам справи, оскільки всупереч вимогам ст. 257 Цивільного кодексу України, військовим прокурором було пропущено строк позовної давності, в межах якого особа може звернутися до суду про захист свого цивільного права чи інтересу.

Дані обставини, на думку Скаржника, є безумовною підставою для скасування рішення Господарського суду Чернівецької області.

Відповідач (Скаржник) та третя особа участі уповноважених представників в судове засідання 11.02.2010 р. не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду від 29.01.2010 р., про що свідчать поштові повідомлення про вручення за № 450810, 450809. Ухвалою суду від 29.01.2010 р. участь представників сторін визначено на власний розсуд.

11.02.2010 р. додаткових доказів по справі та клопотань про відкладення не поступало.

Враховуючи наведене, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду ухвалила розглядати справу по наявних у ній матеріалах.

Представник Позивача в судовому засіданні 11.02.2010 р. заперечив доводи апеляційної скарги, рішення місцевого господарського суду вважає вірним, прийнятим з дотриманням норм чинного законодавства, матеріалів та обставин справи, а відтак просить залишити останнє без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення представника Позивача, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відповідність рішення Господарського суду Чернівецької області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи, виходячи з наступного.

26.01.2006 р. ТзОВ «Фінтраст»(сторона 1) та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Чернівці (сторона 2) укладено договір про спільну діяльність (а.с.11-13), згідно п. 1.1. якого Сторони зобов»язуються без створення окремої юридичної особи спільно діяти з метою досягнення спільної господарської мети, а саме: здійснити будівництво (надбудову) нежитлового приміщення дахової газової котельні (надалі –Котельня) орієнтованою площею 91,10 кв. м. в приміщенні КЕВ м. Чернівці (колишній 29 ГБО) (наділі –Будівля ГБО) за адресою: м. Чернівці, площа Театральна, 6, яка в майбутньому буде використовуватись Сторонами для досягнення спільної господарської мети по опаленню вищевказаних приміщень загальною площею 11878 кв. м. для запобігання пошкодження військового нерухомого майна та більш ефективного його використання.

Позивач –Військовий прокурор Чернівецького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся з позовною заявою до ТзОВ «Фінтраст»про визнання недійсними п. 1.4. та п. 4.2. Договору про спільну діяльність від 26.01.2006 р. мотивуючи тим, що такі суперечать ст. 1134 Цивільного кодексу України, порушують його право власності і укладені з перевищенням компетенції балансоутримувача майна (а.с.6-9).

Пунктом 1.4. Договору встановлено, що при прийняті в експлуатацію Котельні (підписання актів державної приймальної комісії та оформленні на неї правовстановлюючих документів) між Сторонами виникає право спільної часткової власності на Будівлю ГБО та Котельню, як невід»ємну частину цієї будівлі у відсотковому співвідношенні ідеальних часток згідно з умовами договору.

Пунктом 4.2. Договору Сторони встановили, що долі Сторін в спільній частковій власності Будівлі ГБО з Котельнею, як складовою частиною Будівлі ГБО, визначаються з урахуванням вкладу кожної із Сторін та співвідношення площі Будівлі ГБО і площі добудови у вигляді Котельні (яка згідно з технічним заключенням про можливість влаштування дахової котельні за адресою пл.. Театральна, 6 в м. Чернівці становитиме 91,10 кв. м.). З врахуванням критеріїв встановлених у цьому пункті , долі (частки) Сторін у спільній часткової власності будівлі ГБО з котельнею, як складовою частиною Будівлі ГБО розподіляються наступним чином:

-          доля Сторони 1 в спільній частковій власності становитиме 1/100 (одна сота) ідеальна частка в будівлі ГБО;

-          доля Сторони 2 в спільній частковій власності становить 99/100 (дев»яносто дев»ять сотих) ідеальних часток в Будівлі ГБО.

Відповідачеві видано свідоцтво на право приватної спільної власності на дахову газову котельню площею 96,40 кв. м., що становить 1/100 частину будівлі у м. Чернівці, пл. Театральна, 6 (а.с.24, 25) на підставі рішення Виконавчого комітету Чернівецької міської ради №166/4 від 14.03.2006 р. (а.с.23)..

Як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення спірних пунктів договору сторони не були власниками будівлі у м. Чернівці, пл. Театральна, 6, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 31.03.2003 р., який виданий Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації (а.с.57), нежитлова будівля, що знаходиться у м. Чернівці пл. Театральна, 6 належить Верховній Раді Україні в оперативному управлінні Міністерства оборони України в особі 29 гарнізонного будинку офіцерів на підставі рішення суду від 13.03.2003 р. (а.с.57).

Згідно ч. 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Враховуючи матеріали та обставини справи, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що пунктами 1.4. та 4.2. Договору про спільну діяльність від 26.01.2006 р. фактично позбавлено державу в особі Верховної Ради України права власності, оскільки на підставі згаданих пунктів Договору, Відповідач, без згоди власника , набув у власність 1/100 частини будівлі у м. Чернівці, пл. Театральна, 6, яка знаходиться в оперативному управлінні Міністерства оборони України.

У відповідності до ч. 1 ст. 1134 Цивільного кодексу України внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Як вже встановлено вище, учасники Договору про спільну діяльність від 26.01.2006 р. не володіли майном на праві власності, а відтак спірні пункти Договору суперечать норма ст. ст. 316, 317, 321 та 1134 Цивільного кодексу України.

Щодо покликання Скаржника в апеляційній скарзі на пропуск строку позовної давності, місцевим господарським судом вірно встановлено, що такий ще не минув, оскільки з матеріалів справи вбачається, що Позивач дізнався про порушення його права 24.07.2009 р. під час ознайомлення з матеріалами справи №9/34 (а.с.58-61). Крім цього, Позивач не був стороною спірного договору.

Також місцевим господарським судом вірно встановлено, що Військовим прокурором правомірно подано позов в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, оскільки останнє є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні сили України , згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Збройні Сили України».

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується із висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість та законність позовних вимог, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, вважає, що всі обставини, які мають значення для справи, були з’ясовані повністю і у відповідності із вимогами закону.

Оцінивши докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги та відповідність рішення Господарського суду Чернівецької області нормам чинного законодавства, матеріалам та обставинам справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.11.2009 р. у справі №12/148 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінтраст», за вих. №11/12-1 від 11.12.2009 р. - без задоволення.

2.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3.          Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України в порядку та строки, передбачені статтями 109-110 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Справу № 12/148 повернути Господарському суду Чернівецької області.

Головуючий суддя                                                                      Давид Л.Л.

Суддя                                                                                          Кордюк Г.Т.

Суддя                                                                                          Мурська Х.В.