Постанова № 8271057, 16.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2010 № 30/373

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Студенця В.І.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Лузан Ю.І.;

від відповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Хлібороб"

на рішення Господарського суду м.Києва від 28.01.2010

у справі № 30/373 ( .....)

за позовом ТОВ "Хлібороб"

до Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 8298,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» до фізичної особи підприємця - ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь позивача 8 298 грн. 66 коп. на підставі рахунку-фактури № СФ-0000005 від 06.02.2009 року, які складаються з основного боргу в розмірі 7500 грн. 00 коп. та 798 грн. 66 коп. - пені.

Рішенням господарського суду Києва від 28.01.2010 року в задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність будь-яких правових підстав для задоволення позову. В матеріалах даної справи відсутні докази, які б підтверджували звернення позивача до відповідача з листом-вимогою в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України щодо сплати останнім заборгованості в сумі 7500,00 грн. Матеріали справи не містять доказів того, що між сторонами була домовленість про сплату пені у разі прострочення платежу. Тому, вимоги про стягнення пені в розмірі 788,80 грн. задоволенню не підлягають. Позивачем не доведено обставин, які є підставою для задоволення позовних вимог, не підтверджено такі обставини належними доказами та не додано їх до матеріалів справи .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 28.01.2010 року і прийняти нове рішення, яким в задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом при винесені рішення порушено норми процесуального та матеріального права, оскільки позивач, згідно усно укладеного договору поставки, поставив відповідачу горох, який отримано відповідачем на підставі довіреності, що підтверджується видатковою накладною від 07.02.2009 року № РН-0000003, проте відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар, в наслідок чого виникла заборгованість в розмірі 7500,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено 16.03.2010 року.

Розпорядженням від 16.03.2010 року голови Київського апеляційного господарського суду у звязку з виходом судді Зеленіна В.О з лікарняного та зайнятістю судді Калатай Н.Ф. у розгляді інших справ розгляд справи № 30/373 доручено колегії суддів у складі головуючого судді Студенця В.О. та суддів Баранця О.М., Зеленіна В.О.

Враховуючи, що ухвалу від 24.02.2010 року надіслано відповідачу за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві та в апеляційній скарзі, та є докази отримання ухвали від 24.02.2010 року, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» та фізичною особою - підприємцем - ОСОБА_2 були встановлені договірні відносини щодо поставки гороху колотого в кількості 10 тон. на суму 20000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактура № СФ-0000005 від 06 лютого 2009 року на суму 20000,00 грн. на оплату гороху молотого в кількості 10 тон.

На підставі довіреності серія ЯОТ № 916834 від 07 лютого 2009 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 отримав горох колотий в кількості 10 тон, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 07 лютого 2009 року.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 198 Господарського кодексу України, платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом.

Рахунок-фактура - вид комерційного рахунку. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

При цьому, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу).

Як вбачається з долученої до матеріалів справи картки рахунку: 361 по контрагенту СПД ОСОБА_2, яка сформована на підставі банківських виписок з зазначенням рахунку, на підставі якого перераховувалися кошти. Відповідач частково перераховував кошти згідно рахунку-фактури № СФ-0000005 від 06.02.2009 року.

Часткове перерахування грошових коштів на підставі рахунку-фактури за отриманий горох молотий свідчить про настання строку виконання зобовязання про сплату за отриманий товар.

Тому, колегія суддів вважає рахунок-фактуру № СФ-0000005 від 06.02.2009 року вимогою в розумінні ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України..

З огляду на викладене, колегія судів дійшла висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення 7500,00 грн. основного боргу, і відповідно останні підлягають задоволенню.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в розмірі 798,66 грн., з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Отже, враховуючи те, що матеріали справи не місять доказів того, що між сторонами була домовленість щодо сплати пені, у разі прострочення платежу, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 798,66 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішення господарського суду Києва від 28.01.2010 року у справі № 30/373 в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2010 року у справі № 30/373 скасувати і прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (01103, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 ЗАО „Прокредитбанк”, МФО 320984, ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (08350, Київська область, Бориспільський район, с. Глибоке, вул. Леніна, буд.. 25, р/р 26002225974800 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 31856098) 7500,00 грн. основного боргу, 92 грн. 19 коп. - державного мита, 213 грн. 30 коп. - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у позові відмовити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (01103, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 ЗАО „Прокредитбанк”, МФО 320984, ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Хлібороб» (08350, Київська область, Бориспільський район, с. Глибоке, вул. Леніна, буд.. 25, р/р 26002225974800 в АКІБ „УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 31856098) 46 грн. 09 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити господарському суду м. Києва.

4. Справу №30/373 повернути до господарського суду міста Києва.

5. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя

Судді

18.03.10 (відправлено)