Постанова № 8271069, 16.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2010                                                                                           № 7/591

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Лосєва А.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Лазаренко Ю.Г. – довіреність № 26 від 01.01.2010 року

від відповідача -Тесля Ю.О. – довіреність № 04-Д від 12.01.2010 року

від третьої особи - Комісар С.П. – довіреність № Д 07/2010/01/04-8 від 04.01.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради

на рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009

у справі № 7/591 ( .....)

за позовом                               ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до                                                   Комунальне підприємство управління житлового господарства Шевченківського району

третя особа відповідача           Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго"

про                                                   стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 2152827,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал” звернулось до Господарського суду м.Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради про стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 2152827, 16 грн. за період з 01.10.2008 року по 01.02.2009 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків, встановлених Договором на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05618/2-10 від 20.04.2005 року не оплатив надані йому послуги, заборгувавши 2152827, 16 грн.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог (у зв”язку з виявленою технічною помилкою), відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2008 року по 01.02.2009 року у розмірі 2867385, 54 грн., державне мито у розмірі 25500, 00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315, 00 грн.

          Ухвалою Господарського суду м. Києва від 07.10.2009 року у справі № 7/591 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Акціонерну енергопостачальну компанію „Київенерго”.

          В судовому засіданні першої інстанції відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що предметом Договору на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05618/2-10 від 20.04.2005 року не є постачання холодної води на підігрів, оскільки вказану послугу надає АЕК „Київенерго”, крім того, відповідач заперечував проти наявності заборгованості перед позивачем та зазначив про переплату у розмірі 1 228 442, 85 грн.

          Рішенням Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 7/591 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківського району (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 62) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” 2867385, 54 грн. боргу, 25500, 00 грн. державного мита, 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року у справі № 7/591, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно встановлено та не доведено обставини, які мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні, не відповідають матеріалам справи, судом порушено норми процесуального та матеріального права, суд не врахував, що відповідачу відповідно до укладеного договору були надані послуги тільки з постачання холодної води та приймання стічних вод, а постачання холодної води на підігрів не передбачено договором, у сторін відсутні позадоговірні зобов”язання стосовно води для приготування гарячої.

Крім цього, суд не звернув уваги на те, що відповідно до Акту звіряння розрахунків за період з 01.10.2008 року по 01.02.2009 року, підписаного обома сторонами, який містить розрахунки лише за холодну воду та приймання стічних вод, існує переплата з боку Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради у розмірі 1228442, 85 грн.

19.02.2010 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 16.03.2010 року.

Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 року змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні 16.03.2010 року представником позивача було подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року у справі № 7/591 без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, посилаючись на те, що згідно діючого Договору предметом його укладання є забезпечення Відповідача питною водою, яка відповідає вимогам ГОСТ 2874-82 “Вода питна“ в залежності від призначення, за яким вона буде використовуватись Відповідачем, в тому числі і постачання питної води для підігріву.

Розподіл послуг на постачання “холодної води“ та “холодної води на підігрів“ в розгорнутому розрахунку позовних вимог до боржника застосовується для зручності бухгалтерського обліку. Крім того, розподіл послуг на “постачання холодної води“, “постачання води на підігрів”, “стоки холодної води“ та “стоки води на підігрів“ обумовлено п.2.1.5 Договору, яким передбачено складання щоквартального акту звірки між сторонами по об“ємам наданих послуг. Враховуючи той факт, що під час складання та підписання актів звірки виникають розбіжності у сторін з-приводу об“ємів наданих послуг, вказаний розподіл послуг сприяє полегшенню обліку при виявленні розбіжностей у сторін Договору..

В судовому засіданні 16.03.2010 року представником третьої особи було подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких третя особа просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 10.12.2009 року у справі № 7/591 без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, оскільки предметом регулювання відносин сторін за укладеним Договором є постачання саме питної води, а не питної холодної чи питної гарячої води, незалежно від подальшого використання Відповідачем цієї питної води в якості холодної води чи підігріву цієї води і використання в якості гарячої води.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 7/591 залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 7/591, а у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 7/591 залишити без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, але рішення суду першої інстанції підлягає зміні з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2005 року між позивачем - Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київводоканал” (Постачальник) та відповідачем - Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (Абонент) було укладено Договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі № 05618/2-10, відповідно до умов якого сторони погодили, що Постачальник зобов’язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред’явленого Абонентом дозволу на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва відповідно до Правил Приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а Абонент зобов’язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому Постачальником послуг на умовах цього договору.

Предметом Договору є надання послуг з постачання питної води для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб (у відповідності до Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002р. № 2918-111), позивач надає послугу з питного водопостачання, не розділюючи її на категорії в залежності від того, для яких потреб ця послуга буде використана споживачем.

Облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями лічильника, зареєстрованого у Постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування. У випадку наявності у Абонента декількох об’єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за Абонентом (п. 2.1.1 Договору).

Кількість стічних вод, які надходять у міську каналізаційну мережу, визначається за показанням лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно з показаннями лічильників води та/або іншими способами визначення об’ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування та місцевих правил приймання (п. 2.1.4 Договору).

Поясненнями позивача та поданим розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору на підставі даних маршрутних карт, розшифровок рахунків абонента, дебетово-інформаційними повідомленнями та актами виконаних робіт стверджується факт надання позивачем відповідачу у період з 01.10.2008 року по 01.02.2009 року послуг з постачання холодної води та приймання стічних вод на загальну суму 10 239 570,98 грн., а також оплати відповідачем одержаних послуг у розмірі 7 372 185,44 грн.

Відповідачем не надано суду доказів належної оплати заборгованості в розмірі 2867385, 54 грн. та існування переплати за Договором.

У відповідності до п. 2.1.6 Договору облікові дані Абонента щодо кількості та вартості спожитих ним послуг підлягають обов’язковому звірянню у Постачальника. Абонент щоквартально, не пізніше 10-го числа наступного за звітним кварталом місяця та в інші строки (за письмовою вимогою Постачальника) направляє до останнього письмовий звіт по обсягам наданих послуг (за встановленою Постачальником формою) та проводить з останнім звіряння обсягів наданих послуг у відповідному обліковому періоді, а також звіряння по проведених розрахунках за надані послуги. Для проведення звіряння Абонент направляє свого представника до Постачальника із необхідними для цього обліковими та бухгалтерськими документами. Звіряння вважається проведеним з моменту отримання Постачальником підписаного повноважними особами Акту звіряння розрахунків. В разі невиконання Абонентом цього пункту Договору, облікові дані Постачальника щодо кількості та вартості наданих послуг та проведених Абонентом розрахунків вважаються безумовно погодженими Абонентом.

Суду не надано доказів направлення відповідачем свого представника до позивача для проведення звірки взаєморозрахунків та підписання відповідних актів, у зв’язку з чим місцевий господарський суд вірно вважає облікові дані прийнятими та погодженими відповідачем.

Відповідно до п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” від 10.01.2002р. № 2918-111 споживачі питної води зобов’язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору оплата вартості послуг здійснюється Абонентом щомісячно у безготівковій формі у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента. За згодою Постачальника оплата може здійснюватися іншими способами, що не суперечать чинному законодавству України. В разі утворення боргу, оплата за надані послуги, що надходить від Абонента, незалежно від зазначеного в платіжному документі призначення платежу, першочергово зараховується Постачальником в погашення боргу.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору в разі неотримання від Постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, Абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, Абонент зобов’язаний у десятиденний термін з дня направлення Постачальником розрахункового документу до банківської установи Абонента, письмово повідомити про це Постачальника та цей же термін направити представника з обгрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова Абонента оплатити розрахунковий документ Постачальника вважатиметься безпідставною (п.2.2.4 Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач регулярно здійснював відправлення до банківської установи відповідача вимоги про сплату наданих послуг, що підтверджується Довідками центрального відділення ВАТ КБ „Хрещатик” та дебетово-інформаційними повідомленнями.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Колегія суддів звертає увагу на те, що на підставі укладеного Договору Позивач зобов»язався забезпечити постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 “Питна вода”.

Отже предметом регулювання відносин сторін за Договором є постачання саме питної води, а не питної холодної чи питної гарячої води, незалежно від подальшого використання відповідачем цієї питної води в якості холодної води чи підігріву цієї води і використання в якості гарячої води.

Відповідачем не надано суду доказів, що питна вода, яка в подальшому була використана Відповідачем для підігріву і спожита в якості гарячої води не відповідала ДОСТУу 2874-82 “Вода питна”.

Договором визначено, що кількість води, яка подається Позивачем та використовується Відповідачем визначається за показаннями водолічильників, зареєстрованих постачальником (Позивачем).

Відповідачем не надано суду доказів, що лічильник, яким здійснюється облік питної води, яка в подальшому використовується Відповідачем для підігріву і споживання в якості гарячої води, незареєстрований постачальником (Позивачем).

Крім цього, Відповідачем не надано доказів повідомлення Позивача про незгоду з кількістю або вартістю отриманих послуг (питної води), тому дані Позивача відповідно до зазначених вище умов Договору вважаються прийнятими Відповідачем, а відмова від оплати вважається безпідставною.

За укладеним між сторонами Договором надаються послуги з постачання питної води і договором не передбачено постачання тільки холодної води, чи холодної води, що йде на підігрів для виробництва гарячої води.

Позовні вимоги позивача не суперечать вимогам ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, якою визначено, що централізоване постачання холодної та гарячої води визначено як один з видів житлово-комунальних послуг, який не можна розділити окремо на постачання холодної та постачання гарячої води.

Зазначене підтверджується Правилами технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.95р. №30 та зареєстровані в Мін’юсті України 21.07.95 р. за №231/767, а також Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.94 р. №65 та зареєстровані в Мін’юсті України 22.07.94 р. за №165\374, якими не встановлено особливостей постачання питної води залежно від її температури (холодна чи гаряча).

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції підкреслює, що позивач є виробником та постачальником послуг централізованого питного водопостачання, а відповідач відповідно до укладеного договору є споживачем таких послуг, а тому зобов”язаний оплачувати отримані послуги, оскільки ним була спожита питна вода, в тому числі і питна вода, використана для виготовлення гарячої води, та скинуто стоки у систему міської каналізації.

Таким чином, беручи до уваги викладене, дії позивача по виставленню рахунків за постачання питної води, яка використовується для виготовлення гарячої води та відповідно обсягу стоків безпосередньо споживачу - відповідачу у справі, що перебуває з ВАТ “АК “Київводоканал” у договірних відносинах, цілком і повністю відповідає нормам діючого законодавства у сфері питного водопостачання, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 2867385, 54 грн. нормативно та документально позивачем доведені, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню.

Одночасно колегія суддів відзначає, що при прийнятті рішення у даній справі місцевим господарським судом помилково було стягнуто заборгованість за спірним Договором з Комунального підприємства по управлінню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, 62, код ЄДРПОУ 31731838), оскільки заборгованість підлягає стягненню з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради (04050, м.Київ, вул. Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 31731838).

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про те, що судом при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно встановлено та не доведено обставини, які мають значення для справи, які суд визнав встановленими, висновки, викладені у рішенні, не відповідають матеріалам справи, судом порушено норми процесуального та матеріального права є невмотивованими, оскільки з рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає, але рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 7/591 підлягає зміні у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з задоволенням позову господарські витрати у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вірно покладені судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м.Києва від 10.12.2009 року у справі № 7/591 змінити, резолютивну частину рішення викласти у наступній редакції:

          „ 1. Позов задовольнити повністю.

           2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м.Києві ради (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 31731838, р/р 26001053103432 в КР УКБ „Приватбанк”, МФО 321842, а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерна компанія „Київводоканал” (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664, р/р 2600755010771 в КРФ ВАТ КБ „Хрещатик” м. Києва, МФО 300830) 2867385 (два мільйона вісімсот шістдесят сім тисяч триста вісімдесят п’ять) грн. 54 коп. боргу, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.”

          3. Доручити Господарському суду м.Києва після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

4. Матеріали справи № 7/591 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

18.03.10 (відправлено)