Постанова № 8271009, 16.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2010                                                                                           № 7/785

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Студенця В.І.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Колоколов В.Г.;

від відповідача – Собко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 21.01.2010

у справі № 7/785 ( .....)

за позовом                               ТОВ "Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія "Транс-Юг"

до                                                   Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 174996,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» звернулось в господарський суд м. Києва з позовом до дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» про стягнення 174996,76 грн.

Рішенням господарського суду Києва від 21.01.2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс- Юг» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код ЄДРПОУ 32710630) - 167388 (сто шістдесят сім тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 61 коп. - боргу, 7608 (сім тисяч шістсот вісім) грн. 15 коп. - 3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати - 1 749 (одну тисячу сімсот сорок дев'ять) грн. 97 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що виконання умов договору поставки нафтопродуктів № 029/УС-08 від 29.01.2008 року позивач перерахував на рахунок відповідача авансові платежі в розмірі 14447146,88 грн. Відповідач свої зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів не виконав в повній мірі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 167388,61 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції дочірня компанія «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 21.01.2010 року і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначається, що відповідач належним чином виконував свої зобов'язання з надання товару у розпорядження позивача та жодним чином не обмежував можливості останнього щодо отримання скрапленого газу на структурній одиниці наливу. Позивач, в свою чергу, порушуючи умови договору поставки нафтопродуктів № 029/УС-08 від 29.01.2008 року, не прийняв уайт-спірит в необхідній кількості. Таким чином, недопоставка уайт-спіриту відбулась з вини позивача через неналежне виконання останнім своїх договірних зобов'язань.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2010 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено 16.03.2010 року о 11 год. 10 хв.

Розпорядженням від 16.03.2010 року голови Київського апеляційного господарського суду у зв’язку з виходом судді Зеленіна В.О з лікарняного та зайнятістю судді Калатай Н.Ф. у розгляді інших справ розгляд справи № 7/785 доручено колегії суддів у складі головуючого судді Студенця В.О. та суддів Баранця О.М., Зеленіна В.О.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 29.01.2008 року було укладено договір поставки нафтопродуктів № 029/УС-08 (далі - Договір), згідно умов якого сторони погодили, що відповідач зобов'язується поставити в 2008 році товар в якості і кількості, визначених договором, а позивач відповідно прийняти та оплати товар.

Відповідно до п. 3.1. Договору, приймання-передача товару здійснюється після проведення попередньої оплати позивачем за обсяг нафтопродуктів, вказаних в Доповненнях та оформлюється актом приймання-передачі (п. 3.6 Договору).

Згідно до п. 4.1 Договору ціна визначається сторонами в Доповненнях до Договору в кожному конкретному місяці поставки.

Оплата за товар згідно п. 5.1, 5.2 Договору проводиться 100% на підставі Договору та Доповнень до нього. Остаточний розрахунок за нафтопродукти проводиться до 20 числа місяця, наступного за звітним, на підставі актів приймання-передачі.

Як вбачається з матеріалів даної справи, та вірно встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору позивач перерахував на рахунок відповідача авансові платежі в розмірі 14 447 146, 88 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень, проте відповідач свої зобов'язання не виконав в повній мірі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 167 388, 61 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України, яка кореспондується з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути це майно, і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, відпала.

Згідно ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У відповідності до ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє в частині поставки нафтопродуктів до 31.12.2008 року, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п. 10.1 Договору).

Враховуючи строк дії Договору до 31.12.2008 року в частині поставки нафтопродуктів, відсутність доказів поставки нафтопродуктів на суму 167388,61 грн. в 2008 році, які були попередньо оплачені позивачем, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що відповідач свої зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів не виконав в повній мірі, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 167388,61 грн.

При цьому, апеляційна інстанція визнає хибними висновок суду першої інстанції про стягнення 7608, 15 грн. - 3% річних, з огляду на наступне.

Згідно ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, саме за прострочення виконання грошового зобов’язання, а не за повернення суми попередньої оплати у випадку не передання товару у встановлений строк.

Враховуючи, що сторони не обумовили в Договорі розмір процентів за користування чужими грошовими коштами на суму попередньої оплати від дня, коли товар мав бути переданий відповідачем позивачу колегія суддів вважає необґрунтованим стягнення з відповідача три проценти річних від простроченої суми визначених в ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для зміни рішення господарського суду Києва від 21.01.2010 року у справі № 7/785 в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 21.01.2010 року у справі № 7/785 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код ЄДРПОУ 32710630) - 167388 (сто шістдесят сім тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 61 коп. - боргу, а також понесені ним по справі судові витрати - 1 673 (одну тисячу шістсот сімдесят три ) грн. 85 коп. - державного мита, 225 (двісті двадцять п’ять ) грн. 73 коп. - витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у позові відмовити.

2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-Казахська нафтотранспортна компанія «Транс-Юг» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, 18, код ЄДРПОУ 32710630) на користь дочірньої компанії «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) 38,06 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

5. Справу №7/785 повернути до господарського суду міста Києва.

6. Копію постанови направити сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

17.03.10 (відправлено)