Постанова № 8270976, 02.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2010                                                                                           № 35/541

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

Прокуратури міста Кривий Ріг:

старшого помічника прокурора Дніпровського р-ну міста Києва – Лашко І.І. – посвідчення №212 від 08.12.2008 р.

позивача: Приходько Х.С. – довіреність №7/26-1273 від 18.12.2009 р.

відповідача: Галака О.В. – довіреність від 02.12.2009 р.

Марцин І.В. – довіреність від 02.12.2009 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД"

на рішення Господарського суду м.Києва від 09.12.2009

у справі № 35/541 ( .....)

за позовом                               Прокурора міста Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради

до                                                   Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн ЛТД"

про                                                   зміну умов договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 р. у справі №35/541 позов Прокурора міста Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (далі – Криворізька міськрада, позивач) до Підприємства з іноземними інвестиціями “Макдональдз Юкрейн ЛТД” (далі – ПІІ “Макдональдз Юкрейн ЛТД”, відповідач) про зміну умов договору був задоволений в повному обсязі. Присуджено внести зміни у пункт 3.1. Договору оренди земельної ділянки від 05.11.2003р. № 2910, укладеного між Криворізькою міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями “Макдональдз Юкрейн Лтд”, виклавши його в наступній редакції: “Річна орендна плата вноситься “Орендарем” виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рахунок Управління держказначейства у м. Кривому Розі № 33211812700020 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 24230992 щомісячно протягом 30 ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями “Макдональдз Юкрейн Лтд” 85 – державного мита, 236 грн. – витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі ПІІ “Макдональдз Юкрейн ЛТД” посилалось на порушення попередньою судовою інстанцією норм матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення неправомірного судового рішення.

Відповідач зазначає, що місцевим господарським судом не враховано, що укладений між сторонами договір є обов'язковим для виконання, його умови є чинними на весь строк дії договору, розмір орендної плати може бути змінено лише за погодженням сторін, тому просив відмовити в задоволенні його вимог.

У запереченнях на апеляційну скаргу Прокуратура міста Кривий Ріг та позивач апеляційні вимоги не визнали, зазначили, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з’ясування обставин і доказів, що мають значення для справи. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення – без змін.

Ухвалою від 25.01.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 02.03.2010 р.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне:

23.10.2003 року між Криворізькою міською радою та Підприємством з іноземними інвестиціями “Макдональдз Юкрейн Лтд” було укладено Договір оренди земельної ділянки № 2910 (далі-Договір).

Вказаний договір зареєстрований у Криворізькому міському управлінні земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 05.11.2003 р. № 2910.

Відповідно до умов Договору оренди (п. 1.1.) орендодавець (позивач) на підставі рішення Криворізької міської ради від 23.04.2003 р. № 862 надає, а орендар (відповідач) приймає в користування на умовах оренди земельну ділянку загальною площею 3192 кв.м згідно з планом землекористування, що додається (додаток № 1). Земельна ділянка надається на умовах оренди строком на двадцять років, починаючи з дати реєстрації Договору (п. 1.2.).

Пунктом 3.1. Договору було встановлено, що за користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату на рік у розмірі 2,5% від її грошової оцінки на підставі довідки управління земельних ресурсів на рахунок відділення держказначейства у Дзержинському районі № 33218812800020 в банку УДК у Дніпропетровській обл. м.Дніпропетровськ, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24230992 рівними частками щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, прокурор зазначив, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” № 309-VI від 03.06.2008 р. було внесено зміни до ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, а саме: було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, зокрема, для земель не сільськогосподарського призначення, трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Згідно ст. 7 Закону України “Про плату за землю” ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Пунктом 1 розділу другого Прикінцевих положень Закону України від 03.06.2008 р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

У відповідності до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28.12.2007р. було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 ст. Закон України “Про оренду землі”, які набули чинності з 01.01.2008р., а саме зазначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення – розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”; для інших категорій земель – трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

З метою приведення договорів оренди земельних ділянок, які діють станом на 01.01.2008 р., у відповідність до вимог чинного законодавства, Криворізькою міською радою 24.09.2008 р. було прийняте рішення № 2741 “Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок”, яке є чинним та обов’язковим до виконання всіма суб’єктами господарювання на території м. Кривій Ріг.

Дане рішення, на теперішній час, є чинним та обов’язковим до виконання всіма суб’єктами господарювання на території м. Кривий Ріг (ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування”).

На підставі вказаного рішення Криворізької міськради та норм ст. 188 Господарського кодексу України, згідно якої сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором, відповідачу було надіслано пропозицію від 12.05.2009р. № 6/18-518 про внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати. Відповідач залишив вказану пропозицію без відповіді.

Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що листом №678-06 АКО від 25.08.2008р. повідомив позивача про відмову від підвищення орендної плати та відсутності підстав, передбачених законом або Договором оренди для перегляду умов чинного Договору оренди.

Судова колегія вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Прокурора міста Кривий Ріг, виходячи з наступного:

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36-1 Закону України “Про прокуратуру” встановлено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) юридичних осіб, що вчиняються у відносинах з державою. Формою представництва прокурором інтересів держави є звернення до суду з позовом про захист інтересів держави та про визнання незаконними правових актів.

У відповідності до п. 2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України № 1-1/99 від 08.04.1999р. під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах”, зазначеним у частині другій статті 2 Господарського процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля є об’єктом права власності Українського народу; від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 140 Конституції України встановлює, що органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, є районні та обласні ради.

Згідно ст. 2 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Отже, згідно зазначених норм та ст. ст. 6, 7, 13, 143 Конституції України органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, виступає орган місцевого самоврядування, якому згідно Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” надано повноваження органу виконавчої влади. Таким чином, в даній справі органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах виступає Криворізька міська рада.

Статтею 12 Земельного кодексу України встановлені повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин.

Згідно ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 03.06.2008р. № 309-VI було внесено зміни до ст. 21 Закону України “Про оренду землі”, а саме: було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, для земель не сільськогосподарського призначення, трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”.

Пунктом 1 розділу другого Прикінцевих положень Закону України від 03.06.2008р. “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” №309-VI встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, тобто з 04.06.2008 р.

Згідно ст. 7 Закону України “Про плату за землю”, ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

У відповідності до ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

З метою приведення договорів оренди земельних ділянок, які діють станом на 01.01.2008 р., у відповідність до вимог чинного законодавства, Криворізькою міською радою 24.09.2008р. було прийняте рішення № 2741 “Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок”, яке є чинним та обов’язковим до виконання всіма суб’єктами господарювання на території м. Кривій Ріг.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування” акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Частиною 1 ст. 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території.

Дане рішення, на теперішній час, є чинним та обов’язковим до виконання всіма суб’єктами господарювання на території м. Кривий Ріг.

Згідно ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, як а вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Докази у справі свідчать, що на підставі вказаного рішення Криворізької міськради та норм ст. 188 Господарського кодексу України 12.05.2009 р. відповідачу позивачем було надіслано пропозицію від 12.05.2009 р. №6/18 518 про внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати та Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.11.2003р. Відповідач отримав вказану пропозицію 14.05.2009 р., що підтверджується відповідною відміткою у повідомленні про вручення поштового відправлення № 447316.

Частиною 4 ст. 188 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно ч. 2 ст. 30 Закону України “Про оренду землі” у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є однією із форм плати за землю, включена до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) і в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів.

Підставою для нарахування орендної плати за землю є договір оренди земельної ділянки, який укладається сторонами –орендодавцем та орендарем.

Частиною 3 абз. 2 ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 648 ЦК України зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов’язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.

Відповідно до ч. 2 ст. 759 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 3 ст. 762 ЦК України встановлено, що договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (ч. 2 ст. 792 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 21 Закону України “Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності), які встановлюються відповідно до Закону України “Про плату за землю”.

Згідно ст. 15 Закону України “Про оренду землі” однією із істотних умов договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Підставами для порушення питання про зміну орендної плати згідно з частинами другою та третьою статті 21 Закону України “Про оренду землі” є збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, якщо умовами договору оренди не передбачено інше.

Зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку (ст. 30 Закону України “Про оренду землі”).

Статтею 654 ЦК України встановлено, що зміна умов договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

З метою приведення договору оренди землі у відповідність до діючого законодавства позивач надіслав пропозицію від 12.05.2009р. № 6/18-518 про внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати та Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 05.11.2003р. Відповідач отримав вказану пропозицію 14.05.2009р., що підтверджується відповідною відміткою у повідомленні про вручення поштового відправлення № 447316, та, розглянувши пропозицію позивача про внесення змін до договору оренди землі, листом № 678-06 АКО від 25.08.2008р. відмовився від акцепту пропозиції та підписання додаткової угоди до договору.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов’язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, у зв’язку із законодавчою зміною річного розміру орендної плати за землю усі договори оренди землі повинні відповідати вимогам чинного законодавства, і річний розмір орендної плати за землю не повинен бути меншим трикратного розміру земельного податку, та оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є однією із форм плати за землю, включена до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) і в повному обсязі зараховується до місцевих бюджетів, ухилення відповідачем від укладення Додаткової угоди про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 05.11.2003 р. №2910 порушує економічні інтереси держави.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Судова колегія зазначає, що суд першої інстанції установивши, що річний розмір орендної плати за землю змінено на законодавчому рівні, про що відповідач був повідомлений, але ухилявся від вчинення дії, направлених на внесення відповідних змін до договору оренди, правомірно задовольнив позовні вимоги та вніс зміни до п. 3.1. вказаного договору від 05.11.2003 р. №2910.

          Відповідно до ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України, в разі зміи або розірвання договору у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Беручи до уваги, що при ухваленні рішення суд першої інстанції інстанції, здійснив всебічний, повний та об’єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надав належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам, правильно застосували норми матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що вимоги викладені в апеляційній скарзі необґрунтовані, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення – без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземними інвестиціями “Макдональдз Юкрейн ЛТД” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2009 р. в справі №35/541 – без змін.

Справу №35/541 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

17.03.10 (відправлено)