Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.03.2010 № 48/69
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лосєва А.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Сабітов С.В., довіреність № 24D/2010 від 12.01.2010
від відповідача -не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Страхова компанія "Універсальна"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 02.11.2009
у справі № 48/69 ( .....)
за позовом ВАТ "Страхова компанія "Універсальна"
до ВАТ Комерційний банк " Надра"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про повернення строкових банківських вкладів (депозитів) на загальну суму 3725000 грн.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року припинено провадження у справі № 48/69 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку „Надра” про повернення строкових банківських вкладів (депозитів) на загальну суму 3725000,00 грн. на підставі п. 1-1ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України).
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Відкрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Універсальна” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з клопотанням про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги та з апеляційною скаргою (вх. № 02-4.1/207 від 14.01.2010 року), в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року та направити справу на розгляд до місцевого господарського суду.
Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
На думку скаржника, господарський суд безпідставно дійшов висновку про відсутність спору через повернення коштів відповідачем позивачу, оскільки згідно п. 3.4.5 депозитних договорів кошти мали бути повернутими на поточний рахунок позивача, вказаний у п. 8 договорів.
Апелянт зазначає, що зобов’язання по поверненню вкладів не є виконаним відповідачем, оскільки кошти останній повернув на рахунок позивача відкритому в ВАТ „КБ „Надра” і даними коштами позивач розпоряджатись не може.
Крім того, апелянт зазначає, що в оскаржуваній ухвалі не вирішено питання ані про розподіл судових витрат, ані про повернення державного мита з бюджету.
До того ж, скаржник вважає відмову місцевого господарського суду у прийнятті заяви позивача про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог з мотивів зміни позивачем як предмету, так і підстав позову безпідставною, оскільки останнім було змінено лише підставу позову, а саме, стягнення коштів не на підставі депозитного договору, а на підставі договору банківського рахунку, в той час як предмет позову – стягнення коштів – залишився незмінним.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.01.2010 року у справі № 48/69 вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 16.02.2010 року о 12 год. 35 хв.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.02.2010 розгляд справи було відкладено на 09.03.2010 року у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 року № 01-23/3/4 склад колегії змінено та доручено розглядати апеляційну скаргу у справі № 48/69 колегії суддів в наступному складі: головуючий суддя – Лосєв А.М., судді Іваненко Я.Л., Скрипка І.М.
В судове засідання 09.03.2010 року з’явився уповноважений представник позивача та підтримав свої вимоги викладені в апеляційній скарзі, а повноважний представник відповідача – без поважних причин не з’явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови у відповідності до норм чинного законодавства, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відкрите акціонерне товариство „Страхова компанія „Універсальна” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку „Надра” про повернення строкових банківських вкладів (депозитів) на загальну суму 3725000,00 грн.
Місцевим господарським судом встановлено, що предметом даного позову (з урахуванням поданих позивачем уточнень) є стягнення депозитних вкладів за договорами: № 308/05-07 від 17.12.2007 року на суму 300000 грн., № 4/35/2 від 17.12.2007 року на суму 200000 грн., № 15/2008/002 від 15.07.2008 року на суму 50000 грн., № 042/2008 від 29.02.2008 року на суму 50000 грн., № 20 від 16.06.2009 року на суму 25000 грн., № 1 від 14.03.2008 року на суму 3000000 грн. та №13/16-01 від 29.07.2008 року на суму 100000 грн.
Як зазначено судом першої інстанції, 07.10.2009 року представник позивача до господарського суду подав заяву про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог, в зв’язку з тим, що під час розгляду справи в суді відповідач перерахував депозитні кошти на рахунок позивача та за рахунок даних коштів погодився зарахувати зустрічні вимоги щодо виплати страхових відшкодувань позивачем за договором страхування позичальників відповідача на користь відповідача як вигодонабувача.
Позивач просив стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 3270817,25 грн., збитки у розмірі 295404,76 грн., 3% річних у розмірі 48213,56 грн. інфляційні витрати в сумі 70907,48 грн. за договором банківського рахунку № 3310 від 17.04.2007 року.
Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі відмовив позивачу у прийнятті зазначеної заяви оскільки останнім, всупереч вимогам ст. 22 ГПК України, було змінено, як підставу так і предмет позову.
В контексті викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідачем перераховані депозитні кошти на рахунок позивача, які були предметом розгляду справи, а отже провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Проте, колегія суддів з таким висновком місцевого господарського суду не погоджується, вважає його помилковим з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно позовної заяви № 108/10-00 від 28.01.2009 року позивач просив суд повернути вклади та відсотки по них на загальну суму 3725000,00 грн. згідно: договору № 308/05-07 строкового банківського вкладу від 17.12.2007 року, договору № 4/35/2 строкового банківського вкладу від 17.12.2007 року, договору № 15/2008/002 строкового банківського вкладу від 15.07.2008 року: достроково розірвати дію та повернути вклади позивача згідно: договору № 042/2008 строкового банківського вкладу від 29.02.2008 року, договору № 20 строкового банківського вкладу від 16.06.2009 року, договору № 1 строкового банківського вкладу від 14.03.2008 року та № 13/16-01 строкового банківського вкладу від 29.07.2008 року.
02.09.2009 року позивачем до Господарського суду міста Києва було надано уточнення позовних вимог, в яких просив суд стягнути з Відкритого акціонерного товариства комерційний банк „Надра” грошові кошти в розмірі 3584,05,65 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 07.10.2009 року позивачем до Господарського суду міста Києва була надана заява про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог.
В зазначеній заяві позивач вказав, що залишок переданих в якості депозитного вкладу коштів та інших отриманих на користь позивача надходжень в розмірі 3270817,25 грн. зараховано відповідачем на рахунок позивача, що обліковується у відповідача за № 26500003310002. Даний рахунок відкрито на підставі Договору № 3310 банківського рахунку від 17.04.2007 року та відповідно до п. 2.1.1. цього Договору відповідач гарантує позивачу право безперешкодно розпоряджатися коштами на рахунку. Згідно п. 2.2.1 право клієнта розпоряджатися коштами може бути обмежено лише судом. Проте, відповідач безпідставно обмежує право позивача на розпорядження коштами, що перебувають на банківському рахунку позивача відкритому у відповідача.
А тому, позивач просив стягнути з відповідача, з урахуванням вказаної заяви, грошові кошти у розмірі 3270,817,25 грн., збитки у розмірі 295404,76 грн. , 3 % річних у розмірі 48213,56 грн. та інфляційні витрати 70907,48 грн.
Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Відповідно до загальних засад права предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, при цьому підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
В оскаржуваній ухвалі місцевий господарський суд відмовив в прийнятті заяви позивача про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог і дійшов висновку, що остаточним предметом позову є стягнення вкладів за договорами:
- № 308/05-07 від 17.12.2007 року на суму 300000 грн.,
- № 4/35/2 від 17.12.2007 року на суму 200000 грн.,
- № 15/2008/002 від 15.07.2008 року на суму 50000 грн.,
- № 042/2008 від 29.02.2008 року на суму 50000 грн.,
- № 20 від 16.06.2009 року на суму 25000 грн.,
- № 1 від 14.03.2008 року на суму 3000000 грн.,
- №13/16-01 від 29.07.2008 року на суму 100000 грн.
При цьому, місцевим господарським судом не надано оцінки та не враховано подані позивачем 02.09.2009 року уточнення позовних вимог, відповідно до яких останній просив стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 3584 050,65 грн.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК), зокрема, у таких випадках:
- припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;
- спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року було припинено провадження у справі № 48/69 на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Разом з тим, припиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність між сторонами предмету спору, неповно з’ясувавши обставини справи, які підлягали встановленню, та не надавши повної оцінки наявним у справі доказам.
Зокрема, приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем перераховані депозитні кошти, які були предметом розгляду справи, на рахунок позивача.
Так, відповідно до п. 3.4.5 Договорів № 308/05 від 17.12.2007 року, № 4/35/2 від 17.12.2007 року, № 15/2008/002 від 15.07.2008 року, № 042/2008 від 29.02.2008 року, № 20 від 16.06.2009 року, № 1 від 14.03.2008 року та № 13/16-01 від 29.07.2008 року строкових банківських вкладів при закінченні строку дії цих Договорів , а також у випадках їх дострокового розірвання, сплата процентів і повернення вкладів здійснюється шляхом перерахування на поточний рахунок вкладника зазначений у п. 8 цих Договорів, а саме, р/р 26508014510001 у ВАТ „Банк Універсальний”, МФО 325707.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем було перераховано грошові кошти на рахунок позивача в ВАТ „Комерційний банк „Надра”, що обліковується за № 26500003310002 і розпорядження якими відповідачем обмежено.
На вказані обставини неодноразово звертав увагу і позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Таким чином, враховуючи, що відсутність предмета спору означає відсутність саме спірного матеріального правовідношення між сторонами, місцевий господарський суд вищевикладеним обставинам справи оцінки не надав та в порушення вимог ст. 43 ГПК України дійшов необґрунтованого висновку про відсутність предмету спору між сторонами та безпідставно застосував до спірних правовідносин п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на ту обставину, що в порушення вимог ГПК України Господарським судом міста Києва в оскаржуваній ухвалі не вирішено також і питання про розподіл судових витрат, в той час як відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України в ухвалі про припинення провадження у справі мають бути вирішенні питання про розподіл між сторонами господарських витрат.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, спростовують висновки господарського суду першої інстанції, оскільки останнім безпідставно та необґрунтовано припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, чим порушено норми процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу та скасовує ухвалу суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 106 ГПК України у випадку скасування апеляційною інстанцією ухвали про припинення провадження у справі, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Універсальна” задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі № 48/69 скасувати.
3. Повернути Відкритому акціонерному товариству „Страхова компанія „Універсальна” (код ЄДРПОУ 20113829, р/р 26508014510001 у ВАТ „Банк Універсальний”, МФО 325707) з Державного бюджету України помилково сплачене платіжним дорученням № 8883 від 07.12.2009 року державне мито в розмірі 85,00 грн. за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі № 48/69.
4. Справу № 48/69 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя
Судді
15.03.10 (відправлено)
Судове рішення № 8270758, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 09.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 48/69. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: