Постанова № 8270673, 03.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2010                                                                                           № 44/554

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Новікова М.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача -Сачук С.В., дов. б/н від 19.10.2009р.

від відповідача: Мельник М.М., дов. б/н від 02.10.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Інтегровані маркетингові рішення"

на рішення Господарського суду м.Києва від 23.11.2009

у справі № 44/554 ( .....)

за позовом                               ТОВ "ІКС-Мегатрейд"

до                                                   ТОВ "Інтегровані маркетингові рішення"

про                                                   стягнення 687303,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року у справі № 44/454 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегровані маркетингові рішення” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-Мегатрейд” 670 840,89 грн. основного боргу, 9 235,97 грн. інфляційних витрат, 7 208,64 грн. – 3% річних, 6 874,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтегровані маркетингові рішення” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 44/554 від 23.11.2009р. повністю та припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

27.01.2010р. через відділ документального забезпечення представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішенням прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.11.2009 року у справі № 44/554 без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено усний договір поставки, за умовами якого позивач зобов’язався передавати відповідачеві у власність товар визначеного за попередньою домовленістю асортименту, комплектності, якості, а відповідач зобов’язався прийняти та оплатити поставлений товар.

На виконання умов договору на підставі попередньої домовленості позивач виставив відповідачеві рахунки: № МБ-13453 від 27.02.2009р.; № МБ-13465 від 04.03.2009р.; № МБ-13468 від 04.03.2009р.; № МБ-13567 від 01.04.2009р.; № МБ-13843 від 18.06.2009р.; № МБ-13841 від 22.06.2009р.; № МБ-13860 від 23.06.2009р.; № МБ-13862 від 23.06.2009р.; та передав товар на загальну суму 754546, 58 грн., що підтверджується, підписаними сторонами видатковими накладними: № МБ-13453 від 27.02.2009р. на суму 117941, 74грн.; № МБ-13465 від 04.03.2009р. на суму 8 554, 42грн.; № МБ-13468 від 04.03.2009р. на суму 30 495, 53грн.; № МБ-13567 від 01.04.2009р. на суму 542 499, 96грн.; № МБ-13843 від 18.06.2009р. на суму 8 222, 76грн.; № МБ-13841 від 22.06.2009р. на суму 35 311, 61грн.; № МБ-13860 від 23.06.2009р. на суму 1 982, 50грн.; № МБ-13862 від 23.06.2009р. на суму 9 538, 06 грн.; та довіреностями: № 50 від 24.02.2009р., № 52 від 02.03.2009р., № 63 від 01.04.2009р., № 89 від 18.06.2009р., № 92 від 22.06.2009р., № 93 від 23.06.2009р.

У виставлених позивачем рахунках вказаний строк сплати –3 (три) банківських дні.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. (ст. 218 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову справи відповідач свої зобов’язання не виконав, суму заборгованості за поставлений товар згідно умов Договору не сплатив.

Згідно ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Отже, недотримання письмової форми договору не може свідчити про відсутність господарських правовідносин між сторонами.

Також, твердження відповідача про те, що товари були передані йому під реалізацію, а не на умовах поставки не береться судом до уваги, зважаючи на лист від № 29/07-11/1 від 29.07.2009р., у якому відповідач визнає заборгованість перед позивачем у сумі 670840, 89 грн. та зобов’язується вжити всіх заходів для якнайшвидшої сплати боргу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

На виконання вимог ухвали суду Київського апеляційного господарського суду позивачем надано платіжну вимогу від 02.07.2009р. вих № 780 з доказами направлення, згідно якої він звернувся до відповідача з вимогою про сплату вищезазначених рахунків.

Відповідачем було частково оплачено поставлений товар у сумі 83705, 69 грн., що підтверджується банківською довідкою № 36815 від 06.08.2009р.

Таким чином на день подання позовної заяви у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 670840, 89 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем додатково до суду апеляційної інстанції з врахуванням наданої їм платіжної вимоги від 02.07.2009р. вих № 780 надано розрахунок позовних вимог за період з 17.07.2009р. по 10.11.2009р.

Колегія суддів вважає, що втрати від інфляції та 3% річних підлягають задоволенню за період з 17.07.2009р. по 17.08.2009р., виходячи з вимог позовної заяви 17.08.2009р., оскільки позовні вимоги в суді першої інстанції не збільшувалися.

Виходячи з розрахунку апеляційного господарського суду стягненню підлягають 1610,01 грн. трьох процентів річних, за період з 17.07.2009р. по 17.08.2009р..

Що стосується втрат від інфляції, то в періоді липень та серпень 2009р. індекс інфляції складав відповідно 99,9% і 99,8%, тому втрати від інфляції відсутні, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегровані маркетингові рішення” підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва від 23.11.2009р. у справі № 44/554 підлягає зміні в частині стягнення 3% процентів та інфляційних витрат.

Керуючись ст. ст. 101 – 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегровані маркетингові рішення” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 44/554 від 23.11.2009р. змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегровані маркетингові рішення” (02094, м. Київ, вул. Червоно ткацька, 27-а, код ЄДРПОУ 34727117) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-Мегатрейд” (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 30057669) 670840,89 основного боргу, 1610,01 грн. трьох процентів річних, 6724,50 грн. державного мита та 230,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІКС-Мегатрейд” (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 31-33, код ЄДРПОУ 30057669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтегровані маркетингові рішення” (02094, м. Київ, вул. Червоно ткацька, 27-а, код ЄДРПОУ 34727117) за розгляд апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 74,17 грн.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.

Матеріали справи № 44/554 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя                                                                      

Судді