Рішення № 82706358, 19.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

Г

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000691

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2019 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

представника позивача Ганущин М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області щодо відмови в затвердженні проекту землеустрою, викладені в рішенні №31- 797 від 07 вересня 2018 року;

- зобов`язати Лисиничівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га, яка розташована по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_1 :000:0809).

Ухвалою від 15.02.2019 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 07.03.2019 суддя відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Ухвалою від 15.02.2019 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 07.03.2019 суддя відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду в загальному позовному провадженні.

Ухвалою від 17.04.2019 суд прийняв заяву позивача про зміну предмету позову, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення тридцять першої чергової сесії сьомого демократичного скликання Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 07.09.2018 №31-797 “Про затвердження проекту із землеустрою та передачу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарським будівель і споруд у приватну власність”;

- зобов`язати Лисиничівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га, яка розташована по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2 0809) та передати ОСОБА_1 безоплатно із земель комунальної власності у приватну власність вказану земельну ділянку.

Ухвалою від 15.05.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 07.09.2018 № 31-797 «Про затвердження проекту із землеустрою та передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у приватну власність ОСОБА_1 » у затвердженні відповідного проекту землеустрою позивачу відмовлено. Позивач зазначає, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність. В оскарженому рішенні не вказано, з яких підстав відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою, а також в чому полягає невідповідність такого проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідач заяви про визнання позову чи відзиву на позовну заяву не подав.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила суд позов задовольнити повністю.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, заяви про розгляд справи без його участі до суду не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково, виходячи з наступних підстав.

07.07.2016 позивач ОСОБА_1 звернулася до Лисиничівської сільської ради із заявою про видачу дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0800 га для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель громадської та житлової забудови у кварталі житлової забудови в урочищі "Біля кільцевої" в с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області.

07.10.2016 Лисиничівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області прийняла рішення № 10-220 «Про надання дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд», яким надано дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд із земель громадської та житлової забудови у кварталі житлової забудови в урочищі "Біля кільцевої" (К-28, 29 по генплану села) в с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області ОСОБА_1 площею 0,0800 га (земельна ділянка 250 згідно з детальним планом території в урочищі "Біля кільцевої") по вул.Віденська, АДРЕСА_1 в с. Підбірці Пустомитівського району Львівської області.

Проект землеустрою Примірник 1 Інв.№16/169 щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (код згідно з КВЦПЗ - 02.01) в АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3 , розроблений інженером-землевпорядником ФОП ОСОБА_2 .

Висновком експерта державної експертизи від 18.10.2017 №5925/82-17 проект землеустрою погоджено.

Вказана земельна ділянка сформована, відомості про неї внесені до Державного земельного кадастру України, присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3 .

17.08.2018 ОСОБА_1 звернулася до Лисиничівської сільської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га, яка розташована по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2 0809).

07.09.2018 Лисиничівська сільська рада Пустомитівського району Львівської області прийняла рішення № 31-797 "Про затвердження проекту із землеустрою та передачі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у приватну власність", яким відмовлено ОСОБА_1 у затвердженні вказаного проекту землеустрою.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів “а” та “б” частини 1 статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до вказаного Кодексу.

Згідно з абзацом першим частини 1 та частини 2 статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом “в” частини 3 статті 116 ЗК України передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ч.13 ст. 123 ЗК України підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Таким чином, ЗК України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

Суд встановив, що позивач до заяви про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки надала: проект землеустрою Примірник 1 Інв.№16/169 (оригінал), розроблений інженером - землевпорядником ОСОБА_2 , та витяг з Державного земельного кадастру (номер витягу НВ-4607199692018) (оригінал).

Суд зазначає, що в оскарженому рішенні не вказано, з яких підстав відмовлено позивачу в затвердженні проекту землеустрою, а також в чому полягає невідповідність такого проекту вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Посилання відповідача в оскарженому рішенні на висновки постійної земельної комісії з питань землекористування та управління земельними ресурсами не дає підстав вважати, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення відповідача не містить належної мотивації, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 25 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, вказаним та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 вказаного Закону передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частинами 1, 2 статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених вказаним Законом.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Таким чином, за своєю правовою природою, повноваження відповідача стосовно затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу.

З врахуванням викладеного, суд не має підстав зобов`язувати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому в задоволенні такої позовної вимоги необхідно відмовити.

Разом з тим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єкта владних повноважень. У справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, вихід за межі позовних вимог можливий, але повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, на захист яких поданий позов.

У зв`язку з цим, ефективним способом поновлення порушеного права позивача буде зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.08.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови для будівництва та облслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,0800 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 ) та прийняти відповідне рішення з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При розгляді справи суд враховує також практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні від 20.10.2011 у справі “Рисовський проти України” (заява № 29979/04) зазначив, що: “Суд підкреслює особливу важливість принципу “належного урядування”. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1536,80 грн., сплачений відповідно до квитанції №0.0.1261194469.1

Керуючись ст.ст. 6, 9, 72-73, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області від 07.09.2018 № 31-797 “Про затвердження проекту із землеустрою та передачу земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у приватну власність".

Зобов`язати Лисиничівську сільську раду Пустомитівського району Львівської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.08.2018 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 площею 0,0800 га (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 ) та прийняти відповідне рішення з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні позовних вимог про зобов`язання Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0800 га, яка розташована по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарський будівель і споруд (присадибна ділянка, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_3 ) відмовити.

Стягнути з Лисиничівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04369535, місце знаходження 81126, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с.Лисиничі, вул.Шевченка, буд.48 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_2 судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість)грн 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене та підписане 27.06.2019.

Суддя А.Г. Гулик