Постанова № 8270629, 10.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2010                                                                                           № 17/161

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Дубогриз Н. В. – дов. б/н від 21.12.09 р.;

від відповідача - не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з

обмеженою відповідальністю "Таліл"

на рішення господарського суду міста Києва від 22.12.2009

у справі № 17/161 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Акзо Нобель Декор Україна"

до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліл"

про                                                   стягнення 89468,22 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням уточнень, заявлено про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 88768,22 грн. за поставлений за видатковими накладними, але неоплачений товар.

У відзиві на позов відповідач проти наявності в нього перед позивачем заборгованості на загачену суму не заперечує.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 22.12.2009 року у справі №17/161 позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт невиконання відповідачем свого обов’язку по оплаті поставленого йому позивачем товару.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду Чернігівської області від 22.12.2009 року у справі № 17/161 та прийняти постанову, якою справу направити на новий розгляд.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що спірне рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, без участі представника відповідача, чим відповідача позбавлено можливості виконати вимоги ухвали суду та викласти заперечення.

Ухвалою від 25.01.2010 року колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Пашкіна С. А., судді Калатай Н. Ф., Ропій Л. М, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Таліл” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Розпорядженням Голови суду № 01–23/1/2 від 16.02.2010 справу № 17/161 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А., суддів Калатай Н.Ф., Синиця О.Ф.

Відповідач представників в судове засідання не направив, про причини відсутності представників в судовому засіданні суду не повідомив.

Враховуючи про належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути її за відсутності представників відповідача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив спірне рішення суду залишити без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

Позивач відповідно до замовлення відповідача від 12.10.2009 року (а. с. 8) поставив останньому товар на загальну суму 89468,22 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних № 1506 та № 1507 від 29.10.2009 року (а. с. 10, 11) та довіреностей № 49 та № 50 від 29.10.2009 року (а. с. 9).

05.11.2009 року позивач звернувся до відповідача з вимогою № 26/ю, в якій вимагав здійснити погашення спірної суми (а. с. 27). На доказ направлення вказаної вимоги до матеріалів справи долучено оригінали опису вкладення та фіскального чеку № 6660 від 05.11.2009 року (а. с. 28-29).

На вказаний лист відповідач відповів листом № 52 від 10.11.2009 року, в якому в зв’язку з затримками в розрахунках з контрагентами просив відстрочити сплату спірної суми на незначний період (а. с. 30).

До звернення позивача з позовом до суду відповідач частину з спірної суми, в саме 700 грн., позивачу перерахував, що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 240 від 16.11.2009 року та № 264 від 19.11.2009 року та випискою за банківського рахунку позивача.

Таким чином на дату звернення позивача з позовом до суду (20.11.2009 року) заборгованість відповідача становила 88768,22 грн., що останнім не заперечується.

Висновок суду першої інстанції, що на момент подання позовної заяви заборгованість відповідач становила 89468,22 грн., є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на досліджені обставини справи, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 88768,22 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Враховуючи, що у відзиві на позов (а. с. 41), відповідач проти зазначеної суми боргу не заперечує, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 88768,22 грн.

Проте, суд першої інстанції у рішенні дійшов помилкового висновку щодо часткової оплати відповідачем боргу в сумі 700 грн. після звернення позивача з позовом до суду, з огляду на що невірно розподілив судові витрати.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки, викладені у оспореному рішенні, не повністю відповідають обставинами справи, а тому рішення господарського суду Чернігівської області від 22.12.2009 у справі № 17/161 по суті залишається без змін, але в частині розподілення судових витрат підлягає зміні.

Щодо посилань відповідача на те, що спірне рішення прийняте з порушенням норм процесуального права без участі представника відповідача, чим відповідача позбавлено можливості виконати вимоги ухвали суду та викласти заперечення, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції ухвалою від 08.12.2009 року в зв’язку з неявкою відповідача відкладав розгляд справи. В наступне судове засідання 22.12.2009 року відповідач представників знов не направив, але звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв’язку з хворобою керівника відповідача, жодних доказів на підтвердження чого суду не надав.

Отже, відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, маючи процесуальне право брати участь у судовому засіданні, надавати суду пояснення та докази, зазначеним правом не скористався.

При цьому, проти заборгованості на задоволену судом суду відповідачем не заперечується.

Крім того, згідно ч. 2. ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Розгляд справи за відсутності представника відповідача не є підставою для скасування рішення суду у цій справі, оскільки на підставі наявних в матеріалах справи документальних доказів суд першої інстанції прийняв правомірне і справедливе рішення.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю „Таліл”.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Таліл” на рішення господарського суду Чернігівської області від 22.12.2009 у справі № 17/161 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 22.12.2009 у справі № 17/161 змінити.

3. Викласти п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Чернігівської області від 22.12.2009 у справі № 17/161 в наступній редакції:

                    „2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Таліл”(14001, м. Чернігів, пров. Стахановців, 9-а, ідентифікаційний код 35956163, р/р 26005184615100 у ЧФ АКІБ „УкрСибБанк”, МФО 351005 або з будь – якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Азо Нобель Декор Україна” (04050, м. Київ, вул. Фрунзе, 160-а, ідентифікаційний код 34099990 р/р 26008003083900 в АБ „ІНГ Банк Україна” м. Київ, МФО 300539) основний борг в сумі 88768 (вісімдесят вісім тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 22 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 887 (вісімсот вісімдесят сім) грн.68 коп. та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 15 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.”

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Чернігівської області.

5. Повернути до господарського суду Чернігівської області матеріали справи № 17/161.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

12.03.10 (відправлено)