Постанова № 8270620, 10.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2010                                                                                           № 28/263

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Пашкіної С.А.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Максименко – дов. ВМО № 656712 від 15.10.09 р.;

від відповідача - Гарцунов Є. Е. – дов. № 6 від 11.01.10 р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного

комунального підприємства "Телерадіокомпанія

"Київ"

на рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009

у справі № 28/263 ( )

за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Інформаційно-розрахункового центру Київської міської філії

до                                                   Державного комунального підприємства "Телерадіокомпанія "Київ"

про                                                   стягнення 62312,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов, з урахуванням уточнень, заявлено про стягнення основного боргу в сумі 76119,75 грн. за надані за договором на надання послуг телефонного зв’язку № 6961 від 11.08.1998 року, але неоплачені послуги, пені в сумі 1726,35 грн., 3 % річних в сумі 203,94 грн. та збитків від інфляції в сумі 1081,99 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року, повний текст якого підписаний 18.12.2009 року, позов задоволено частково, до стягнення з відповідач на користь позивача присуджено 76119,75 грн. основного боргу, 203,94 грн. 3 % річних, 859,02 грн. збитків від інфляції та 1726,35 грн. пені, 789,09 грн. витрат по сплаті державного мита та 311,63 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведений факт невиконання відповідачем свого обов’язку по оплаті отриманих договором на надання послуг телефонного зв’язку № 6961 від 11.08.1998 року послуг.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд рішення господарського міста Києва від 03.11.2009 року у справі № 28/263 скасувати в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 76119,75 грн., витрат по сплаті державного мита в сумі 789,09 грн. та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу в сумі 311,63 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 36119,75 грн. основного боргу, 374,43 грн. витрат по сплаті державного мита та 147,87 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки 28.10.2009 року позивачу відповідачем було перераховано 20000 грн., а 09.12.2009 року ще 20000 грн.

При цьому відповідач зазначає, що, враховуючи, що повний текст рішення судом виготовлений 18.12.2009 року слід вважати, що обидві суми були ним сплачені до винесення рішення.

Крім того, відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки рішення по справі прийнято в судовому засідання за відсутності представника відповідача, який не мав можливості заявитись в нього через хворобу, і, враховуючи, що під час розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про надання сторонам часу для врегулювання спору мирним шляхом, суд мав відкласти розгляду справи, а не виносити рішення.

Ухвалою від 18.02.2010 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя – Пашкіна С.А., судді Калатай Н.Ф., Синиця О. Ф. відновлено строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу Державного комунального підприємства „Телерадіокомпанія „Київ” прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, представник позивача проти її задоволення заперечив та просив спірне рішення залишити без змін.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з урахуванням правил ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

11.08.1998 року позивач та відповідач уклали договір на надання послуг телефонного зв’язку № 6961 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач забезпечує встановлення та підключення кінцевого(их) пристрою (їх) відповідача через абонентську лінію до телефонної мережі загального користування за адресою: 252001, м. Київ, вул. Хрещатик, 5Б, надає в користування номер (и) телефону (ів) та послуги електрозв’язку, а відповідач сплачує плату за встановлення та вартість послуг, які надаються.

Пунктом 2.2.3 Договору визначено, що відповідач зобов’язується своєчасно вносити абонементну плату за надані послуги згідно п. 3.5 Договору.

Відповідно до п. 3.5 Договору абонементна плата вноситься до 20-ого числа наступного місяця. За послуги електрозв’язку плата вноситься протягом 10 діб з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-ого сила наступного місяця після повного розрахункового періоду (з 1-ого числа по останнє число поточного місяця).

Як слідує з виписки з особового рахунку відповідача (т. 1 а. с. 171), відповідач договірні зобов’язання щодо оплати наданих послуг виконував неналежним чином – станом на 05.08.2009 року заборгував позивачу 76119,75 грн.

Факт надання вказаних послуг також підтверджується доданими до матеріалів справи роздруківками телефонних розмов відповідача (т. 1 а. с. 50-156) та відповідачем не заперечується.

Факт доставки позивачем відповідачу рахунків підтверджується доданими до матеріалів справи копіями відомостей доставки рахунків (т. 1 а. с. 158-161) та відповідачем не заперечується.

До спірних правовідносин сторін судом застосовуються положення Закону України “Про телекомунікації”, що набрав чинності 23.12.2003 року.

Статтею 33 Закону України “Про телекомунікації” встановлений обов’язок споживача своєчасно сплачувати за отримані телекомунікаційні послуги.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На дату винесення рішення судом першої інстанції в матеріалах справи були наявні докази щодо заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 76119,75 грн.

З таких обставин, суд першої інстанції правомірно, у відповідності до наявних в матеріалах справи документальних доказів задовольнив вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 76119,75 грн.

В той же час, як слідує з доданих відповідачем до апеляційної скарги платіжних доручень №740 від 28.10.2009 року та № 860 від 09.12.2009 року (т. 2 а. с. 8-9), відповідач частину з основного боргу в сумі 40000 грн. позивачу сплатив, при цьому частина з вказаної заборгованості (20000 грн.) була сплачена відповідачем до винесення судом першої інстанції рішення (платіжне доручення №740 від 28.10.2009 року), а частина (2000 грн.) – після винесення рішення (платіжне доручення № 860 від 09.12.2009 року).

Частиною першою статті 104 ГПК України, яка визначає вичерпний перелік підстав для скасування або зміни рішення, не передбачено можливості скасування (зміни) у зв'язку із зміною стану розрахунків між сторонами, яка сталася після прийняття рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року по даній справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2000 грн. (платіжне доручення № 860 від 09.12.2009 року) залишається без змін.

Щодо стягнення основного боргу в сумі 20000 грн. (платіжне доручення №740 від 28.10.2009 року) слід зазначити наступне.

Питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів має вирішуватися з урахуванням припису частини першої статті 101 ГПК, за яким додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Відповідач в обґрунтування неможливості подання вказаного доказу першій інстанції вказує на хворобу свого представника, на доказ чого додає до апеляційної скарги копію листка непрацездатності серія АБШ № 977408 (т. 2 а. с. 6), з якого слідує що в період з 03.11.2009 року по 06.11.2009 року гр. Гарцунов Є. Е. перебував на лікарняному.

Жодних доказів того, що відповідач не мав іншого представника, крім гр. Гарцунова Є. Е., або того, що всі інші представники відповідач також не мали змоги взяти участь в судовому засіданні 03.11.2009 року по даній справі або не мали змоги подати суду вказані докази через канцелярію до дати слухання справи в суді, матеріали справи не містять.

Навпаки, як слідує з матеріалів справи, відповідач для участі в судових засіданнях по даній справі направляв також і представника гр. Гаврющенко В. В. (протокол судового засідання від 24.07.2009 року (т. 1 а. с. 176), доказів неможливості присутності якого в судових засіданнях суду не надав.

З огляду на вказані обставини, платіжне доручення №740 від 28.10.2009 року не може бути прийнято судом в якості доказу.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення основного боргу залишається без змін.

Сторони, у випадку стягнення заборгованості за наказом суду виконавчою службою у примусовому порядку, мають повідомити державному виконавцеві про здійснені розрахунки щодо стягнутої судом суми.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошового зобов’язання.

Положеннями ст. 36 ЗУ “Про телекомунікації” передбачена відповідальність споживачів телекомунікаційних послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ “Про телекомунікації”, у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору при невиконанні п. 2.2.3 Договору (обов’язок своєчасно оплачувати надані послуги) відповідач сплачує пеню за кожну добу затримки в розмірі 1 % від вартості затриманих платежів.

Як слідує з доданого позивачем до позовної заяви розрахунку пені, позивач її нараховує виходячи з правил встановлених 36 ЗУ “Про телекомунікації”, що є цілком правомірним.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідач пені в сумі 1726,грн.

Щодо вимог про стягнення 3 % річних та збитків від інфляції слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на обставини справи, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 203,94 грн. за розрахунком, наданим позивачем.

Проте, думка суду першої інстанції, що розрахунок збитків від інфляції, виконаний позивачем, є невірним, є помилковою, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 1081,99 грн.

Відповідно, рішення суду першої інстанції в частині стягнення збитків від інфляції підлягає зміні.

Згідно роз’яснень Пленуму Верховного суду України, викладених в п.1 постанови від 29.12.1976 р. №11 „Про судове рішення”, обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні . Законним рішення є тоді, коли суд, встановивши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а тому рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року по даній справі підлягає зміні, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає основний борг в сумі 76119,75 грн., пеня в сумі 1726,35 грн., 3 % річних в сумі 203,94 грн. та збитки від інфляції в сумі 1081,99 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача за подачу позовної заяви покладаються на відповідача.

Щодо витрат відповідача на подачу апеляційної скарги слід зазначити наступне.

Згідно ст. 3 декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” із заяв майнового характеру, що подаються до господарського суду, державне мито сплачується у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із апеляційних скарг – 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Рішенням від 03.11.2009 року у справі № 28/263 позов задоволено частково, до стягнення з відповідача на користь позивача присуджено 78909,06 грн.

Позивачем рішення суду першої інстанції оскаржене частково, в сумі 40000 грн. (основний борг, що вже сплачений відповідачем), і сплачено при цьому 394,55 грн. державного мита, в той час як сплатити треба було 200 грн., 194,55 грн. (394-200) позивачем сплачено зайво, і вказана сума підлягає поверненню відповідачу.

З огляду на викладене вище, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати відповідача за подачу апеляційної скарги покладаються на відповідача

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства „Телерадіокомпанія „Київ” на рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року у справі № 28/263 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року у справі № 28/263 змінити.

3. Викласти резолютивну частину рішення господарського суду міста Києва від 03.11.2009 року у справі № 28/263 в наступній редакції:

          „ 1. Позов задовольнити повністю.

           2. Стягнути з Державного комунального підприємства „Телерадіокомпанія „Київ”(юридична адреса: 01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 36; поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 5-В ідентифікаційний код 25195855, р/р 25423000241201 в АКБ „Київ в м. Києві, МФО 322498, або з будь –я кого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів і послуг Київської міської філії (02192, м. Київ, вул. Міста Шалет,1, ідентифікаційний код 01189910, р/р 26000402028729 в КРД (Ф) АППБ “Аваль”, МФО 322904) основний борг в сумі 76119 (сімдесят шість тисяч сто дев’ятнадцять) грн. 75 коп., пеню в сумі 1726 (одна тисяча сімсот двадцять шість) грн. 35 коп., 3 % річних в сумі 203 (двісті три) грн. 94 коп., збитки від інфляції в сумі 1081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн. 99 коп., 791 (сімсот дев’яносто одну) грн. 32 коп. державного мита та 315 (триста п’ятнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.”

4. Повернути Державному комунальному підприємству „Телерадіокомпанія „Київ”(юридична адреса: 01001, м. Київ, вул.. Хрещатик, 36; поштова адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 5-В ідентифікаційний код 25195855, р/р 25423000241201 в АКБ „Київ в м. Києві, МФО 322498) з Державного бюджету зайво сплачене державне мито в сумі 194 (сто дев’яносто чотири) грн. 55 коп., переховане платіжним дорученням № 20 від 13 січня 2010 року, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

5. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду міста Києва.

6. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 52/685.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

12.03.10 (відправлено)