Рішення № 82706183, 27.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 р. № 400/2703/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у спрощеному в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , в. 11 АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ), м АДРЕСА_3

до відповідача:1. Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. 8 Березня, 107, м.Миколаїв,54020 2. Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області, пр. Центральний, 141-В, м.Миколаїв,54055

про:визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача сплатити ОСОБА_1 26420,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Головного територіальне управління юстиції у Миколаївській області (надалі – відповідач) з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання відповідача сплатити Сабіровій ОСОБА_2 26 420,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.09.2017 р. ОСОБА_1 сплатила на рахунок ГТУЮ у Миколаївській області 26 420,00 грн. виконавчого збору у ВП №№ 42273248, 23103347 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 2-1760, виданого 29.10.2010 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором 264 200,31 грн. 02.08.2017 року ОСОБА_3 сплачено виконавчий збір у сумі 26 420, 00 грн. Вказала, що сплата ОСОБА_3 виконавчого збору у сумі 26 420, 00 грн. у виконавчому провадженні № 40455415 є підставою для повернення надміру сплаченого виконавчого збору ОСОБА_1 . Отже, неповернення відповідачем на підставі положень Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів сплаченої суми виконавчого збору Сабіровою С.Є ОСОБА_4 є протиправною бездіяльністю.

Ухвалою від 12.04.2019 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/2703/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з особливостями розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.

22.04.2019 року суд залучив до участі у справі № 400/2703/18 другого відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області надав відзив на позовну заяву, в якому просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування свого відзиву зазначив, що орган виконавчої служби діяв з дотриманням норм чинного законодавства України. Також, зазначив, що органи Казначейства здійснюють списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету шляхом безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.

Відповідно до статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, встановив наступне.

03.09.2012 року старшим державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції Чмих Л.В. було відкрите виконавче провадження № 34062201 з виконання виконавчого листа № 2-1760, виданого 26.10.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором 264 200,31 грн.

По вказаному виконавчому провадженню № 34062201 10.09.2013 року було винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору яким постановлено стягнути з ОСОБА_3 виконавчий збір у розмірі 26 420,00 грн.

24.03.2014 року по виконавчому провадженню № 34062201 було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, на підставі ухвали Ленінського районного суду по справі № 2-1760/2010 від 30.10.2013 року, якою визнано мирову угоду від 27.08.2013 року, укладену між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стягнуто.

Постанову про стягнення виконавчого збору від 10.09.2013 року та постанову про стягнення витрат виконавчого провадження від 24.01.2014 року виділено в окреме виконавче провадження.

Виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа по справі №2-1760, виданого 29.10.2010 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ “ОТП Банк” заборгованості за кредитним договором 264 200,31 грн., де боржником по виконавчому документу визначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було передано для примусового виконання до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ОСОБА_5 18.07.2012 року було винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження № 23103347 з примусового виконання виконавчого листа № 2-1760, виданого 29.10.2010 р. Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором 264 200,31 грн.

08.08.2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Кравчуком А.О. було винесено постанову по виконавчому провадженню № 23103347 про стягнення з боржника ОСОБА_1 26 420,03 грн. судового збору.

В свою чергу, 26.02.2014 року державним виконавцем відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 23103347 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення).

26.10.2014 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42273248 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 26 420,03 грн.

Постановою від 20.06.2014 року повернуто виконавчий документ на підставі ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення).

02 серпня 2017 р. ОСОБА_3 в рахунок погашення виконавчого збору на депозит Ленінського ВДВС сплатив 26 471,00 грн., що підтверджується квитанцією № 100589299 від 02.08.2017 року (арк. справи 49).

05.09.2017 року ОСОБА_1 сплатила на рахунок ГТУЮ у Миколаївській області 26 420,00 грн. заборгованість по виконавчому збору за ВП №№ 42273248, 23103347, відкритими старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Кравчуком А.О. по примусовому виконанню виконавчого листа по справі № 2-1760, виданого 29.10.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором 264 200,31 грн., що підтверджується квитанцією № 4 від 05.09.2017 року, ТВБВ № 10014/021 (арк. справи 50).

Позивач з`ясувала, що виконавчий збір у ВП №№ 42273248, 23103347 сплачено двічі, та 16.08.2018 року звернулась до начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області із заявою про повернення надміру сплачених коштів у сумі 26 420,00 грн.

Відповідачем надано відповідь на вказану заяву, в якій в.о. заступника начальника управління - начальника відділу примусового виконання рішень ОСОБА_6 повідомила, що правові підстави для повернення ОСОБА_1 коштів у сумі 26 420,00 грн. відсутні, обґрунтувавши це тим, що у відділі перебувало виконавче провадження № 23103347 з виконання виконавчого листа №2-1760 виданого 29.10.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ "ОТП Банк" у сумі 264 200,31 грн. 26.02.2014 державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 23103347 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження”. 26.10.2014 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 42273248 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у сумі 26 420,00 грн. 26.02.2014 державним виконавцем Відділу винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржника - ОСОБА_1 . 20.06.2014 року державним виконавцем Відділу винесено постанову про повернення виконавчого документа на підставі ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження". 05.09.2017 року на депозитний рахунок Відділу надійшли кошти у сумі 26 420,00 грн. виконавчого збору від ОСОБА_1 . 06.09.2017 державним виконавцем Відділу винесено постанову про зняття арешту з майна боржника. Посилаючись на викладене, Відповідач зазначив, що відсутні правові підстави для повернення коштів ОСОБА_1 у сумі 26 420,00 грн., а матеріали виконавчих проваджень № 23103347 та № 42273248 - знищено у зв`язку з закінченням строку зберігання, про що складено відповідний акт про вилучення виконавчих проваджень на знищення.

Не погодившись з бездіяльністю відповідача, яка полягає у не поверненні надміру сплаченого виконавчого збору позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених цим Законом.

Судом встановлено, що Ленінським районним судом м. Миколаєва прийнято рішення про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованості за кредитним договором 264 200,31 грн.

Крім того, відповідачем 26.10.2014 року прийнято постанову ВП № 42273248 про стягнення з ОСОБА_1 26 420, 03 грн. виконавчого збору.

Відповідно до ухвали Ленінського районного суду по справі № 2-1760/2010 від 30.10.2013 року, якою визнано мирову угоду від 27.08.2013 року, укладену між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , вбачається, що відповідальність щодо заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_3 несуть солідарно.

Тому, 02 серпня 2017 р. ОСОБА_3 в рахунок погашення виконавчого збору на депозит Ленінського ВДВС сплатив 26 471,00 грн., що підтверджується квитанцією № 100589299 від 02.08.2017 року.

Крім того, позивачем 05.09.2017 року також сплачено в рахунок погашення виконавчого збору на рахунок ГТУЮ у Миколаївській області сплатила 26 420,00 грн., що підтверджується квитанцією № 4 від 05.09.2017 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи містять лист Інгульського відділу ДВС м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (раніше Ленінського ВДВС), яким Інгульський ВДВС повідомив відповідача про те, що 02.08.2017 року на депозитний рахунок від ОСОБА_3 надійшли кошти в сумі 26420,00 грн. як сплата виконавчого збору. 10.08.2017 року згідно платіжного доручення № 3358 кошти в сумі 26420,00 грн. перераховано в рахунок погашення виконавчого збору по виконавчому листу по справі № 2-1760, виданого 29.10.2010 року Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «ОТП Банк» заборгованість за кредитним договором 264 20, 31 грн., що свідчить про повне фактичне виконання рішення.

Тобто, сплата ОСОБА_1 05.09.2017 року в рахунок погашення виконавчого збору на рахунок ГТУЮ у Миколаївській області суми у розмірі 26 420,00 грн. є надміру сплаченою.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787 (надалі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пп. 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання протиправною бездіяльності Головного територіальне управління юстиції у Миколаївській області та стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 26420,00 грн.

Приймаючи до уваги необхідність ефективного захисту прав та інтересів позивача, що ґрунтується на чинному законодавстві України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог на підставі ч.2 ст.9 КАС України та встановити позивачу належний спосіб захисту порушених прав та інтересів шляхом: визнання протиправною бездіяльності Головного територіальне управління юстиції у Миколаївській області яка полягає у відмові повернення ОСОБА_1 надміру сплачених грошових коштів в сумі 26420,00 грн.; зобов`язати Головного територіальне управління юстиції у Миколаївській області звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, до УДКСУ у м. Миколаєві Миколаївської області про повернення ОСОБА_1 виконавчого збору, помилково сплаченого нею в сумі 26420, 00 грн.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, відповідач як суб`єкти владних повноважень не надали суду жодних доказів в обґрунтування обставин справи і не довів правомірності відмови у поверненні позивачеві грошових коштів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог частково.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного територіальне управління юстиції у Миколаївській області (вул. 8 Березня, 107, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 34889877) задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного територіальне управління юстиції у Миколаївській області яка полягає у відмові повернення ОСОБА_1 надміру сплачених грошових коштів в сумі 26420,00 грн.

3. Зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у Миколаївській області звернутися з поданням, передбаченим пунктом 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, до УДКСУ у м. Миколаєві Миколаївської області про повернення ОСОБА_1 виконавчого збору, надміру сплаченого нею в сумі 26420, 00 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіальне управління юстиції у Миколаївській області (вул. 8 Березня, 107, м. Миколаїв, 54029, ідентифікаційний код 34889877) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 352, 40 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник