Рішення № 82706364, 26.06.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2019 р. № 1440/2027/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у спрощеному провадженні в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, вул. Декабристів, 5, м.Миколаїв,54001

про:визнання протиправним та скасування наказу від 21.05.2018 № 507 о/с,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (надалі-відповідач, ГУ НП) про визнання протиправним та скасування наказу від 21.05.2018 № 507 о/с.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.05.2018 року начальником Головного управління Національної поліції в Миколаївській області О.Д. Анохіним видано наказ "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП", яким до ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні вимог частини 2 статті 46 Закону України №1700-VІІ "Про запобігання корупції", застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани. Вказав, що фактичними підставами для накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді суворої догани визначено несвоєчасне подання електронної декларації про майно, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2017 рік. Вважає згаданий наказ протиправним та таким, що порушує його права, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою від 12.09.2018 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 1440/2027/18 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки наказом Управління від 21.05.2018 року №507 о/с, правомірно притягнено позивача до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, у зв`язку з не виконанням вимог ст. 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України», вимоги ч. 1, 2 ст. 45 та абзацу третього п.2 розділу XIII Закону України «Про запобігання корупції», а саме несвоєчасне подання електронної декларації про майно, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2017 рік. Оскаржуваний наказ про накладення дисциплінарного стягнення на позивача виданий уповноваженою особою з урахуванням результатів службового розслідування в порядку, передбаченому законом, а тому відсутні підстави для його скасування.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України), суд здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд, встановив наступне.

Позивач з 2001 р. по листопад 2016 р. проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від

04.01.2016 р. № 2 о/с "По особовому складу", відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону № 580 позивача, як прибулої з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання капітана поліції на посаду слідчого Казанківського відділення поліції Новобузького відділу поліції.

Наказом ГУ НП від 04.05.2016 року № 99 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції (через службову невідповідність).

На підставі постанови Миколаївського оружного адміністративного суду від 18.08.2016 року по справі № 814/1253/16, наказом ГУ НП від 02.09.2016 № 246 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді слідчого Казанківського ВП.

Наказом ГУ НП від 07.11.2016 року № 303о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції (скорочення штатів).

22.12.2016 року Миколаївський окружний адміністративний суд по справі № 814/2452/16 визнано протиправним наказ від 07.11.2016 року № 303о/с та поновлено ОСОБА_1 на посаді слідчого Казанківського ВИ (відповідно до тимчасових штатів).

На виконання резолютивної частини постанові від 22.12.2016 року наказом ГУНП від 06.01.2017 № 5 о/с ОСОБА_1 поновлено на посаді слідчого Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП.

Наказом ГУНП від 24.03.2017 року № 61о/с ОСОБА_1 з 06.01.2017 року призначено на посаду інспектора- криміналіста СВ Казанківського BП.

Наказом ГУНП від 19.06.2017 року №139 о/с ОСОБА_1 , на підставі протоколу засідання атестаційної комісії № 1 ГУНП в Миколаївській області від 06.06.2017 року № 302, звільнено зі служби в поліції (через службову невідповідність).

Після звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, з 20.06.2017 року, останній, на виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції» повинен був надати декларацію суб`єкта, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави за 2017 рік.

Крім того, ОСОБА_1 10.07.2017 року під особистий підпис доведено його зобов`язання щодо подання декларації, після припинення діяльності пов`язаної з виконанням функцій держави.

27.03.2018 року Одеським апеляційним адміністративним судом визнано протиправним та скасовано наказ ГУНП від 19.06.2017 №139 о/с та поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора-криміналіста СВ Казанківського ВП.

На виконання вказаної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду позивача поновлено на посаді, згідно наказу ГУНП від 20.04.2018 року № 115 о/с.

24.04.2018 року до ГУНП надійшов рапорт заступника начальника ВІОС УКЗ ГУНП майора поліції Пономаренка М.О. про те, що під час здійснення моніторингу Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування Національного агентства запобігання корупції (надалі - НАЗК) встановлено, що поновлений на службі та посаді наказом ГУНП області від 20.04.2018 № 115 о/с інспектор-криміналіст слідчого відділення Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП капітан поліції Задерецький В.А. допустив порушення службової дисципліни в частині належного дотримання вимог антикорупційного законодавства, а саме не подання електронної декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру як особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави та не надання декларації у встановлений законодавством строк за 2017 рік.

Наказом т.в.о. начальника ГУНП від 24.04.2018 року № 507 призначено службове розслідування за фактом не подання ОСОБА_1 електронної декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру як особи, яка припинила діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави та не надання декларації у встановлений законодавством строк за 2017 рік.

Від надання будь-яких пояснень (усних, письмових) за вказаним фактом ОСОБА_1 відмовився, що підтверджується актом № 2208/14-2018 від 24.04.2018 року про відмову від надання пояснення.

21.05.2018 року відповідачем складено висновок про результати службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни інспектором – криміналістом Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП капітаном поліції Задерецьким А.В.

З вказаного висновку вбачається, що відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування підтвердилися, а саме позивачем несвоєчасно подано декларацію, а саме 02.04.2018 року о 11:28 год.

Згідно веб-сайту НАЗК, вбачається, що 02.04.2018 року було опубліковано щорічну декларацію інспектором – криміналістом Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП капітаном поліції Задерецьким А.В.

Того ж дня, 21.05.2018 року ГУНП прийнято наказ «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП", яким до ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні вимог частини 2 статті 46 Закону України №1700-VІІ "Про запобігання корупції", застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани.

Не погоджуючись з вказаним наказом позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII (надалі - Закон № 580-VIII).

Згідно ч.1 ст. 60 Закону № 580-VIII, проходження служби в поліції регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 ст.61 Закону № 580-VIII на поліцейських поширюються обмеження, визначені Законом України «Про запобігання корупції», цим та іншими законами України.

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції".

Відповідно до п. «з» ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є зокрема поліцейські.

Згідно ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи зазначені у п.1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункту 5 ч.1 ст.3 цього Закону зобов`язані щорічно до 01 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства запобігання корупції декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається національним агентством.

Позивач, у відповідності до підпункту «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» відноситься до суб`єктів відповідальності, на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до підпункту 1 п.5 Розділу 11 Порядку формування, введення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 року за №959/29089, щорічна декларація суб`єкта декларування подається в період з 00 год. 00 хв. 01 січня до 00 год. 00 хв. 01 квітня року наступного за звітнім роком. Така декларація охоплює звітній період з 01 січня до 31 грудня включно, що передує року, в якому подається декларація та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Підпунктом 3 п.5 Розділу 11 Порядку формування, введення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування декларація суб`єкта декларування, який припинив діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, що подається до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено таку діяльність. Така декларація охоплює звітний рік (період з січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції обов`язкові для виконання нормативно-правові акти; ч.5 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.

Як вбачається із матеріалів службового розслідування, що ОСОБА_1 зобов`язаний був подати щорічну, за 2017 рік е-декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування до 00:00 годин 01.04.2018 року, однак цього не зробив, а заповнивши декларацію, подав її 02.04.2018 року об 11:28 годині.

Абзацом 13 ч.1 ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" визначено, що спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Тобто, конкретні повноваження, у тому числі спеціальні, у сфері протидії корупції та спосіб їх реалізації мають бути визначені Конституцією та відповідними законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (надалі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про запобігання корупції" до повноважень Національного агентства належить, зокрема, здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 49 Закону України "Про запобігання корупції" державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи публічного права зобов`язані перевіряти факт подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), відповідно до цього Закону декларацій та повідомляти Національне агентство про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій у визначеному ним порядку.

На виконання зазначених норм Закону, у тому числі відповідно до ч. 1 ст. 8, п. 5 ч. 1 ст. 12, ст. 49 Закону України "Про запобігання корупції", НАЗК затверджено Порядок перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, рішенням від 06.09.2016 № 19 «Про затвердження Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», яке було зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 15 листопада 2016 р. за N 1479/29609 (далі також - Порядок).

За приписами п. 1 Порядку, цей порядок визначає процедуру перевірки державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, а також юридичними особами публічного права (органами, в яких працює (працював або входить чи входив до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах) суб`єкт декларування (далі - відповідний орган)) факту подання суб`єктами декларування, які в них працюють (працювали або входять чи входили до складу утвореної в органі конкурсної комісії, до складу Громадської ради доброчесності, відповідних громадських рад, рад громадського контролю, утворених при державних органах), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" (надалі - Закон), а також процедуру повідомлення відповідним органом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій. Перевірка факту подання відповідно до Закону декларацій особами, зазначеними у п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону, здійснюється у порядку, визначеному Національним агентством

За приписами пунктів 3-6 Порядку, визначено, що перевірка факту подання декларацій та повідомлення Національного агентства про випадки неподання чи несвоєчасного подання декларацій покладаються на уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції відповідного органу або інший структурний підрозділ такого органу (далі - відповідальний підрозділ (особа)), визначений керівником органу. Керівник відповідного органу визначає порядок взаємодії відповідального підрозділу (особи) з іншими підрозділами з метою обліку суб`єктів декларування, у яких виник обов`язок подати декларації відповідно до вимог Закону.

Відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу, а також Національне агентство у випадках, визначених Законом, перевіряють факт подання декларацій у такі строки: 1) щорічні декларації суб`єктів декларування - протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій; 2) декларації суб`єктів декларування, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, - упродовж п`яти робочих днів з дня такого припинення; якщо припинення зазначеної діяльності відбулося з ініціативи керівника відповідного органу - упродовж п`яти робочих днів після спливання строку у двадцять робочих днів з дня, коли суб`єкт декларування дізнався чи повинен був дізнатися про таке припинення; 3) декларації суб`єктів декларування, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, - протягом 10 робочих днів з граничної дати подання таких декларацій наступного за звітним року, у якому було припинено таку діяльність; 4) декларації суб`єктів декларування, які є особами, що претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 Закону, та осіб, зазначених у пункті 4 частини першої статті 3 Закону, - до призначення або обрання особи на посаду; 5) декларації осіб, зазначених у підпункті "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону, у разі входження (включення, залучення, обрання, призначення) до складу конкурсної комісії, утвореної відповідно до Законів України "Про державну службу"; Про службу в органах місцевого самоврядування", Громадської ради доброчесності, утвореної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідної громадської ради, ради громадського контролю, утвореної при державних органах, - протягом десяти календарних днів з граничної дати подання таких декларацій, визначеної в абзаці другому частини третьої статті 45 Закону; 6) декларації осіб, зазначених в абзаці четвертому пункту 5 частини першої статті 3 Закону, у разі зайняття посади керівника або входження (обрання, призначення) до складу вищого органу управління, інших органів управління відповідного громадського об`єднання, іншого непідприємницького товариства - протягом десяти календарних днів з граничної дати подання таких декларацій, визначеної в абзаці третьому частини третьої статті 45 Закону. Відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу перевіряє факт подання декларацій шляхом пошуку та перегляду інформації в публічній частині Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на офіційному веб-сайті Національного агентства.

У випадку встановлення факту неподання чи несвоєчасного подання декларацій суб`єктами декларування відповідно до вимог Закону відповідальний підрозділ (особа) відповідного органу повідомляє про це Національне агентство упродовж трьох робочих днів з дня виявлення такого факту. Повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (додаток 1), надсилається на адресу електронної пошти, зазначену на офіційному веб-сайті Національного агентства, та засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомленням про вручення).

Зазначене повідомлення надсилається відповідним органом окремо за кожним фактом такого неподання чи несвоєчасного подання.

В матеріалах даної справи та службових розслідувань відсутні докази повідомлення Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно затвердженого Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, згідно рішення НАЗК від 06.09.2016р. № 19.

Слід зазначити, що вказані положення законодавства не наділяють органи Національної поліції України повноваженнями щодо проведення службового розслідування з приводу порушення службової дисципліни, що виразилось у несвоєчасному поданні щорічної декларації за 2017 рік позивачем.

Згідно абз. 5 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Згідно ч. 1 ст. 172-6 КУпАП визначено, що несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані - тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України "Про запобігання корупції" особа, яка вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов`язане з корупцією, однак судом не застосовано до неї покарання або не накладено на неї стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, пов`язаними з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Зі змісту вказаних норм слідує, що притягнення особи до дисциплінарної відповідальності можливе за умови вчинення корупційного правопорушення або порушення, що пов`язане з корупцією.

У матеріалах справи відсутні докази, що відносно позивача було складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, пов`язаного з корупцією (несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік).

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті рішень про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності оскаржуваним наказом діяв не у межах повноважень, що визначені законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Разом з цим, в силу положень п. 9 Закону України від 23.12.2015р. №901-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" на поліцейських поширено дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006р. № 3460-IV "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" (далі - Дисциплінарний статут).

Вказаним Дисциплінарним статутом визначається сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень.

Так, відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Частиною 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту передбачено, що за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

Вимогами ст. 14 Дисциплінарного статуту передбачено, що з метою з`ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Суд наголошує, що будь-який дисциплінарний проступок має такий склад: суб`єкт (особа, що перебуває у трудових відносинах з установою); об`єктивна сторона (протиправна поведінка, що спричинила негативні наслідки, при цьому обов`язковим є наявність зв`язку між даними факторами); суб`єктивна сторона (вина працівника, тобто психологічне ставлення особи до своєї протиправної поведінки та її негативних наслідків).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013р. № 230 затверджено Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.04.2013р. за № 541/23073 (далі - Інструкція №230).

Пунктом 2.1 вказаної Інструкції передбачено, що підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов`язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України і можуть викликати суспільний резонанс.

Підпунктом 2.2.4 пункту 2.2 Інструкції №230 передбачено, що службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі скоєння особою РНС корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

Згідно з п. 2.6 Інструкції № 230 підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.

Пунктом 8.3 Інструкції №230 передбачено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім`я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.

А згідно п. 8.4 Інструкції №230 у резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються: підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення; пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до осіб РНС конкретних заохочень або дисциплінарних стягнень, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень, обставин загибелі (смерті) осіб РНС, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

Однак, не зважаючи на вказані вимоги у висновку службового розслідування від 21.05.2018 року не зазначено та не враховано при обранні дисциплінарного стягнення обставини, за яких вчинено правопорушення пов`язане з корупцією, відомостей щодо обставин і наслідків правопорушення, з приводу якого призначено розслідування; наявність причинного зв`язку та наслідками спричиненими у зв`язку з цим; мотиву та мети вчинення правопорушення, причини правопорушення та умови, що їм сприяли, обставин, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, заподіяна шкода, попередня поведінка особи, ставлення до виконання службових обов`язків та до скоєного, рівень кваліфікації.

Таким чином, суд може зробити висновок, що висновок службового розслідування від 23.08.2018 року в частині, що стосується позивача є безпідставним, необґрунтованим та передчасним.

За таких обставин, беручи до уваги зафіксований факт відсутності корупційного правопорушення, відсутність протоколу про адміністративне правопорушення, відсутність в матеріалах справи повідомлення передбаченого чинним законодавством НАЗК та необґрунтованість висновку службового розслідування від 21.05.2018 року відносно факту невчасної подачі ОСОБА_1 - інспектором – криміналістом Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП щорічної е-декларації за 1 півріччя 2017 року особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування до 00:00 год., 01.04.2018 року, подану 02.04.2018 року, тобто з запізненням на один день, суд дійшов висновку про те, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності без достатніх на те підстав, не враховані наведені вище обставини, не враховано співмірність ступеню тяжкості вчиненого позивачем проступку чи заподіяння ним шкоди його протиправною поведінкою, наслідками такої поведінки, а також обставини за яких ним вчинено проступок та вини позивача не відповідає застосованому до нього дисциплінарному стягненню.

Відповідачем, в ході розгляду даної адміністративної справи, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності та обґрунтованості спірного наказу.

Системний аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що здійснення контролю та перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі щодо достовірності і повноти відомостей, зазначених суб`єктом декларування у декларації, належить до виключної компетенції Національного агентства з питань запобігання корупції.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 26.03.2018 року по справі №800/513/17, від 22.02.2018 року №800/433/17, від 15.03.2018 року №800/436/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області від 21 травня 2018 року №507 о/с "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП", яким до ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, яке виразилось у невиконанні вимог частини 2 статті 46 Закону України №1700-VІІ "Про запобігання корупції", застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани» не ґрунтується на вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Судові витрати в справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (вул. Декабристів, 5, м.Миколаїв,54001 КОД 40108735) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Казанківського ВП Новобузького ВП ГУНП", яким капітану поліції ОСОБА_1 оголошено сувору догану.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду – 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження – 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя О.М. Мельник