Постанова № 8270269, 01.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.2010                                                                                           № 26/278

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Коротун О.М.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Гороховська А.О. - представник за довіреністю № б/н від 01.09.09

від відповідача - Колісник С.Є. - представник за довіреністю № б/н від 11.01.10 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Нова Лінія"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.10.2009

у справі № 26/278 ( .....)

за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрфарба"

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Нова Лінія"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 212006,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрфарба» (далі – позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Нова лінія» (далі –відповідач) про стягнення 181680, 45 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 3981,00 грн. та збитків від інфляції в сумі 26344,55 грн., а всього 212006, 00 грн.

У липні 2009 року Закрите акціонерне товариство «Нова лінія» звернулося до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфарба» про стягнення з останнього штрафу, у розмірі 10 % від суми партій товару, визначених в замовленнях покупця, в сумі 20944, 68 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва у справі № 26/278 від 01.10.2009р. первісний позов задоволено частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Нова лінія» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфарба» 60 768,52 грн. основного боргу, 4 745,22 грн. 3% річних, 26 707,02 грн. збитків від інфляції, 6 000,00 грн. витрат на адвокатські послуги, 2 073,90 грн. державного мита та 305,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство «Нова лінія» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва у справі № 26/278 від 01.10.2009р. скасувати в повному обсязі та прийняти нове, яким позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити, а у задоволенні позовних вимогах за первісним позовом відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято при неповному з’ясуванні всіх обставин справи, з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Так, в судовому засіданні позивачем не було надано жодних доказів виникнення та існування заборгованості за договором поставки № 543/60519 від 19.05.2006 року, який є предметом позову, а місцевим господарським судом, в свою чергу, не досліджено існування такої заборгованості. Також, судом не прийнято до уваги, що в акті звірки станом на 01.12.2008 року відсутнє посилання на договір поставки № 543/60519 від 19.05.2006 року. Дії позивача виключають кваліфікацію поведінки відповідача як порушення зобов’язання, оскільки за умовами договору відповідач несе обов’язок з оплати партії товару, але цей обов’язок, враховуючи умови п.п. 1.6, 4.2, 4.5 Договору поставки, не набув характеру боргу, а кореспондуюче цьому обов’язку право позивача - характеру вимоги.

Крім того, суд безпідставно дійшов висновку про відсутність доказів щодо отримання позивачем замовлення на поставку товару саме в день складання останнім замовлень та неправомірно не застосував п. 8.5 Договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2009 року у справі № 26/278 Закритому акціонерному товариству «Нова лінія» було відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду на 16.12.2009 року та порушено апеляційне провадження у даній справі.

В судових засіданнях неодноразового оголошувалися перерви, про що представники сторін були повідомлені належним чином.

18.01.2010 року представники сторін у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України подали спільне клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги, яке задоволене судом та продовжено строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий термін, ніж передбачено статтями 69,102 Господарського процесуального кодексу України.

Представник апелянта 26.02.2010 року через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав витребувані судом додаткові документи.

Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 01.03.2010 року підтримав апеляційну скаргу та просив рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2009р. у справі № 26/278 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги повністю.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 01.03.2010 року, на виконання вимог ухвали суду від 15.02.2010 року надав банківські виписки за зазначений період, для залучення до матеріалів справи і просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 01.10.2009 р. № 26/278 як таке, що прийняте з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 19.05.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфарба» (далі – сторона 1) та Закритим акціонерним товариством «Нова лінія» (далі – сторона 2) був укладений договір поставки № 543/60519, відповідно до умов якого постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупця товар разом з усіма його приналежностями та документами, що стосуються товару в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у специфікаціях, які є невід’ємною частиною цього договору, а покупець зобов’язався прийняти вказаний товар та оплатити його на умовах цього договору. В подальшому, сторонами були підписані додаткові угоди № 1 від 19.12.2006р., № 2 від 19.11.2007р. та № 3 від 27.11.2008р.

На виконання умов вказаного договору сторона 1 поставила стороні 2 товар на загальну суму 245019, 80 грн., що підтверджується підписаними сторонами накладними: № 00001372 від 04.06.2008 р. на суму 27065, 94 грн., № 00001373 від 04.06.2008 р. на суму 8031,48 грн., № 00001373 від 04.06.2008 р. на суму 8031, 48 грн., № 00001374 від 04.06.2008 р., на суму 956, 70 грн., № 00001374 від 04.06.2008 р., на суму 956,70 грн., № 00001431 від 09.06.2008 р., на суму 2 390, 76 грн., № 00001447 від 10.06.2008 р., на суму 6080, 40 грн., № 00001451 від 11.06.2008 р., на суму 13138, 06 грн., № 00001451 від 11.06.2008 р., на суму 13138, 06 грн., № 00001452 від 11.06.2008 р., на суму 2623, 32 грн., № 00001452 від 11.06.2008 р., на суму 2623, 32 грн., № 00001454 від 11.06.2008 р., на суму 2414, 16 грн., № 00001456 від 11.06.2008 р., на суму 29506, 18 грн., № 00001456 від 11.06.2008 р., на суму 29506, 18 грн., № 00001457 від 11.06.2008 р., на суму 30974, 83 грн., № 00001458 від 11.06.2008 р., на суму 2966,82 грн., № 00001458 від 11.06.2008 р., на суму 2966, 82 грн., № 00001573 від 23.06.2008 р. на суму 4123, 80 грн., № 00001572 від 23.06.2008 р. на суму 6590, 52 грн., № 00001648 від 01.07.2008 р. на суму 4728, 12 грн., № 00001650 від 01.07.2008 р. на суму 3060,00 грн., № 00001735 від 10.07.2008 р. на суму 16262, 21 грн., № 00001736 від 10.07.2008 р. на суму 7037, 14 грн., № 00001776 від 14.07.2008 р. на суму 15876, 36 грн., № 00001897 від 28.07.2008 р. на суму 3970, 44 грн., та не спростовується стороною 2.

Однак, отримавши вказаний товар на загальну суму 245019, 80 грн., сторона 2, в порушення умов договору, розрахувалась за нього лише частково, в зв’язку з чим, станом на момент звернення з позовом до суду, сума боргу складала 181680,45 грн.

В процесі розгляду справи в суді першої інстанції сторона 2 продовжувала сплачувати основний борг, з огляду на що сторона 1 двічі подавала заяви про уточнення позовних вимог, відповідно до яких борг, на момент прийняття рішення, склав 60768, 52 грн., що також не спростоване стороною 2.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, доводи сторони 2 про те, що обов’язок з оплати поставленого товару не набув характеру боргу, оскільки кореспондуюче право сторони 1 не набуло характеру вимоги на підставі п.п.1.6.,4.2.,4.5. договору, в зв’язку з чим має місце прострочка кредитора, колегія суддів вважає недоведеними та безпідставними з огляду на наступне.

Так, дійсно п. 4.5. договору передбачено, що постачальник буде вважатися таким, який виконав зобов’язання поставки товару, якщо він поставив товар до торгівельного центру покупця, зазначеного у замовленні, із усією супровідною документацією, яка вимагається чинним законодавством України та договором, і якщо внаслідок прийняття було встановлено, що товар повністю відповідає вимогам, передбаченим законодавством України, умовами замовлення покупця та договору.

Як стверджує сторона 2, стороною 1 поставлено товар, який не відповідає умовам замовлення покупця, а саме поставлено товар в меншій кількості ніж було зазначено в замовленнях сторони 2.

Відповідно до ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає або відмовитись від передання товару та його оплати.

Попри це, з матеріалів справи вбачається, що сторона 2 не відмовилась від прийняття товару, який був поставлений в меншій кількості, ніж передбачено заявками, а навпаки продовжувала здійснювати часткові оплати за отриманий товар.

Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття та товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1. договору поставки передбачено, що покупець оплачує товари шляхом банківського переказу на рахунок постачальника протягом 45 банківських днів з моменту прийому товару покупцем, за умови, що постачальник надасть належним чином оформлені податкові та видаткові накладні до головного офісу покупця, в термін не більш ніж 3 календарних дні з дня поставки товарів.

Доказів не надання стороною 1 стороні 2 супроводжуючих документів, а саме належним чином оформлених податкових та видаткових накладних, внаслідок чого сторона 2, у відповідності до умов п. 5.1. договору, могла б не виконувати свого обов’язку з оплати отриманого товару, матеріали справи не містять.

Відсутні в матеріалах справи також і докази неможливості реалізації отриманого товару, у зв’язку з недопоставкою необхідної кількості товару.

Таким чином, колегія суддів вважає, що прийнявши товар з належним чином оформленими податковими та видатковими накладними, у сторони 2 виник обов’язок з його оплати і в тому разі, коли товар був поставлений в меншій кількості ніж передбачено договором, а відтак посилання апелянта на ст. 613 ЦК України є безпідставними.

Згідно ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто зі сторони 2 суму боргу за поставлений товар в розмірі 60768, 52 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, 3% річних в сумі 4745, 22 грн. та збитки від інфляції в сумі 26707,02 грн. судом також стягнуто правомірно.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то суд апеляційної інстанції вважає, що вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду частковому скасуванню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у зустрічній позовній заяві, як на підставу своїх позовних вимог, сторона 2 посилається на те, що сторона1 неналежним чином виконувала свої зобов’язання за договором поставки № 543/60519 від 19.05.2006 р., а саме, порушила строки поставки товару за замовленнями:

№ НЛ 880518002 від 18.05.2008 р. на суму 38377,73 грн.,

№ НЛ 1080522028 від 22.05.2008 р. на суму 3863, 40 грн.;

порушила умови договору стосовно кількості, асортименту товару за замовленнями:

№ НЛ 880518002 від 18.05.2008 р. на суму 38377,73 грн.,

№ НЛ 1080522028 від 22.05.2008 р. на суму 3863, 40 грн.,

№ НЛ 180723016 від 23.07.2008 р. на суму 9477, 72 грн.

№ НЛ 1080604044 від 04.06.2008 р. на суму 33505, 27 грн.;

та взагалі не поставила товару за замовленнями:

№ НЛ 1080710014 від 10.07.2008 р. на суму 5762, 52 грн.,

№ НЛ 580716040 від 16.07.2008 р. на суму 32659, 85 грн.,

№ НЛ 980716036 від 16.07.2008 р. на суму 9741,10 грн.,

№ НЛ 1080719006 від 22.07.2008 р. на суму 6491, 16 грн.,

№ НЛ 980730029 від 30.07.2008 р. на суму 19929, 20 грн.,

№ НЛ 580805060 від 05.08.2008 р. на суму 44663, 33 грн.,

№ НЛ 180818021 від 18.08.2008 р. на суму 4975, 56 грн.,

в зв’язку з чим, у відповідності до п. 8.5 додаткової угоди № 1 від 19.12.2006 р. до договору № 543/60519 від 19.05.2006 р., остання зобов’язана сплатити стороні 2 штраф у розмірі 10% від суми партії товару, визначеної у замовленнях, що складає 20944, 68 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.1. договору зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 1 від 19.12.2006 року, товар поставляється покупцю протягом 7 днів з моменту отримання замовлення постачальником, силами та засобами постачальника до відповідного торговельного центру покупця, який вказаний у замовленні, у відповідній кількості та належної якості, а також у відповідності до усіх інших вимог, згідно з замовленням. У разі відсутності на складі постачальника товару та/або неможливості поставки товару, визначеного у замовленні, постачальник повинен протягом одного робочого дня, з моменту отримання замовлення, письмово повідомити покупця про неможливість повного (часткового) виконання даного замовлення. У випадку не надання зазначеного повідомлення у вказаний термін, замовлення покупця вважається прийнятим постачальником до виконання.

Відповідно до п. 4.2. договору, замовлення покупця на поставку товарів обов’язкові для постачальника та можуть надаватись постачальнику у письмовій формі засобами поштового, факсимільного зв’язку, по електронній пошті або у інший спосіб, прийнятний для покупця, за 7 днів до дня поставки ( максимально 7 днів ).

          Як вбачається з матеріалів справи, сторона 2 відраховує пропущення строку поставки товару стороною 1 починаючи з сьомого дня з моменту складання ним замовлення.

Проте, оскільки сторона 2 не довела належними та допустимими доказами факт отримання стороною1 замовлення на поставку товару саме в день складання замовлення, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду стосовно безпідставності твердження сторони 2 щодо порушення стороною 1 строку поставки товару. Сторона 2 могла отримати замовлення пізніше ніж в день складання замовлення.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що при виявленні недостач товару по кількості в процесі його прийому, акт розбіжностей (в довільній формі) складається в присутності представників постачальника (перевізника) і покупця в місці і в момент приймання товару.

Відповідно до ч.1 ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та або упаковки товару та інших умов здійснюється у випадку та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2008 року стороною 2 в присутності сторони 1 складено акт про розбіжність №133011 до транспортної накладної №1330 від 02.06.08, яким зафіксовано недопоставку товару за замовленням № НЛ 880518002 від 18.05.2008 р.

          Доказів складання акту про розбіжність, як-то передбачено договором за замовленнями № НЛ 1080522028 від 22.05.2008 р. на суму 3863, 40 грн., № НЛ 180723016 від 23.07.2008 р. на суму 9477, 72 грн. № НЛ 1080604044 від 04.06.2008 р. на суму 33505, 27 грн. стороною2 не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним факт порушення умов договору стороною 1 стосовно кількості поставленого товару за замовленням № НЛ 880518002 від 18.05.2008 р. на суму 38377,73 грн.

Відповідно до п. 8.5. договору, за порушення строків поставки товару, які обумовлені у п. 4.1 даного договору, інших зобов’язань постачальника за даним договором, стосовно асортименту та/або кількості товару, який підлягає поставці, постачальник зобов’язується сплатити на користь покупця штраф, у розмірі 10% від суми партії товару, визначеної у замовленні покупця.

          Отже, колегія суддів вважає правомірними вимоги сторони2 щодо стягнення зі сторони1 штрафу в сумі 3 837,77 грн.

          Щодо інших недопоставок товару за замовленнями № НЛ 1080522028 від 22.05.2008 р. на суму 3863, 40 грн., № НЛ 180723016 від 23.07.2008 р. на суму 9477, 72 грн., № НЛ 1080604044 від 04.06.2008 р. на суму 33505, 27 грн., то враховуючи відсутність актів про розбіжність, які сторонами не складались, а також будь-яких інших претензій сторони 2 щодо кількості поставленого товару, колегія суддів вважає, що дії сторони 2 свідчать про погодження останньою тієї кількості товару, яка фактично була поставлена, а відтак факт порушення умов договору стороною 1 стосовно кількості поставленого товару за вказаними вище замовленнями, колегія суддів вважає недоведеним.

          При цьому, апеляційною інстанцією також враховано ту обставину, що у відповідності до п.6.4 договору покупець мав право щодо кількості поставленого в партії товару, в письмовій формі пред’явити постачальнику претензію протягом 5 ( п’яти ) днів з моменту поставки відповідної партії товару. Проте своїм правом не скористався.

Послання сторони2 на лист № 4788 від 17.09.09 року, наданий в судовому засіданні апеляційної інстанції, яким остання повідомила сторону 1 про оплату нею залишку боргу тільки після повного виконання поставок товару, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки цей лист, в якості доказу, стороною 2 не був наданий суду першої інстанції, а також датований він вже після звернення сторони 1 з первісним позовом до суду.

Відповідно до п. 8.7 вказаного договору сторона 1 має право затримувати поставку наступної партії товару до моменту оплати попередньої партії товару, а також взагалі її не здійснювати і не нести обов’язків по її поставці.

Як свідчать матеріали справи та додатково подані докази, сторона 2 порушувала умови договору щодо оплати вартості поставленого товару, в зв’язку з чим сторона 1 не здійснювала поставку товару за замовленнями № НЛ 1080710014 від 10.07.2008 р. на суму 5762, 52 грн., № НЛ 580716040 від 16.07.2008 р. на суму 32659, 85 грн., № НЛ 980716036 від 16.07.2008 р. на суму 9741,10 грн., № НЛ 1080719006 від 22.07.2008 р. на суму 6491, 16 грн., № НЛ 980730029 від 30.07.2008 р. на суму 19929, 20 грн., № НЛ 580805060 від 05.08.2008 р. на суму 44663, 33 грн., № НЛ 180818021 від 18.08.2008 р. на суму 4975, 56 грн.

Доказів повної оплати поставки товару, яка передувала вказаним замовленням стороною 2 не надані.

Крім того, посилання сторони 2 на те, що стороною 1 були отримані всі замовлення сторони 2 на поставку товару, оскільки стороною 1 не були надіслані повідомлення стороні 2 про неможливість повного (частково) виконання усіх замовлень, в той час, як умовами договору передбачено обов’язок сторони 1 письмово повідомити сторону 2 про неможливість здійснення поставки товару протягом одного робочого дня, з моменту отримання замовлення, а у випадку не повідомлення у вказаний термін, замовлення сторони 2 вважається прийнятим стороною 1 до виконання, є безпідставними, оскільки вказана обставина не може свідчити про отримання стороною 1 замовлень, по яких взагалі поставок здійснено не було. Доказів відправлення замовлень на поставку товару стороні 1 стороною 2 не надано.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва у справі № 26/278 від 01.10.2009 частковому скасуванню на підставі частини 1 статті 104 ГПК України.

Крім того, розподіл судових витрат на підставі статей 44, 49 ГПК України за розгляд справи в суді першої інстанції має здійснюватись пропорційно задоволеним позовним вимогам. Оскільки адвокатські витрати є складовою судових витрат, то останні також мають розподілятись пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Таким чином, судові витрати, з урахуванням зменшення стороною 1 позовних вимог, за подання первісного позову покладаються на сторону 2, а судові витрати за подання зустрічного позову та за подання апеляційної скарги пропорційно задоволеним позовним вимогам покладаються на сторону 1.

Оскільки суд першої інстанції припустився помилки при розподілі судових витрат, рішення в цій частині підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Нова Лінія" задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду міста Києва у справі № 26/278 від 01.10.2009р. в частині відмови в задоволенні зустрічного позову скасувати частково.

3.Рішення господарського суду міста Києва у справі № 26/278 від 01.10.2009р. в частині розподілу судових витрат по первісному позову змінити.

4.Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Нова Лінія" ( 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168, код 30728887 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфарба " ( 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, офіс 620, код 32384904) 60768(шістдесят тисяч сімсот шістдесят вісім) грн. 52 коп. основного боргу, 4745(чотири тисячі сімсот сорок п’ять) грн. 22 коп. 3% річних, 26707(двадцять шість тисяч сімсот сім ) грн. 02 коп. збитків від інфляції, 2609 (дві тисячі шістсот дев’ять) грн. 95 коп. витрат на адвокатські послуги, 922(дев’ятсот двадцять дві) грн. 20 коп. державного мита та 135 (сто тридцять п’ять) грн. 93 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфарба " (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, офіс 620, код 32384904) на користь Закритого акціонерного товариства "Нова Лінія" ( 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168, код 30728887 ) 3837 (три тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 77 коп. штрафу, 38 (тридцять вісім) грн. 38 коп. державного мита та 57 (п’ятдесят сім) грн. 72 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині зустрічного позову відмовити

5.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфарба " ( 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 23, офіс 620, код 32384904) на користь Закритого акціонерного товариства "Нова Лінія" ( 02121, м. Київ, вул. Харківське шосе, 168, код 30728887) 259 (двісті п’ятдесят дев’ять)грн. 18 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

6.Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи № 26/278 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

Головуючий суддя                                                                      

Судді