Постанова № 8269280, 02.03.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.03.2010 р.                                                             справа №34/159

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:Лаврищева С.С. - за довіреністю №73 від 01.03.2010 року, від відповідача:Коваль Ю.А. - за довіреністю №01/03-08 від 11.02.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Донавторесурси" м.Донецьк

на рішення господарського судуДонецької області

від18.01.2010 року

по справі№34/159 (суддя Кододова О.В.)

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Донавторесурси" м.Донецьк

доколективного підприємства “Трест Донецькжитлобуд №1” м. Донецьк

простягнення основного боргу в сумі 5363,00грн., пені в розмірі 1276,93грн., штрафу за порушення строків оплати більше 20-ти днів в сумі 1036,30грн., плати за користування чужими грошовими коштами в розмірі 168,41грн., штрафу за односторонню відмову від виконання своїх зобов’язань в сумі 2072,60грн. Рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2010 року у справі №34/159 в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Донавторесурси" м.Донецьк (далі по тексту - ТОВ "Фірма"Донавторесурси") до колективного підприємства “Трест Донецькжитлобуд №1” м. Донецьк (далі по тексту - КП “Трест Донецькжитлобуд №1”) про стягнення основного боргу в сумі 5363,00грн., пені в розмірі 1276,93грн., штрафу за порушення строків оплати більше 20-ти днів в сумі 1036,30грн., плати за користування чужими грошовими коштами в розмірі 168,41грн., штрафу за односторонню відмову від виконання своїх зобов’язань в сумі 2072,60грн. - відмовлено. Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту постачання продукції саме на виконання договору №66 від 03.04.2008 року, що свідчить про наявність недоговірних відносин між сторонами по справі.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив і неправильно застосував норми матеріального права, а саме не прийняв до уваги того, що позивачем були заявлені позовні вимоги саме в межах укладеного між сторонами по справі договору №66 від 03.04.2008 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком №1322 від 26.11.2008 року, податковою накладною №1287 від 26.11.2008року, довіреністю серії ЯПЛ №873214/328 від 26.11.2008 року.

Також скаржник зазначає, що законодавством не передбачено обов’язковість вказівки в рахунку посилань на договір, а також звертає увагу на наявність посилання на спірний договір в податковій накладній.

Крім того, заявник не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності позадоговірних відносин між сторонами по справі, оскільки як в суді першої, так і апеляційної інстанції зазначив, що інших договорів між ними укладено не було, а надані їм докази свідчать про факт постачання продукції саме на виконання договору №66 від 03.04.2008 року.

В апеляційній скарзі наведені і інші заперечення, які, на думку відповідача, є підставою для скасування оскарженого рішення.

Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу №01/03-09 від 11.02.2010 року та під час судового засідання просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки викладені в ній доводи не відповідають обставинам справи та діючому законодавству.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між ТОВ "Фірма"Донавторесурси" (постачальник) та КП “Трест Донецькжитлобуд №1” - 03.04.2008 року було укладено договір №66 (далі по тексту - договір), згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов’язується поставити, а покупець зобов’язується прийняти та сплатити наступний товар: паливно-мастильні матеріали, а саме дизельне паливо, бензин марки А-76, А-80, А-92, А-95 (далі по тексту товар), кількість, вартість, загальна сума –згідно виставлених рахунків. Рахунок дійсний протягом дня виписки.

Відповідно до п.4.1. договору, покупець перераховує постачальнику вартість товару шляхом передплати у розмірі 100% протягом трьох банківських днів з моменту укладення договору, або шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника по факту поставки товару не пізніше 3-х днів з моменту поставки.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що платіж вважається здійсненим у день отримання грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Згідно з п.5.2. договору, при несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, діючої в період, за який сплачується пеня, від вартості несплаченого товару. При порушенні строків оплати, передбачених п.4.1 даного договору, більше 20 днів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості несвоєчасно сплаченої продукції, при цьому нарахування пені не припиняється.

Відповідно до п.5.3. договору поставки за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки, в т.ч. не отримані доходи, в порядку, передбаченому законодавством.

В пункті 5.6 договору сторони узгодили, що за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань впродовж дії договору винна сторона сплачує штраф в розмірі 20% вартості товару.

Згідно з п.9.1 договору, останній набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2008 року.

На виконання умов договору, позивач, на підставі рахунку №1322 від 26.11.2008року (а.с.11), за видатковою накладною №1287 від 26.11.2008 року (а.с.9), податковою накладною №1287 від 26.11.2008року (а.с.25) передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 10363,00грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на вищезазначених накладних та довіреністю серії ЯПЛ №873214/328 від 26.11.2008року на ім’я Маленко В.Г. (а.с.10).

Відповідачем зобов’язання з оплати поставленого товару були виконані частково (а.с.12), внаслідок чого за ним утворилася заборгованість у сумі 5363 грн.00 коп.

У зв’язку з тим, що відповідачем зобов’язання щодо погашення вищезазначеної заборгованості не були виконані своєчасно та в повному обсязі, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до КП “Трест Донецькжитлобуд №1” про стягнення основного боргу в сумі 5363,00грн., пені в розмірі 1276,93грн., штрафу за порушення строків оплати більше 20-ти днів в сумі 1036,30грн., плати за користування чужими грошовими коштами в розмірі 168,41грн., штрафу за односторонню відмову від виконання своїх зобов’язань в сумі 2072,60грн., у задоволенні яких рішенням господарського суду Донецької області від 18.01.2010 року по справі № 34/159 відмовлено.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржене рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

З огляду на те, що рахунок №1322 від 28.11.2008року, який є невід'ємною частиною договору №66 від 03 квітня 2008 року, не містить посилання на останній, як і надані позивачем накладні (а.с.9,25), а інших доказів в підтвердження факту постачання товару саме за спірним договором позивачем не надано, суд першої інстанції у рішенні від 18.01.2010 року дійшов висновку щодо наявності між сторонами недоговірних відносин, які виконувалися поза межами договору від 03 квітня 2008 року та відсутності у суду повноважень вийти за межі заявлених позовних вимог, з чим судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, найменування поставленої позивачем відповідачу продукції тотожна найменуванню продукції, обумовленої вищевказаним договором та рахунком №1322 від 28.11.2008 року. Крім того, як вбачається з пояснень позивача, інших договорів, окрім спірних правовідносин з поставки пальне-мастильних матеріалів, між сторонами укладено не було.

До того ж, у відзиві на позовну заяву (а.с18) відповідач вказує саме на наявність договірних правовідносин між сторонами по справі, а саме за договором №66 від 03.04.2008 року. Однак в апеляційній інстанції відповідач свої твердження безпідставно змінив і став заявляти, що поставка товару була поза межами договору №66 від 03.04.2008 року. Проте доказів в обґрунтування цього факту суду апеляційної інстанції не надав та твердження позивача з цього питання не спростував.

Посилання відповідача на те, що між сторонами по справі досягнуто усної угоди щодо поставки дизельного палива на суму 5000грн.00 коп. не приймаються до уваги колегії суддів, оскільки ціна товару, зазначена в рахунку №1322 від 28.11.2008 року тотожна вартості поставленого товару за видатковою накладною №1287 від 26.11.2008 року, підписаною уповноваженим представником відповідача, що дає підстави стверджувати про узгодження сторонами суттєвих умов договору, зокрема ціни товару.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що надання товару позивачем відповідачу здійснювалося на виконання договору №66 від 03.04.2008 року, який за своєю правовою природою є поставкою.

Отже, спірні відносини, регулюються згідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі по тексту ГК України).

Згідно зі ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти цей товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, відповідно до п.5 ст.265 ГК України, поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом. Тобто договор поставки повинен бути здійсненим в письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не передбачено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Вищевказаний договір вчинений в належній формі, підписаний представниками обох сторін та засвідчений їх печатками, що відповідає положенням ст.ст. 205-209 Цивільного кодексу України, тобто є правомірним правочином.

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Предметом спору є стягнення основного боргу в сумі 5363,00грн., пені в розмірі 1276,93грн., штрафу за порушення строків оплати більше 20-ти днів в сумі 1036,30грн., плати за користування чужими грошовими коштами в розмірі 168,41грн., штрафу за односторонню відмову від виконання своїх зобов’язань в сумі 2072,60грн. за договором №66 від 03.04.2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав, що підтверджується видатковою накладною №1287 від 26.11.2008 року (а.с.9) та податковою накладною №1287 від 26.11.2008року (а.с.25).

В свою чергу, відповідач не виконав свої зобов'язання з повної та своєчасної оплати отриманого товару у встановлені строки.

В матеріалах справи відсутні докази оплати заборгованості у розмірі 5363 грн. 00коп. Не надано таких доказів як суду першої, так і апеляційної інстанції.

З огляду на те, що існування основної заборгованості у сумі 5363 грн. 00 коп. за договором підтверджено наявними у справі доказами та не спростовано відповідачем, Донецький апеляційний господарський суд задовольняє вимоги про її стягнення в цій частині.

Позивачем заявлено до стягнення пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по оплаті вартості поставленого за договором товару за період з 02.12.2008 року по 23.11.2009 року у розмірі 1276,93грн. згідно розрахунку ціни позову (а.с.5).

Статтею 230 ч.1 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 551 ч. 2 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч.4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що при несвоєчасній оплаті поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

З огляду на те, що позивачем при нарахуванні пені були порушені вимоги п.6 ст.232 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконане, апеляційний суд частково задовольняє вимоги в частині стягнення пені в розмірі 641грн.52 коп. за період з 02.12.2008 року по 02.06.2009 року.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф за порушення строків оплати більше 20-ти днів, нарахування якого передбачено п.5.2 договору, в сумі 1036,30грн. та плату за користування чужими грошовими коштами в розмірі 168,41грн., які суд апеляційної інстанції задовольняє з огляду на доведеність позивачем прострочки оплати відповідачем поставленого товару та правильність нарахування позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення суму штрафу за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов’язань за договором (п.5.6) в сумі 2072,60грн., у задоволенні якої колегія суддів відмовляє, оскільки позивачем не доведено факту відмови відповідача від виконання своїх зобов’язань за спірним договором.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна інстанція частково скасовує рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2010 року по справі №34/159, оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального права при неповному з'ясуванні істотних обставин справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати відносяться на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Донавторесурси" м.Донецьк –задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 18.01.2010 року по справі №34/159 - частково скасувати.

Резолютивну частину рішення від 18.01.2010 року по справі №34/159 викласти в наступній редакції:

Стягнути з колективного підприємства “Трест Донецькжитлобуд №1” (83083, м.Донецьк, пр.Комсомольський, 15, р/р 26008301610076 в АКБ "Національний кредит", МФО 335720, код ЗКПО 01237359) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма"Донавторесурси" (83108, м.Донецьк, пр.Партизанський, АТП 11421, р/р26007001300160 у ВАТ „ЄВРОПРОМБАНК”, МФО 377090, код ЗКПО 30651563, ИНН 306515605643) основний борг в розмірі 5363,00грн., пеню в сумі 641грн.52 коп., штраф за порушення строків оплати більше 20-ти днів в сумі 1036,30грн., плату за користування чужими грошовими коштами в розмірі 168,41грн., витрати по сплаті державного мита при поданні позовної заяви в розмірі 74грн.15 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 171 грн. 56 коп. та витрати по сплаті державного мита при поданні апеляційної скарги в сумі 37 грн. 07 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС

           5.ГСДО