Постанова № 8269119, 02.03.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

02.03.2010 р.                                                             справа №36/385

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:суддів

за участю представників сторін: від позивача:Козлов Є.М. - довір. № 14/12 від 10.12.2009р., від відповідача:Бібердієв С.Ф. - довір. б/н від 01.02.2010р., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Марвей", м. Маріуполь Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області

від28.12.2009 року

по справі№ 36/385

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова група "Нафтохім", м. Київ

дотовариства з обмеженою відповідальністю "Марвей", м. Маріуполь Донецької області

простягнення 786 860,66 грн. В С Т А Н О В И В:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.12.2009р. по справі № 36/385 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова група „Нафтахім”, м. Київ про вжиття заходів до забезпечення позову.

Вказаною ухвалою суду накладено арешт на грошові кошти в сумі заявлених позовних вимог у розмірі 786860,66грн., що є на всіх рахунках товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей”, ЄДРПОУ 25604035, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Меламеда, б.30, а також відомих позивачу рахунках №2600201773709 та №2063100033709 у філії ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”, МФО 335957.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач по справі звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу місцевого господарського суду по справі № 36/385 від 28.12.2009р., як таку, що прийнята з порушенням норм процесуального права: ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України. За ствердженням заявника скарги місцевий господарський суд оскаржуваним процесуальним документом фактично блокував господарську діяльність відповідача. Такі заходи, за ствердженням скаржника є необгрунтованими, не підтвердженими ніякими доказами та, враховуючи специфіку та сезонність підприємства відповідача, можуть призвести до незворотних процесів.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою технічних засобів.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, суд встановив.

          Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова група „Нафтахім”, м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області до товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей”, м. Маріуполь про стягнення 786860,66грн.

До позовної заяви позивачем надано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі заявлених позовних вимог у розмірі 786860,66грн., що є на всіх рахунках товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей”, ЄДРПОУ 25604035, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Меламеда, б.30, а також відомих позивачу рахунках №2600201773709 та №2063100033709 у філії ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”, МФО 335957.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, яка подала позов, має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь–якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Позивач в заяві про забезпечення позову посилається на листування , що, на його думку свідчить про небажання відповідача сплатити борг.

За ствердженням позивача заява про вжиття заходів забезпечення позову є цілком обґрунтованою та виступає гарантією реального виконання рішення господарського суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Згідно позиції Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. N 01-8/2776 "Про деякі питання практики забезпечення позову" у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, враховуючи вимоги викладені в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, судова колегія дійшла висновку про те, що позивачем не було наведено суду безумовних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів.

Із поданих матеріалів справи судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Окрім того, позивачем не наведено доказів того, що невжиття таких заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Під час встановлення відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, -

П О С Т А Н О В И Л А :

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Марвей", м. Маріуполь на ухвалу господарського суду Донецької області від 28.12.2009р. по справі № 36/385 - задовольнити.

          Ухвалу господарського суду Донецької області від 28.12.2009р. по справі № 36/385 - скасувати.

          В клопотанні товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова група „Нафтахім”, м. Київ про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні. Головуючий           Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1- позивачу

          1- відповідачу

          1- госп. суду

          1-у справу

          1-ДАГС