Постанова № 8269092, 26.02.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.02.2010 р. справа №30/150

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Гези Т.Д.

суддів:Акулової Н.В., Скакуна О.А.

при секретарі:Денисенко К.С.

за участю представників сторін:

від позивача:Фесечко О.В. дов. від 25.01.10.

від відповідача:ОСОБА_6 дов. від 24.10.09.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області

від14.12.2009 року

у справі№30/150

за позовом:Закритого акціонерного товариства «Укрінвест»м. Донецьк

до відповідача:Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Донецьк

простягнення грошових коштів, сплачених за поліграфічну продукцію з урахуванням інфляційних та 3% річних в сумі 5212грн.23коп.

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Укрінвест»м. Донецьк (далі - ЗАТ «Укрінвест»), звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Донецьк (далі ФОП ОСОБА_7.), про стягнення грошових коштів, сплачених за поліграфічну продукцію з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних у сумі 5212грн.23коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобовязань щодо виконання робіт, в підтвердження чого до матеріалів справи ним були надані копії наступних документів: претензія №23/07-09 від 23.07.2009 року, відповідь на претензію від 31.08.2009 року, рахунок №22/12-01 від 22.12.2008 року, платіжне доручення №847 від 23.12.2008 року, акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 23.12.2008 року.

Рішенням господарського суду Донецької області від 14.12.2009 року у справі №30/150 позовні вимоги ЗАТ «Укрінвест»задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи підприємця ОСОБА_7 м. Донецьк на користь Закритого акціонерного товариства «Укрінвест»м. Донецьк, суму збитків у розмірі 4675 грн.; державне мито в розмірі 91грн.47коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 211грн.68коп. У решті позовних вимог відмовлено.

В обґрунтування рішення, місцевий суд послався на те, що вимоги позивача в задоволеній частині доведені належним чином та підтверджуються матеріалами справи. Вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних є необґрунтованими та недоведеними, і тому задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_7, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить рішення у даній справі скасувати, прийняти нове рішення, яким позивачеві у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте судом першої інстанції з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права. Заявник апеляційної скарги стверджує про те, що у відповідності до чинного цивільного законодавства у суду були відсутні підстави для стягнення збитків за договором, який не припинено сторонами у відповідному порядку. Крім того, рішення господарського суду не містить посилань на юридичні та фактичні підстави для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків. Скаржник стверджує про те, що господарським судом не було зясовано обставин, при яких позивачем отримано підписаний відповідачем акт приймання виконаних робіт, що має вирішальне значення у справі.

Позивач, Закрите акціонерне товариство «Укрінвест», проти апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до вимог чинного законодавства. Позивач наполягає на необґрунтованості та безпідставності мотивів, з яких подана апеляційна скарга. Просить залишити рішення господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Господарським судом Донецької області встановлено, що між сторонами було досягнуто усну домовленість, відповідно до якої відповідач, який є виконавцем робіт, взяв на себе зобовязання здійснити друк листівок в кількості 150 штук і конвертів євро в кількості 150 штук.

Відповідачем був виставлений рахунок №22/12-01 від 22 грудня 2008 року на суму 4675,00 грн., який оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням №847 від 23 грудня 2008 року.

Позивач 23.07.2009 року направив на адресу відповідача претензію №23/07-09 про повернення грошових коштів, сплату пені у звязку з тим, що відповідачем в порушення умов угоди так і не передано поліграфічну продукцію з вимогою повернути грошові кошти, сплачені за поліграфічну продукцію.

31.08.2009 року відповідачем дана відповідь №31/08-01 на претензію, у якій вказано, що претензія була розглянута, і не визнана в повному обсязі, з тих підстав, що 23.12.2008 року позивачу передана поліграфічна продукція та Акт прийому - передачі виконаних робіт.

Позивач, заперечує факт отримання поліграфічної продукції, в свою чергу відповідач стверджує про те, що попередня оплата виконаної роботи сторонами не передбачалась, що підтверджується платіжним дорученням №847 від 23.12.2008 року, в графі «призначення платежу»якого вказано «оплата за листівки, конверти відповідно рахунку №22/12-01 від 22.12.2008 року», а не передплата. Крім того, 23.12.2008 р. відповідач передав позивачеві поліграфічну продукцію разом з Актом прийому-передачі виконаних робіт. Передати виготовлену продукцію іншому замовнику відповідач не мав можливості, оскільки на листівках було надруковане новорічне побажання клієнтам позивача від імені керівника підприємства - І.Ю. Шакурова.

Ухвалюючи оскаржуване рішення господарський суд дійшов висновку про те, що матеріалами справи доведені понесені позивачем збитки в сумі 4675грн.

Однак, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з врахуванням пояснення представників сторін, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи позивач, ЗАТ «Укрінвест», звернувся із позовом, в якому просив стягнути з відповідача грошові кошти, сплачені за поліграфічну продукцію, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 5212грн.23коп.

Заявою від 17.11.2009 року №48 позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги, та просив в тексті позовної заяви і в доданому до неї розрахунку ціни позову змінити використане слово «пеня»на слова «три відсотки річних».

У судовому засіданні суду першої інстанції 14.12.2009 року представник позивача зазначив, що правовий статус стягуваної суми у розмірі 4675грн. це збитки, оскільки правове обґрунтування стягнення збитків зазначено у тексті позовної заяви. Зазначене зафіксовано в протоколі судового засідання від 14.12.2009 року.

Господарський суд Донецької області розглянув справу з урахуванням вимог, визначених у заяві від 17.11.2009 року №48 та з урахуванням визначення правого статусу стягуваної суми у розмірі 4675 грн., як збитків.

За своєю правовою природою усна домовленість сторін є договором підряду.

У відповідності до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до пункту 4 частини 1 статті 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Тобто збитки є одним із видів правових наслідків порушення зобовязання .

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у звязку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно з ч.1 ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України боржник, який порушив зобовязання, повинен відшкодувати кредитору у повному обсязі завдані порушенням збитки, включаючи реальні збитки та упущену вигоду.

У відповідності з ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Необхідними умовами цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню збитків за загальними правилами є:

-протиправність поведінки особи;

-збитки, як результат протиправної поведінки;

-причинний звязок між протиправною поведінкою і завданими збитками;

-вина особи, що заподіяла збитками;

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобовязань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Тобто, для застосування відповідальності у вигляді стягнення збитків, позивач повинен довести наявність у нього збитків, протиправних винних дій відповідача у вигляді неналежного виконання договірних зобовязань, та причинного звязку між збитками позивача та діями відповідача.

Згідно з частиною другою статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Позивач наполягає на тому, що неправомірні дії відповідача щодо непоставки товару завдали позивачу збитки у вигляді того, що він зазнав витрат (в розмірі перерахованих відповідачу грошей).

Статтею 226 Господарського кодексу України встановлені умови і порядок відшкодування збитків.

Як вбачається із матеріалів справи вони не містять доказів наявності у сторін підписаного уповноваженими особами макету поліграфічної продукції, заявки на виготовлення продукції, строків виконання досягнутої між сторонами усної домовленості щодо друку листівок в кількості 150 штук і конвертів євро в кількості 150 штук тощо.

З огляду на викладене та, беручи до уваги надані до матеріалів справи докази, судова колегія вважає, що позивачем не доведено підстав та умов для стягнення збитків у звязку із недоведенням протиправної поведінки відповідача, щодо непоставки поліграфічної продукції, наявності причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача та збитками, його вина та збитки, як результат протиправної поведінки відповідача.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення частково не відповідає приписам матеріального права, а також фактичним обставинам справи, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення - частковому скасуванню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2009 року у справі №30/150 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2009 року у справі №30/150 скасувати частково.

Відмовити у задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Укрінвест» м. Донецьк до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_7 м. Донецьк в частині стягнення суми збитків в розмірі 4675грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укрінвест»м. Донецьк, бул. Шевченка, буд.6-Б (код ЄДРПОУ 25102871) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита в сумі 51грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий

Судді:

Надруковано 5 прим.:

1 прим. у справу;

2 прим. - сторонам;

1 прим. ГСДО;

1 прим. ДАГС