Постанова № 8268611, 16.02.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.02.2010 р.                                                             справа № 16/34

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.

суддівАкулової Н.В. , Колядко Т.М. за участю представників сторін: від позивача:Русіна Ю.О. за дов. № 10б/3 від 22.01.2010 року від відповідача:не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства „Донецькбудматеріали” м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від04.12.2009 року

по справі№ 16/34 (суддя Манжур В.В.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства «Донецькбудматеріали»м. Донецьк

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»м. Київ в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»м. Донецьк

провитребування майна із незаконного володіння, зобов’язання звільнити приміщення та стягнення 257281,52 грн.           Відкрите акціонерне товариство «Донецькбудматеріали»м. Донецьк (далі по тексту ВАТ «Донецькбудматеріали») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»м. Київ в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»м. Донецьк (далі по тексту ТОВ «Мультисервіс») про витребування майна із незаконного володіння, зобов’язання звільнити приміщення та стягнення заборгованості за договором оренди в сумі 257281,52 грн., у тому числі суми неустойки в розмірі 63380,93 грн., суму компенсації вартості комунальних послуг в розмірі 5519,23 грн., суму заборгованості в розмірі 168676,94 грн., суму пені в розмірі 10624,43 грн., індекс інфляції в розмірі 7353,21 грн. та 3% річних в розмірі 1726,78 грн.           Позивач в порядку ст. 22 ГПК України надав до суду першої інстанції доповнення від 24.02.2009р. про уточнення позовних вимог та просив витребувати у відповідача майно із незаконного володіння, зобов’язати звільнити приміщення та стягнути суму неустойки в розмірі 126283,63 грн., суму компенсації вартості комунальних послуг в розмірі 10721,91 грн., суму заборгованості в розмірі 148676,94 грн., суму пені в розмірі 10619,06 грн., індекс інфляції в розмірі 12244,84 грн. та 3% річних в розмірі 1725,80 грн.           В подальшому у доповненнях від 25.05.2009р. про уточнення позовних вимог позивач просив суд витребувати у відповідача майно із незаконного володіння, зобов’язати звільнити приміщення та стягнути суму неустойки в розмірі 254790,16 грн., суму компенсації вартості комунальних послуг в розмірі 19521,08 грн., суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 135920,78 грн., суму пені в розмірі 10619,06 грн. та 3% річних в розмірі 1725,80 грн. Господарський суд Донецької області розглянув остаточні вимоги та рішенням від 04.12.2009 року по справі № 16/34 припинив провадження по справі стосовно позовних вимог про витребування у відповідача майна із незаконного володіння та зобов’язання звільнити орендоване приміщення відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору. У задоволенні позовних вимог ВАТ „Донецькбудматеріали” до ТОВ “Мультисервіс” м.Київ в особі Донецької філії ТОВ “Мультисервіс” м. Донецьк про стягнення суми неустойки в розмірі 254790,16 грн., суми компенсації вартості комунальних послуг в розмірі 19521,08 грн., суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 135920,78 грн., суми пені в розмірі 10619,06 грн. та 3% річних в розмірі 1725,80 грн. –відмовив, посилаючись на оголошення в газеті „Голос України” про порушення справи про банкрутство відповідача 20.06.2009 року на підставі ч. 1 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкруттом” та вважає погашеними борги, які не заявлені позивачем як конкурсним кредитором у відповідності з вищезазначеним Законом.

          ВАТ „Донецькбудматеріали”, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, а вимоги про стягнення грошових сум задовольнити.

          Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд Донецької області не вірно застосував матеріальне право, а саме Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 38 ГПК України, чим порушив вимоги Конституції України щодо здійснення правосуддя, а саме не вирішив спір про стягнення з відповідача боргу з урахуванням індексу інфляції, річних та пені по суті, а також не звернув уваги на те, що позивач не є конкурсним кредитором відносно відповідача, а тому вимоги ст. 14 вищевказаного Закону до нього не застосовуються.

          ТОВ „Мультисервіс” відзив на апеляційну скаргу суду не надав, явку свого повноважного представника у судове засідання не забезречив, хоча про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечує проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, тому відповідно до ст. 75 ГПК України та з урахуванням строків, передбачених ст. 102 ГПК України, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у матеріалах справи документами.

Ухвалою від 26.01.2010 року Донецький апеляційний господарський суд зобов’язав відповідача надати копію ухвали господарського суду м. Києва про затвердження реєстру кредиторів у справі про банкрутство № 44/302-б, провадження по якої порушено ухвалою від 25.05.2009 року за заявою Спеціалізованого державного підприємства «Укрспец’юст»Міністерства юстиції України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мультисервіс»м. Київ (суддя Чеберяк П.П.), яка останнім була виконана.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -

                                                  В С Т А Н О В И В :

          Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2008р. між ВАТ „Донецькбудматеріали” (Орендодавець) та ТОВ “Мультисервіс”(Орендар) був укладений договір оренди за № 06-06, згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 390,62 кв.м в адміністративній будівлі за адресою: пр.Ватутіна, 33-а, м. Донецьк, 83015, яке знаходиться на балансі позивача, про що був складений акт приймання-передачі від 02.01.2008р.

Договір вступив в силу після підписання його уповноваженими представниками сторін та діяв з 02.01.2008р. до 31.12.2008р. (п.4.1. договору).

Пунктом 10.2. договору передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, повинна направити пропозицію про це другій стороні за договором.

Така пропозиція про припинення договору оренди була направлена позивачем на адресу відповідача 20.11.2008р., також, про наміри припинити орендні відносини з 31.12.2008р. з відповідачем, ВАТ „Донецькбудматеріали” висловлювало в листах за № 10б/120 від 20.11.2008р., № 10б/132 від 26.12.2008р. та в телеграмі від 29.12.2008р.

Відповідно до п. 10.1. договору оренди, дія даного договору припиняється внаслідок закінчення строку, на якій він був укладений, внаслідок чого та на підставі статті 785 Цивільного кодексу України, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою витребувати у відповідача майно із незаконного володіння, зобов’язати звільнити приміщення та стягнути суму неустойки в розмірі 254790,16 грн., суму компенсації вартості комунальних послуг в розмірі 19521,08 грн., суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 135920,78 грн., суму пені в розмірі 10619,06 грн. та 3% річних в розмірі 1725,80 грн., з урахуванням остаточних вимог.

          Рішенням суду Донецької області від 04.12.2009 року позовні вимоги в частині витребування майна із незаконного володіння та зобов’язання звільнити орендоване приміщення були припинені на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України. Що стосується стягнення заборгованості, то суд першої інстанції в цій частині позову відмовив.

          Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржуване рішення у повному обсязі.

          Перевіряючи оскаржуване рішення, судова колегія дійшла висновку, що воно скасуванню не підлягає з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту приймання-передачі від 24.04.2009р. орендоване приміщення було повернуто Орендодавцю. Тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано припинив провадження у справі № 16/34 стосовно позовних вимог про витребування у відповідача майна із незаконного володіння та зобов”язання звільнити орендоване приміщення на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Що стосується відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми неустойки в розмірі 254790,16 грн., суми компенсації вартості комунальних послуг в розмірі 19521,08 грн., суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції в розмірі 135920,78 грн., суми пені в розмірі 10619,06 грн. та 3% річних в розмірі 1725,80 грн., то судова колегія також погоджується з таким висновком господарського суду.

Так, 25.05.2009р. господарським судом міста Києва порушено провадження у справі № 44/302-б про банкрутство ТОВ “Мультисервіс” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

У газеті „Голос України” 20.06.2009р. опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ “Мультисервіс”(код ЄДРПОУ 25635917).

Згідно Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсним кредитором є кредитор за вимогами боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 вказаного Закону конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов”язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Згідно з вимогами ч.2 ст. 14 вказаного Закону, вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Як вбачається з ухвали від 06.10.2009 року по справі № 44/302б, яка надійшла на вимогу Донецького апеляційного господарського суду, суд м. Києва цією ухвалою визнав кредиторів та затвердив їх реєстр, однак позивач до них не війшов.

З матеріалів справи вбачається, що заявлені позивачем вимоги виникли саме до дня порушення провадження у справі про банкрутство відповідача, однак позивач не скористався своїм правом на захист, відповідно до діючого законодавства та норм ч. 1 ст. 14 вищезазначеного Закону.

Отже, ВАТ „Донецькбудматеріали” є конкурсним кредитором, а тому, згідно з приписами ч. 2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, вимоги, що не заявлені протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, не розглядаються господарським судом та вважаються погашеними.

          Враховуючи вищенаведене, господарський суд правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми неустойки, суми компенсації вартості комунальних послуг, суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, суми пені та 3% річних, не порушуючи норми як матеріального, так і процесуального права, у зв'язку з чим судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення по справі № 16/34 та вважає його законим і обґрунтованим.

          Що стосується інших доводів заявника апеляційної скарги, то вони апеляційним судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Донецькбудматеріали” м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2009 року по справі № 16/34 залишити без змін.

Головуючий          О.А. Скакун

Судді:          Н.В. Акулова

          Т.М. Колядко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС