Постанова № 8268595, 16.02.2010, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.02.2010 р.                                                             справа № 24/273

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Скакуна О.А.

суддівАкулової Н.В. , Колядко Т.М. за участю представників сторін: від позивача:Чудакова О.В. за дов. б/н від 15.02.2010 року від відповідача:не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-Плюс” м. Макіївка Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області

від08.12.2009 року

по справі№ 24/273 (суддя Ломовцева Н.В.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-Плюс” м. Макіївка Донецької області

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Укрвостокпром” м. Донецьк

про                                                  стягнення 3500 грн.

          Товариство з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-Плюс” м. Макіївка Донецької області (далі по тексту ТОВ „ФМ „Старт-Плюс”) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрвостокпром” м. Донецьк (далі по тексту ТОВ „Укрвостокпром”) про стягнення 3500 грн. на відшкодування вартості безпідставно набутого майна.

          Рішенням від 08.12.09р. по справі № 24/273 господарський суд Донецької області у задоволенні позовних вимог ТОВ „ФМ „Старт-Плюс” відмовив з посианням на їх недоведеність.

          Рішення суду мотивовано також тим, що позивач не довів, що повернення переданого в оренду майна є неможливим і навіть незнаходження майна в місті, оговореному в договорі і припустимість порушення відповідачем умов п. 4.5 зазначеного договору, не є тотожними неможливості повернення спірного майна.

          Не погодившись з рішенням суду, ТОВ „ФМ „Старт-Плюс” подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 08.12.09р. по справі № 24/273 та прийняти нове рішення, яким позовні вимог позивача задовольнити.

          Заявник апеляційної скарги вважає, що зазначене вище рішення суду постановлено внаслідок неповного з’ясування обставин, які мають значення для справи, що в свою чергу призвело до прийняття судом першої інстанції невірного рішення.

          На думку заявника скарги, суд, вирішуючи справу по суті та постановляючи рішення по справі № 37/138 не прийняв до уваги заперечення відповідача про те, що суттєвими вимогами договору було визнано місце розташування орендованого обладнання –м. Макіївка-17, пер. Трочинського (п. 4.4 договору), але господарський суд не врахував та не прийняв як доказ у відповідності до ст.ст. 33, 34 ГПК України акт від 23.08.2009 року, який було складено комісією позивача і який свідчить про те, що обладнання по вищезазначеній адресі відсутнє.

          ТОВ „Укрвостокпром” відзив на апеляційну скаргу не надало, явку свого повноважного представника у судове засідання не забезпечило, хоча про час та місце слухання справи було повідомлено належним чином.

          Представник позивача у судовому засіданні висловився на підтримку своїх доводів, викладених в апеляційній скарзі та не заперечує проти розгляду апеляційної скарги у відсутності представника відповідача, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням строків, передбачених ст. 102 ГПК України, судова колегія розглядає скаргу по суті за наявними у справі доказами у відсутності останнього.

          Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Донецький апеляційний господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

          Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ „Старт-Плюс” (орендодавець) та ТОВ „Укрвостокпром” (орендар) укладено договір оренди обладнання № 167а/1 від 18.11.2006р. Договір укладено без протоколу розбіжностей та додаткових угод.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове користування морозильний ларь (обладнання) для збереження і продажу морозива і полуфабрикатів виробництва ТОВ „Фабрика морозива „Старт-Плюс”.

Факт передачі обладнання (укомплектована морозильна камера моделі 335, серійний номер 8536, вартістю 3500 грн.) орендарю підтверджується актом приймання-передачі морозильної камери від 18.11.2006р.

Як вбачається з умов договору строк його дії в ньому не визначено.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що орендодавець не пізніше, ніж за два дні повідомляє орендатора про необхідність повернення морозильного ларя. Орендар, в свою чергу, повинен протягом двох днів після отримання повідомлення повернути морозильний ларь.

У зв’язку з цим позивач, відповідно до приписів п. 6.2 договору направив відповідачеві листи про відмову від договору з 15.08.2009 року (одне за місцем розміщення ларя у м. Макіївці, другий лист за юридичною адресою відповідача, які були повернуті у зв’язку із незнаходженням за вказаними адресами).

На думку позивача, договір припинив свою дію 15.08.2009 року, а з 17.08.2009 року відпала підстава, за якою відповідач отримав ларь у тимчасове користування.

Відповідно до п. 4.4, адреса та місце дислокації орендованого обладнання є Макіївка-17, провулок Трочинського, а згідно п. 4.5 договору зміна адреси та місця дислокації орендованого обладнання повинно бути узгоджено між повноважними представниками сторін.

Виїздом комісії позивача на місце було встановлено, що обладнання за вказаною адресою відсутнє, про що було складно відповідний акт від 23.08.2009 року.

Згідно зазначеного акту від 23.08.2009 року морозильний ларь моделі № 335, серійний номер 8536 вартістю 3500 грн. у відповідача відсутній.

Внаслідок того, що повернути морозильний ларь в натурі виявилося неможливим, позивач звернувся до господарського суду Донецької області з вимогою стягнути з відповідача на відшкодування вартості безпідставно набутого майна 3500 грн., у задоволенні якої рішенням суду від 08.12.2009 року відмовлено.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє оскаржуване рішення у повному обсязі.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, з урахуванням пояснень представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 3500грн. на відшкодування вартості безпідставно набутого майна, посилаючись на той факт, що в натурі повернути морозильний ларь виявилось неможливим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк.

Частиною 2 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

З наведеної норми права та умов п. 6.2. договору оренди № 167а/1 від 18.11.2006 року вбачається можливість односторонньої відмови від договору, оскільки повернення речі орендодавцю можливе лише у разі припинення договору.

Оскільки підстава, на якій було набуте відповідачем спірне майно відпала з моменту його витребування, а саме з 17.08.2009р., то відповідач з цього часу, в силу приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України, є особою, яка набула спірне майно без достатньої правової підстави.

Згідно ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Як на підставу неможливості повернення морозильного ларя позивач посилається на акт перевірки майна, переданого в оренду від 23.08.2009р., в якому зазначено, що згідно з п. 4.4. договору морозильний ларь повинен знаходитися за місцем дислокації: м.Макіївка, 17, перевулок Трочинського, але за зазначеною адресою орендоване майно відсутнє.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги цей доказ в порядку ст.ст. 34, 36 ГПК України, однак судова колегія не може з цим погодитись, оскільки в п. 4.4. договору оренди обладнання № 167а/1 від 18.11.2006 року чітко вказано, що адреса та місце дислокації: м.Макіївка, 17, перевулок Трочинського, а п. 4.5 зазначеного договору передбачає узгодження між повноважними представниками сторін змін адреси та місця дислокації орендованого обладнання.

Таким чином, судова колегія вважає, що позивач належним чином довів відсутність орендованого обладнання за місцем знаходженням, яке обумовлено в п. 4.4 договору від 18.11.2006р.

Відповідач у судове засідання як першої, так і апеляційної інстанцій не зв’являвся, належних доказів того, що орендоване майно знаходиться у нього не надав.

Крім того, відповідно до діючого законодавства, позивач не повинен доводити той факт, що спірне майно у відповідача відсутнє.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ „Фабрика морозива „Старт-Плюс” про відшкодування вартості безпідставно набутого майна в розмірі 3500 грн. підлягають задоволенню, а тому рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2009р. по справі № 24/273 підлягає скасуванню по мотивам, викладеним вище.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги віднести на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-Плюс” м. Макіївка Донецької області задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.12.2009р. по справі № 24/273 скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-Плюс” м. Макіївка Донецької області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Укрвостокпром” (83050, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 20б, ЄДРПОУ 24454834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фабрика морозива „Старт-Плюс” (86155, м. Макіївка Донецької області, вул. Автотранспортна, 5, ЄДРПОУ 31948604) 3500 грн. на відшкодування вартості безпідставно набутого майна, витрати по сплаті державного мита при поданні позовної заяви в сумі 102 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн., а також витрати по сплаті державного мита при поданні апеляцінйої скарги в сумі 51 грн.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий          О.А. Скакун

Судді:          Н.В. Акулова

          Т.М. Колядко

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС