Постанова № 8268143, 09.03.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.2010 року Справа № 8/302-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Бахмат Р.М., Швеця В.В.

при секретарі: Стуковенковій О.В.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача-1: не явився

відповідача-2: не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Нікополь Дніпропетровської області) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2009р. у справі №8/302-09

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (м. Київ) в особі Дніпровської філії ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” (м. Нікополь Дніпропетровської області)

до: 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Нікополь Дніпропетровської області)

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Нікополь Дніпропетровської області)

про: стягнення 5057,93 грн. заборгованості за договором кредиту

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2009 року у справі №8/302-09 (суддя Дубінін І.Ю.) задоволені позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (м. Київ) в особі Дніпровської філії ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” (м. Нікополь Дніпропетровської області)до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Нікополь Дніпропетровської області) і фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Нікополь Дніпропетровської області) про стягнення 5057,93 грн. заборгованості за договором кредиту №ДК 907-264с від 24.12.2008 року. Зазначеним рішенням стягнуто також 102 грн. витрат на держмито і 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (м. Нікополь Дніпропетровської області) відповідач-2, не погодившись із рішенням суду подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2009 року у справі №8/302-09 і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Підставами для подання апеляційної скарги стали: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, і невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Сторона вважає безпідставним застосування судом першої інстанції ст.ст. 526, 530 ЦК України Зокрема, відповідач-2 вважає, що господарський суд повинен був встановити, яке саме договірне зобовязання вона повинна була виконати та в який строк, судом не зясовано чи укладався між ним і позивачем договір поруки №565 від 24.12.2008р. Крім того, за зазначеним договором поруки він зобовязаний сплатити позивачу кредитні кошти за ОСОБА_2 лише у випадку отримання письмової вимоги позивача про виконання зобовязань. На думку скаржника суд протиправно стягнув з нього кошти за невиконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором, хоча предметом зобовязання останнього є повернення саме тих грошей, якими вона користувалась і тільки з цього питання мав право постановити рішення суд (якби позивач подав відповідний позов). Тобто, суд поклав на відповідачів обовязок не передбачений кредитним договором.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (м. Київ) в особі Дніпровської філії ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” (м. Нікополь Дніпропетровської області)позивач, відзив на апеляційну скаргу не надав, представник позивача у судові засідання двічі не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №№2328, 2549, 9718, 9564). Беручи до уваги, що позивач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, неявка його представника не перешкоджає перегляду справи, справа слухалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Скаржник фізична особа-підприємець ОСОБА_1 і відповідач-1 фізична особа-підприємець ОСОБА_2 в судове засідання двічі не явилися. Ухвали суду про прийняття апеляційної скарги і про відкладення розгляду справи направлялися за адресами, які є в матеріалах справи і які були зазначені безпосередньо самими ж особами, зокрема в апеляційній скарзі, але були повернуті з відміткою пошти „за закінченням терміну зберігання”. Зазначені обставини свідчать про належне повідомлення зазначених осіб про час і місце проведення судового засідання. Крім того, матеріали справи є достатніми для розгляду справи без участі відповідачів.

Розпорядженням заступника голови суду від 09.03.2010 року №101 у звязку з хворобою судді Лотоцької Л.О. розгляд справи було передано колегії суддів у складі: головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Бахмат Р.М. і Швеця В.В.

Переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що між товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України” (м. Київ) в особі Дніпровської філії ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” (кредитор) і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позичальник) 24.12.2008р. був укладений договір кредиту №ДК907-264с. За договором позивач (кредитор) зобовязався надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 3000,00 грн. з оплатою по процентній ставці 5% на місяць, а позичальник зобовязався повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором (п.2.1).

Сторони визначили, що позичальник повністю повертає кредит, отриманий за цим договором та відсотки за користування ним до 16-00 години 24.02.2009р. включно (п. 3.2).

Видача позичальнику кредитних ресурсів підтверджується видатковим касовим ордером №1081 від 24.12.2008р., який містить підпис позичальника.

Пунктом 7.1 договору кредиту передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, кредитор, починаючи з першого робочого дня прострочення зобовязання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом має право нарахувати, а позичальник зобовязаний оплатити кредитору пеню у розмірі 0,5% від суми непогашеного в строк платежу за кожний день прострочення платежу до дня повного погашення поточної заборгованості. Сплата пені не звільняє позичальника від зобовязання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно зі статтею 625 вказаного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Із ч. 1 ст. 1054 ЦК України випливає, що основним зобов'язанням позичальника за кредитним договором є повернення кредиту та сплата відсотків.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст. 549 ЦК України). Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Свої зобовязання по поверненню кредиту відповідач-1 не виконав. Сума заборгованості складається з 3000,00 грн. суми непогашеного кредиту, 305,75 грн відсотків за користування кредитом і 1752,18 грн. пені (станом на 15.09.2009 року).

Відповідно до п.6.1 договору кредиту виконання зобовязань позичальника за договором забезпечується договором поруки ДП 565 від 24.12.2008р., укладеним між кредитором і ОСОБА_1 (по тексту Договору - Поручитель), а також усім майном та коштами, які належать позичальникові та на які може бути звернено стягнення у порядку, встановленому законодавством України.

Копія договору поруки №565 від 24.12.2008р. є в матеріалах справи (а.с.13), що спростовує твердження відповідача-2 про не встановлення господарським судом договірних зобовязань між ним і позивачем, а позначення договору ДП 565 від 24 грудня 2008 року (який відповідач вважає неукладеним і таким, що взагалі відсутній в матеріалах справи) це скорочена назва самого договору, тобто ДП договір поруки, що пояснюється в вищезазначеному п. 6.1 договору кредиту. Зазначений договір підписаний як позивачем ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” (м. Київ) в особі Дніпровської філії ТОВ “Фінансова компанія “Надія України”, так і відповідачем-2 ОСОБА_1 та відповідно до п.4.1 вступив в силу з моменту підписання його сторонами.

За п.1.1 договору поруки, у порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель на добровільних засадах зобовязується відповідати перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 (позичальником) своїх зобовязань, що випливають з договору кредиту №ДК 907-264с від 24.12.2008р., укладеного між позичальником і кредитором.

Разом з підписанням цього договору поручитель підтверджує, що він ознайомлений з положенням договору кредиту, цілком розуміє його зміст та згоден виступати поручителем за зобовязаннями позичальника за договором кредиту (п.1.4).

Відповідно до п. 2.3. договору поруки, сторони погодили, що поручитель приймає на себе зобовязання, у випадку невиконання позичальником зобовязань за договором кредиту, здійснити виконання зобовязання позичальника в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобовязань.

Вимогу про сплату коштів по кредитному договору позивач поручителю (відповідачу-2) не направляв (докази такого направлення надані не були). На вимогу Дніпропетровського апеляційного господарського суду (ухвала від 18.02.2009 року) зазначені документи також надані не були.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 ЦК України).

Оскільки в договорі поруки виконання зобовязання по сплаті заборгованості по кредитному договору визначений моментом предявлення вимоги, а така вимога не предявлялася у кредитора відсутні підстави вимагати стягнення заборгованості з поручителя в судовому порядку, оскільки строк оплати заборгованості саме поручителем станом на день прийняття рішення не настав.

Зазначені обставини не були враховані місцевим господарським судом, що призвело до прийняття неправомірного рішення у відношенні відповідача-2 (поручителя).

Щодо відповідача-1, який безпосередньо отримав грошові кошти, то рішення суду про стягнення цих коштів у зазначеному позивачем розмірі відповідає вимогам законодавства.

Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що рішення суду прийнято за неповно дослідженими матеріалами справи і підлягає зміні, а апеляційна скарга частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Нікополь Дніпропетровської області) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 листопада 2009 року по справі №8/302-09 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„ Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (53200 Дніпропетровська область, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” (02099 м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 90, кім. 411) в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” (53224 Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а/3, код ЄДРПОУ 35183716) 3000 грн. 00 коп. суми непогашеного кредиту, 305 грн. 75 коп. відсотків за користування кредитом, 1752 грн. 18 коп. пені, 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита і 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позовних вимогах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (Дніпропетровська область, м. Нікополь) відмовити”.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” (02099 м. Київ, вул. Бориспільська, 9, корп. 90, кім. 411) в особі Дніпровської філії товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Надія України” (53224 Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 46а/3, код ЄДРПОУ 35183716) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (53200 Дніпропетровська область, АДРЕСА_2, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця ЄДР 20012990518) 51 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Зобовязати господарський суд Дніпропетровської області видати накази відповідно до вимог ст.ст.117, 118 ГПК України.

Головуючий О.С.Євстигнеєв

Судді: Р.М.Бахмат

В.В. Швець