Постанова № 8267893, 16.02.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2010 року Справа № 31/318-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: судді Науменка І.М. доповідача

суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.,

при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.,

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №4465 від 28.10.09;

від позивача: ОСОБА_2 фізична особа - підприємець, паспорт серії № НОМЕР_2

від 03.12.98;

від відповідача: Бурганова С.В. представник, довіреність №4041 від 19.08.08;

від третьої особи представник у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2009р. у справі №31/318-09

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2,

м.Маріуполь Донецької області

до відповідача публічного акціонерного товариства комерційного банку

“ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ

третя особа ОСОБА_3, м.Маріуполь

Донецької області

про стягнення 37 880,85 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2009р. (суддя Єременко А.В.) у справі №31/318-09 повністю задоволено позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області.

З відповідача, публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ, на користь позивача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Маріуполь Донецької області, стягнуто 37 880,85 грн. основного боргу, 378,81 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Підставою задоволення позовних вимог стало неправомірне, на думку господарського суду першої інстанції, списання Банком з поточного рахунку клієнта грошової суми.

Не погодившись з зазначеним рішенням, скаржник звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій називає останнє таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також, за недоведеністю важливих для вирішення спору обставин справи, у звязку з чим просить дане рішення скасувати та прийняти нове рішення, повністю відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Зокрема, в якості обґрунтування викладених в апеляційній скарзі заперечень, скаржник наполягає на правомірності списання грошових коштів з рахунків /у тому числі карткових/ клієнта за відсутності розпорядження останнього, за умов наявності відповідного рішення суду або у випадках, встановлених відповідним договором банківського рахунку.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як видно із матеріалів справи, 13.09.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського рахунку №MRW7P5, за умовами якого Банк /відповідач/ відкриває на імя позивача поточний рахунок №НОМЕР_1 у національній валюті та здійснює його розрахункове та касове обслуговування, відповідно до вимог чинного законодавства України.

Зокрема, за п.2.1.10 договору, Банк взяв на себе зобовязання списувати грошові кошти з рахунку /рахунків, у тому числі і карткових/ клієнта на підставі його розпорядження або без його розпорядження, на підставі рішення суду, а також, у випадках, встановлених цим договором та чинним законодавством України.

Отже, 15.06.2009р. меморіальним ордером №1 tr.МR9S9061500002.1 з банківського рахунку позивача №НОМЕР_1, за відсутності розпорядження останнього, на рахунок №29240825502101 в КБ “ПриватБанк” в м.Дніпропетровськ були перераховані грошові кошти в сумі 37 880,85 грн. з призначенням платежу: „#4405885220112020 *0109,перерахування коштів в рахунок погашення кредитного договору №11580 - сгеd від 11.04.2006р. та договору поруки №11580-сгеd 1 від 11.04.2006р.

Відповідно до частин 1, 2 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, заперечуючи проти незаконного, на думку позивача, вилучення коштів з належного йому банківського рахунку, позивач звернувся до Банку з письмовою вимогою про повернення зазначених вище грошових коштів, проте, дана вимога Банком була відхилена, що і стало приводом для звернення позивача до суду. Тобто, предметом спору є стягнення неправомірно списаної грошової суми.

Наразі, відмовляючи в задоволенні вищезгаданої вимоги, Банк послався на п.п.2,4,4.1. договору поруки від 11.04.2006р., укладеного між позивачем та публічним акціонерним товариством комерційним банком “ПриватБанк”, за умовами якого фізична особа-підприємець ОСОБА_2 виступив поручителем ОСОБА_3 /третя особа/ за кредитним договором №11580-cred від 11.04.2006р.

Дійсно, 11.04.2006р. між ОСОБА_3 та Банком /відповідач/ був укладений кредитний договір №11580-cred, в якості забезпечення виконання якого між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 /поручитель/ та Банком /кредитор та відповідач/ і був укладений договір поруки №11580-сгеd/1.

Так, пунктом 5 договору поруки передбачено, що, у випадку невиконання боржником якого-небудь обов'язку, передбаченого пунктом 1 цього договору, кредитор направляє на адресу Поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку.

Відповідно до п.7 договору поруки, у випадку порушення Поручителем /позивач/ зобов'язання, передбаченого п.6 цього договору, Кредитор та Поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать Поручителю і знаходяться на його рахунку (рахунках) у ПриватБанку, на рахунок ПриватБанку (код ЄДРПОУ 24810815) МФО 335429. Договірне списання грошових коштів, згідно з умовами цього пункту, оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті “Призначення платежу” якого зазначається інформація про платіж, номер, дату та пункт цього договору, що передбачає можливість застосування договірного списання.

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі кредитора, впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору (п. 6 Договору поруки).

Проте, належних доказів направлення позивачеві /Поручитель/ такої письмової вимоги відповідачем суду не надано. Наявна ж в матеріалах справи копія претензії містить незрозумілий для читання вихідний номер та дату відправлення.

Окрім того, пунктом 6.1. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, встановлено, що банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг, який, в свою чергу обовязково має містити номер рахунку, з якого може бути здійснене договірне списання.

Однак, всупереч діючому законодавству України, договірне списання з поточного рахунку позивача №НОМЕР_1 спірних 37 880,85 грн. відбулося без попереднього зазначення номеру цього рахунку у відповідному договорі. Більш того, зазначений вище рахунок взагалі було відкрито через пять місяців після підписання договору поруки.

Таким чином, судова колегія погоджується з думкою господарського суду Дніпропетровської області щодо відхилення останнім посилань відповідача на договір поруки, як на підставу для списання коштів, оскільки договір поруки не є договором банківського рахунку /договором про надання банківських послуг/ у розумінні ст.1066 Цивільного кодексу України. Більш того, враховуючи відсутність будь-якого розпорядження позивача щодо списання Банком з його поточного рахунку спірної грошової суми, а також, з огляду на недоведеність належними доказами направлення в адресу позивача відповідної вимоги щодо погашення ним, як поручителем, заборгованості, що утворилась за кредитним договором №11580-cred від 11.04.2006р., колегія суддів солідарна з господарським судом першої інстанції та вважає підстави для задоволення позовних вимог достатніми.

Судова колегія не заперечує також проти покладення на відповідача, як на сторону, з вини якої виник спір, в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судових витрат у справі.

З огляду на наведене, апеляційна інстанція вважає оскаржуване рішення від 10.12.2009р. у справі №31/318-09 прийнятим за умов надання належної юридичної оцінки обставинам справи, тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2009р. у справі №31/318-09 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк”, м.Дніпропетровськ, без задоволення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя Л.М. Білецька

Суддя О.В. Голяшкін

Дата підписання повного тексту 24.02.2010р.