Постанова № 8267826, 22.02.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2010 року Справа № 9/195-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Логвиненка А.О., Стрелець Т.Г.

при секретарі: Ревковій Г.О.

представники сторін:

від позивача: не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений

від відповідача: не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Імпорт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009р.у справі №9/195-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж", м.Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Імпорт", м. Дніпропетровськ

про стягнення 59 088грн. 67коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009р. по справі №9/195-09 (суддя Подобєд І.М.) позовтовариства з обмеженою відповідальністю "Вояж" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Імпорт" про стягнення 59088грн. 67коп. задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Імпорт" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж" 46480грн. основного боргу, 947грн. 43коп. пені, 9296грн. штрафу за прострочення платежів, 290грн. 34коп. - 3% річних та 1074грн. 90коп. індексації. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачподав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати в частині задоволення позову та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на наступне:

-          виходячи з протоколу судового засідання суд навіть не намагався встановити причину неявки відповідача у судове засідання;

-          свої обов’язки за договором позивач виконав, сплативши позивачу вартість перевезень, зокрема 03.03.2009 - 23220 грн., 25.05.2009 - 5000грн., 25.05.2009- 4800грн., 02.06.2009 - 3000грн., що підтверджується копіями відповідних платіжних доручень, доданих до скарги;

-          у справі відсутні будь-які докази строку, з якого мають нараховуватись господарські санкції за договором перевезення, тощо.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.08.2009р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Імпорт" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009р. повернуто скаржнику без розгляду.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.11.2009 року ухвала суду від 14.08.2009р. скасована, а справа №9/195-09 передана для розгляду Дніпропетровському апеляційному господарському суду.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, але подав до суду заяву, якою визнав часткову сплату боргу в травні-червні 2009р. в сумі 23240грн.

Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим розглянути скаргу у їх відсутність за наявними в матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що між виконавцем - товариством з обмеженою відповідальністю "Вояж" та замовником - товариством з обмеженою відповідальністю "Тако-Імпорт" було укладено договір про поставку транспортних послуг №19/1/02-09 від 19.01.2009р. та підписано 10.02.09р. заявку №2 до цього договору на перевезення вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні (а.с.7-11).

Відповідно до п.1 договору замовник доручає та зобов'язується сплатити, а виконавець зобов'язується виконати роботу з міжнародного та міжміського перевезення вантажів автомобільним транспортом у відповідності із умовами цього Договору.

Згідно п. 4.1 договору вартість перевезення зазначається в заявці та становить 20 000грн. за кожне перевезення.

Позивачем було здійснено два перевезення вантажу, що підтверджується міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с.12-13).

За п.5.2 договору у випадку простою автомобіля під завантаженням (розвантаженням) та митному оформленні понад строків, передбачених п.п.3.1.2 Договору, відповідач сплачує позивачу штраф за кожний день простою в розмірі 400грн. при міжміському перевезенні та 70,00дол. США у гривнях по курсу НБУ при міжнародному перевезенні, а також, у випадку перевезення рефрижераторного вантажу, який вимагає дотримання температурного режиму, відшкодовує збитки, пов'язані з роботою рефрижераторної установки.

Відповідачем було допущено простій автомобілів позивача протягом 6 днів по кожному перевезенню, тому позивачем нарахований відповідний штраф.

Згідно п.п.3.1.4 договору відповідач зобов'язаний сплатити рахунки позивача за роботу зі здійснення перевезень у строк, який не перевищує 10 днів з моменту виставлення рахунку, якщо інше не обумовлено заявкою.

Відповідно до заявки по прибуттю вантажу до м. Дніпропетровськ сторони підписують акт виконаних робіт. Після підписання акта виконаних робіт позивач протягом 2 календарних днів виставляє рахунок за надані послуги, які відповідач зобов'язується сплатити протягом 2-х банківських днів з моменту його отримання.

Відповідачем не було здійснено оплати наданих йому послуг, у зв'язку з чим 03.03.2009р. позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості у розмірі 46480 грн., яка була залишена останнім без розгляду, що стало підставою звернення до суду.

Згідно ст.307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Заборгованість відповідача перед позивачем згідно виставлених позивачем рахунків вартість перевезення, з урахуванням штрафу за простій, передбаченого п.5.2 Договору, на момент звернення до суду становила 46480грн.

Відповідно до п. 5.4 договору при порушенні строків оплати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення протягом першого місяця. Якщо оплата за договором не надійде протягом 1 місяця з моменту виставлення рахунку, то за кожний наступний місяць, що почався, відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми.

Відповідно до розрахунку позивача розмір пені за місяць склав 947грн. 43коп., а штраф за період квітень - травень 2009 року - 9296грн. (а.с.21).

Відповідач проти зазначено розрахунку, у тому числі на вимогу суду, не заперечив.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з загальної суми заборгованості на момент звернення до суду, 3% річних становить 290грн. 34коп. та інфляційні витрати 1074грн. 90коп.

Отже, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 947грн. 43коп., штрафу в сумі 9296грн., інфляційних витрат в сумі 1074грн. 90коп. та 3% річних в сумі 290грн. 34коп.

Разом з тим, на момент винесення рішення суду відповідачем частково сплачений основний борг в сумі 23240грн., проти чого не заперечує позивач, тому рішення суду в цій частині підлягає зміні.

Одночасно суд вірно дійшов до висновку щодо відмови в задоволені позову в частині витрат позивача за надані йому юридичні послуги в сумі 1000грн., виходячи з вимог ст.44 Господарського процесуального кодексу України.

Заява позивача про зміну позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки збільшений період нарахувань штрафних санкцій не був предметом розгляду у суді першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги щодо повної відмови в задоволенні позову з причин розгляду справи у відсутність представника відповідача не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ч.2 ст.104 ГПК України це не може бути підставою для скасування рішення суду.

Інші доводи скаржника, у тому числі з посиланням на платіжне доручення №6 від 3.03.2009р., не можуть бути прийняті до увагу, оскільки доказів, що ця оплата здійсненна саме за договором №19/1/02-09 від19.01.2009р., суду не надано.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню щодо зменшення основного боргу з 46480грн. до 23240грн., в решті рішення суду слід залишити без змін.

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2009р. у справі №9/195-09 (а.с.44).

Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ТОВ "Тако-Імпорт" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2009р. по справі №9/195-09 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції: “Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Імпорт" (код 35933078) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж" (код 30603719) основний борг в сумі 23240грн., пеню в сумі 947грн. 43коп., штраф в сумі 9296грн., інфляційні витрати в сумі 1074грн. 90коп., 3% річних в сумі 290грн. 34коп., витрати по сплаті держмита в сумі 348,48грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 184,28грн.

В решті рішення суду залишити без змін.”

Визнати таким, що не підлягає виконанню наказ господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2009р. у справі №9/195-09.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Вояж" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Тако-Імпорт" мито за перегляд справи в апеляційному порядку в сумі 119,17грн.

Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий В.Г.Головко

Судді А.О.Логвиненко

Т.Г.Стрелець