Єдиний державний реєстр судових рішень ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.02.2010 року Справа № 10/275-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лотоцької Л.О.–доповідача;
суддів: Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С.
при секретарі судового засідання Стуковенковій О.В.
За участю прокурора та представників сторін:
прокурор: Кріпак Н.В., посвідчення № 180 від 19.09.2008 року;
від позивача: Григоренко Н.Ж., довіреність №8 від 15.02.10, представник;
від відповідача: представник у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;
від третьої особи: представник у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2009 року у справі № 10/275-09
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхпостач", м. Кривий Ріг
до відповідача: Криворізької районної державної адміністрації, м. Кривий Ріг
третя особа на стороні відповідача , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство "Криворізьке бюро технічної інвентаризації", м. Кривий Ріг
за участю: прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ
про визнання права власності на самовільно збудоване майно
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхпостач", м. Кривий Ріг звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької районної державної адміністрації, м. Кривий Ріг про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, Нікопольське шосе, будинок № 5, а саме: навіс "в" загальною площею 334,3 кв.м., навіс "в1" загальною площею 267,0 кв.м., будівля для приймання їжі літ. С-1 загальною площею 175,1 кв.м., цех з виробництва полімерних будівельних сумішей літ. Т-1 загальною площею 274,5 кв.м., будівля антисептичної обробки деревини літ. У загальною площею 222,9 кв.м., будівля для зберігання інструментів, приладів та інвентарю літ. Ф загальною площею 61,5 кв.м. та переплановану будівлю АПК літ. А-2 загальною площею 778,1 кв.м.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2009 року (суддя Кощеєв І.М.) у справі № 10/275-09 позовні вимоги задоволено: визнано право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхпостач" на самовільно збудоване нерухоме майно, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, Нікопольське шосе, будинок № 5, а саме: навіс "в" загальною площею 334,3 кв.м., навіс "в1" загальною площею 267,0 кв. м., будівля для приймання їжі літ. С-1 загальною площею 175,1 кв.м., цех з виробництва полімерних будівельних сумішей літ. Т-1 загальною площею 274,5 кв.м., будівля антисептичної обробки деревини літ. У загальною площею 222,9 кв.м., будівля для зберігання інструментів, приладів та інвентарю літ. Ф загальною площею 61,5 кв.м. та переплановану будівлю АПК літ. А-2 загальною площею 778,1 кв. м.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора Дніпропетровської області подав апеляційне подання, в якому просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2009 року у справі № 10/275-09 скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Прокурор вважає рішення суду першої інстанції винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Прокурор зазначає, що наявні в матеріалах справи довідка Селищного голови Радушевської селищної ради в сукупності з договором оренди земельної ділянки від 11.09.07 року не є достатніми доказами, оскільки вказані документи не дають можливості дослідити, чи було розроблено проект відведення земельної ділянки та чи встановлено її межі. Судом взагалі не було з'ясовано, чи звертався позивач до орендодавця з приводу отримання письмової згоди на будівництво спірного майна на земельній ділянці, що надавалась в оренду. Як вбачається з матеріалів справи доказів надання Криворізькою районною держадміністрацією згоди на будівництво спірних об'єктів нерухомості на земельній ділянці, що була надана в оренду, позивачем не надано.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Шляхпостач" зазначає, що наявні в матеріалах справи договір оренди земельної ділянки від 16.08.2007 року за кадастровим номером 122188500030010231 та довідка Радушевської селищної ради від 30.10.2009 року № 11/2-19499 свідчать про ту обставину, що позивач має у користуванні на законних підставах земельну ділянку під збудованим нерухомим майном. Вважає, що він не порушував прав інших осіб на зазначене нерухоме майно, а тому суд дійшов правильного та обґрунтовано висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 року апеляційне подання було прийнято до розгляду, розгляд було призначено у судовому засіданні на 16.02.2010 року.
Відповідач та третя особа наданими їм процесуальними правами не скористалися та не забезпечили у судове засідання явку своїх повноважних представників, але, зважаючи на ту обставину, що в матеріалах справи знаходяться поштові повідомлення з відповідними відмітками, які підтверджують, що про час та місце розгляду апеляційного подання заступника прокурора Дніпропетровської області вони були повідомлені належним чином, та беручи до уваги те, що неявка представників відповідача та третьої особи не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду справи, всі необхідні письмові докази по справі були надані до місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи по суті у відсутності представників відповідача та третьої особи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області підлягає задоволенню з наступних підстав:
Як вбачається з матеріалів справи, позивач з 25.12.2006 року є власником будівель та споруд, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, Нікопольське шосе, 5, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Комунальним підприємством "Криворізьке бюро технічної інвентаризації".
16.08.2007 року між Криворізькою районною державною адміністрацією –орендодавець та Товариством з обмеженою відповідальністю "Шляхпостач" - орендар на підставі розпорядження голови Криворізької районної держадміністрації № 778-р від 16.08.2007 року був укладений договір оренди земельної ділянки, площею 7,4934 га, яка знаходиться на території Радушненської селищної ради.
Згідно умов договору, земельна ділянка надана для промислового використання строком на 49 років (п.п. 1,5 договору).
Довідкою Радушненської селищної ради № 11/2-19499 від 30.10.2009 року підтверджується, що комплекс будівель та споруд, що знаходяться за адресою: смт.Радушне, Криворізького району, Нікопольське шосе, 5, власником яких є позивач розташований на земельній ділянці, наданій позивачу в користування на підставі договору оренди від 16.08.2007 року, зареєстрованого у ДП "Центр державного земельного кадастру" 11.09.2007 року.
Обстеженням вказаного комплексу будівель, проведеним КП ДОР "Криворізьке бюро технічної інвентаризації" 25.02.2009 року, було виявлено самочинно збудоване майно, а саме: навіс "в", навіс "в1", будівля для приймання їжі "С-1", цех з виробництва полімерних будівельних сумішей "Т-1", будівля антисептичної обробки деревини "У", будівля для зберігання інструментів "Ф". Зроблений капітальний ремонт АПК "А-2", за рахунок чого змінилася загальна площа будівлі, яка складає 778,1 кв.м.
Позивач у позовній заяві просив на підставі ст.376 Цивільного кодексу України визнати за ним право власності на самовільно збудоване майно та переплановану будівлю.
Поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені в статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі - самочинному будівництві були порушені. Відповідно до вказаної статті житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Отже, суть самочинного будівництва обумовлює презумпцію неможливості виникнення права власності на неправомірно збудований об'єкт. Це означає, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього, оскільки будівництво було здійснене без дотримання передбаченого законом порядку його здійснення і не може бути законною підставою для виникнення права власності на такий об'єкт.
Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції не звернув уваги на вимоги абз.2 ч.2, ч.3 ст.331 Цивільного кодексу України, відповідно до яких якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.
Згідно із ст.24 Закону України "Про планування і забудову територій", право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням та відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, встановлених згідно з вимогами цього Закону.
Замовник, що має намір забудови належної йому на праві власності або користуванні земельної ділянки, або уповноважена ним особа звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування із заявою (клопотанням) щодо намірів забудови земельної ділянки, в якій зазначаються призначення будівлі, споруди та орієнтовні характеристики забудови. До заяви (клопотання) можуть бути додані перед проектні роботи.
Статтею 29 цього Закону передбачено, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і передбачає відповідальність згідно із законодавством.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів" від 22 вересня 2004 року N 1243, що була чинною на час подання позову, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації закінчених будівництвом об'єктів. За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.
З матеріалів справи вбачається, що будівництво спірного нерухомого майна здійснювалося без отримання відповідного дозволу та виготовлення проектної документації.
Закінчені будівництвом об’єкти у встановленому порядку в експлуатацію не приймалися.
Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд також не взяв до уваги приписи статті 95 Земельного кодексу України та статті 25 Закону України "Про оренду землі", згідно яких орендар, як тимчасовий землекористувач, з урахуванням умов надання земельної ділянки та її цільового призначення, має право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі та споруди лише за умови згоди на це орендодавця. Умовами договору оренди земельної ділянки від 16.08.2007 року визначено, що орендар має право зводити в установленому законом порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі та споруди лише за письмовою згодою орендодавця (п.20 договору). Така згода позивачем суду надана не була.
З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягали.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, господарський суд не надав юридичної оцінки вищенаведеним правовим положенням, в той час як у даному випадку необхідно було користуватися вказаними нормами в комплексі, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправомірного рішення.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну подання Заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2009 року у справі № 10/275-09 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхпостач", м. Кривий Ріг (вул. Лермонтова, 5/19, м. Кривий Ріг, 50002, ЄДРПОУ 32693474) на користь державного бюджету 200 грн. державного мита за розгляд справи апеляційною інстанцією.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Головуючий суддя Л. О. Лотоцька
Суддя Р. М. Бахмат
Суддя О.С.Євстигнеєв
Судове рішення № 8267806, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 16.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 10/275-09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: