Постанова № 8267637, 15.02.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2010 року Справа № 6/501-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Павловського П.П. (доповідача),

суддів: Чус О.В., Швеця В.В.

при секретарі судового засідання: Резніченко С.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Годзула В.Ф., довіреність № б/н від 25.12.09 р.,

від відповідача: Біднина О.І., довіреність № 107 від 01.12.08 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.09р. у справі № 6/501-09

за позовом Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка”, м. Київ (02002, вул. Микільсько - Слобідська, 2/Б)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м. Дніпропетровськ (49033, вул. Героїв Сталінграда, 106А)

про стягнення 22 905,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2009р. по справі № 6/501-09 (суддя Коваленко О.О.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації "Дніпрокран" на користь Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями "Слобожанська Будівельна Кераміка" 15000,00 грн. - грошових коштів, 4846,56 грн. - пені, 198,46 грн. - держмита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що в порушення вимог договору відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання, таким чином у відповідача перед позивачем виник борг, який є доведеним та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2009р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована посиланням на те, що відповідно до умов п. 1.4. Договору поставки № 385 ДК від 19.03.08р. в обов’язки позивача входить надання технічної документації для виготовлення продукції в достатньому обсязі, а зазначений обов’язок позивач не виконав, що на думку скаржника є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Також зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права. Крім того, скаржник клопотанням від 02.12.09р. просив прийняти апеляційну скаргу з відстрочкою по сплаті державного мита. (а. с. 56)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П. (доповідача), суддів: Чус О.В., Швеця В.В., відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 15.02.2010р. о 10 год.00 хв.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

Матеріалами справи встановлено, що 19.03.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено довгостроковий договір поставки товару № 385ДК/95 та підписано Специфікацію № 1 до нього, у відповідності з п.4.2 умов якого позивач 03.04.2008р. у якості 50% передоплати перерахував відповідачеві грошові кошти у сумі 15000,00 грн. на які відповідач згідно з умовами специфікації зобов’язався протягом 45 робочих днів виготовити і поставити позивачеві товар загальною вартістю 26340,00 грн., але в порушення умов вищеназваного договору відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання по виготовленню і поставці обумовленого сторонами товару і оскільки термін дії договору закінчився, позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача на користь позивача 15000,00 грн. заборгованості, перерахованих позивачем відповідачеві у якості передоплати на підставі умов вищеназваного договору.

Позивач також, додатково, за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по своєчасній поставці товару, посилаючись на п.5.4 умов договору поставки № 385 ДК/95 від 19.03.2008р. просив суд стягнути з відповідача на його користь 4846,56 грн. пені, нараховані за останні шість місяців, та на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на його користь 2475,00 грн. інфляційних та 584,25 грн. - 3% річних. А також, просив стягнути з відповідача судових витрат по справі, а саме: 229,06 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судова колегія доходить висновку, що позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально частково доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Отже, факт заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 15000,00 грн. повністю підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем в судове засіданні для огляду в зв’язку з чим, позовні вимоги позивача по сумі основного боргу, що становить 15000,00 грн., судом першої інстанції обґрунтовано визнані такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З аналізу наведених норм вбачається, що судом першої інстанції правомірно частково задоволенні позовні вимоги позивача, а саме в сумі -15000,00 грн. грошових коштів, 4846,56 грн. - пені, 198,46 грн. - держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, додаткові вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача на підставі ч.2 ст.625 ЦК України - 2475,00 грн. інфляційних та 584,25 грн. -3% річних, судова колегія вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на відсутність доказів порушення відповідачем саме грошових зобов’язань.

Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду винесене за умов повного і всебічного дослідження матеріалів справи і норм чинного законодавства, у повному обсязі відповідає фактичним, належним чином дослідженим обставинам справи, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення має бути залишене без змін.

Зважаючи на те, що при поданні апеляційної скарги скаржник просив прийняти апеляційну скаргу з відстрочкою по сплаті державного мита, колегія суддів за умови залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги останнього без задоволення, згідно ст. ст. 48, 49 ГПК України судові витрати по апеляційній скарзі покладає на відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.09р. у справі № 6/501-09 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.12.09р. у справі № 6/450-09 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровський завод кранів та засобів механізації “Дніпрокран”, м. Дніпропетровськ (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, б.2/Б, код ЄДРПОУ 21129873) витрати на державне мито за розгляд апеляційної скарги –99 грн.23 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя П.П. Павловський

СуддяО.В. Чус

СуддяВ.В. Швець