Постанова № 8267536, 04.02.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2010 року Справа №14/351-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Ковзиков В.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача –Шевченко І.Л. –директор;

від відповідача –Степанов В.О., довіреність від 04 серпня 2009 року № 22-ТД;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон.Пак”, м.Донецьк

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2009 року у справі № 14/351-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон.Пак”, м.Донецьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Марінель”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 12022,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2009 року у справі № 14/351-09 (суддя Панна С.П.) позов ТОВ “Дон.Пак” задоволено частково, стягнуто з ТОВ “Торговий Дім “Марінель” на користь позивача 55,73 грн. 3% річних, 380,83 грн. пені, 480,75 грн. інфляційних, 9,17 грн. витрат на держмито, 18,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в решті позовних вимог відмовлено.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із прострочення виконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості отриманого товару. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 7300 грн. вартості послуг з поставки макулатури суд зазначив, що вказані послуги є без договірними, а за умовами договору мав відшкодовуватися лише залізничний тариф.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач –ТОВ “Дон.Пак”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про надання відповідачу транспортних послуг з поставки макулатури, що підтверджується підписаними сторонами накладними, товарно-транспортними накладними, актами прийняття виконаних робіт, що свідчить про існування між сторонами договірних відносин щодо доставки макулатури та відповідний обов’язок відповідача оплатити надані послуги в сумі 3700 грн. з урахуванням прострочення оплати вартості товару та послуг з перевезення позивач просить стягнути з відповідача пеню, інфляційні та річні.

Відповідач –ТОВ ТД “Марінель”, проти викладених в апеляційній скарзі доводів заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду –без змін. У поданому відзиві зазначає, що в договорі сторонами передбачено відшкодування покупцем постачальнику залізничного тарифу, вимоги ж щодо оплати транспортних послуг відповідач вважає безпідставними. Також відповідач вважає вірним стягнення пені, інфляційних та річних з урахуванням прострочення оплати по накладній № 494 на 20 днів та по накладній № 544 на 36 днів.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

06 серпня 2008 року між сторонами укладений договір № 17 М/М-08, за умовами якого позивач –ТОВ “Дон.Пак” (постачальник) зобов’язався заготовити і поставити макулатуру марки МС-5Б у кількості 100 т/міс., а відповідач –прийняти та оплатити її згідно протоколу погодження ціни, підписаного у двосторонньому порядку (п.п.1.1, 1.2 договору) /а.с.6-7 т.1/.

Відповідно до п.1.3 договору датою відвантаження вважається дата, зазначена у штемпелі станції відправлення та залізничній накладній або дата іншого товарно-супровідного документа.

В п.2.2 договору сторонами встановлено форму оплати –безготівковий розрахунок по факту отримання товару при відсутності розбіжностей по кількості та якості протягом 5 (п’яти) банківських днів.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем на адресу відповідача поставлено товар:

- за накладною від 07 серпня 2008 року № 368 на суму 13518 грн. /а.с.9 т.1/, (строк оплати –до 14 серпня 2008 року),

- за накладною від 01 вересня 2008 року № 407 на суму 12204 грн. /а.с.10 т.1/, (строк оплати –до 08 вересня 2008 року),

- за накладною від 09 жовтня 2008 року № 494 на суму 13077 грн. /а.с.11 т.1/, (строк оплати –до 16 жовтня 2008 року),

- за накладною від 04 листопада 2008 року № 544 на суму 9520 грн. (строк оплати –до 11 листопада 2008 року).

Всього поставлено макулатури на загальну суму 48319 грн. Факт отримання товару і його вартість відповідачем не заперечуються.

Проте, відповідач зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару належним чином не виконав, за отриманий товар розрахувався із простроченням.

Так, 03 вересня 2008 року сторонами складено акт про залік зустрічних однорідних вимог, згідно якого сторонами відповідно до ст.601 ЦК України здійснені розрахунки зарахуванням зустрічних зобов’язань по оплаті товару, отриманого за накладними від 07 серпня 2008 року № 368 та від 01 вересня 2008 року № 407 на загальну суму 25722 грн. /а.с.13 т.1/. Отже, макулатура, отримана за вказаними накладними, вважається оплаченою відповідачем 03 вересня 2008 року, строк прострочки оплати за накладною від 07 серпня 2008 року № 368 складає 19 днів.

Також, відповідачем в оплату макулатури, поставленої за накладною від 09 жовтня 2008 року № 494 сплачено 13077 грн. 03 листопада 2008 року /а.с.14 т.1/ із простроченням оплати на 17 днів, а товар за накладною від 04 листопада 2008 року № 544 в сумі 9520 грн. сплачено 16 грудня 2008 року /а.с.15 т.1/ з простроченням на 34 дні.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем прострочено зобов’язання по оплаті поставленого товару, є обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати, а також інфляційних втрат та річних за весь час прострочення.

Згідно п.3.1 договору від 06 серпня 2008 року № 17 М/М-08 сторонами встановлено сплату винною стороною у разі невиконання зобов’язань по даному договору пені у розмірі 0,5% за кожний день прострочки від суми заборгованості, але не більш як 10% від суми заборгованості.

При цьому, як вірно зазначено господарським судом, статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обмежений подвійною обліковою ставкою Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, виходячи із суми та строку прострочки за кожною накладною, пеня, що підлягає стягненню з відповідача, складає 520,03 грн. виходячи з наступного розрахунку:

- за накладною від 07 серпня 2008 року № 368 (за період з 15 серпня 2008 року по 03 вересня 2008 року) –13518 грн. х (2 х 12) : 100 : 366 х 19 = 168,42 грн.;

- за накладною від 09 жовтня 2008 року № 494 (за період з 17 жовтня по 02 листопада 2008 року) –13077 грн. х (2 х 12) : 100 : 366 х 17 = 145,78 грн..;

- за накладною від 04 листопада 2008 року № 544 (за період з 12 листопада 2008 року по 15 грудня 2008 року) –9520 грн. х (2 х 12) : 100 : 366 х 34 = 212,83 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання в розмірі останній зобов’язаний сплатити інфляційні втрати в сумі 568,03 грн. та 3% річних в розмірі 65,81 грн. виходячи із розрахунку:

- інфляційні:

- за накладною від 07 серпня 2008 року № 368 –не нараховується, оскільки індекс інфляції за серпень 2008 року дорівнював 99,9%;

- за накладною від 09 жовтня 2008 року № 494 (за період з 17 жовтня по 02 листопада 2008 року) –13077 грн. х 1,017 –13077 = 222,31 грн.;

- за накладною від 04 листопада 2008 року № 544 (за період з 12 листопада 2008 року по 15 грудня 2008 року) –9520 грн. х 1,015 х 1,021 –9520 = 345,72 грн.

- річні:

- за накладною від 07 серпня 2008 року № 368 (за період з 15 серпня 2008 року по 03 вересня 2008 року) –13518 грн. х 3 : 100 : 366 х 19 = 21,05 грн.;

- за накладною від 09 жовтня 2008 року № 494 (за період з 17 жовтня по 02 листопада 2008 року) суму 13077 грн. х 3 : 100 : 366 х 17 = 18,22 грн..;

- за накладною від 04 листопада 2008 року № 544 (за період з 12 листопада 2008 року по 15 грудня 2008 року) –9520 грн. х 3 : 100 :366 х 34 = 26,53 грн.

Що стосується відмови господарським судом в задоволенні позову про стягнення вартості послуг з поставки макулатури, то в цій частині судова колегія з рішенням суду першої інстанції не погоджується.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем товар (макулатура) доставлявся відповідачу автомобільним транспортом.

Факт надання позивачем автотранспортних послух з доставки макулатури та отримання їх відповідачем підтверджуються:

- товарно-транспортними накладними /а.с.16-17 т.1/,

- накладними від 07 серпня 2008 року № 368/1 на суму 1900 грн. /а.с.19 т.1/, від 01 вересня 2008 року № 407/1 на суму1900 грн. /а.с.94 т.1/, від 04 листопада 2008 року № 545 на суму 1600 грн. /а.с.23 т.1/,

- рахунками від 07 серпня 2008 року № 368/1 на суму 1900 грн. /а.с.20/, від 01 вересня 2008 року № 407/1 на суму 1900 грн. /а.с.22 т.1/, від 09 жовтня 2008 року № 95 на сумі 1900 грн. /а.с.96 т.1/, від 04 листопада 2008 року № 545 на суму 1600 грн. /а.с.97 т.1/,

- актами здачі-приймання робіт (послуг): № 9/1 –про виконання транспортних послу з перевезення макулатури по рахунку № 400/1 від 01 вересня 2008 року з вартістю послуг в сумі 1900 грн. /а.с.21 т.1/, № 8/2 –надання транспортних послу по рахунку № 368/1 від 07 серпня 2008 року вартістю 1900 грн. /а.с.24 т.1/.

Загальна вартість наданих транспортних послуг складає 7300 грн.

При цьому судова колегія вважає необґрунтованими заперечення відповідача проти позовних вимог в частині сплати вартості транспортних послуг з посиланням на те, що їх оплата не передбачена умовами договору від 06 серпня 2008 року № 17М/М-08.

Вказані послуги фактично прийняті відповідачем, яким підписані накладні та акти здачі приймання послуг, тим самим погоджено вартість цих послуг, що свідчить про виникнення у відповідача обов’язку по їх оплаті.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач ТОВ “Дон.Пак” направив відповідачу вимогу про оплату транспортних послуг з доставки макулатури в сумі 7300 грн. листом від 19 лютого 2009 року вих.№ 110. який було отримано відповідачем 24 лютого 2009 року /а.с.28 т.1/. При цьому судова колегія відхиляє як доказ направлення вимоги лист від 03 лютого 2009 року № 79 /а.с.26 т.1/, оскільки він не містить вказівки про те, що сума у розмірі 7300 грн. є платою за надані транспортні послуги.

З урахуванням положень ч.2 ст.530 ЦК України відповідач зобов’язаний був оплатити послуги з доставки макулатури у строк до 03 березня 2009 року. Оскільки відповідачем вказаний обов’язок не виконаний, він вважається таким, що прострочив зобов’язання, що є підставою для стягнення з відповідача вказаної суми як заборгованості з нарахуванням інфляційних та річних на підставі ч.2 ст.625 ЦК України за весь період прострочки.

Сума інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача за період з 04 березня 2009 року по 10 червня 2009 року (з урахуванням розміру заявлених позовних вимог /а.с.33/, складає = 206,16 грн. (7300 грн. х 1,014 х 1,009 х 1,005 –7300 грн.); сума річних за вказаний період складає 41,40 грн. (7300 грн. х 3 : 100 : 365 х 69).

Вимоги позивача щодо стягнення пені за прострочення оплати транспортних послуг задоволенню не підлягають.

Згідно ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Надання автотранспортних послуг не охоплюється умовами договору від 06 серпня 2008 року № 17М/М-08, а сторонами окремої угоди щодо сплати неустойки за порушення строків оплати послуг з перевезення автотранспортом у письмовій формі не укладалося.

З урахуванням вищенаведеного з відповідача на користь позивача підлягає стягненню боргу в сумі 7300 грн., інфляційні в сумі 774,19 грн. (568,03 грн. + 206,16 грн.), річні в сумі 107,21 грн. (65,81 грн. + 41,40 грн.) та пеня в сумі 520,03 грн. При цьому, оскільки суд не може за своєю ініціативою вийти за межі заявлених позовних вимог, а відповідного клопотання позивачем не заявлялося, розмір стягнення річних має дорівнювати заявленій у позовній заяві до стягнення суми –71,23 грн.

На підстав вищевикладеного, рішення господарського суду, у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин справи, невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Господарські витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон.Пак” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2009 року у справі № 14/351-09 скасувати.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий Дім “Марінель” (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Маршала Маліновського,6, р/р 26009001194001, МФО 307015, код ЄДРПОУ 13437282) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Дон.Пак” (83059, м.Донецьк, пр.Ілліча, 90А, р/р 26001119653 у ВАТ “Райффайзен банк Аваль” м.Донецька, МФО 380805, код ЄДРПОУ 30393697) борг в сумі 7300 грн., інфляційні в сумі 774,19 грн. річні в сумі 71,23 грн., пеню в сумі 520,03 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 86,66 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 225,25 грн., витрати на подання апеляційної скарги в сумі 37,13 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати накази.

Головуючий                               О.В.Голяшкін

Судді                               Л.М.Білецька

                                                                                                     І.М.Науменко

Постанову підписано 09.02.2010р.