Постанова № 8267513, 04.02.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2010 року Справа №24/367-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

          головуючий –суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Білецька Л.М., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Ковзиков В.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача –Новікова Л.О., довіреність від 08 січня 2010 року б/н;

від відповідача –не з’явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова інжинірингова компанія “Укренергострой”, м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2009 року у справі № 24/367-09

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Імпульс”, м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова інжинірингова компанія “Укренергострой”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 57406,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2009 року у справі № 24/367-09 (суддя Калиниченко Л.М.) позов ТОВ “Торгівельна компанія “Імпульс” задоволено, стягнуто з відповідача ТОВ “Промислова інжинірингова компанія “Укренергострой” на користь позивача суму основного боргу 32120,86 грн., пені на суму 4561,87 грн., 3 % річних на суму 563,41 грн., інфляційних на суму 1597,82 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 574,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 315; провадження в частині стягнення 17000 грн. припинено.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із неналежного виконання відповідачем зобов’язань по оплаті вартості отриманого пального, у зв’язку з чим з останнього стягнуто суму виниклої заборгованості з нарахуванням пені, інфляційних та річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання. Припиняючи провадження у справі в частині стягнення 17000 грн. суд виходив із погашення відповідачем заборгованості на вказану суму.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач –ТОВ “Промислова інжинірингова компанія “Укренергострой”, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи, невідповідність викладених в рішенні висновків обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати і прийняти нове про відмову в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що сума сплачених коштів у погашення заборгованості на момент винесення рішення склала не 17000 грн., а 22000 грн. Також відповідач зазначає, що позивач не зупинив відпуск пального при несвоєчасній оплаті, тому умови договору щодо порядку і строку розрахунків вважаються зміненими, а оскільки сторонами не досягнуто згоди щодо строку виконання зобов’язань по оплаті, факт порушення відповідачем строків оплати не вважається доведеним, а тому позивач звернувся з позовом про стягнення пені, інфляційних та річних безпідставно. Крім цього, відповідач зазначає про неправомірність розгляду судом справи у його відсутність.

Позивач –ТОВ “Торгівельна компанія “Імпульс”, проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а рішення господарського суду –без змін. У поданому відзиві зазначає, що затримка постачання товару у разі наявності заборгованості по оплаті є правом постачальника, встановлений сторонами у п.7.6 договору порядок та строк оплати вартості товару не змінювався, відповідач був належним чином повідомлений про час судових засідань за його юридичною адресою. Також позивач зазначає, що фактично сума основного боргу складає 31120,86 грн.

Відповідач –ТОВ “Промислова інжинірингова компанія “Укренергострой”, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, своїм правом участі в судовому засіданні не скористався, явку представників в судове засідання не забезпечив. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність відповідача. Клопотання відповідача про перенесення розгляду справи /а.с.83/ судовою колегією відхилене, оскільки неявка останнього не перешкоджає розгляду справи по суті.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

05 січня 2009 року між позивачем –ТОВ “Торгівельна компанія “Імпульс” (продавець) та відповідачем –ТОВ “Промислова інжинірингова компанія “Укренергострой” (покупець) укладений договір № 05/01/09–49 купівлі-продажу пального /а.с.11-13/, відповідно до умов якого продавець зобов’язується передати певну кількість товару (нафтопродуктів) у власність покупця в асортименті, кількості та за цінами визначеними в договорі, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.2 договору передача (відпуск) пального продавцем та його приймання (заправка) покупцем, здійснюються партіями, відповідно до обраного покупцем, згідно умов договору, способу отримання товару – за бланками-дозволу або за електронними картками

Відповідно до існуючих відносин між сторонами, відповідачу здійснювалась поставка товару за електронними картками, тобто за лімітною схемою, а згідно п.1.10 договору ліміт визначається як максимальна вартість товарів і послуг, на одержання яких, має право користувач електронної картки на будь-якій автозаправній станції у визначений період.

Відповідно до п.6.6 договору покупцю надається певна кількість електронних карток з встановленими добовими або місячними лімітами пального.

Для отримання відповідачем пального позивачем були передані електронні картки. Факт передачі електронних карток, за якими проводиться відпуск пального, підтверджується актами приймання-передачі від 27 лютого 2008 року № 84, від 07 травня 2008 року № 84/2, від 25 червня 2008 року № 84/4 та від 03 вересня 2008 року № 84/6 /а.с.14-17/.

На виконання умов договору позивачем було передано, а відповідачем отримано пальне на загальну суму 107959,65 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- від 31 березня 2009 року № РН-0000615 на суму 54838,79 грн. /а.с.19/;

- від 30 квітня 2009 року № РН–0000916 на суму 52255,96 грн. /а.с.22/;

- від 31 травня 2009 року № РН-0001140 на суму 864,90 грн. /а.с.25/.

Факт отримання вказаного товару, його ціна та загальна вартість отриманого товару відповідачем не заперечуються.

Відповідно до п.7.6 договору строк оплати вартості товару за лімітною схемою закінчується :

- за товар отриманий впродовж частини звітного (розрахункового) періоду –не пізніше останнього банківського числа місяця;

- кінцевий розрахунок за товар, отриманий впродовж звітного (розрахункового) періоду –не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним (розрахунковим) періодом в розмірі залишку за товар, який був відпущений покупцю за період з 25 числа по останнє число місяця звітного (розрахункового) періоду.

Отже, кінцевим терміном для сплати товару за кожною накладною було 20-те число наступного за звітним (в якому була здійснена поставка товару) місяця.

Проте, за поставлений товар відповідач розрахувався частково, сплативши на користь позивача:

- 26 березня 2009 року –20000 грн. /а.с.26/,

- 01 квітня 2009 року –16644,58 грн. /а.с.27/,

- 09 квітня 2009 року –18194,21 грн. /а.с.28/, розрахувавшись за поставлений товар за накладною від 31 березня 2009 року № РН-0000615 на суму 54838,79 грн.

Також відповідачем сплачено після подання позивачем позову:

- 10 вересня 2009 року –2000 грн. /а.с.73/,

- 22 вересня 2009 року –5000 грн. /а.с.71/,

- 08 жовтня 2009 року –10000 грн. /а.с.70/,

- 06 листопада 2009 року –5000 грн.

Всього відповідачем сплачено в оплату товару та погашення заборгованості 76838,79 грн., сума заборгованості складає 107959,65 грн. –76120,86 грн. = 31120,86 грн. Доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи, що відповідачем –ТОВ “Промислова інжинірингова компанія “Укренергострой”, не виконані належним чином зобов’язання по оплаті вартості отриманого товару, судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про стягнення з відповідача суми виниклої заборгованості.

Що стосується розміру стягнення, то при прийнятті рішення судом першої інстанції не було враховано сплату відповідачем у погашення боргу 06 листопада 2009 року платіжним дорученням № 212 на користь позивача 5000 грн. /а.с.72/, до прийняття рішення господарським судом, у зв’язку з чим сума стягнення основного боргу підлягає зменшенню до фактичного розміру заборгованості –31120,86 грн., а припиненню підлягає провадження в частині вимог про стягнення 22000 грн.

Викладені відповідачем в апеляційній скарзі доводи щодо зміни умов договору відносно строків оплати товару та безпідставного звернення позивачем з даним позовом судовою колегією відхиляються як неспроможні.

Передбачена п.7.7 договору купівлі-продажу від 05 січня 2009 року № 05/01/09-49 можливість тимчасового припинення відпуску пального є правом, а не обов’язком, продавця. Строки оплати товару встановлені п.7.6 договору, положення якого сторонами у встановленому законом та договором порядку не змінювалися, є чинними і обов’язковими для виконання. Факт порушення відповідачем строків оплати товару та наявності заборгованості є доведеними, у зв’язку з чим позивач правомірно звернувся за захистом своїх прав та інтересів до господарського суду.

Також, судова колегія вважає обґрунтованими вимоги ТОВ “Торгівельна компанія “Імпульс” про стягнення з відповідача пені, інфляційних та річних.

Як встановлено п.9.1 договору від 05 січня 2009 року № 05/01/09-49, в разі несвоєчасної сплати або несплати вартості товару у відповідності до умов цього договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,2 відсотка від несвоєчасно сплаченої або несплаченої суми –вартості товару, що зазначена у відповідних рахунках та видаткових накладних.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кінцевий строк оплати товару за видатковою накладною від 30 квітня 2009 року № РН–0000916 на суму 52255,96 грн. сплинув 20 травня 2009 року, за накладною від 31 травня 2009 року № РН-0001140 на суму 864,90 грн. –20 червня 2009 року.

Враховуючи прострочення строків оплати з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 4561,87 грн. Позивачем з урахуванням положень Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” правомірно обраховано пеню виходячи з подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за накладною від 30 квітня 2009 року № РН–0000916 за період з 31 травня 2009 року по 04 листопада 2009 року та за накладною від 31 травня 2009 року № РН-0001140 0000916 за період з 30 червня 2009 року по 04 листопада 2009 року, з урахуванням зміни розміру облікової ставки та часткового погашення відповідачем заборгованості.

Наведений позивачем розрахунок пені, наданий із заявою про уточнення позовних вимог /а.с.45-48/, судова колегія вважає вірним.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Враховуючи прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання останній також зобов’язаний сплатити інфляційні втрати в сумі 1597,82 грн. та 3% річних в сумі 563,41 грн. за період з 31 травня 2009 року (30 червня 2009 року) по 04 листопада 2009 року виходячи із суми заборгованості по кожній накладній з урахуванням часткового погашення заборгованості, відповідно до розрахунку позивача /а.с.45-48/, який судова колегія вважає вірним.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, провадження у даній справі було порушено 14 вересня 2009 року, справу призначено до розгляду на 08 жовтня 2009 року /а.с.1/, розгляд справи відкладався до 27 жовтня 2009 року та до 05 листопада 2009 року /а.с.35, 38/, ухвалою від 05 листопада 2009 року справа призначена господарським судом до розгляду на 17 листопада 2009 року /а.с.43/, явка представників сторін в судове засідання визнана обов’язковою. В судовому засіданні 17 листопада 2009 року відповідач був відсутній, факт надходження від суду ухвал про відкладення розгляду справи і повідомлень про час та місце розгляду справи заперечує, відомості щодо повідомлення відповідача про час та місце проведення судового засідання 17 листопада 2009 року в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п.2 ч.3 ст.104 ГПК України, порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

За такими обставинами рішення господарського суду, у зв’язку з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню з постановлянням нового рішення про задоволення позовних вимог та припинення провадження у справі в частині вимог про стягнення 22000 грн.

Господарські витрати підлягають покладенню на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова інжинірингова компанія Укренергострой” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2009 року у справі № 24/367-09 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промислова інжинірингова компанія Укренергострой” (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Коцюбинського, буд.10-А, кв.8, код ЄДРПОУ 34775857, р/р 26005300007915 у ДФ АКБ “Форум”, МФО 306878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Імпульс” (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Запорізьке шосе,38, приміщення 9, код ЄДРПОУ 32122603, р/р 26007342000300 у ДФ ЗАТ “ФС Банк”, МФО 307349) заборгованість в сумі 31120,86 грн., пеню в сумі суму 4561,87 грн.; 3 % річних в сумі 563,41 грн., інфляційні в сумі 1597,82 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 574,10 грн.; та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 315 грн.

Провадження в частині стягнення заборгованості в сумі 22000 грн. припинити.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Головуючий                               О.В.Голяшкін

Судді                               Л.М.Білецька

І.М.Науменко

Постанову підписано 09.02.2010р.