Постанова № 8267445, 19.01.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2010 року Справа № 5/161-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Верхогляд Т.А.(доповідача)

суддів: Кузнецової І.Л., Сизько І.А.

при секретарі: Вроні С.В.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 18.05.09 р;

представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2009 року у справі № 5/161-09

за позовом фізичної особи –підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ

до закритого акціонерного товариства “КСтрейдінг” м. Дніпропетровськ

про стягнення 18 657 грн. 47 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2009 року у справі №5/161-09 (суддя Шевченко С.Л.) в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за виконані послуги та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов*язання відмовлено.

Рішення мотивовано недоведеністю вимог позивача. Суд зазначив, що позивачем не доказаний факт підписання замовником актів прийняття-здачі робіт за вересень 2008 року у порядку, передбаченому умовами договору №8/ЕО/2П від 10.06.2008 року.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2009 року по справі № 5/161-09, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на невідповідність висновків оскаржуваного рішення дійсним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими. Зазначає, що передбачені договором клірінгові послуги були виконані позивачем, про що свідчать штампи магазинів відповідача на актах приймання-здачі робіт. Оплата не проведена. Факт невиконання або неналежного виконання послуг відповідачем не було зафіксовано у відповідному “Журналі клірінгу”, як то передбачено п. 6.2. договору.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що зазначені позивачем послуги у вересні 2008 року не надавались. Надані позивачем акти виконаних робіт не оформлені належним чином з боку відповідача та правомірно не прийняті в якості доказів господарським судом.

          Просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі та додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому він не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Сторони по даній справі є суб’єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України, до прав і обов’язків сторін, що виникли на підставі договору і є господарськими зобов’язаннями, мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов*язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов*язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи 10.06.2008 року сторони уклали договір про надання послуг №8/ЕО/25 (а.с. 8-10).

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач (замовник) доручає позивачу (виконавцю), а позивач бере на себе зобов*язання виконувати щоденне прибирання торгівельних центрів, а саме: супермаркету “Пік-7” по вул. Робоча, 67 та супермаркету “EUROSPAR” по вул. Калинова, 9-а.

Вартість робіт визначена сторонами в додатку №1 до договору (а.с. 11). Вартість щоденного прибирання торгівельного центру по вул. Робоча, 7 становить 5 312, 16 грн. в місяць, щомісячна чистка фасадного скла торгівельного центру по вул. Робоча, 7 –960, 75 грн.

Відповідно до п. 4.2. договору оплата робіт проводиться авансовим платежем в розмірі 50% вартості за два робочих дня до початку місяця і 50% після підписання щомісячного акту виконаних робіт.

Пунктом 6.1. договору сторони передбачили, що роботи приймаються замовником по закінченні місяця на підставі акту приймання-здачі виконаних робіт, який складається в двох екземплярах та підписується уповноваженими представниками сторін. З боку відповідача це управляючий супермаркетом або його помічник.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач в обґрунтування вимог про стягнення заборгованості за виконані у вересні 2008 року роботи послався на акти №8/ЕО/2П-09П7о від 30.09.2008 року, №8/ЕО/2П-Мо від 30.09.2008 року та №8/ЕО/2П-09П7Со від 30.09.2008 року (а.с.14-16).

Щодо заперечень відповідача про неналежне їх оформлення, невиконання позивачем зазначених в актах робіт взагалі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Акт №8/ЕО/2П-09П7Со від 30.09.2008 року відповідачем не підписаний, його печатка на акті відсутня. Будь-яких інших доказів про виконання зазначених в акті робіт позивач не надав. Тому не має підстав вважати доведеним належним чином факт їх виконання та стягнення з закритого акціонерного товариства “КСтрейдінг” зазначеної в акті суми.

Акти №8/ЕО/2П-09П7о від 30.09.2008 року та №8/ЕО/2П-Мо від 30.09.2008 року містять підпис особи –представника відповідача та штамп магазинів: супермаркету “Пік-7” та супермаркету “EUROSPAR” відповідно. Відповідальність за користування печатками своїх супермаркетів несе відповідач по справі, тому їх наявність свідчить про те, що представник відповідача, що поставив штамп, був уповноважений прийняти зазначені в акті роботи, але належним чином ( з зазначенням свого прізвища та посади) акти не оформив. Посилання відповідача на надані суду першої інстанції докази, що підтверджують підписи управляючих супермаркетами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 колегією суддів не приймаються, так як не лише ці особи відповідно до п.6.1 договору мають право підпису актів та прийняття виконаних робіт.

Необхідність підпису директора закритого акціонерного товариства “КСтрейдінг” для приймання робіт умовами договору не передбачена.

Невиконання або неналежне виконання робіт, відповідно до п. 6.2. договору, повинно фіксуватися замовником у відповідному “Журналі клірінгу”. Однак на вимогу господарського суду та суду апеляційної інстанції відповідач такий журнал не надав.

Тому, оцінюючи в сукупності зазначені докази, колегія суддів дійшла висновку про доведеність факту виконання робіт, зазначених в актах №8/ЕО/2П-09П7о від 30.09.2008 року та №8/ЕО/2П-Мо від 30.09.2008 року на загальну суму 14 475 грн.33 коп.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов*язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення передбачено ст.ст.525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору та вищезгаданих норм відповідач отримані послуги не оплатив.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Термін оплати для відповідача настав 01.10.2008 року. На час звернення позивача до суду прострочка виконання зобов’язання становила 181 день.

Тому 3% річних від суми заборгованості 14 475 грн.33 коп. будуть становити 215 грн. 35коп.

Інфляційні втрати за період прострочки становитимуть 1681 грн.66 коп., але позивач в позовній заяві та уточненнях до неї (а.с.27) просить стягнути інфляційні втрати за 6 місяців, що становить 1497 грн.28 коп. Враховуючи право позивача самому визначати свої позовні вимоги, колегія суддів вважає необхідним задовольнити вимоги про стягнення пені саме в розмірі 1 497 грн. 28 коп.

Пунктом 7.1 договору сторони передбачили стягнення пені за неналежне виконання відповідачем обов’язку оплати отриманих послуг в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки пеня є одним з видів штрафних санкцій, то відповідно до п.6 ст.232 ГК України її стягнення обмежується шестимісячним строком. Виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ за цей період пеня становитиме 1723 грн. 12 коп. Позивачем пеня розрахована за 146 днів в розмірі 1 481 грн. 85 коп. та підлягає стягненню з відповідача саме в такому розмірі.

Вимоги позивача про стягнення витрат за надання довідки ЕДРПОУ, виписки з банку, оплату нотаріального посвідчення довіреності не підлягають задоволенню. В роз’ясненнях президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу 6 господарського процесуального кодексу України” зазначено витрати, які відносяться до “інших” в розумінні ст.44 ГПК України. Витрати позивача до таких не відносяться.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем позовні вимоги доведені частково.

При розгляді позову суд не в повній мірі з’ясував дійсні обставини справи; мотивувальна частина рішення не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.84 ГПК України, відмова в позові безпідставна. Тому рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103-103 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2009 року у справі №5/161-09 скасувати.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з закритого акціонерного товариства “КСтрейдінг” (вул. Комсомольська, буд. 40-б, м.Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ: 32350189) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 49022) заборгованість у розмірі 14 475, 33 грн., 3% річних у розмірі 215, 35 грн., інфляційні втрати 1 497, 28 грн., пеню у розмірі 1 389, 63 грн., державне мито в розмірі 267,56 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 111, 17 грн.

В решті позову відмовити.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.Л. Кузнецова

Суддя:                                                             І.А. Сизько

Підписано в повному обсязі 11.02.2010 року.