Рішення № 8267390, 22.09.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2009 р.                     Справа № 3/162. За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛБІ РОС», м. Чернівці

до підприємства споживчої кооперації «Кооператор»Лівинецького сільського споживчого товариства, с. Лівинці Кельменецького району Чернівецької області

про стягнення заборгованості –3450,11 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

Від позивача –Бойко І.В., доручення №2 від 02.01.2009 року

Від відповідача –не з’явився

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛБІ РОС»звернулося до підприємства споживчої кооперації «Кооператор»Лівинецького сільського споживчого товариства з позовом про стягнення 3450,11 грн. заборгованості, яка складається з 2761,25 грн. основного боргу, 245,64 грн. пені, 106,80 грн. інфляційних та 336,42 грн. 25% річних.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору поставки №16 від 24.10.2008 року в частині оплати вартості поставленої йому продукції.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 15.07.2009 року порушено провадження у справі.

Ухвалою від 06.08.2009 року у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 22.09.2009 року.

На день вирішення спору по суті, 22.09.2009 року, представником позивача подано клопотання та докази в його обґрунтування в якому зазначається про часткове погашення відповідачем суми основного боргу. Відтак, сума непогашеної заборгованості, за твердженням представника позивача, становить 67,07 грн. основного боргу, 245,64 грн. пені, 106,80 грн. інфляційних та 336,42 грн. 25% річних.

Відповідач, явку свого представника у судове засідання, повторно, не забезпечив. Відзиву на позовну заяву або іншої інформації щодо заявленого позову чи причин неявки свого представника, не дивлячись на належне повідомлення, від відповідача не надходило.

За таких обставин, розгляд справи відбувається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд встановив.

24.10.2009 року між сторонами укладено договір поставки за № 16 (надалі –Договір), згідно умов якого позивач зобов’язався систематично поставити відповідачу товар в кількості і асортименті погодженого замовлення, а відповідач, в свою чергу, зобов’язався приймати та здійснювати оплату, на умовах договору, вартості цього товару.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що покупець розраховується за отриманий товар на протязі 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 8.2 Договору передбачено строк його дії –до 31.12.2009 року, тобто на момент вирішення спору Договір є чинним.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, а саме товаро-транспортних накладних від 26.12.2008 року за №195639 на суму 1398,60 та №195647 на суму 1640,26 грн. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3038,86 грн. за який відповідач розрахувався частково –на суму 277,61 грн., що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 2761,25 грн.

Після порушення провадження у справі, відповідачем здійснено інші платежі в рахунок погашення основної заборгованості: 24.07.2009 року на суму 200 грн., 27.07.2009 року на суму 1800 грн. та 04.08.2009 року –на 697,18 грн.

Отже, сума заборгованості відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи, становить 64,07 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позов в частині стягнення основної заборгованості, підлягає частковому задоволенню: з відповідача належить стягнути 64,07 грн. заборгованості, а в частині стягнення 2697,19 грн. провадження у справі припинити у зв’язку з відсутністю предмета спору на підставі пункту 11 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, сторони в п. 5.2. Договору передбачили, що у випадку, якщо покупець з будь-яких причин не розрахувався за отриманий товар у встановлений пунктом 4.2. термін, постачальник нараховує пеню, яку покупець зобов’язується добровільно сплатити. Пеня нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день затримки платежу.

Згідно розрахунку позивача пеня становить 245,64 грн.

Вимога позивача щодо стягнення пені в сумі 245,64 грн., нарахованої відповідно до п. 5.2. договору є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною ж другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких умов правомірним є нарахування позивачем 106,80 грн. інфляційних та, нарахованих згідно п.п. 5.2 Договору, 336 грн. 25% процентів річних.

Таким чином, позовні вимоги в цілому підлягають частковому задоволенню: з відповідача належить стягнути на користь позивача 67,07 грн. основного боргу, 245,64 грн. пені, 106,80 грн. інфляційних та 336,42 грн. 25% річних.

Судові витрати належить стягнути з відповідача з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.

Враховуючи викладене, керуючись пунктом 11 частини 1 статті 80, статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з підприємства споживчої кооперації «Кооператор»Лівинецького сільського споживчого товариства (с. Лівинці Кельменецького району Чернівецької області код 35631777) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Олбі-Рос»(вул. В.Лесина, 3, м. Чернівці, код 21436486) 755,93 грн. заборгованості 102 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині задоволення решти позовних вимог провадження у справі припинити.

4. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя                                         О.В. Гончарук