ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" березня 2010 р.Справа № 12/180-10 За позовом: Комунального підприємства „Південно-Західні тепломережі” м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Реноме” м. Хмельницький
про зобов’язання укласти договір на купівлю-продаж теплової енергії
Суддя Шпак В.О.
Представники сторін:
позивач Чернявська Н.В. –за довіреністю №1631 від 28.08.2009р.
Супінський Г.В. –за довіреністю №1948 від 06.10.2009р.
відповідач Шакатько А.О. –за довіреністю від 01.02.2010р.
Галкін М.Є. - директор
Рішення приймається 16.03.2010року, оскільки в засіданні оголошувалась перерва.
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частину рішення.
Суть спору:
Комунальне підприємство "Південно-Західні тепломережі" м. Хмельницький звернулось з позовом до ТОВ "Реноме" м. Хмельницький про зобов'язання відповідача укласти договір на купівлю-продаж теплової енергії з позивачем.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТОВ „Реноме” розташоване в приміщенні за адресою м. Хмельницький, вул. Інститутська 20/Д. Послуги з опалення даного приміщення надає КП „Південно-Західні тепломережі”. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживачем є фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Таким чином, ТОВ „Реноме” фактично є споживачем з опалення КП „Південно-Західні тепломережі”.
24.09.2009 р. на адресу ТОВ „Реноме” був направлений договір купівлі-продажу теплової енергії №88-ПЗМР. У визначений законодавством термін на укладання договору від ТОВ „Реноме” відповідь не надійшла. Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг. На лист позивача від 19.11.2009 р. про прохання укласти договір відповідь не надійшла.
КП „Південно-Західні тепломережі” надаються послуги з опалення приміщення ТОВ „Реноме”, тобто здійснено фактичні дії щодо виконання договору поставки теплової енергії. Відповідно до ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Відповідно до п.3 рішення Хмельницької міської Ради №16 від 22.10.2008 року відключення квартири (приміщення) у багатоквартирних будинках від систем опалення заборонено. Таке відключення може здійснюватися при проведенні відключення від централізованого опалення будинку в цілому. Таким чином, ТОВ „Реноме” фактично отримуючи послуги з теплопостачання зобов'язані укласти договір на отримання теплової енергії. ТОВ „Реноме” ухиляється від підписання договору.
Відповідач проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву зазначив, що 4 листопада 2003р. між сторонами було укладено договір з теплоплопостачання. Термін дії договору визначений з 01.10.2003 р. по 01.10.2004 р. з можливістю пролонгації за згодою сторін. У відповідності до п. 9.3 договору відповідачем 14.01.2009 р. було направлено лист № 901/141 з повідомленням про відмову продовжити дію договору в опалювальний сезон 2009-2010 рр. з метою економії коштів підприємства. В зв'язку з неотриманням відповіді позивача, 07.09.2009 р. було повторно направлено лист аналогічного змісту. 09.09.2009 р. отримано від позивача лист № 1738, в якому викладено відмову у проханні припинити договірні відносини на підставі наказу Мінжитлокомунгоспу України № 169 від 06.11.2007 р. щодо заборони відключення окремих приміщень житлових будинків та мотивовано відмову можливістю розбалансування гідравлічної системи, що негативно вплине на якість теплопостачання для мешканців будинку. З подібним твердженням погодитись не може, оскільки позивач був попереджений про небажання відповідача продовжити дію договору заздалегідь, а технічна можливість від'єднати відповідача від загальної мережі теплопостачання була наявна в міжопалювальний період без ризику погіршення якості послуг для мешканців будинку. Не дивлячись на дворазове попередження про небажання пролонгувати договір та користуючись монопольним становищем на ринку послуг з теплопостачання, позивач всупереч принципу вільної згоди сторін при укладанні цивільно-правових угод, закріпленому ст.ст. 203, 626-627, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179-181 Господарського кодексу України фактично нав'язує свої послуги, недопустимо позбавляючи суб'єкт господарювання вільного вибору у визначенні режиму використання власного майна. Прямим доказом можливості відключення будь-якого абонента послуг від теплопостачання є п.п. 4.5 та 8.4 договору, які передбачають обмеження або повне припинення подачі теплової енергії внаслідок виникнення непереборних обставин, що не залежать від волі сторін або порушення споживачем порядку та умови оплати послуг.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.
Правовідносини щодо надання послуг з теплопостачання регулюються Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України "Про житлово-комунальні послуги", „Про теплопостачання”, постановою Кабінету Міністрів України N 630 від 21.07.2005 року „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 275 ГК України, відпуск енергії (теплової енергії як різновиду у вигляді гарячої води) без оформлення договору не допускається.
Пункт 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України N 630 від 21.07.2005 року встановлює, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Право Кабінету Міністрів України затверджувати типові договори передбачено ч. 2 ст. 179 ГК України.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 цієї ж статті при укладенні господарських договорів сторони мають право визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору.
З аналізу наведених правових норм (зокрема ст.275 ГК України) вбачається, що укладення договору для постачання теплової є обов’язковим для позивача. Укладання такого ж договору за відсутності бажання отримувати послуги теплопостачальної організації не є обов’язком іншої сторони.
Крім того, ст.24 Закону України „Про теплопостачання” встановлено, що споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.
Таким чином вимоги позивача не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства.
Виходячи із вищенаведеного, у позові Комунального підприємства „Південно-Західні тепломережі” м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Реноме” м. Хмельницький про зобов’язання укласти договір на купівлю-продаж теплової енергії необхідно відмовити.
Доводи позивача про неможливість відключення ТОВ „Реноме” від тепломережі як підстава позовних вимог судом не приймаються, оскільки предметом судового розгляду є укладення договору, а не можливість підключення чи відключення відповідача від тепломережі.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст.49 ГПК України покласти на позивача.
Необхідно видати Комунальному підприємству „Південно-Західні тепломережі” м. Хмельницький, вул. Курчатова, 17/1 (код ЄДРПОУ 36123019) довідку про повернення з державного бюджету України зайво сплаченого платіжним дорученням №53 від 12.01.2010р. державного мита в сумі 17грн.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
в и р і ш и в:
В позові Комунального підприємства „Південно-Західні тепломережі” м. Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю „Реноме” м. Хмельницький про зобов’язання укласти договір на купівлю-продаж теплової енергії відмовити.
Видати Комунальному підприємству „Південно-Західні тепломережі” м. Хмельницький, вул. Курчатова, 17/1 (код ЄДРПОУ 36123019) довідку про повернення з державного бюджету України зайво сплаченого платіжним дорученням №53 від 12.01.2010р. державного мита в сумі 17грн. (сімнадцять гривень).
Суддя
Повний текст рішення виготовлений 17.03.2010р.
Віддруковано 3 примірника:
1 –позивачу;
2 –відповідачу;
3 –до матеріалів справи.
Судове рішення № 8267012, Господарський суд Хмельницької області було прийнято 16.03.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/180-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: