Рішення № 8267014, 17.03.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2010 р.Справа № 14/108-10 За позовом Державного підприємства „Бережанське лісомисливське господарство”, м. Бережани Тернопільської області

до товариства з обмеженою відповідальністю „Далланс”, м. Кам’янець-Подільський

про стягнення грошей

Суддя                     Гладюк Ю. В.

Представники сторін:

Позивача : Мартищук Л.П. –за довіреністю від 01.12.2009р.

Відповідача : Циганюк О.О. –за дорученням від 14.07.2009р.

з перервою в судовому засіданні

Суть спору: Позивач після уточнення підстав та розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 3221,18 грн. - 7% штрафу, 8512,96 грн. пені за період з 22.05.2009 р. по 22.11.2009 р., 442,98 грн. - 3% річних за період з 29.10.2009 р. по 01.03.2010 р., 1780,89 грн. інфляційних за період з листопада 2009 р. по січень 2010 року, а всього 13958,01. Обґрунтовуючи позовні вимоги він вказує на те, що прострочення у відповідача виникло внаслідок несплати вартості товару, поставленого на умовах угоди №39 від 02.04.2009 р., за накладними №РН-0000826 від 03.04.2009 р. та № РН-0000827 від 06.04.2009 р. Позивач є державним підприємством, а тому має право на нарахування штрафних санкцій передбачених ст. 231 Господарського кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач в відзиві на позов та його представник в судовому засіданні проти позову заперечуєвважає, що позов заявлено безпідставно, оскільки вимоги позивача були предметом судового розгляду у справі № 14/1143. Також, на думку відповідача, позивач не вправі вимагати стягнення штрафних санкцій, як підприємство державного сектора економіки, оскільки не відноситься до такого типу підприємств. Крім того вказує на відсутність між сторонами угоди про неустойку та не погоджується із періодом за який здійснювалось нарахування штрафних санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позову, а тому необхідність його часткового задоволення виходячи з наступного.

На підставі укладеного між сторонами договору №39 від 02.04.2009 р. та накладними №РН-0000826 від 03.04.2009 р. і №РН-0000827 від 06.04.2009 р. відповідач отримав від позивача пиломатеріали за які не провів розрахунки у визначений строк. Відповідно до п.4.1. покупець перераховує кошти на рахунок продавця на протязі 45 календарних днів після відправлення лісопродукції. Датою відправлення вважається календарний штамп на з.д. накладній.

Дані обставини встановлені постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 29.10.2009р. у справі № 14/1143 та не потребують доведення в силу ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст.175 майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України .

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ст.ст. 216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Одним із видів господарських санкцій є штрафні санкції.

Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст.ст. 230-232 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

За встановленим ст. 22 Господарського кодексу України визначенням позивач відноситься до державного сектора економіки. Отже він має право на нарахування штрафних санкцій за прострочення оплати в розмірі визначеному ст. 231 Господарського України. При цьому суд виходить з того нараховані позивачем штраф та пеня відносяться до штрафних санкцій передбачених законом.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином позивач правомірно вимагає стягнення нарахувань інфляції та річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки нарахувань суд встановив, що нарахування штрафу в сумі 3221,18 здійснене ним правильно.

Нарахування 442,98 грн. - 3% за період з 29.10.2009 р. по 01.03.2010 р. та 1780,89 грн. інфляційних за період з листопада 2009 р. по січень 2010 року також не суперечить обставинам справи.

В той же час при здійсненні нарахувань пені позивач не врахував, що момент виникнення прострочення за кожною з накладних (з.д квитанцій) різний. Таким чином за відпущений товар по накладній від 03.04.2009р. останній день нарахування (з врахуванням п.6 ст. 232 ГК України) визначається не 22.11.2009р., а 18.11.2009р. включно. Тому враховуючи визначений позивачем момент початку нарахування пені, зокрема 22.05.2009р. обґрунтований розмір пені становить 8400 грн.

Заперечення відповідача до уваги не приймаються з огляду на те, що позивач просить стягнути не договірну неустойку, а визначену законом. Підстава даного позову в частині стягнення пені відрізняється від підстави визначеній у справі № 14/1143, а інфляція та річні нараховані за інший період.

Судові витрати в частині державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи клопотання позивача про відшкодування витрат на послуги адвоката в сумі 1000 грн. судом враховується, що дані витрати в силу ст. 44 Господарського процесуального кодексу України віднесені до судових витрат. Правомірність цих витрат підтверджена належними документами, зокрема наданим представником позивача свідоцтвом на право заняття адвокатською діяльністю, договором про надання адвокатом правової допомоги, копією видаткового касового ордера. Таким чином дані витрати підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 44,49,82,84,116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Далланс" (Хмельницька область, м.Кам'янець-Подільський, вул.Індустріальна,4, код ЄДРПОУ 20040929) на користь Державного підприємства "Бережанське лісомисливське господарство" (Тернопільська область, Бережанський район, м. Бережани, вул. Замкова, 6, код ЄДРПОУ 00993018) - 3221,18 грн. - 7% штрафу, 8400 грн. пені, 442,98 грн. - 3% річних, 1780,89 грн. нарахувань інфляції 138,45 грн. державного мита, 234,09 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1000 грн. витрат за послуги адвоката.

В решті позову відмовити.

                              Суддя